Здавалка
Главная | Обратная связь

Облік на території України в дослов'янський період



У дослов'янський період територію України населяли різні народи і племена. Найбільш відомою і давньою була трипільська культура, яка існувала в період з 2500 до 2000 років до нашої ери. У трипільців широкого розвитку набуло гончарство, кераміка. Археологи знаходять велику кількість статуеток, табличок, як умовного (абстрактного) характеру, так і реалістичні. Призначення їх важко встановити. Є припущення, що вони могли б бути дитячими іграшками, виконувати релігійні та ритуальні функції. Можна припустити також, що реалістичні глиняні статуетки використовувались для обліку майна, через форму зображення на них тварин, людей, знарядь праці. Трипільські вироби нагадують старогрецьку (мікенську) кераміку. На жаль, таблички кріто-мікенської культури не розшифровані і до сьогодні. Тому стверджувати, чи припускати, що крім статуеток для обліку майна трипільці застосовували глиняні таблички досить сміливо. Одне незаперечне, в надрах трипільської культури, з певним рівнем цивілізації, досить розвиненими ремеслами, господарством повинен був існувати і відповідний облік майна. А глина і високий рівень гончарства наштовхують на думку, що це могли бути і глиняні таблички, і статуетки, згадаймо Вавілон - глиняні таблички, Єгипет - папірус. Облік проводився в ті часи на найбільш поширеному матеріалі, що відповідав цій меті на даній території.

Починаючи з VIII століття до нашої ери, на Чорноморському побережжі сучасної України почали осідати греки. Торгуючи з народами, що тут проживали, а також у пошуках кращої долі, грецькі колоністи заснували ряд міст-колоній. Нам відомі такі як Тіра в лимані Дністра, Ольвія в лимані Дніпра, Херсонес, Теодосія (Феодосія), Пантікапей (Керч). Грецькі колоністи несли з собою і свою цивілізацію: порівняно вищу від тих народів, що жили за межами міст-колоній. Закономірно, що й облік у грецьких колоніях був організований за тими ж принципами, що і в Греції .

Грецька цивілізація безперечно впливала на скіфські народи, що жили поза колоніями. У свою чергу на греків мали вплив і варвари-скіфи. Іранське плем'я скіфів теж з'явилося в Україні приблизно в УІІІ-УІІ віках до нашої ери. Разом з греками вони утворили євразійську специфічну культуру. Зрозуміло, що ця культура і породила своєрідний облік. На жаль, ми не маємо достовірних історичних та археологічних фактів, які б свідчили про рівень обліку цієї цивілізації. Але досконале різьбярство і ювелірне виробництво, а також різноманітні круглі печатки і таблички з записами, подібними до вавилонських і персидських, наводять на думку, що облік у цій змішаній культурі теж був змішаним з грецько-персидським, але з пріоритетом першого. У V столітті до н.е. утворилося Боспорське царство, яке займало територію Чорноморського узбережжя та Кримський півострів. Столицею в ньому було м. Пантікапей. У Боспорському царстві велася жвава торгівля з Афінами, воно мало свої банки-трапези, чеканило монету. Навіть після того, як Боспорське царство стало васалом Римської імперії і в обігу з'явились римські монети, в ньому збереглися ті ж принципи ведення обліку, що і в Древній Греції. Це було в 1 столітті нашої ери.

Дальший період присутності готів, а потім гунів на території нашої держави не доніс до нас інформації про ведення господарства, зокрема обліку. Знаємо лише, що в У-УІІ століттях нашої ери, коли були вже відомості про існування наших прапращурів на території України, зокрема таких слов'янських племен як анти, в обігу з'явилися іранські (сасанідські) монети. У УІІ-ІХ століттях утворюється союз племен під назвою Руська земля з центром у Києві. Маючи вигідне географічне положення і зміцнюючи центральну владу, Київська Русь веде жваву торгівлю з Заходом, Сходом, Північчю, Півднем. Обмін, торгівля викликають необхідність появи грошей, кредиту, ведення обліку.

Систематизація облікової літератури та інших джерел дозволили авторам розглянути праісторичний розвиток України та визначити в ньому такі етапи виникнення облікової культури (див. табл. 1).

 


Таблиця 1 Праісторичний розвиток України та виникнення

Облікової культури

Історична доба Матеріальна культура Соціальна і духовна культура Облікова культура
Старіший палеоліт 200000 – 40000 Мисливство, рибальство, збирання готових продуктів, вироблення грубих крем’яних знарядь-“стусанів”, засвоєння вогню; печерні житла. Кочування в окремих групах; поховання в печерах; культові ві­рування ще не досліджені Перші риси обліко­вої культури, печер­ні малюнки.
Молодший Ті самі форми господарства, Кочування в організованих Виникнення облі-
Палеоліт 40000 - 8000 вироблення дрібнішого крем’яного знаряддя; відкриті стоянки з першими куренями. групах; перші вияви мистецтва, мисливська магія, культ богині плодючості; кістякові поховання без ритуалу або скорочені, з червоною охрою (померлих). кової уяви, зарубки на кістках.
Мезоліт 8000- 5000 Ті самі форми господарства, крім того, збирання устриць, вироблення дуже дрібного крем’яного знаряддя (мікроліти); стоянки на піскових дюнах із куренями. Кочування в окремих групах; у похованнях обрядово скорочені кістяки (культ померлих). Зародження облікової культури, розширення облікової уяви, значне поширення позначок, зарубок тощо.
Неоліт 5000 - 18000 Мотикове хліборобство, мисливство, рибальство, початки гірництва й торгівлі, вироблення шліфованого крем’яного знаряддя, початки гончарства й ткацтва; житлові землянки й хати. Початки сільського життя, мати - голова родини (матріархат); розвиток декоративного мистецтва; в похованнях обрядово скорочені кістяки, початки тілопалення; культ богині плодючості, віра в потойбічний світ. Те саме, спроби фіксації облікових даних на табличках, посуді, скульптурах.
Бронзова доба 1800 - 800 до Хр. Хліборобство, скотарство (перші коні), мисливство, рибальство, гірництво, торгівля, бронзівництво, перші вози, дерев’яні плуги, серпи, коси; хати й землянки, господарські будівлі, перші городища. Спершу мати, пізніше батько - голова родини (патріархат); початки соціальних відмінностей, кістякові й тілопальні поховання з жінками й дітьми; культ богині плодючості; тотемізм, початок культурної нівелізації.   Зародження примітивного обліку, початкове ведення кам’яних книг, рахунків, початок формування елементів методу обліку.
       
Продовження таблиці 1.
 
Гальштатська доба Ті самі форми господарства; оброблення заліза, бронзи й золота; хати, городища, селища Патріархат, початки племінної організації та невільництва; культ богині плодючості, померлих і сил природи, тотемізм; тілопальні й кістякові поховання з жінками й невільниками під могилами, в кам’яних і дерев’яних гробницях; початки грецької культури. Подальший розвиток облікової культури бронзової доби, визначення об’ ктів обліку, перші ознаки зародження бухгалтерського обліку.
Лятенська доба 500 - 0 до Хр. Хліборобство, скотарство, торгівля (перші монети); масове виробництво залізного знаряддя і зброї, оброблення заліза й інших металів, емалювання, перше гончарське коло; ті самі житлові умови. Патріархат; перша державна організація (Боспорське царство); такий самий культ; тілопальні поховання; кельтські впливи. Формування обліку як самостійної галузі людської діяльності, виникнення перших нормативів облікової роботи.
Римська доба 1 - 375 по Хр. Хліборобство, скотарство, торгівля , промисел, виноробство, оброблення заліза й інших металів із вживанням емалі й дорогих каменів; ті самі житлові умови. Патріархат; Боспорське царство, впливи римських провінцій; такий самий культ і похоронний обряд. Створення примітивних форм обліку, подальший розвиток його, винахід перших облікових приладів.
Доба переселень народів 375 - 800 Ті самі форми господарства, роди промислів і житлові умови; на півдні початки кам’яного будівництва; зубожіння через навалу азійських кочовиків. Патріархат; племінна організація; культ предків і сил природи; тілопальні поховання. Формування принципів державного обліку, подальший розвиток простих форм обліку.
Княжа доба 800 - 1340 Ті самі форми господарства; промислів і житлові умови; багато оборонних городищ, дерев’яне, цегляне й кам’яне будівництво. Патріархат, відтак хр. Родина; племінна організація, князівства, київська, згодом галицько-волинська держава; поганські вірування, згодом християнство. Завершення розвитку облікової культури та формування обліку як самостійної галузі людської діяльності.
         

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.