 |
|
Екскурсійні об’єкти, що були оглянуті під час проходження практики
1. Києво-Печерська Лавра
Успе́нська Ки́єво-Пече́рська ла́вра — одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври. У теперішній час пам'ятка перебуває під юрисдикцією національного заповідника, державних музеїв і Української православної церкви Московського патріархату. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та відобразив розвиток культури і духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра. Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини:
· Верхня лавра
· Ближні печери
· Дальні печери
· Гостинний двір
Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII ст.
2. Музей Великої Вітчизняної Війни
Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» —музей у Києві, Україна. Розташований на схилах правого берега Дніпра, на Печерську. Музей входить до 10 музейних установ України, безпосередньо підпорядкованих Міністерству культури і туризму України. Меморіальний комплекс займає площу понад 10 га. До нього входять: музей з монументом «Батьківщина-мати», головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» й «Передача зброї», галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями, чаша «Вогонь Слави», виставка бойової техніки і озброєння, окрема споруда, де розгорнуті постійно діючі реліквійні експозиції «Трагедія і доблесть Афгану», «На чужих війнах», відкриті для відвідування екскурсантів літак Лі-2 та гелікоптер Мі-24В. Головний експозиційний корпус музею — триповерхова споруда з площею перед нею, яка вміщує до 30 тисяч чоловік. Будівля музею є одночасно п'єдесталом для монумента «Батьківщина-мати» з листової нержавіючої сталі, звернутого обличчям до Дніпра.
3. Мистецький арсенал
Націона́льний культу́рно-мисте́цький та музе́йний ко́мплекс «Мисте́цький арсена́л» — культурно-мистецький та музейний комплекс у Києві. «Мистецький арсенал» бачиться як вікно в Україну для світу і вікно у світ для України. Це новий мистецький майданчик, відкритий для імпровізацій та імпрез, який ще не є заангажований жодним мистецьким проектом і обумовлений лише стінами старого Арсеналу. Пріоритетними напрямками діяльності комплексу «Мистецький Арсенал» є відновилення цілісності культурного простору України, зменшення розриву між культурною традицією та повсякденними культурними практиками суспільства, створення умов для проведення активного і змістовного дозвілля на території Комплексу. «Мистецький Арсенал» має стати улюбленим місцем сімейного відпочинку, сприяння облагородженню та благоустрою історичного центру міста Києва шляхом створення сучасного архітектурного комплексу, формування бази для надійного і взаємовигідного партнерства між державним і недержавними секторами культури, створення нових робочих місць для кваліфікованих представників культурно-мистецької сфери, розроблення найефективнішої моделі використання культурних ресурсів Києва і України та творення на їх основі символічного капіталу нації.
4. Музей Історії Киева
Музей історії Києва — музей, розміщений у Києві по вулиці Богдана Хмельницького, 7. В експозиції представлені археологічні пам'ятки періоду Київської Русі, символ міського самоврядування - барельєф Архангела Михаїла з міської ратуші, особисті речі викладачів і випускників колегії П. Галагана, живописні роботи М. Прахова і О. Мурашко, матеріали авіаконструктора О. Антонова і т.д. Фонди музею формувалися на базі експонатів, переданих із Інституту археології Академії наук УРСР, а також подарунків від підприємств та установ. Музейне зібрання складалося з археологічних матеріалів, знайдених на території міста, етнографічної та нумізматичної колекцій, колекції ікон, стародруків, поштових листівок, побутових речей киян різних часів, а також тематичних комплексів ХХ ст.
5. Музей Богдана та Варвари Ханенків
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (колишня назва — Київський музей західного та східного мистецтва) — художній музей у Києві, найвизначніша збірка закордонного мистецтва в Україні. Наявність у музейній колекції надзвичайно вартісних та унікальних пам'яток мистецтва забезпечила музею славу далеко за межами країни. В підмурках музею і картинної галереї лежить приватна збірка родини Ханенків і колекція картин, що зібрав вчений-хімік Щавинський Василь Олександрович. Велика мистецька вартість збірки Ханенків визнавалась вже на зламі 19-20 ст. До збірки Ханенків звертались відомі вчені-мистецтвознавці Західної Європи, серед яких Макс Фрідлендер та Роберто Лонгі , автор книги про художників Італії «Від Чімабуе до Моранді».
6. Туристична виставка UITT 2015
25 березня 2015 року представники Державного агентства України з туризму та курортів взяли участь в урочистому відкритті 21-ї Міжнародної виставки UITT 2015 «Україна – подорожі та туризм», що проходитиме у Міжнародному виставковому центрі до 27 березня 2015 року. Виставка UITT 2015 багато років є найбільшою міжнародною подією туристичного ринку України та сприяє популяризації національного туристичного продукту, залученню нових напрямків для подорожей в країні та за її межами, конструктивному діалогу у галузі та встановленню сприятливого бізнес-клімату в країні. Цього року у роботі Міжнародної виставки UITT 2015 беруть участь понад 220 туристичних компаній, туроператорів, національних і місцевих туристичних асоціацій, готелів, транспортних агенцій, страхових компаній, представництв іноземних країн, а також представників Національних туристичних офісів та Міністерств з туризму іноземних країн, а саме Болгарії, Грузії, Греції, Домініканської Республіки, Єгипту, Кіпру, Італії, Ізраїлю, Іспанії, Ірану, Таїланду, Куби, Тунісу, Туреччини, Угорщини, Франції, Хорватії, Узбекистану та України.
7. Похід в Театр ім.. Лесі Українки на виставу «Доктор філософії»
Кульмінацією 4-річного їх навчання в Інституті екранних мистецтв стала дипломна робота - вистава «Доктор філософії» за п’єсою чеського драматурга Броніслава Нушича у постановці Заслуженого діяча мистецтв РФ Дубіна К.М. У виставі піднімаються вічні питання - людські цінності, кохання, марнославство…. Ніби під збільшеним дзеркалом вкотре показано нікчемність батьківських бажань зробити дитину визнаним генієм там, де їй не цікаво, в чому вона не тямить нічогісінько. Глава сімейства, в домі якого відбуваються всі події, Живото Цвієвич, впевнений, що все в житті купується-продається, навіть совість і честь. Він прагне забезпечити своєму синові Мілошу, який не вирізнявся високими оцінками у школі, гідне життя, і для цього мріє будь-яким способом отримати диплом «доктора філософії» для свого нащадка. Зі святою вірою у благородство справи, а також у те, що все на світі має свою грошову вартість, він відправляє вчитися до Швейцарії під іменем свого сина його товариша Велмера, який таки привозить диплом Доктора філософії на ім'я Мілоша Цвієвича. Але ця авантюра вплинула на подальше життя не лише «Доктора філософії», а і всієї родини, разом з Велмером. Тому що людина – жива істота, під чиїми б документами вона не жила. Словом, до Мілоша разом з дипломом ВНЗ, в якому він ніколи не вчився, приїздить дружина та дитина, яких він ніколи не бачив. Таким чином батько, з одного боку, влаштував ще й особисте життя сина, а з іншого- отримав зайвий клопіт- до нього переїхали двоє чужих, але формально рідних людей. Найбільша мрія одного-єдиного чоловіка зіпсувала життя мінімум трьом. А може, навпаки, ощасливила?