Здавалка
Главная | Обратная связь

Відділ Зелені водорості



Зелені водорості — найчисленніший відділ, налічує до 20 тис. видів, що відрізняються величезною різноманітністю розмірів і форм. Велика частина представників у вегетативному стані є гаплобіонтами (мають гаплоїдний набір хромосом). Живуть в основному в прісних водоймищах, проте зустрічаються і в солоних водах, грунті та повітряному середовищі.

Зооспорами називають спори, що мають джгутик (джгутики), який забезпечує їхнє пересування

Хламідомонада — типовий представник джгутиконосних зелених водоростей, що живе в прісних водоймах. Це одноклітинний організм. У клітині міститься одне ядро, один хроматофор, світлочутливе вічко з пігментами, два джгутики. Хламідомонада пересувається у воді до місць, найсприятливіших для фотосинтезу. У разі надлишку органічних речовин у воді хламідомонада може переходити на гетеротрофний спосіб живлення, всмоктуючи ці речовини всією поверхнею клітини. Біля основи джгутиків є дві скоротливі вакуолі, які видаляють з клітини надлишок води. Хламідомонада є гаплобіонтом і за сприятливих умов навколишнього середовища розмножується нестатевим шляхом, утворюючи від двох до вось ми мітозооспор. У несприятливих умовах хламідомонада починає розмножуватися статевим способом. Вона утворює дві, чотири, вісім, шістнадцять або тридцять дві ізогамети, які попарно

зливаються, утворюючи диплоїдну зиготу, покриту щільною захисною оболонкою. Потім вміст зиготи ділиться мейотично, оболонка зиготи розрипається і з неї виходять чотири мейозооспори.

 

Будова та життєвий цикл хламідомонади:

1 — світлочутливе вічко, 2 — джгутик, 3 - скоротлива вакуоля, 4 - ядро, 5 - хроматофор

 

Хлорела— одноклітинна водорость, має один чашоподібний хроматофор і одне ядро; джгутиків, пульсуючих вакуолей і світлочутливого вічка немає. Масове розмноження хлорели і хламідомонади є основною причиною цвітіння водоймищ. Завдяки здатності живитися гетеротрофно ця водорость ефективно використовується нa очисних спорудах.

Улотрикс— багатоклітинна нитчаста водорость. Слань представлена однорядною нерозгалуженою ниткою. Клітини слані одноядерні, мають паскоподібний хроматофор. Розмножується вегетативно фрагментами слані або зооспорами, які утворюються у всіх клітинах слані. Прикріплюється до субстрату за допомогою клітини, що витягується в ризоїд.

Спірогіра — нитчаста водорость. Відмітна особливість — повна відсутність рухомих стадій розмноження і наявність процесу кон'югації. Кон'югація може відбуватися як між клітинами двох різних ниток, так і між двома сусідніми клітинами однієї нитки. У цьому разі вміст однієї клітини перетікає в іншу, зливаючись з ним і утворюючи зиготу, що дає початок новому організму. Розростаючись у водоймищах, спірогіра й улотрикс утворюють твань.

Будова спірогіри:

1 — клітинна стінка, 2 - ядро, З — спіральний хроматофор







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.