Клінічні критерії неефективності АРТ
· Розвиток нових захворювань, що відносяться до ІІІ чи IV клінічної стадії ВІЛ-інфекції (за класифікацією ВООЗ, 2006), або їх повернення не менш ніж через 24 тижня після початку першої лінії АРВТ.
· Зниження чи недостатні темпи росту у дітей, незважаючи на адекватне харчування і відсутність інших несприятливих факторів або захворювань.
· Прогресуюче погіршення функції ЦНС:
? затримка росту головного мозку;
? погіршення когнітивної функції ( встановлюється на підставі психометричного тестування);
? клінічні ознаки порушення рухових функцій;
? втрата навичок.
· Маніфестація нових опортуністичних інфекцій чи малігнізації, рецидивів стійкого до лікування орального кандидозу або кандидозного езофагіту.
· Клінічне прогресування необхідно диференціювати з синдромом імунної реконституції, який частіше спостерігається у дорослих, коли АРТ починається в стані глибокої імуносупресії.
· Синдром імунної реконституції супроводжується розвитком опортуністичних інфекцій протягом перших 3 - 6 місяців після початку АРТ на фоні швидкого відновлення кількості CD4-лімфоцитів.
|
Імунологічні критерії неефективності АРТ
Імунологічна неефективність терапії може бути первинною і вторинною.
При первинній імунологічній неефективності кількість CD4+ залишається низькою і протягом лікування не перевищує граничні значення вікових показників, що використовуються як критерії для початку АРТ.
Вторинна імунологічна неефективність характеризується зростанням показників CD4 після початку АРТ з подальшим зниженням їх рівня нижче граничних значень вікових показників, що використовуються як критерії для початку АРТ.
Таким чином, визначення імунологічної неефективності базується на даних аналізу динаміки показників CD4-лімфоцитів.
| · Розвиток важкого ступеня імуносупресії (з урахуванням віку) після періоду імунного відновлення.
· Повільне прогресування (більше шести місяців) імуносупресії до нового рівня (з урахуванням віку дитини), що підтверджено двома дослідженнями.
· Швидке зниження (до 6 місяців) рівня CD4+ нижче граничного значення важкого ступеня вікової імуносупресії.
|
Вірусологічні критерії неефективності АРВТ
| · У дітей, що одержують 2 НІЗТ + 1 ІП через 8 – 12 тижнів лікування, спостерігається зниження базового рівня вірусного навантаження приблизно у 10 разів (1,0 log10), а в дітей, що одержують слабшу за своєю дією АРТ, зниження вірусного навантаження менш ніж у 5 разів (0,7 log10) у порівнянні з базовим рівнем.
· Через 4 – 6 місяців після початку АРТ вірусне навантаження не знижується до рівня, що не вивляється.
· Після періоду рівня вірусного навантаження, що не виявлявся, РНК ВІЛ визначається в плазмі крові.
· У дітей віком від 2 років спостерігається підвищення вірусного навантаження більш ніж у 3 рази (більше 0,5 log10), а у дітей віком до 2 років підвищення вірусного навантаження більш ніж у 5 разів (більше 0,7 log10).
|
Друга лінія АРТ
· Доцільність заміни першої лінії АРТ на схему другої лінії може розглядатись не раніше, як після 24 тижнів від початку АРТ на підставі встановлення неефективності лікування.
· Схема другої лінії включає три нових АРВ-препарати.
· Рекомендації щодо вибору препаратів другої лінії наведено в таблиці 6.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|