 |
|
ЗА МОДУЛЕМ 1 «НЕВІДКЛАДНА АБДОМІНАЛЬНА ХІРУРГІЯ ТА ПРОКТОЛОГІЯ»
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
1. Важливість вивчення перебігу найбільш розповсюджених хірургічних захворювань.
2. Що виявляють при опитуванні хворого ?
3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого ?
4. Чому важливо знати дату та час початку захворювання ?
5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому ?
6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг захворювання ?
7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
8. Що виявляють при огляді хворого ?
9. Чому можливе виникнення асиметрії живота ?
10. Чому важливо виявити ступінь участі передньої черевної стінки у акті дихання ?
11. Які зміни можна виявити при пальпації черева хворого ?
12. Які зміни можна вияви при перкусії грудної клітки хворого ?
13. Які зміни можна виявити при аускультації черева хворого ?
14. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу ?
15. Що повинно бути відзначено при описуванні місцевого статусу ?
16.Чому важливо повноцінно використовувати можливості діагностичної програми ?
17. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференціального діагнозу ?
18. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
19. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
20. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики ?
21. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до синдрому грижового випинання ?
22. Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом грижового випинання ?
23. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом грижового випинання ?
24. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з синдромом грижового випинання ?
25. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з синдромом грижового випинання ?
26. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому грижового випинання ?
27. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
28. Що виявляють при огляді пахової ділянки ?
29. Чому можливе виникнення випинання в паховій ділянці ?
30. Які зміни можна виявити при пальпації випинання стінки черева ?
31. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні пахових кілець ?
32. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на пахову грижу ?
33. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на стегнову грижу ?
34. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на пупкову грижу ?
35. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на вентральну післяопераційну грижі ?
36. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при синдромі грижового випинання ?
37. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?
38. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
39. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
40. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з грижами та для попередження синдрому “малої черевної порожнини” ?
41. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до синдрому грижового випинання ?
42. Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом грижового випинання ?
43. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом грижового випинання ?
44. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з синдромом грижового випинання ?
45. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з синдромом грижового випинання ?
46. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому грижового випинання ?
47. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
48. Що виявляють при огляді пахової ділянки ?
49. Чому можливе виникнення випинання в паховій ділянці ?
50. Які зміни можна виявити при пальпації випинання стінки черева ?
51. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні пахових кілець ?
52. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на защемлену грижу ?
53. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на невправиму грижу ?
54. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на копростаз та запалення грижі ?
55. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на пахову, стегнову, пупкову та вентральну післяопераційну грижі ?
56. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при синдромі грижового випинання ?
57. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?
58. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
59. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
60. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з грижами та для попередження синдрому “малої черевної порожнини” ?
61. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до гострого запального абдомінального синдрому, зокрема, гострого апендициту ?
62. Що виявляють при опитуванні хворого з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим апендицитом ?
63. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим апендицитом ?
64. Чому важливо знати дату і час початку захворювання у хворого з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим апендицитом?
65. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим апендицитом ?
66. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг гострого запального
абдомінального синдрому, зокрема, гострого апендициту ?
67. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого, зокрема, гострим апендицитом : збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
68. Що виявляють при огляді хворого та його черева при підозрі на гострий апендицит ?
69. Чому можливе виникнення затримки участі ділянок передньої черевної стінки у диханні при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, гострому апендициті ?
70. Які зміни можна виявити при пальпації стінки черева при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, гострому апендициті ?
71. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні піхви та прямої кишки при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, гострому апендициті ?
72. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гострий апендицит ?
73. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на розвиток деструктивних форм захворювань, які належать до гострого запального абдомінального синдрому, зокрема, гострого апендициту ?
74. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу захворювань при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, гострому апендициті ?
75. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу при підозрі на гострий апендицит ?
76. Чому в клінічному діагнозі гострого апендициту важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
77. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
78. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з гострим апендицитом та при деструктивних формах цього захворювання і розвитку ускладнень ?
79. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до гострого запального абдомінального синдрому, зокрема, гострого холециститу ?
80. Що виявляють при опитуванні хворого з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим холециститом ?
81. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим холециститом ?
82. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим холециститом ?
83. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим холециститом ?
84. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг гострого запального абдомінального синдрому, зокрема, гострого холециститу ?
85. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого, зокрема, з гострим холециститом : збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
86. Що виявляють при огляді хворого, зокрема, гострим холециститом, та його черева ?
87. Чому можливе виникнення змін кольору шкіри, склер та слизових при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, при гострому холециститі ?
88. Які зміни можна виявити при пальпації стінки черева при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, гострому холециститі ?
89. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні шиї та спини при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, при гострому холециститі ?
90. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гострий холецистит ?
91. Особливості фізікального обстеження шкіри та слизових хворого з підозрою на гострий холецистит ?
92. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на розвиток деструктивних форм захворювань, які належать до гострого запального абдомінального синдрому, зокрема, гострий холецистит ?
93. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу захворювань при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, гострому холециститі ?
94. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу, зокрема, при гострому холециститі ?
95. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення, зокрема, при гострому холециститі ?
96. Чому для формування клінічного діагнозу, зокрема, гострого холециститу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
97. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з гострим холециститом та при деструктивних формах цього захворювання і розвитку ускладнень ?
98. Які сучасні методи хірургічного лікування цього захворювання Ви знаєте ?
99. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до гострого запального абдомінального синдрому, зокрема, гострого панкреатиту ?
100. Що виявляють при опитуванні хворого з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим панкреатитом ?
101. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим панкреатитом ?
102. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим панкреатитом ?
103. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з гострим запальним абдомінальним синдромом, зокрема, гострим панкреатитом ?
104. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг гострого запального абдомінального синдрому, зокрема, гострого панкреатиту ?
105. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого, зокрема, з гострим панкреатитом: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
106. Що виявляють при огляді хворого, зокрема, гострим панкреатитом, та його черева ?
107. Чому можливе виникнення змін кольору шкіри, склер та слизових при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, при гострому панкреатиті ?
108. Які зміни можна виявити при пальпації стінки черева при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, гострому панкреатиті?
109. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні шиї та спини при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, при гострому панкреатиті ?
110. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гострий панкреатит ?
111. Особливості фізікального обстеження шкіри хворого з підозрою на гострий панкреатит ?
112. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на розвиток деструктивних форм захворювань, які належать до гострого запального абдомінального синдрому, зокрема, гострий панкреатит ?
113. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу захворювань при гострому запальному абдомінальному синдромі, зокрема, гострому панкреатиті ?
114. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу, зокрема, при гострому панкреатиті ?
115. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення, зокрема, при гострому панкреатиті ?
116. Чому для формування клінічного діагнозу, зокрема, гострого панкреатиту важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
117. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з гострим панкреатитом та при деструктивних формах цього захворювання і розвитку ускладнень ?
118. Які сучасні методи хірургічного лікування цього захворюванн Ви знаєте ?
119.Важливість вивчення перебігу захворювань, що призводять до появи синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
120.Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
121.Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
122.Чому важливо знати час та дату початку захворювання у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
123.Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилось хворому з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
124.Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
125.Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя?
126. Які зміни можливо виявити при огляді хворого з синдромом гострої та хронічної
кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту?
127. Які зміни можливо виявити при фізікальному обстеженні хворого з синдромом гострої
та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
128.Які зміни можливо виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки у хворого з
синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-
кишкового тракту?
129. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу?
130. Яку діагностичну програму необхідно призначити хворому з синдромом гострої та
хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
131. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення
диференційного діагнозу?
132. Особливості диференційної діагностики гострої та хронічної кровотечі з верхньої та
нижньої частин травного каналу ?
133. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму
захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
134. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-
статистичну класифікацію хвороб ?
135. Які покази до переливання крові та її компонентів ?
136. Які покази для вибору оперативного лікування у хворого з синдромом гострої та
хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
137. Які принципи надання догоспітальної медичної допомоги у хворого з гострою
кровотечею в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту ?
138.Основні принципи консервативного лікування хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?
139. Важливість вивчення перебігу захворювань, що призводять до появи синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
140. Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
141. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
142. Чому важливо знати час та дату початку захворювання у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
143. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилось хворому з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
144. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
145. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу
хвороби та життя?
146. Які зміни можливо виявити при огляді хворого з синдромом гострої та хронічної
кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
147. Які зміни можливо виявити при фізікальному обстеженні хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
148. Які зміни можливо виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
149. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу?
150. Яку діагностичну програму необхідно призначити хворому з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
151. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу?
152. Особливості диференційної діагностики гострої та хронічної кровотечі з верхньої та нижньої частин травного каналу ?
153. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
154. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
155. Які покази до переливання крові та її компонентів ?
156. Які покази для вибору оперативного лікування у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
157. Які принципи надання догоспітальної медичної допомоги у хворого з гострою кровотечею в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту ?
158. Основні принципи консервативного лікування хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту?
159. Важливість вивчення перебігу гострої кишкової непрохідності?
160. Що виявляють при опитуванні хворого з гострою кишковою непрохідністю?
161. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з гострою кишковою непрохідністю?
162.Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з гострою кишковою непрохідністю?
163. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому гострою кишковою непрохідністю?
164.Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг гострої кишкової непрохідності?
165.Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
166.Що виявляють при огляді хворого та його черева ?
167. Які зміни можна виявити при пальпації стінки черева при підозрі на гостру кишкову непрохідність?
168. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки при гострій кишковій непрохідності?
169. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру динамічну кишкову непрохідність?
170. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру обтураційну кишкову непрохідність?
171. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру странгуляційну кишкову непрохідність?
172. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру інвагинаційну кишкову непрохідність?
173. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру змішану механічну кишкову непрохідність?
174. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу гострої кишкової непрохідності?
175. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?
176. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
177. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
178. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих на гостру кишкову непрохідність?
179. Важливість вивчення перебігу гострої кишкової непрохідності?
180. Що виявляють при опитуванні хворого з гострою кишковою непрохідністю?
181. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з гострою кишковою непрохідністю?
182. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з гострою кишковою непрохідністю?
183.Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому гострою кишковою непрохідністю?
184. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг гострої кишкової
непрохідності?
185. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
186. Що виявляють при огляді хворого та його черева ?
187. Які зміни можна виявити при пальпації стінки черева при підозрі на гостру кишкову непрохідність?
188. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки при гострій кишковій непрохідності?
189. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру динамічну кишкову непрохідність?
190. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру обтураційну кишкову непрохідність?
191. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру странгуляційну кишкову непрохідність?
192. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру інвагинаційну кишкову непрохідність?
193. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру змішану механічну кишкову непрохідність?
194. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу гострої кишкової непрохідності?
195. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?
196. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
197.Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
198. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих на гостру кишкову непрохідність?
199. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до перитонеального синдрому?
200. Що виявляють при опитуванні хворого з перитонеальним синдромом ?
201. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з перитонеальним синдро- мом ?
202. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з перитонеальним синдромом ?
203. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з перитонеальним синдромом ?
204. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг перитонеального синдрому ?
205. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
206. Що виявляють при огляді хворого та його черева ?
207. Чому можливе виникнення змін кольору шкіри, склер та слизових при перитонеальному синдромі ?
208. Які зміни можна виявити при пальпації стінки черева при перитонеальному синдромі?
209. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні піхви та прямої кишки при перитонеальному синдромі ?
210. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гострий перитоніт ?
211. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на перфорацію шлунку та ДПК ?
212. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на перфорацію кишечнику ?
213. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на розвиток деструктивних форм захворювань, які належать до перитонеального синдрому ?
214. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу захворювань при перитонеальному синдромі ?
215. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?
216. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
217. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
218. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з перитонеальним синдромом та при деструктивних формах захворювань, що його викликають і розвитку ускладнень ?
219.Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до перитонеального синдрому?
220. Що виявляють при опитуванні хворого з перитонеальним синдромом ?
221. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з перитонеальним синдромом ?
222. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з перитонеальним синдромом ?
223. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з перитонеальним синдромом ?
224. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг перитонеального синдрому ?
225. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
226. Що виявляють при огляді хворого та його черева ?
227. Чому можливе виникнення змін кольору шкіри, склер та слизових при перитонеальному синдромі ?
228. Які зміни можна виявити при пальпації стінки черева при перитонеальному синдромі?
229. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні піхви та прямої кишки при перитонеальному синдромі ?
230. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гострий перитоніт ?
231. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на перфорацію шлунку та ДПК ?
232. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на перфорацію кишечнику ?
233. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на розвиток деструктивних форм захворювань, які належать до перитонеального синдрому ?
234. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу захворювань при перитонеальному синдромі ?
235. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?
236. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
237. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
238. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з перитонеальним синдромом та при деструктивних формах захворювань, що його викликають і розвитку ускладнень ?
239. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до гострого больового синдрому в аноректальній області ?
240. Що виявляють при опитуванні хворого з гострим больовим синдромом в аноректальній області ?
241. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з гострим больовим синдромом в аноректальній області ?
242. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з гострим больовим синдромом в аноректальній області ?
243. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з гострим больовим синдромом в аноректальній області ?
244. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг гострого больового синдрому в аноректальній області ?
245. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
246. Що виявляють при огляді періанальної ділянки хворого ?
247. Чому можливе виникнення набряку шкіри біля заднього проходу та сідниць ?
248. Які зміни можна виявити при пальпації шкіри біля заднього проходу та сідниць хворого ?
249. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки ?
250. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гострий геморой ?
251. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гостру анальну тріщину ?
252. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на гострий парапроктит ?
253. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на запалення епітеліального куприкового ходу ?
254. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при гострому больовому синдромі в аноректальній області ?
255. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?
256. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
257. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
258. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з гострим гемороєм, гострою анальною тріщиною, гострим парапроктитом, запаленням епітеліальних куприкових ходів ?
259. Важливість вивчення перебігу випадання прямої кишки та геморою хронічного 3-4 ст. ?
260. Що виявляють при опитуванні хворого з підозрою на випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст. ?
261. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з підозрою на випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст. ?
262. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з підозрою на випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст. ?
263. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з підозрою на випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст. ?
264. Як можуть умови життя та праці хворого вплинути на виникнення та перебіг випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст. ?
265. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
266. Що виявляють при огляді періанальної ділянки хворого з підозрою на випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст. ?
267. Чому можливе виявлення частини слизової або усіх прошарків прямої кишки при пальпації ?
268. Які зміни можна виявити при пальпації біля заднього проходу хворого з підозрою на випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст. ?
269. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки у хворого з підозрою на випадання прямої кишки та геморой хронічний ?
270. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на випадання прямої кишки ?
271. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на геморой хронічний 3-4 ст. ?
272. Відмінності фізікального обстеження хворого з підозрою на випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст. ?
273. Особливості клінічних проявів захворювання у пацієнтів з підозрою на випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст. ?
274. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу при випаданні прямої кишки та геморої хронічному 3-4 ст. ?
275. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?
276. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
277. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
278. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з випаданням прямої кишки та гемороєм хронічним 3-4 ст. ?
279. Важливість вивчення перебігу неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона ?
280. Що виявляють при опитуванні хворого з підозрою на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона ?
281. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з підозрою на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона ?
282. Чому важливо знати дату та час початку загострення у хворого з підозрою на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона ?
283. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з підозрою на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона ?
284. Як можуть умови життя та праці хворого вплинути на виникнення та перебіг неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона ?
285. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?
286. Що виявляють при огляді живота та періанальної ділянки хворого з підозрою на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона ?
287. Чому можливе виявлення інфільтрату в правій здухвинній ділянці при пальпації ?
288. Які зміни можна виявити при пальпації шкіри біля заднього проходу хворого з підозрою
на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона ?
289. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки у хворого з підозрою на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона?
290. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на неспецифічний виразковий коліт ?
291. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на хворобу Крона ?
292. Відмінності фізікального обстеження хворого з підозрою на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона ?
293. Особливості клінічних проявів захворювання у пацієнтів з підозрою на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона ?
294. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу при неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона ?
295. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?
296. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?
297. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?
298. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з неспецифічним виразковим колітом та хворобою Крона ?