Здавалка
Главная | Обратная связь

РОДИНА АЙСТРОВІ АБО СКЛАДНОЦВІТІ



Кількість видів даної родини у світі та на Україні: 20-25 тис.; близько 750 видів.

Поширення: поширені скрізь, ніде не утворюють суцільного покриву.

Життєві форми: трави або напівкущі, а в тропіках – ліани, кущі чи деревця.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – без прилистків, різноманітні, почергові чи супротивні;

б) квіти – п'ятичленні (крім маточки), можуть бути однаковими у кошику чи зовнішні відрізняються від внутрішніх; чашечка повністю редукована або існує у вигляді волосків, щетинок чи плівчастих виростів, що залишаються біля плодів; віночок зрослопелюстковий: актиноморфний – трубчастий чи лійковидний, зигоморфний – двогубий, одногубий, частіше язичковий. Тичинок 5. Пиляки утворюють трубочку, через яку проходить маточка, складена з 2-х плодолистків. Зав'язь нижня. Розрізняють 5 типів квітів у кошиках: 1) трубчаста двостатева; 2) несправжньоязичкова (маточкова); 3) язичкова квітка одногуба, двостатева; 4) язичкова квітка двогуба, двостатева; 5) лійковидна квітка – стерильна;

в) суцвіття – кошик. Іноді кошики зібрані у складні суцвіття (волоть, щиток, китиця та ін.);

г) плоди – сім'янка з пучком волосків (осот), з чубком (за науковою назвою – папусом) (будяк), з парашутиком (кульбаба) чи з плівчастим окрайком (соняшник);

Класифікація: розрізняють дві підродини: Трубчасті – з трубчастими і язичковими квітами у кошику; Язичкові – у них всі квіти кошика язичкові.

Практичне значення родини: багато олійних культур (соняшник, сафлор), каучуконосні (гваюла, хондрила); кормові та овочеві (соняшник, артишок), лікарські (арніка, календула), декоративні (айстри, жоржини), трапляються бур'яни (осот, будяк, галінсога).

 

РОДИНА ПАСЛЬОНОВІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: близько 2900, 30 видів.

Поширення: практично скрізь, найбільше у тропіках та субтропіках Південної та Центральної Америки.

Життєві форми: трав'янисті рослини, в тропіках кущі та деревця.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – прості без прилистків, інколи складні, почергові чи супротивні;

б) квіти – актиноморфні, рідше злегка зигоморфні, п'ятичленні, із зрослопелюстковим віночком, п'ятьма тичинками, що кріпляться до трубочки віночка, маточка з двох плодолистків, зав'язь дво-, три-, п'ятигнізда, з численними насінними зачатками, верхня;

в) суцвіття – завійка або завійкоподібне;

г) плоди – ягода або коробочка.

Класифікація: за будовою плоду існує поділ на групи: 1) з плодом ягодою (паслін, картопля, баклажан, помідор, белладонна; 2) із коробочкою (тютюн, дурман, блекота, петунія).

Практичне значення родини: трапляються харчові види (картопля, помідор, баклажан, стручковий перець – походять здебільшого із зах. півкулі), лікарські (белладонна, дурман, блекота, скополія – вони родом із сх. півкулі).

Особливості цієї родини – у рослинах багато алкалоїдів, типовий із яких соланін.

 

РОДИНА БОБОВІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: до 18 тис.; 259 видів.

Поширення: космополітне, в основному позатропічне.

Життєві форми: багаторічні чи однорічні трави, дерева, чагарники, напівчагарники.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – почергові, рідко супротивні, складні (перисто-, пальчасто- чи трійчасто-), інколи прості, вторинно спрощені, звичайно мають прилистки;

б) квіти – двостатеві, звичайно зигоморфні, з подвійною оцвітиною, само- або ентомозапильні. Чашолистків звичайно 5, зрослих, пелюстки утворюють човник (2 зрослі), весла (2 вільні) та парус (1 велика). Тичинок у більшості 10. Можуть утворювати однобратній андроцей, при зростанні всіх тичинок у трубочку. У гороху, напр., 9 тичинок зростаються при основі тичинкових ниток, а одна вільна (двобратній андроцей). Маточка одна, з одного плодолистка. Зав'язь верхня;

в) суцвіття – квіти поодинокі (у гороху), у головках (конюшина), китицях (люцерна, буркун);

г) плоди – біб, який, як правило, розкривається двома стулками.

Класифікація: родина поділяється на 3 підродини: Цезальпінієві (Caesalpinioideae ), Мімозові ( Mimosoideae ), Бобові ( Faboideae ). Серед бобових виділяють групи за типом листка: 1) з пальчасто-складними листками (люпин); 2) з трійчастими листками (конюшина, буркун, квасоля); 3) з перисто-складними листками: а) парноперистоскладними (горох); б) непарноперистоскладними (робінія звичайна, карагана); 4) з простими листками (дрік красильний).

Практичне значення родини: багато харчових рослин, напр., зернобобові (горох, квасоля, соя, арахіс), кормових (конюшина, вика, еспарцет), лікарських (буркун, солодка), декоративних (робінія, карагана), є отруйні види (зіновать).

Характерна особливість Бобових – утворення на коренях бульбочкових бактерій, які здатні фіксувати атмосферний азот. Цим значно збільшується вміст білка у насінні, деякі види можна використовувати як сидеральні добрива (напр., люпин).

 

РОДИНА РОЗОВІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: понад3 тис. видів.

Поширення: космополітне, переважно в помірних і субтропічних областях північної півкулі.

Життєві форми: дерева, кущі, трави.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – почергові, як правило, з прилистками, зрощеними з основою листка, прості чи складні;

б) квіти – актиноморфні (виняток підродина Хризобаланові, представники якої поширені у тропіках і мають зигоморфні квіти), найчастіше п'ятичленні, з подвійною оцвітиною, іноді з підчашею (як у суниць), тичинок багато. Квітколоже чашоподібне, плескате, вгнуте чи опукле, зав'язь верхня (напр., у суниць), нижня (напр., у яблуні), середня (напр., у шипшини);

в) суцвіття – квіти можуть бути поодинокі (шипшина) або у щитках (яблуня), китицях (черемха), зонтиках (вишня) чи волотях (таволга Дугласа), часто трапляються складні суцвіття;

г) плоди – листянка, кістянка, сім'янка, горішок, коробочка (збірні чи поодинокі, справжні чи несправжні).

Класифікація: за типом квіток, характером квітколожа і плодів родину поділяють на 7 підродин, для України характерними є представники 4-х

Практичне значення родини: дуже велике. Це важливі плодові культури (яблуня, груша, айва), кісточкові (слива, вишня, черешня, персик), ягідні (ожина, малина, суниці), декоративні (троянда, таволга), лікарські (глід, родовик, перстач) тощо.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.