Здавалка
Главная | Обратная связь

ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ



8.1 Методологічні основи обліку кругообігу засобів

 

У будь-якому підприємстві, що належить до виробничої сфери відбувається кругообіг засобів. При цьому останні збільшуються або зменшуються, змінюють свою зовнішню форму. Такий процес спричинений функціонуванням товарно-грошових відносин.

Ідея відображення кругообігу вартостей засобів вперше була обгрунтована французьким економістом Франсуа Кене (1694-1774) у розробленій ним «Економічній таблиці кругообігу капіталу» (а не К.Марксом, як свідчить сучасна політекономічна наука):

 

Рс

Г – Т . . . В . . . Т ' – Г ' ,

Зв

де Г – гроші; Т – товар; Рс – робоча сила; Зв – засоби виробництва; В – процес виробництва; Т ' , Г ' – відповідно товар та гроші, збільшені на додаткову вартість.

Перша стадія представляє собою процес забезпечення робочою силою та засобами виробництва за рахунок наявних грошових ресурсів:

Рс

( Г – Т ).

Зв

У другій стадії кругообігу

Рс

( Т . . . В . . . Т ' – Г ' )

Зв

відбувається процес виробництва, утворюється новий товар та нова вартість. У третій стадії кругообігу капіталу ( Т ' – Г ' ) товарна форма вартості знову замінюється грошовою. Така заміна відбувається на новому грунті, оскільки заново вироблений товар має вже більшу вартість, ніж та, що була авансована у першій стадії.

Економічний зміст кожної стадії кругообігу капіталу має відобразитись у системному бухгалтерському обліку . Схематично формулу кругообігу бухгалтерського обліку подано на рис.7.

Перша стадія- Друга стадія - Третя стадія -

постачання виробництво збут

Рс Рс

Г - Т Т ...В...Т Т - Г

Зв Зв

Рахунки грошових засобів Рахунки засобів виробництва   Рахунки виробництва Рахунки готової продукції   Рахунки реалізації Рахунки грошових засобів
  Рахунки заробітної плати              

Рис7. Формула кругообігу капіталу

та його відображення на рахунках бухгалтерського обліку

 

Господарські процеси, що здійснюються на підприємствах (господарських товариствах) і знаходять відображення в обліку можна узагальнити у виді, що подано на рис. 8. Їх облік буде розглянутий дальше.

 

        Внесення коштів засновників і реєстрація
  спосіб створення   підприємства (товариства)
  підприємства    
    (товариства)   Зміна організаційно-правової форми підприємства (товариства)
       
         
Госпо-   діяльність   Постачання
дарські   підприємства (товариства)     Виробництво
процеси, що        
характе-       Збут
ризують:        
  спосіб припинення діяльності підприємства (товариства)   Закриття за згодою засновників   Зміна організаційно-правової форми підприємства (товариства)   Банкрутство
         

Рис.8. Господарські процеси як об’єкти бухгалтерського обліку.

 

8.2. Оцінка засобів підприємства або установи

 

Оцінка засобів - це спосіб переведення натуральних показників у грошові, це загальний економічний вимірник , за допомогою якого порівнюються різноманітні засоби .

Оцінка та грошове вимірювання покладені в основу вартісних показників. Основні вимоги, поставлені до оцінки, полягають у її реальності та єдності протягом облікового періоду .Реальність оцінки полягає у тому, що вона має реально відображати вартісні показники засобів у даний період часу ; єдність оцінки полягає у тому , що протягом облікового періоду однакові засоби мають облічуватись у єдиній оцінці.

Основні засоби обліковуються у оцінці, що дорівнює фактичній сумі витрат на їх придбання чи спорудження та усіх витрат на їх доставку чи встановлення. Така оцінка називається первісною, знос цих засобів показується окремою статтею у балансі. Первісна вартість за вилученням суми зношення становить залишкову вартість основних засобів. Відновну вартість основних засобів визначають за рішенням державних органів ( переоцінка основних засобів ) .

Сировина, матеріали та паливо облічуються за ціною їх придбання та заготівлі (транспортно-заготівельні витрати) . У балансі їх показують за фактичною собівартістю, до якої включають усі витрати щодо придбання та їх доставки на підприємство. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку відокремлюють кілька варіантів оцінки предметів праці, однак найбільшого поширення у країнах ринкової економіки набули оцінки за методами LIFO та FIFO. Зміст оцінки за методом LIFO полягає у тому, що облік здійснюється по партіях придбання сировини та матеріалів. Данні цінності в обліку показують за ціною придбання першої партії, а списують у витрати виробництва за ціною останньої партії придбання. При виникненні сум відхилень їх відносять на позареалізаційні збитки виробництва. Оцінка за методом FIFO полягає у зворотній процедурі, а суми відхилень показують позареалізаційні прибутки.

Готову продукцію на підприємствах оцінюють:

а) за плановою собівартістю з відокремленим обліком різниці між плановою та фактичною собівартістю;

б) за договірними цінами /без податку на додану вартість/ з відображенням різниці між договірними цінами та фактичною собівартістю;

в) за фактичними витратами.

 

8.3 Облік процесу створення підприємств

 

Підприємство створюється в результаті його державної реєстрації. Підприємства можуть бути державними, приватними і спільними. В першому випадку засновником підприємства є держава. Приватні підприємства створюються громадянами та приватними юридичними особами. Вони можуть бути одноосібними та колективними. Спільні підприємства створюються з залученням іноземного капіталу.

Кошти засновників підприємства ( нематеріальні активи, матеріали, паливо, запасні частини, МШП, грошові кошти ) що вносяться ними, складають статутний фонд підприємства У відповідності до долі внеску кожного засновника у вартісному виразі в подальшому розподіляються фінансові результати діяльності. В зв’язку з цим на кожного засновника відкривають аналітичний рахунок. Особливістю статутного фонду в приватних підприємствах є те, що його розмір постійний і зафіксований в документах засновника і статуті підприємства.

Внесення коштів засновників в статутний фонд фіксують в бухгалтерському обліку таким записом:

Дебет рахунків: 01 «Основні засоби», 04 «Нематеріальні активи», 05 «Сировина і матеріали», 06 «Паливо», 08 «Запасні частини», 12 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 50 «Каса», 51 «Розрахунковий рахунок» і

Кредит рахунку 85 «Статутний фонд».

Якщо засновник у встановлений термін не може внести свою долю при формуванні статутного фонду, його заборгованість до статутного фонду відображається записом:

Дебет рахунку 75 «Розрахунки з учасниками» і

Кредит рахунку 85 «Статутний фонд» .

При внесенні заборгованості засновником в грошово-майновій формі, у зазначений установчими документами термін здійснюється запис:

Дебет рахунків: 01 «Основні засоби», 04 «Нематеріальні активи», 05 «Сировина і матеріали», 06 «Паливо», 08 «Запасні частини», 12 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 50 «Каса», 51 «Розрахунковий рахунок», 52 «Валютний рахунок» і

Кредит рахунку 75 «Розрахунки з учасниками».

Створення підприємств шляхом зміни організаційно-правової форми може відбутися в таких умовах: перетворення державного підприємства в акціонерне або орендне, поділ діючого підприємства на дрібні, злиття, або об’єднання підприємств в нове, придбання на аукціоні, за конкурсом, викуп.

В усіх перерахованих випадках найбільш важливе значення має оцінка майна та приведення статутного фонду до розміру , що відповідає викупній (продажній ) вартості підприємства, або статутному фонду , зафіксованому в установчих документах . При цьому здійснюються такі бухгалтерські записи:

Погашення збитків:

1) минулого року:

Дебет рахунку 81 «Використання прибутку»

Кредит рахунку 98 «Нерозподілені доходи» - за рахунок доходів поточного року;

Дебет рахунку 88 «Фонди спеціального призначення» і

Кредит рахунку 98 «Нерозподілені доходи» - за рахунок резервного

( страхового ) фонду;

Дебет рахунку 96 «Цільове фінансування і цільові надходження»

Кредит рахунку 98 «Нерозподілені доходи» - за рахунок цільового фінансування.

2) звітного року:

Дебет рахунку 98 «Нерозподілені доходи» і Кредит рахунку 80 «Прибутки і збитки» - за рахунок нерозподіленого доходу минулого року;

Дебет рахунку 88 «Фонди спеціального призначення» і

Кредит рахунку 80 «Прибутки і збитки» - за рахунок невикористаних коштів резерву сумнівних боргів.

Після здійснення цих операцій визначають статутний фонд:

1). Зменшення:

Дебет рахунку 85 «Статутний фонд»
Кредит рахунку 88 «Фонди спеціального призначення» - на суму фондів, по яких встановлені пільги;

Дебет рахунку 85 «Статутний фонд»

Кредит рахунку 82 «Використання позичкових коштів» - на суму залишку позичкових коштів;

2). Збільшення:

Дебет рахунку 87 «Фонди економічного стимулювання» - на суму залишків цих фондів;

Дебет рахунку 88 «Фонди спеціального призначення» - на суму залишків цих фондів;

Дебет рахунку 96 «Цільове фінансування і цільові надходження» - на суму коштів цільового фінансування;

Дебет рахунку 80 «Прибутки і збитки» - на суму залишку чистого прибутку;

Дебет рахунку 86 «Амортизаційний фонд» - на суму залишків амортизаційного фонду;

Дебет рахунку 93 «Фінансування капітальних вкладень» - на залишки коштів фінансування капітальних вкладень.

і Кредит рахунку 85 «Статутний фонд» - окремо по кожній вказаній операції.

Ці записи здійснюються на основі даних акту оцінки майна та передавального балансу.

Різниця між розміром статутного фонду, відображена в акті, і розміром уточненого статутного фонду (передавальний баланс) оформляється записом:

Дебет рахунку 04 «Нематеріальні активи» і

Кредит рахунку 85 «Статутний фонд».

За терміном, узгодженим з податковою адміністрацією, ця сума переноситься на витрати виробництва таким записом:

Дебет рахунку 20 «Основне виробництво» і

Кредит рахунку 04 «Нематеріальні активи».

В статутному фонді акціонерного товариства, перетвореного з державного, відкривають такі субрахунки:

1.Визначений статутний фонд;

2.Оплачений статутний фонд;

3.Вилучений статутний фонд.

По першому субрахунку відображається номінальна вартість акцій, що підлягають реалізації, по другому - реалізована сума акцій, по третьому - вилучення акцій з обороту.

8.4.Поточний облік процесу постачання.

 

Постачання є першою і важливою стадією кругообігу засобів на підприємстві. За умов ринкової економіки цьому етапу приділяється значна увага, адже саме від нього залежить безперебійність забезпечення процесу виробництва предметами праці, засобами праці та робочою силою.

Предмети праці( сировина, матеріали, паливо, малоцінні та швидкозношувані предмети ) переносять свою вартість на вироблену продукцію у міру їх споживання. Вони надходять на підприємство на підставі договорів-поставок чи закупівлі. Під час процесу постачання підприємство несе витрати на придбання предметів праці (купівельна ціна) і окремо оплачується вартість транспортно-заготівельних витрат (витрат на транспортування товарно-матеріальних цінностей тощо).

Облік предметів праці здійснюють на активних, синтетичних, балансових рахунках 05 «Матеріали», 06 «Паливо», 07 «Будівельні матеріали та обладнання до встановлення», 12 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». На суму товарно-матеріальних цінностей, що надійшли від постачальників, дебетують рахунки 05, 06, 07, 08, 12 та кредитують рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками». Під час запису на рахунках придбаних товарно-матеріальних цінностей дебетують рахунок 60 та кредитують рахунки грошових коштів 51 «Розрахунковий рахунок», 52 «Валютний рахунок» і 55/2 «Лімітована чекова книжка». У разі надходження цінностей, що придбані за рахунок підзвітних сум, замість рахунку 60 у такій самій кореспонденції застосовують рахунок 71 «Розрахунки з підзвітними особами».

Розглянемо порядок запису цих операцій на рахунках . Нехай від постачальника надійшли матеріали: Матеріали «А» - 200 кг за ціною 80 грн. за 1 кг на суму 16000 грн. та матеріали «Б» - 100 кг за ціною 40 грн. за 1 кг на суму 4000 грн. Цінності, що надійшли, оприбутковані на складі, оплачений рахунок транспортної організації за придбані матеріали - 1000грн. Ця операція має бути відображена на рахунках бухгалтерського обліку у такий спосіб:

Дебет рахунку 05 “Матеріали” і

Кредит рахунку 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”

( аналітичний рахунок «Постачальник» ) - 20000 грн.

Дебет рахунку 05 “Матеріали” і

Кредит рахунку 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”

( аналітичний рахунок «Транспортна організація») -1000 грн.

Під час оплати придбаних матеріальних цінностей та отриманих послуг у бухгалтерії підприємства складають такі записи:

Дебет рахунку 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”(аналітичний рахунок « Постачальник» ) і

Кредит рахунку 51 “Розрахунковий рахунок” - 20000 грн.

Дебет рахунку 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками( аналітичний рахунок «Транспортна організація» ) і

Кредит рахунку 51 “Розрахунковий рахунок” - 1000 грн.

На рахунку «Матеріали» відображена загальна вартість придбаних матеріалів. По аналітичних рахунках синтетичного рахунку «Матеріали» визначають фактичну собівартість придбання. Для цього слід визначити долю транспортно-заготівельних витрат, що необхідно віднести на матеріали «А» і «Б». Для цього спочатку визначають відсоток цих витрат до вартості придбаних матеріалів:

( 1000 * 100% )/ 20000=5%.

Відповідно до цього відсотку розподіляють транспортні витрати на матеріали, грн. : «А»=(16000 * 5) / 100=800 грн.;

«Б»= (4000 * 5) / 100=200 грн.

На базі проведених розрахунків визначимо фактичну собівартість придбаних матеріалів ( табл.24 ).

Табл. 24 Визначення фактичної собівартості придбаних матеріалів

Показники Матеріали «А» Матеріали«Б»

Вартість за обліковими цінами, грн 16000 4000

Відсоток транспортно-заготівельних

витрат, % 5 5

Транспортно-заготівельні витрати, грн. 800 200

Фактична собівартість, грн. 16800 4200

 

Облік засобів праці ( машин, устаткування, будівель, споруд тощо ), що надійшли, здійснюється на активному, синтетичному, балансовому рахунку 01 «Основні засоби». Основні засоби багаторазово беруть участь у процесі виробництва та переносять свою вартість на новостворений продукт частинами у міру їх зносу, який відповідає їх амортизаційним відрахуванням .

Вартість основних засобів, що надходять на державні підприємства, включають у статутний фонд. На недержавних підприємствах тільки при їх заснуванні вартість основних засобів складає статутний фонд. На основі його даних визначається частка дивідендів засновників відповідно до їх внеску у статутний фонд. Відокремлено в обліку відображають знос основних засобів. Розглянемо вказані операції на конкретних прикладах:

1. Надійшли основні засоби на підприємство при його заснуванні ( державне та приватне підприємство):

Дебет рахунку 01 «Основні засоби» і

Кредит рахунку 85 «Статутний фонд» - на початкову вартість;

Дебет рахунку 85 «Статутний фонд» і

Кредит рахунку 02 «Знос (амортизація) майна» - на суму зносу.

2. Надійшли основні засоби на підприємство у процесі його діяльності:

а/ державне підприємство:

Дебет рахунку 01 «Основні засоби» і

Кредит 85 «Статутний фонд» - на початкову вартість;

Дебет 85 «Статутний фонд» і

Кредит 02 «Знос (амортизація) майна» - на вартість зносу.

б/ недержавне підприємство:

Дебет 01 «Основні засоби» і

Кредит 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» - на залишкову вартість основних засобів;

Дебет рахунку 01 «Основні засоби» і

Кредит рахунку 02 «Знос (амортизація) майна» - сума їх зносу.

У бухгалтерському обліку знаходить відображення процес перенесення праці робітника на новостворену продукцію. Сам факт постачання робочою силою

( його наймання ) входить у завдання статистичного обліку.

 

8.5 Поточний облік процесу виробництва

 

Процес виробництва представляє собою другу стадію кругообігу засобів. У ньому поєднані три взаємопов’язані елементи: праця людини, предмети праці та засоби праці з метою виготовлення продукції. Це зумовлює відповідні витрати підприємства - заробітну плату робітникам, вартість затраченої сировини та матеріалів, палива, амортизацію засобів праці. Крім того, підприємство здійснює витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва та управлінням ним. Усі ці витрати у сукупності становлять виробничу собівартість виготовленої продукції або виконаних робіт.

Усі витрати виробництва за способом їх включення у собівартість продукції поділяють на прямі і непрямі. До прямих належать витрати, що безпосередньо пов’язані з виробництвом певного виду продукції (наприклад, заробітна плата, сировина, матеріали тощо). Непрямі витрати пов’язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому їх включають у собівартість виробів не за прямою ознакою, а шляхом розподілу. До непрямих належать витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва та управління ним (наприклад, заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу, витрати на утримання будівель, канцелярські та поштові витрати).

Витрати виробництва облічують у системі рахунків 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжне виробництво», 24 «Витрати на утримання і експлуатацію обладнання», 25 «Загальновиробничі витрати». Перелічені рахунки є синтетичними активними та балансовими. На їх дебет відносять витрати відповідно до місць їх виникнення у кореспонденції із кредитом рахунків 05 «Матеріали», 06 «Паливо», 08 «Запасні частини», 12 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 70 «Розрахунки з оплати праці», 68 «Розрахунки з бюджетом», 69 «Розрахунки по страхуванню, 86 «Амортизаційний фонд» тощо.

Розглянемо порядок запису операцій процесу виробництва на рахунках бухгалтерського обліку (табл.25).

 

 

Табл. 25 Незавершене виробництво на початок місяця

№ Стаття витрат Виріб А, грн. Виріб Б, грн.

 

1 Матеріали 234000 52840

2 Заробітна плата 86000 22000

3 Відрахування на соціальне страхування 3800 960

4 Амортизація основних засобів 37000 11000

5 Загальновиробничі витрати 24500 8250

6 Загальногосподарські витрати 14700 4950

Разом 400000 100000

 

Протягом місяця на підприємстві відбулися такі операції:

1. Витрачено матеріальних цінностей на виробництво виробу:

· А на суму 30000 грн.

· Б на суму 28000 грн.

__________________________

· Разом на суму 58000 грн.

Витрачені матеріали слід списати з кредиту рахунку «Матеріали» в дебет рахунку «Основне виробництво» через такий запис ( синтетичний облік ):

Дебет рахунку 20 «Основне виробництво» і

Кредит рахунку 05 «Матеріали» на суму 58000 грн.

На аналітичних рахунках або у відомості обліку витрат ( див. табл.26) цю суму слід записати на витрати виробництва кожного виду продукції.

2. Нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва та спеціалістам:

· робітникам зайнятим виробництвом продукції А на суму 40000 грн.

· робітникам зайнятим виробництвом продукції Б на суму 20000 грн.

________________________________________________________________

· Разом на суму 60000 грн.

· загальновиробничому персоналу на суму 4000 грн.

· адміністративно-управлінському персоналу на суму 5000 грн.

· Всього нараховано заробітної плати на суму 69000 грн.

Під час нарахування заробітної плати робітникам основного виробництва дебетують рахунок 20 «Основне виробництво» та кредитують рахунок 70 «Розрахунки з оплати праці» - 60000 грн. ; загальновиробничому персоналу - дебетують рахунок 25 «Загальновиробничі витрати» та кредитують рахунок 70«Розрахунки з оплати праці» - 4000 грн. , адміністративно-управлінському персоналу - дебетують рахунок 26 «Загальногосподарські витрати» та кредитують рахунок 70 «Розрахунки по оплаті праці» - 5000 грн.

На аналітичних рахунках чи у відомості обліку витрат (табл.26) заробітну плату робітників основного виробництва слід також записати на витрати кожного виду продукції, а записи по дебету рахунків 25 та 26 (непрямі витрати) розподілити пропорційно певній базі розподілу (докладніше про це йтиметься далі) .

Табл. 26 Відомість обліку витрат виробництва

Вид Незавершене Номер рахунку (статті): Виробнича

про виробництво собівартість

дук- на початок 05 25 26 69 70 86 продукції, грн.

ції місяця, грн.

А 400000 30000 13040 13167 15000 40000 25900 537107

Б 100000 28000 6520 6583 7500 20000 25500 194103

Разом 500000 58000 19560 19750 22500 60000 51400 731210

3.Проведено відрахування від заробітної плати на обов’язкове державне пенсійне страхування (32% ) і збір на обов’язкове соціальне страхування 5,5% ( у тому числі збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття 1,5%), всього 37,5%:

· робітників зайнятих виробництвом продукції А на суму 15000 грн.

· робітників зайнятих виробництвом продукції Б на суму 7500 грн.

Разом: 22500 грн.

загальновиробничого персоналу на суму 1500 грн.

адміністративно-управлінського персоналу на суму 1875 грн.

Всього нараховано на суму 25875

Дана господарська операція на рахунках бухгалтерського обліку відображається таким чином:

Дебет рахунку 20 «Основне виробництво» і

Кредит рахунку 69 «Розрахунки по страхуванню» на суму 22500 грн.

Дебет рахунку 25 «Загальновиробничі витрати» і

Кредит рахунку 69 «Розрахунки по страхуванню» на суму 1500 грн.

Дебет рахунку 26 «Загальногосподарські витрати»

Кредит 69 «Розрахунки по страхуванню» на суму 1875 грн.

Як і в попередніх прикладах, прямі та непрямі витрати рознесено у відомість обліку витрат (див. табл.26) .

Окрім відрахувань від заробітної плати на соціальне і пенсійне ( страхування ) 37,5% /, у даний період часу також здійснюються відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (5%).

Дану операцію тут не розглядаємо, однак відзначимо, що методика їх відображення в обліку аналогічна попередньому прикладу, тільки у кореспонденцію відповідно вступатиме по кредиту рахунок 68 «Розрахунки з бюджетом» із відкритими субрахунками за видами відрахувань.

4.Нараховано амортизацію по основних засобах, які використовують на виробництві:

а) продукції А на суму 25900 грн

б) продукції Б на суму 25500 грн.

Разом на суму 51400 грн.

в) загальновиробничого значення на суму 14060 грн.

г) загальногосподарського значення на суму 12875 грн.

Всього на суму 78335 грн.

Для обліку амортизаційних відрахувань призначений пасивний рахунок «Амортизаційний фонд», у кредит якого записують суму нарахованої амортизації у такий спосіб:

Дебет 20 «Основне виробництво» на суму 51400 грн.

Дебет 25 «Загальновиробничі витрати» на суму 14060 грн.

Дебет рахунку 26 «Загальногосподарські витрати» на суму 12875 грн. і

Кредит рахунку 02 «Знос (амортизація) майна» (недержавні підприємства) або

Кредит рахунку 86 Амортизаційний фонд” (державні підприємства) на загальну суму 78335 грн.

На підставі даних записів будуємо відомість обліку витрат виробництва ( див. табл.26) .

Непрямі витрати / записи по дебету рахунку (статті) 25 «Загальновиробничі витрати»- 19560 грн. та дебету рахунку (статті) 26 «Загальногосподарські витрати» - 19750 грн./ включимо у собівартість виробів А та Б пропорційно базі розподілу - заробітній платі робітників основного виробництва (відповідно: виріб А - 40000 грн., виріб Б - 20000 грн.) . Розрахунок здійснимо у таблицях-довідках (табл. 27-28).

Табл. 27 Довідка розподілу загальновиробничих витрат

Вид Заробітна плата робіт- Відношення загальновироб- Сума за-

продук- ників основного вироб- ничих витрат до заробітної гальнови-

ції ництва, грн. плати, % робничих

витрат,грн.

А 40000 32,6 13040

Б 20000 32,6 6520

Разом 60000 * 19560

Пояснення до довідки (табл.27) :

а/ відношення суми загальновиробничих витрат до заробітної плати робіт-

ників основного виробництва у відсотках :

(19560 * 100)/60000=32,6%

б/ сума загальновиробничих витрат, яку слід віднести на витрати з виробництва продукції А :

(40000 * 32,6)/100=13040 грн.

в/ сума загальновиробничих витрат, яку слід віднести на витрати на виробництво продукції Б:

(20000 * 32,6) /100=6520 грн.

 

Табл. 28 Довідка розподілу загальногосподарських витрат

Вид Заробітна плата робіт- Відношення загальногоспо- Сума загально-

продук- ників основного вироб- дарських витрат до заро- господарських

ції ництва, грн. бітної плати, % витрат, грн.

А 40000 32,917 13167

Б 20000 32,917 6583

Разом 60000 * 19750

Використовуючи суму загальногосподарських витрат (19750 грн.), як і у попередньому випадку проводимо аналогічні розрахунки:

а/ (19750 * 100)/60000= 32,917% ;

б/ (40000 * 32,917) /100=13167 грн. ;

в/ (20000 * 32,917) /100=6583 грн.

Включимо у собівартість продукції А та Б непрямі витрати (див. табл.27-28) та відобразимо це на рахунках синтетичного обліку:

Дебет рахунку 20 «Основне виробництво» і

Кредит рахунку 25 «Загальновиробничі витрати» на суму 19560 грн.

Дебет рахунку 20 «Основне виробництво» і

Кредит 26 «Загальногосподарські витрати» на суму 19750 грн.

5. Оприбуткована готова продукція на склад:

· виріб А - 536907 грн.

· виріб Б - 194003 грн.

· Разом 730910 грн.

На загальну суму оприбуткованої продукції у бухгалтерії здійснюється запис:

Дебет 40 «Готова продукція» і

Кредит 20 «Основне виробництво» на суму 730910 грн.

 

8.6 Поточний облік процесу збуту (реалізації) продукції

 

Реалізація продукції представляє собою завершальну стадію кругообігу засобів підприємства, на якій здійснюються товарно-грошові відносини між виробником продукції та її покупцем .

Під час реалізації продукції підприємство здійснює витрати на її рекламу, роботи щодо навантаження, транспортування тощо. Дані витрати називають позавиробничими ; їх підприємство відшкодовує за рахунок виручки від реалізації. Виробнича собівартість продукції, що склалася у процесі виробництва , разом з позавиробничими витратами становить повну собівартість реалізованої продукції . Фінансовий результат від реалізації (прибуток або збиток ) визначають як різницю між вартістю реалізованої продукції / виручкою / та її повною собівартістю.

Для обліку реалізації продукції та витрат, пов’язаних з нею використовують рахунок 43”Позавиробничі витрати” , 62 “Розрахунки з покупцями та замовниками” та 46 “Реалізація”.

Розглянемо порядок обліку процесу реалізації .

2. Відвантажено готову продукцію покупцям в оцінці за відпускними цінами на суму - 700000 грн. і сума податку на додану вартість складає (20%) 140000 грн. Всього до оплати на суму 840000 грн.

Дебет рахунку 62 “Розрахунку з покупцями та замовниками” і

Кредит рахунку 46 «Реалізація» 840000 грн.

2. Зараховано на розрахунковий рахунок підприємства від покупців в оплату за продану їм продукцію на суму 840000 грн.:

Дебет рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» і

Кредит рахунку 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками” на суму 840000 грн.

3. Витрати с писані з розрахункового рахунку, що пов’язані із реалізацією продукції, склали 30000 грн.:

Дебет рахунку 43 «Позавиробничі витрати» і

Кредит рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» 30000 грн.

4. Списується фактична виробнича собівартість проданої готової продукції згідно калькуляційних розрахунків на суму 650000 грн. та сума позавиробничих витрат (30000 грн.), всього повна собівартість на суму 680000 грн.:

Дебет рахунку 46 «Реалізація» на суму 680000 грн.

Кредит рахунку 40 “Готова продукція” на суму 650000 грн.

Кредит рахунку 43 «Позавиробничі витрати» на суму 30000 грн.

5. Відноситься сума податку на додану вартість на користь державного бюджетного на суму 140000 грн.

Дебет рахунку 46 “Реалізація” на суму 140000 грн. і

Кредит рахунку 68 “Розрахунки з бюджетом” на суму 140000 грн.

6. Визначається фінансовий результат від реалізації продукції

(840000 - 650000 - 30000 - 140000 грн. = 20000 грн. - прибуток),

який підлягає відображенню на рахунках бухгалтерського обліку наступним записом:

Дебет рахунку 46 “Реалізація” і Кредит рахунку 80 “Прибутки і збитки” на суму 20000 грн.

У випадку, коли буде визначений від’ємний результат від реалізації продукції (збитки), тоді запис на рахунках буде зворотнім, тобто Дебет рахунку 80 “Прибутки і збитки” і Кредит рахунку 46 “Реалізація”. Отже, рахунок 46 “Реалізація” щомісячно закривається визначеною сумою фінансового

результату.

 

8.7 Облік процесу припинення діяльності

 

Як уже зазначалося, припинення діяльності підприємства можливе за таких умов: закриття за згодою засновників; шляхом зміни організаційно-правової форми; у випадку банкрутства.

У першому випадку згідно з рішенням Ради засновників та поданою за місцем державної реєстрації підприємства заявою створюють ліквідаційну комісію та через пресу повідомляють про початок її роботи.

Підприємство, що закривається, має повністю розрахуватись з державними органами і органами соціального страхування за належними їм до сплати платежами. Погашення заборгованості відображають в обліку такими записами:

Дебет рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом», субрахунок 1 - на суму податку на прибуток;

Дебет рахунку 68 , субрахунок 2 - на суму податку на дохід ;

Дебет рахунку 68 , субрахунок 3 - на суму відрахувань до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (5%);

Дебет рахунку 68 , субрахунок 4 - на суму податку на додану вартість;

Дебет рахунку 68 , субрахунок 5 - на суму акцизного збору і

Кредит рахунку 51 «Розрахунковий рахунок».

Після цього реформують баланс і списують збитки:

Дебет рахунку 80 «Прибутки і збитки»

Кредит рахунку 81 «Використання прибутку».

Якщо суми прибутку звітного року недостатньо, роблять такий запис:

Дебет рахунку 98 «Нерозподілений прибуток минулих років»

Кредит рахунку 81 «Використання прибутку».

 

8.8 Облік доходів бюджету

 

В бюджетних установах господарські процеси складаються з процесу формування доходів та видатків на відміну від розглянутих процесів госпрозрахункових підприємств. Коротко розглянемо ці процеси.

Доходи бюджету є одним із основних об’єктів бюджетного обліку. У фінансових органах ведуть не тільки бухгалтерський облік доходів, а й оперативний облік розрахунків з платниками доходів та податків. Бухгалтерський облік доходів здійснює бухгалтерія по бюджету, а оперативний - відділ по державних доходах.

Для бухгалтерського обліку доходів бюджету в плані рахунків фінансових органів передбачено рахунок «Доходи бюджету», що має субрахунки:

1 «Доходи бюджету»; 2 «Невияснені надходження»; 3 «Суми, тимчасово віднесені на доходи місцевого бюджету».

По кредиту цих субрахунків відображають доходи бюджету, а по дебету повернені платникам завищені доходи, що надійшли.

Для обліку грошових коштів бюджету використовують рахунок «Грошові кошти», до якого відкривають такі субрахунки: 1 «Поточний рахунок місцевого бюджету»; 2 «Засоби бюджету в установах банків на фінансування капітальних вкладень»; 3 «Поточні рахунки розпорядників кредитів з місцевого бюджету»; 4 «Поточний рахунок цільового бюджетного резерву»; 5 «Поточний рахунок з перерозподілу прибутку»; 6 «Поточний рахунок з фінансування капітального ремонту житлового фонду».

Бухгалтерський облік надходження доходів відображають такими записами:

1. До місцевих бюджетів згідно з платіжними документами:

Дебет субрахунку «Поточний рахунок місцевого бюджету»

Кредит субрахунку «Доходи бюджету».

2. До державного бюджету:

Дебет субрахунку «Засоби бюджету в установах банків на фінансування капітальних вкладень»

Кредит субрахунку «Доходи бюджету».

3. На суми, що потребують вияснення:

Дебет субрахунку «Поточний рахунок місцевого бюджету»

Кредит субрахунку «Доходи бюджету».

4. На завищені суми доходів, що повернені платником:

Дебет субрахунку «Доходи бюджету»

Кредит субрахунку «Поточний рахунок місцевого бюджету».

 

8.9 Облік видатків бюджетних установ

 

Касові видатки - це видатки грошей, проведені установами банків з поточних рахунків бюджету, та суми, видані з каси готівкою.

Облік касових видатків ведуть на рахунку «Видатки по бюджету»., субрахунок «Касові видатки по сільських, селищних та міських бюджетах». У дебет записують суми касових видатків. При цьому кредитують відповідні субрахунки статей у класифікації видатків бюджетних установ.

В кінці року касові видатки списують з кредиту субрахунку «Касові видатки по сільських, селищних та міських бюджетах» на дебет субрахунку «Результати виконання бюджету».

Фактичними видатками за кошторисом бюджетної установи є її витрати, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, з нарахованої заробітної плати та стипендій, а також нарахованих сум соціального страхування.

Фактичні видатки обліковують на субрахунках, які відкривають до рахунків «Видатки по бюджету» та «Інші видатки». Записи на них здійснюють на підставі затвердженого кошторису асигнувань.

У тих випадках, коли в кошторисах установ передбачалось фінансування не тільки з бюджету, а й з інших джерел, видатки списують в першу чергу за рахунок фінансування з інших джерел, а сума, що залишилась - за рахунок фінансування по бюджету.

До рахунку «Видатки по бюджету» відкривають такі субрахунки: 1 «Витрати на утримання установи»; 2 «Витрати за рахунок інших бюджетів»; 3 «Видатки з бюджету на нове будівництво»; 4 «Витрати на пенсії та допомоги за рахунок державного бюджету»; 5 «Витрати на пенсії та допомоги за рахунок місцевих бюджетів».

Перелічені субрахунки кореспондують відповідно до цільового призначення видатків. Так, субрахунок 1 «Витрати на утримання установи» призначений для обліку плати за електроенергію, газ, воду, опалення, вартість поточного ремонту, матеріалів, заробітної плати тощо.

Коли кредити вичерпуються, фактичні видатки на утримання установи головні розпорядники списують з субрахунків рахунку «Видатки по бюджету» на рахунок «Фінансування з бюджету на видатки установи», а вищі розпорядники кредитів - на рахунок «Розрахунки з фінансування бюджету на видатки установи».

 

 








©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.