Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (НІЗТ)

Механізм дії та особливості використання НІЗТ
· являють собою аналоги нуклеозидів, які конкурують із природними нуклеозидами в процесі зворотньої транскрипції; · є проліками, тобто неактивними лікарськими формами, для реалізації їх дії необхідна внутрішньоклітинна активація (фосфорилювання); · пригнічують активність ферменту – зворотна транскриптаза; · режими з НІЗТ добре комбінуються з ІР та ННІЗТ; · всім НІЗТ властиво пригнічувати фермент полімераза-?, що забезпечує реплікацію матричної ДНК, в якій закодована інформація про ферменти дихального ланцюга; · пригнічення полімерази-?, може призводити до мітохондріальної токсичності – пізнє (після 3-6 місяців терапії) ускладнення від застосування НІЗТ; · активність НІЗТ, щодо здатності спричинення розвитку мітохондріальної токсичності: DDІ >D4t >3TC >ABC > TDF > FTC; · АZT – слабкий інгібітор ферменту полімерази-?, однак під час внутрішньоклітинної активації здатен перетворюватись на D4t; · використання 2НІЗТ здатне призводити до кумулятивного ефекту щодо розвитку мітохондріопатій; · комбінація двох НІЗТ входить до більшості протоколів АРТ та схем ВААРТ першого ряду; · всі препарати групи НІЗТ, окрім DDI та FTC, випускаються у вигляді розчину для внутрішнього використання, що дозволяє оптимізувати режим дозування і використання їх у дітей; · помірно активні до ВІЛ; · поступове формування стійкості (резистентності) ВІЛ до препаратів цієї групи, за винятком ламівудину; · серед представників класу обмежена крос-резистентність, за винятком 3TC і FTC.
Препарати групи НІЗТ (Режим дозування див.: Додаток 3)
· Абакавір (ABC) · Диданозин (DDІ) · Ламівудин (3TC) · Ставудин (D4T) · Азидотимідин (Зидовудин, АZT, ZDV) · Емтрицитабін (FTC)
Комбіновані препарати групи НІЗТ
· Комбівір – АZT /3ТС · Тризивір – АZT /3ТС/АВС
Найчастіше рекомендовані комбінації двох НІЗТ
АZT + 3TC	Переваги: · накопичено найбільший клінічний досвід щодо застосування комбінації в педіатричній практиці; · одна із найпотужніших комбінацій; · комбінована таблетована форма – комбівір, застосування якої можливо у дітей старших за 10-12 років; · можна приймати під час їжі. Недоліки: · АZT пригнічує функцію кісткового мозку та може спричиняти розвиток анемії, гранулоцитопенії; · найчастіші побічні явища: нудота, блювання, головний біль та біль в животі; · рідко може призводити до лактатацидозу.
D4T + 3TC	Переваги: · накопичений помірний клінічний досвід щодо застосування комбінації в педіатричній практиці; · призначається при анемії, тромбоцитопенії або у випадках розвитку мієлотоксичної дії на прийом АZT; · можна приймати під час їжі. Недоліки: · D4T може викликати розвиток периферичної нейропатії, панкреатиту, лактатацидозу, ліпоатрофії.
АZT +DDІ	Переваги: · накопичений достатній клінічний досвід щодо застосування комбінації в педіатричній практиці; · дітям, які можуть приймати жувальні таблетки «Відекс ЕС^®», DDІ призначається 1 раз на день; · у комбінації з EFV дозу DDІ зменшують на 25% ; · слід уникати сумісного призначення з препаратами, що здатні викликати панкреатит та спричинити розвиток периферичної нейропатії, зокрема: пентамідин, етамбутол, етіонамід, ізоніазид, вінкристин; · DDІ приймається натще. Недоліки: · пригнічення функції кісткового мозку, особливо нейтропенії; · можливість розвитку панкреатиту (навіть у випадках тривалого і благополучного застосування), щомісяця обов’язково визначається активність амілази крові; при підозрі на панкреатит препарат відміняють і в подальшому не використовують в схемах ВАААРТ у даного пацієнта; · можливість розвитку периферійної нейропатії і лактатацидозу.
DDI + 3TC	Переваги: · добре переноситься, але досвід використання у дітей цієї комбінації є доволі обмеженим; · призначається при анемії, тромбоцитопенії, або у випадках розвитку мієлотоксичної дії на приймання АZT; · дітям, які можуть приймати жувальні таблетки «Відекс ЕС^®», можливо призначати DDІ один раз на день. Недоліки: · DDІ приймають натще; · може спричиняти розвиток периферичної нейропатії, панкреатиту, лактатацидозу.
Альтернативні комбінації двох НІЗТ
ABC +AZT	Переваги: · можна приймати під час їжі. Недоліки: · пригнічення функції кісткового мозку через приймання ZDV; · реакція гіперчутливості на приймання АВС (в 1 – 5% пацієнтів у перші 6 тижнів приймання препарату).
ABC + 3TC	Переваги: · можна приймати під час їжі. Недоліки: · реакція гіперчутливості на приймання АВС.
D4T +DDI	Переваги: · накопичений достатній клінічний досвід щодо застосування комбінації D4T + DDІ; · комбінації властива висока вірусологічна ефективність, переноситься добре. Недоліки: · високий ризик розвитку нейротоксичності, гіперлактатемії і лактатацидозу, ліподистрофії;
Не рекомендовано використовувати комбінації двох НІЗТ
AZT + D4T	· обидва препарати є аналогами тимідину, доведено їх конкурентний біохімічний антагонізм.
Нуклеотидний інгібітор зворотної транскриптази – тенофовір (Tenofovir disoproxil fumarate, TDF)
Переваги: · фосфорильований нуклеозид (нуклеотид), попередник ациклічного нуклеотидного аналога, не потребує внутрішньоклітинної активації; · добре переноситься; · активний проти вірусу гепатиту В; · мітохондріальна токсичність нижча, ніж у інших НІЗТ; · може призначатись 1 раз на день; · формування стійкості ВІЛ до препарату - повільне; · може прийматись під час їжі. Недоліки: · недостатній клінічний досвід застосування у дітей; · може спричиняти розвиток нефропатії, остеопорозу та порушень росту кісток; · не рекомендується дітям до 18 років; · TDF потенціює токсичність DDI, при сумісному призначенні доза DDI зменшується до 250 мг на добу.
Комбінований препарат з TDF
Трувада: емтрицітабін + тенофовір (FTC + TDF).
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (ННІЗТ)
Механізм дії ННІЗТ
· Безпосередньо з'єднуються з активним центром зворотної транскриптази і блокують процес зворотної транскрипції; · властива висока противірусна активність; · стійкість ВІЛ до препаратів класу формується швидко, можлива після однократного прийому; · між представниками класу спостерігається крос-резистентність; · можна приймати під час їжі; · найсерйозніше ускладнення – розвиток реакції гіперчутливості (висип на шкірі, включаючи синдром Стівенса – Джонсона) та гепатотоксичності (найчастіше на NVP).
Препарати групи ННІЗТ (Режим дозування див.: Додаток 3)
· Невірапін (NVP) · Іфавіренц (EFV) · Делавірдин (DLV) – у дітей не застосовують, в Україні не зареєстрований.
Застосування препаратів ННІЗТ в схемах ВААРТ
NVP	Переваги: · призначається дітям незалежно від віку; · дітям раннього віку рекомендується лікарська форма у вигляді розчину для внутрішнього застосування; · можна приймати під час їжі. Недоліки: · висип на шкірі, іноді сильно виражений, у важких випадках - синдром Стівенса–Джонсона; · гепатотоксичність; · ризик ускладнень зростає з віком дитини; · не призначається дітям з вірусним гепатитом В або С, якщо рівень трансаміназ в 2 рази вищий за норму; · ризик розвитку гепатотоксичності вищий ніж при застосуванні EFV; · слід уникати призначення препарату сексуально активним дівчатам підліткового віку з рівнем CD4⁺-лімфоцитів більш, ніж 250/мкл.
EFV	Переваги: · можливо призначати 1 раз на день; · можна приймати під час їжі, але виключається приймання жирної їжі. Недоліки: · EFV випускається у вигляді капсул, вміст капсули - речовина з неприємним смаком, який зменшується одночасним вживанням з виноградним соком, желе або киселем; · призначаютьдітям у віці після 3 років; · порушення з боку ЦНС (сонливість, безсоння, зниження уваги, порушення пам'яті, депресія, галюцинації, ейфорія) потребує призначення перед сном; · немає даних про дозування EFV у дітей у віці до 3 років; · не призначати сексуально активним дівчатам-підліткам, якщо вони, не використовують адекватні контрацептивні засоби або знаходяться у першому триместрі вагітності.
Інгібітори протеази (ІП)
Механізм дії ІП
	· ІП блокують протеазу ВІЛ, перешкоджають поділу специфічних білків (наприклад, р17, р24, р7), утворюють дефектні віріони, що не здатні інфікувати нові клітини.
Препарати групи ІП (Додаток 3)
	· Ампренавір (APV) · Атазанавір (ATV) · Індинавір (IDV) · Лопінавір/ритонавір (LPV/r) · Нельфінавір (NFV) · Ритонавір (RTV) · Саквінавір (SQV) · Фосампренавір (f-APV)
Найчастіше рекомендовано у складі ВААРТ LPV/r Переваги: · висока клінічна ефективність; · випускається в капсулах та у розчину для внутрішнього застосування; · ритонавір є бустером і забезпечує рівномірну цілодобову концентрацію в крові основної складової препарату – лопінавіру; · менше за інші ІП залежить від одночасного приймання їжі. Недоліки: неприємний смакові властивості розчину для внутрішнього застосування; при призначенні необхідно враховувати взаємодії з іншими препаратами. NFV Переваги: · випускається у таблетках та порошку для внутрішнього застосування; · за умови неефективності, після відміни NFV, можна призначати ВААРТ з включенням іншого ІП. Недоліки: · може спричиняти розвиток діареї; · необхідно приймати під час їжі, оскільки їжа виконує роль бестера для NFV; · для забезпечення оптимальної дози необхідно приймати велику кількість порошку для внутрішнього застосування; · недостатньо вивчено особливості фармакокінетики у дітей раннього віку;

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая ⇒