 |
|
Перша Світова війна: характер, участь царської армії в бойових діях.
У війні брало участь 38 країн. Загинуло 9,5 млн чол. Англія, Франція, Росія, Японія, Італія воювали проти Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини і Болгарії.
Характер – несправедливий, завойовницький з обох сторін.
Причини – протиріччя між Троїстим союзом (Німеч., Австр., Італія) і Антантою (Росія, Франція, Англія). Гол. конфлікт – англо-німец. за колонії, франко-німец. за Ельзас і Лотарингію.
Сили Росії. Не була готова. Військова реформа після 1905 р. не була закінч. (погана артилерія, залізниці, зброя, застарілі доктрини, погані командири, командування Миколи ІІ).
Привід – убивство Франца Фердинанда в Сараєво у червні 1914 р. Австрія огол. війну Сербії, Росія виступила як гарант Сербії, Німеч. вимагала Росію зупинити мобілізацію і оголосила їй війну. Франція виступила як союзник Росії, і наступного дня Англія.
2 фронти: Східний і Західний. На Східному – 4 кампанії:
1. 1914 р. – наступ Росії у Сх. Пруссії (поразка) і Галичині (перемога).
2. 1915– наступ Німеччини навесні-влітку – поразка Росії (втрата західних територій).
3. 1916 – Росія здійснила Брусиловський прорив, а на Кавказькому фронті оволоділа Трапезундом і Ерзерумом.
4. 1917– вихід Росії з війни через Лютневу революцію. 2 поразки в Галичині і Білорусії.
1918 – Брест-Литовський мир, Комп’єнське перемир’я, Версальський мирний договір 1919.
Освіта 2 пол. 19 ст.
- Освітня реформа 60-х рр.:
· 1864 – «Статут гімназій» і «Положення про народні училища».
· Доступне всестанове платне навчання.
· Школи: державні, земські, церковно-приходські, недільні і приватні.
· Гімназіїподілені на класичні і реальні (училища).
· Статут 1863 р. повернув університетам автономію, закладом керувала Рада професорів, вводилися вибори ректорів і професорів. Відкрилися університети в Одесі і Томську, вищі жіночі курси.
- Олександр ІІІ – контрреформи:
Мета – підкорити середню школу контролю держави і Синоду.
o 1887 – циркуляр про «кухарчиних дітей» (забороняв прийом у гімназії дітей прачок, лакеїв)
o Посилено впроваджувалися церковні школи у сферу початкової освіти;
o 1884 – новий університетський Статут, який:
§ ліквідував автономію вузів;
§ скасував виборність професорів;
§ підвищив платню за навчання;
§ звільнив багатьох прогресивних професорів;
§ встановив поліцейський контроль за студентами;
§ скасував жіночу вищу освіту.
§ Значно зросла грамотність населення: 1860 – 6%, 1897 – 21%.
§ Створюються публічні бібліотеки, музеї (Історичний музей, Третяковська галерея), курси і кружки.
Наука в 2 пол. 19 ст.
Солідна база І пол. 19 ст.
Наука. Математика – Чебишов, фізика – Столєтов і Лебедєв, хімія – Менделєєв, органічна хімія – Бутлеров, психологія – Павлов і Сєченов, бактеріологія – Мечников, географія - Пржевальський і Миклухо-Маклай.
Техніка. Електрична лампа (Яблочков і Лодигін), радіо – Попов, 1880 – перша в Росії електростанція; телефон і телеграф.
Суспільна думка. Культ розуму, науки, точних знань серед інтелігенції. Матеріалісти (Чернишевський, Писарєв), позитивісти (Кавелін, Михайловський) – людина не повинна ставити собі загальні філософські питання, а зосереджуватися на конкретних дослідженнях. Релігійні філософи(Леонтьєв, В. Соловйов) – все створене Богом.
Російська історична наука: С. Соловйов – фундаментальна «Історія Росії з найдавніших часів» (російська історія зображена як боротьба протилежностей – державного начала і антидержавних рухів), його учень Ключевський більше уваги приділяє побуту, соціально-економічній історії («Курс російської історії»).