 |
|
Російська культура І пол. 19 ст.
- Основні риси культури:
§ Незвичайне піднесення культури – «золоте століття».
§ Розвиток культури опирався на попередні перетворення.
§ Капіталізм показав потребу в освічених людях, тому міста стають центрами культури.
§ Свідомість російського народу зросла, особливо після війни 1812 року.
§ Консерватизм боровся з розвитком суспільної думки.
§ Це час релігійних і філософських пошуків (таємні кружки, масонські ложі, народні секти).
§ Вплив німецької класичної філософії і роздумування над тим, що є Росія, яке її місце у світі.
- Освіта і наука:
· Освіта визнана пріоритетом державної політики. Треба було готувати кадрів, а тому активно засновувалися університети: Віленський, Київський, Харківський, Дерптський, Казанський, Петербурзький.
· Створювалися спеціальні вищі навчальні заклади (технічні і господарські).
· Збільшилася кількість гімназій, ліцеїв, духовних семінарій, приходських і повітових училищ.
· Реформи в освіті відзначалися при різних царях коливаннями, так як це була сфера, де зароджувалося вільнодумство.
· Наука розвивалася на грунті освіти.
· Виник ряд наукових товариств – Російське географічне товариство, Товариство любителів російської словесності.
· У геометрії працював Лобачевский, у медицині – Пирогов, у фізиці – Якобі (електромотор), у хімії – Зінін (синтез аніліну), мореплавстві – Крузенштерн і Лисянський (перша російська навколосвітня подорож 1803-1806 рр.), Беллінсгаузен і Лазарєв у 1819 р. відкрили Антарктиду. Карамзін написав «Історію держави Російської».
- Література. «Золоте століття». Класицизм змінився на сентименталізм (внутрішні переживання людини), романтизм (прагнення до піднесеного ідеалу; Жуковський – духовний світ людини, Рилєєв, Пушкін, Лермонтов - тираноборство), реалізм (прагнення зобразити життя так, як воно є; Грибоєдов, «Горе от ума», Пушкін, «Євгеній Онегін»).
- Живопис. Офіційний стиль – класицизм з релігійною і міфологічною темами. Романтизм (портретний живопис Кіпренського, Тропініна, Брюллова). Побутовий сюжет (Венеціанов – сентименталізм, Федотов – реалізм і сатира, Іванов – глобальне осмислення).
- Театр. Реалізм (Щепкін у московському Малому театрі).
- Музика. Реалізм (Глінка, «Життя за царя», «Руслан і Людмила»).
- Архітектура. Класицизм (офіційні споруди і архітектурні ансамблі, що символізували могутність Росії). Архітектори: Россі, Монферраном, Ворохін, Захаров, Бове, Жилярді.
Що, на Вашу думку, слід вкладати у поняття «аракчеєвщина»?
Аракчеєвщина – це консервативна політика Аракчеєва в останнє десятиліття правління Олександра І. Вона була спрямована на зміцнення абсолютизму і кріпосного права. Це втілювалося в:
· подальшій централізації і дріб’язковій регламентації державного управління,
· у поліцейсько-репресивних заходах, спрямованих на знищення свободолюбства,
· у чистці університетів,
· у насадженні паличної дисципліни в армії,
· у створенні військових поселень (для самозабезпечення і самовідтворення армії).