ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ
Обмін речовин – це послідовність хімічних і фізичних перетворень речовин в організмі. Катаболізм (дисиміляція) – це розщеплення складних речовин, які надходять в організм із їжею, до простих, що їх організм здатний засвоїти. Процес розщеплення складних речовин супроводжується виділенням енергії. Анаболізм (асиміляція) – це синтез власних біополімерів із простих речовин, одержаних у ході катаболізму. Відбувається він із поглинанням енергії. Обмін білків Білки їжі в травному тракті розщеплюються на амінокислоти, які в тонкому кишечнику всмоктуються в кров і транспортуються з нею до клітин тканин. У клітинах з амінокислот утворюються специфічні для конкретного організму білки. Частина білків, клітин і тканин, і амінокислоти, не використані для синтезу білків, розпадаються з вивільненням 17,6 кДж енергії на 1 г речовини. Кінцеві продукти розпаду білків – вода, вуглекислий газ, аміак, сечова кислота й ін. Обмін жирів У ході травлення жири їжі розщеплюються на складові – гліцерол і жирні кислоти. Із них складається новосинтезований жир (специфічний для конкретного організму), який синтезується в епітеліальних клітинах ворсинок тонкого кишечнику. Утворений жир надходить у лімфу, звідки потрапляє в кров. Надлишок жиру відкладається в жирових депо (підшкірна жирова клітковина, сальник та ін.). Жири становлять запас енергії. У процесі розпаду 1 г жиру виділяється 38,9 кДж енергії. Обмін вуглеводів У травному тракті вуглеводи їжі розщеплюються до глюкози. Глюкоза всмоктується в тонкому кишечнику в кров, з нею надходить в усі органи та печінку. У печінці надлишок глюкози перетворюється в глікоген, що в разі потреби знову трансформується в розчинну глюкозу й надійде в кров. Вуглеводи є основним джерелом енергії в організмі. У процесі розщеплення 1 г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії. Обмін води та мінеральних солей Мінеральні речовини надходять в організм разом із їжею, входять до складних органічних сполук. У разі надлишкового надходження мінеральних речовин можуть утворюватися їх запаси в різних органах. В організмі мінерали входять до складу клітин і тканин, гормонів (тироксин), білків, беруть участь у процесах кровотворення, клітинного дихання, регулюють активність ферментів.
ВІТАМІНИ Вітаміни – це органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Характеристика основних груп вітамінів
Авітамінози – захворювання людей і тварин, що розвиваються внаслідок тривалого недостатнього забезпечення одним (моноавітамінози) або кількома (поліавітамінози) вітамінами. Гіповітаміноз – це хворобливий стан, що виникає при порушенні відповідності між витрачанням вітамінів і надходженням їх в організм (вітамінна недостатність). · для авітамінозу С (цинги): виражена кровоточивість ясен; крововиливи в м'язи, суглоби, окістя і в шкіру · для авітамінозу D (рахіту): розм'якшення кісток черепа і в області великого тім'ячка у дітей, деформація голови; затримка розвитку і прорізування зубів; викривлення хребта; ноги шаблевидної форми · для авітамінозу А: порушення сутінкового зору ("куряча сліпота"), погане розрізнення кольору, зроговіння шкіри, випадіння волосся · для авітамінозу В1 (бері-бері): при сухій формі хвороби - стоншування, сухість шкіри, зниження чутливості нижніх кінцівок до тепла, холоду і болю; хворобливість литкових м'язів; ураження нервової системи (неврити); при набряковій формі - ураження серцево-судинної системи (серцебиття, задишка, набряки) · для авітамінозу РР (пелагри): червоні плями з явищами набряку і запалення на шкірі кистей рук; шорстка, темно-коричневого кольору шкіра, яка лущиться; збільшений набряклий язик малинового кольору; проноси; ураження нервової системи · для авітамінозу В6 (арібофлавіноза): тріщини губ, червоний, блискучий болючий язик з відбитками зубів; суха, шкіра, яка лущиться; зниження гостроти зору і розрізнення кольору, кон'юнктивіт · для авітамінозу B12 характерний розвиток фолієводефіцитної анемії: зменшення вмісту еритроцитів у крові (недокрів'я); поколювання, печіння мови, почервоніння його кінчика, зниження кислотності шлункового соку; порушення ходи і чутливості шкіри і м'язів кінцівок · для авітамінозу К: зниження згортання крові, підвищена кровоточивість Гіпервітаміноз – вид патології, що виникає при надмірному надходженні вітамінів до організму. Вважається, що стан Г. характерний після прийому високих доз жиророзчинних вітамінів.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|