 |
|
ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ
До складу типу входять класи багатощетинкові черви (піскожил, нереїс), малощетинкові черви (дощовий хробак) і п'явки. Багатощетинкові - морські тварини, малощетинкові і п'явки - мешканці прісноводних водойм, ґрунтів.
Тіло кільчастих червів поділяється на голову, тулуб й анальну лопать. Тіло розчленоване на повторювані сегменти, причому зовнішня сегментація збігається з розташуванням поперечних перегородок усередині тіла. Параподії, вузли нервової системи, органи виділення, у деяких випадках статеві залози, іноді вирости кишечнику повторюються в кожному сегменті. Така будова більш характерна для багатощетинкових.
Тіло кільчастих червів покрите оболонкою — кутикулою, що виділяється епітелієм.Під нею перебувають м'язи, що складаються із двох шарів: кільцевого й поздовжнього. У більшості багатощетинкових — з боків сегмента є органи руху — параподії — примітивні кінцівки.
Будова нервової системи кільчастих червів складніша, ніж у круглих. Навколо глотки розташоване нервове кільце, що складається з надглоткового й підглоткового вузлів. На черевній стороні перебувають два нервових стовбури, що мають у кожному сегменті стовщення - нервові вузли, з'єднані перемичками. На голові кільчастих червів розміщені органи чуттів, добре розвинені очі. Є органи нюху, хімічного чуття, рівноваги. Для багатьох багатощетинкових червів характерні органи світіння.
Характерна риса кільчастих червів — наявність вторинної порожнини тіла, стінки її вистелені особливими епітелієм, що відокремлює порожнинну рідину від навколишніх тканин й органів. Рідина, що наповнює порожнина, перебуває в постійному русі, здійснюючи перенос живильних речовин, кисню, диоксиду вуглецю, виділень залоз внутрішньої секреції. Порожнинна рідина служить гідравлічним «кістяком».
У порожнину тіла надходять продукти обміну речовин і полові клітини.
Дощовий черв’як:
а — поздовжній розріз: 1 — рот; 2 — глотка; 3 — стравохід; 4 — воло ; 5 — шлунок; 6 — анус; 7 — «серця»; 8 — спинна кровоносна судина; 9 — черевна кровоносна судина; 10 — кишечник; 11 — поздовжні м'язи; 12 — членики тіла; 13 — навкологлоткове нервове кільце; 14 — черевний нервовий ланцюжок; 15 — насінні пухирці; 16 — сім’яприймачі; 17 — кільцеві м'язи;
б — поперечний розріз: 1 — кутикула; 2 — епидерміс (шкіра); 3 — кільцеві м'язи; 4 — поздовжні м'язи; 5 — епітелій, що вистилає; 6 - вторинна порожнина тіла; 7 - порожнина кишечнику; 8 - епітелій, що покриває кишечник; 9 - стінка кишечнику; 10 - спинна кровоносна судина; 11 - черевна кровоносна судина; 12 - черевний нервовий ланцюжок; 13 - видільна трубочка (метанефридій); 14 - щетинки
Уперше в еволюції в кільчастих червів з'являється кровоносна система, замкнута, складається із черевної й спинної судин, що з'єднуються між собою. Кров рухається по судинах завдяки ритмічним скороченням спинного й передніх кільцевих судин. По черевній судині кров рухається попереду назад, а по спинній - у зворотному напрямку. Кров червона, по складу подібна із кров'ю хребетних, або має зелений колір залежно від типу дихальних пігментів.
Диханняздійснюється всією поверхнею тіла. У деяких видів з'явилися зябра.
Травна система представлена глоткою, стравоходом, волом, м'язовим шлунком, середньою й задньою кишкою, що закінчується анальним отвором.
Видільна система представлена метанефридіями, що починаються в порожнині тіла лійкою, від якої йде протока.
Серед кільчастих червів є роздільностатеві й гермафродити. Так, дощові черви гермафродити, але запліднення в них перехресне.
У більшості малощетинкових червів добре розвинена здатність до регенерації.
Значення кільчастих червів
Значення кільчастих червів у природі. Багато із бага-тощетинкових червів служать основною їжею риб, у зв'язку з чим велике значення мають у кругообігу речовин у природі. Наприклад, один з видів кільчастих червів — нереїда, що живе в Азовському морі, являється основним кормом промислових риб. Вона була акліматизована в Каспійському морі, тут інтенсивно розмножувалась і тепер є важливою складовою частиною в живленні осетрових риб. Багатощетинковий черв'як, якого туземці Полінезії назвали «палоло», використовується ними в їжу.
Дощові черви живляться рослинними рештками, що знаходяться в ґрунті, який пропускають через кишки, залишаючи на поверхні купки екскрементів, до складу яких входить ґрунт. Цим вони сприяють перемішуванню і розпушуванню ґрунту, а також збагаченню його на органічні речовини, поліпшенню водного і газового балансу ґрунту. Ще Ч. Дарвін відмічав корисний вплив кільчастих червів на родючість ґрунту.
Деякі п’явки завдають великої шкоди рибам, птахам і ссавцям. Медична п’явка використовується для лікування багатьох захворювань та як об’єкт лабораторних експериментів.
ТИП МОЛЮСКИ
Молюски, або м'якотілі , — водні , рідше наземні тварини. Тіло їх не сегментоване, складається з голови, тулуби й ноги.
Органом руху служить нога - мускулистий виріст черевної стінки тіла. Основа тулуба в молюсків оточено великою шкірною складкою - мантією. Між мантією й тілом - мантійна порожнина , у якій лежать зябра, деякі органи чуттів і відкривається отвір задньої кишки, протоки нирок і статевих залоз.
На спинній стороні розташована виділювана мантією захисна раковина- цільна, рідше двостулкова або складається з декількох пластинок . Зовнішній шар раковини утворений органічною рогоподібною речовиною, внутрішній - найтоншими пластинками вапняку .
Внутрішня будова молюска:
а — Ставковик великий :
1 - рот; 2 - язик із зубчиками ; 3 - глотка; 4 - стравохід; 5 — шлунок; 6 — петлеподібна кишка; 7 — анус ; 8 — легеня ; 9 — передсердя; 10 — шлуночок ; 11 — серце; 12 — щупальце; 13 — нога; 14 — печінка ; 15 — артеріальна кров; 16 — венозна кров; 17 — аорта; 18 — око
б – Беззубка :
1 — рот; 2 — стравохід; 3 — шлунок; 4 — середня кишка; 5 — пряма кишка; 6 — анальний отвір; 7 — печінка ; 8 — протоки печінки; 9 — ротові лопаті; 10 — навколосердечна сумка; 11 — шлуночок серця; 12 — передсердя; 13 — передня аорта; 14 — задня аорта; 15 — нирка ; 16 — статева залоза; 17 — зябра ; 18 — нога; 19 - передній м’яз-замикач; 20 - задній м’яз-замикач; 21 - клоака; 22 - мантійна складка; 23 - ввідний сифон; 24 - вивідний сифон
Нервова система складається з навкологлоткового кільця й відходять від його двох пар нервових вузлів, з'єднаних один з одним. Молюски мають органи хімічного чуття й рівноваги. У багатьох представників типу є очі .