Главная | Обратная связь

Інвентаризація - це спосіб виявлення та обліку тих засобів та джерел, які не знайшли відображення у поточному обліку за допомогою документів.

Як правило, проводиться інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, незавершеного виробництва та інших засобів і джерел.

Залежно від повноти охоплення перевіркою засобів інвентаризація може бути повною і частковою.

Залежно від характеру проведення інвентаризацію поділяють на планову (по наперед визначеному плану) і позапланову (по розпорядженню керівництва підприємства, на вимогу слідчих та контрольних органів, ревізора, при зміні матеріально-відповідальної особи).

Порядок проведення інвентаризації, її терміни та відображення результатів інвентаризації регулюються Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. №250, Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, які приватизуються, а також майна державних підприємств і організацій, які передаються в оренду”, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року №158 та Інструкцією по інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. №69.

До основних завдань проведення інвентаризації на підприємствах слід віднести:

* виявлення фактичної наявності господарських засобів в натуральному і грошовому виразі шляхом їх переважування, обміру та підрахунку;

* шляхом порівняння фактичної наявності виявлених інвентаризацією засобів з даними бухгалтерського обліку виявлення лишку або їх нестачі;

* виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість (застарілих фасонів і моделей), або такі, що не використовуються на даному підприємстві;

* перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей , а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

* перевірка реальності вартості зарахованих на баланс об’єктів обліку відповідно до діючих принципів оцінки .

Кількість, порядок і терміни проведення інвентаризації визначає керівник підприємства (товариства), крім наступних випадків, коли проведення інвентаризації згідно названих вище правових документів є обов’язковим, зокрема:

* при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство тощо;

* перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єкті в основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п’ять років.

* при зміні матеріально-відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);

* при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

* за приписом судово-слідчих органів;

* у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха ( на день після закінчення явищ);

* при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитись у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів у межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;

* у разі ліквідації підприємства.

Також проведення інвентаризації є обов’язковим у випадку, коли при колективній (бригадній) відповідальності у разі зміні керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

Інвентаризації підлягають усі види майна та фінансових зобов’язань яке є власністю підприємства або їй неналежне і знаходиться на обліку поза балансом.

На кожному підприємстві для проведення інвентаризації повинні бути створені постійно діючі інвентаризаційні комісії. В їх склад повинні входити: голова комісії - керівник підприємства або його заступник; члени комісії - головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів, спеціалісти. На тих підприємствах, в яких мається значний обсяг робіт, для безпосереднього проведення інвентаризацій створюються робочі інвентаризаційні комісії. До їх складу входять : голова комісії - представник керівника підприємства; члени комісії - інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтера та інші досвідчені працівники підприємства, які добре обізнані з питаннями визначення кількості, якості, комплектності матеріальних цінностей та цін на них, а також добре обізнані з організацією первинного обліку. Персональний склад інвентаризаційної комісії та її чисельність своїм наказом (розпорядженням) визначає керівник підприємства, з яким вони повинні бути ознайомлені. Якщо під час проведення інвентаризації відсутній хоча один з членів інвентаризаційної комісії то її результати можуть бути визнані недійсними.

Робота інвентаризаційної комісії складається з підготовчого етапу, етапу перевірки наявності майна у натурі, етапу підведення підсумків інвентаризації та їх оцінка.

На підготовчому етапі голова інвентаризаційної комісії ставить до відома матеріально-відповідальну особу( а при колективній відповідальності - всю бригаду) про те, що керівником підприємства призначена інвентаризація, пред’являючи при цьому розпорядження на її проведення і представляє склад комісії. Після цього інвентаризаційна комісія опломбовує усі приміщення, в яких знаходяться цінності, що закріплені за матеріально відповідальною особою, перевіряє справність ваговимірювальних приладів і додержання встановлених термінів їх клеймування і вимагає подати в бухгалтерію або комісії усіх прибуткових та видаткових документів. Останні прибуткові та видаткові документи візуються головою комісії з позначкою “до інвентаризації на ”___________”(дата)”, а також відбирається розписка від матеріально-відповідальної особи (при колективній матеріальній відповідальності - від усіх її членів) про те, що на дату проведення інвентаризації немає неоприбуткованих або не списаних у видаток окремих назв цінностей. Складання цієї розписки передбачено в спеціальній частині документу (інвентаризаційному опису), яким оформляються фактичні результати інвентаризації цінностей.

На другому етапі проведення інвентаризації - етапі перевірки майна в натурі,інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальних осіб здійснює ретельний підрахунок, зважування або обмір кожного виду (сорту) товарно-матеріальних цінностей чи грошових коштів і одержані фактичні результати заносить до інвентаризаційного опису , в якому вказують назву, сорт, кількість і вартість матеріальних цінностей . Запис проводиться по кожній окремій назві , сорту, номенклатурному номеру цінностей. Кожна сторінка інвентаризаційного опису пронумеровується і в кінці сторінки підраховується і проставляється цифрами і прописом загальна кількість цінностей в натурі, а також підписуються усі члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальна особа. На останній сторінці опису проставляється цифрами і прописом загальна кількість за всіма сторінками опису цінностей в натурі, незалежно від того, в яких одиницях виміру (кілограмах, метрах, штуках і т.п.) ці цінності були занесені до опису, підписуються усі члени комісії та матеріально відповідальна особа, а також на цій сторінці матеріально відповідальна особа дає розписку про підтвердження правильності проведення перевірки цінностей у натурі в її присутності та про відсутність з її боку претензії до членів комісії .

На непридатні і зіпсовані цінності складаються відповідні акти та окремі інвентаризаційні описи.

З метою посилення відповідальності за якісне проведення інвентаризації постійно діюча інвентаризаційна комісія з участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально-відповідальних осіб після закінчення інвентаризації може проводити контрольну перевірку інвентаризації, результати якої оформляє в акті контрольної перевірки. У випадку виявлення значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки керівником підприємства видається наказ (розпорядження) на призначення нового складу робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей та приймається відповідне рішення до притягнення до відповідальності першого складу комісії.

На заключному етапі проведення інвентаризації - підведення підсумків інвентаризації та їх оцінка, - бухгалтерія в інвентаризаційних описах проставляє наявність цінностей за даними обліку та визначає результат інвентаризації: їх нестачу та лишки. Результат відображається у порівняльній відомості. Матеріально відповідальна особа повинна дати письмове пояснення виникнення нестачі або лишків. Остаточні результати інвентаризаційної комісії оформляються актом інвентаризації, у якому мають бути відображені кінцеві висновки щодо оцінки результатів інвентаризації, зокрема: сума недостачі або лишків; висновок про можливе взаємне зарахування лишків і нестач однойменних цінностей і тотожних кількостях (так зване пересортування) ; віднесення суми нестачі за рахунок природних втрат по тих видах цінностей, на які є встановлені норми природного убутку. При відсутності затверджених норм природного убутку нестача вважається як понаднормова і відноситься на винних осіб. На винних осіб також відноситься вартість зіпсованих цінностей за цінами, по яких визначається розмір шкоди від крадіжок, нестач, знищення і псування цінностей, а у випадках, коли винні особи не встановлені або в утриманні з винних осіб судом відмовлено, відносяться на збитки підприємства згідно Порядку визначення розміру збитку від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 ( з наступними змінами від 27.08.1996р.№1009, від 20.01.1997р.№34, від 15.12.1997р.№1402). Надлишкові цінності , у тому числі й вартісні різниці, що утворились в результаті пересортування, підлягають оприбуткуванню і віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. Результати інвентаризації , оформлені протоколом інвентаризаційної комісії, повинні бути затверджені керівником підприємства в 5-денний термін і відображені на рахунках бухгалтерського обліку в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.

Розглянемо на прикладі порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку результати інвентаризації матеріальних цінностей, зокрема:

За даними інвентаризації виявлена нестача матеріальних цінностей за обліковими цінами на суму 160 грн., з якої підлягає списанню в межах норм природного убутку на суму 58 грн., а також 49 грн. може бути зараховано як пересортування однойменних матеріальних цінностей. З нестачі, що залишилась невідшкодованою, відноситься на зменшення прибутку у сумі 37 грн. і 16 грн. - на винних осіб для відшкодування ними нанесеного підприємству матеріального збитку (вартість нестачі матеріальних цінностей за ринковими цінами складає 25 грн.). Інвентаризацією також виявлені надлишки матеріалів на загальну суму 51 грн., з них 43 грн. віднесено на погашення пересортування.

На рахунках бухгалтерського обліку результати інвентаризації будуть відображені так:

1. Списується нестача, зарахована на пересортування до рахунку залишків дебету рахунку 05 “Матеріали” і кредиту рахунку 05 “Матеріали” на суму 43 грн.

2. Різницю між вартістю матеріалів, зарахованих на пересортування, відносять для відшкодування винними особами (49 грн. - 43 грн.) записом по дебету рахунку 72 “Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку” і кредиту рахунку 05 “Матеріали” - 6 грн.

3. Оприбутковуються лишки матеріалів (51 грн. - 43 грн.) записом по дебету рахунку 05 “Матеріали” і кредиту рахунку 80 “Прибутки і збитки” на суму 8 грн.

4. Загальна сума нестачі, яка підлягає регулюванню: дебет рахунку 84 “Нестачі і втрати від псування цінностей” і кредит рахунку 05 “Матеріали” на суму 111 грн. (160 грн. - 49 грн.)

5. Сума нестачі в межах норм природного убутку: дебет рахунку 25 “Загальновиробничі витрати” і кредит рахунку 84 “Нестачі і втрати від псування цінностей“на суму 58 грн.

6. За рішенням інвентаризаційної комісії, яке затверджене керівником підприємства ,списується нестача за рахунок прибутку: дебет рахунку 80 “Прибутки і збитки” і кредит рахунку 84 “Нестачі і втрати від псування цінностей” на суму 37 грн.

7. Нестача, що віднесена на винних осіб: дебет рахунку 72 “Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку” і кредит рахунку 84 “Нестачі і втрати від псування цінностей” на суму 16 грн.

8. Різниця між обліковими і ринковими цінами нестачі матеріалів, що віднесена на винних осіб: дебет рахунку 72 “Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку” і кредит рахунку 83 “Доходи майбутніх періодів” на суму 9 грн. (25 грн. - 16 грн.).

9. Надходження в касу грошей від винних осіб за відшкодування нанесеного ними матеріального збитку: дебет рахунку 50 “Каса2 і кредит рахунку 72 “Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку” на суму 25 грн.

10. Різниця між обліковими і ринковими цінами в недержавних підприємствах іде на збільшення прибутку і відображається записом дебет рахунку 83 “Доходи майбутніх періодів” і кредит рахунку 80 “Прибутки і збитки” на суму 9 грн., а в державних підприємствах підлягає перерахуванню в дохід державного бюджету і з віднесенням в кредит рахунку 68 “Розрахунки з бюджетом”.