 |
|
Охарактеризуйте романтизм як напрямок укр.культуриХІХст.
З 1820-х і до 1860-х рр. для української літератури характерний романтизм. Одними з перших праць у романтичному стилі вважаються твори: П. Гулака-Артемовського (1790–1865) «Твардовський», твір опублікований в «Вестнике Европы» в 1827–1828 рр.; Л. Боровиковського (1808–1889) «Молодиця» та «Пир Владимира Великого»; М. Максимовича «Малороссийские песни» (1827). Розквіт української романтичної поезії припадає на 30–40 рр.
ХХ ст. (Л. Боровиковський, А. Метлинський, Є. Гребінка, М. Костомаров, Т. Шевченко та ін.) Завершують романтизм в українській літературі збірки «Поезія Іосифа Федьковича» (1862), «Українські оповідання» (1863) О. Стороженка (1806–1874) та романтичні казки М. Вовчка (1833–1907)1860-х рр.
На добу Романтизму припадає і становлення як художника Т. Шевченка, діяльність якого ослабила засилля академізму. Автопортрети Т. Шевченка 1843 р. і 1845 р. позбавлені романтичного захоплення і наближені до реалізму. В ескізі «Розп’яття» (1850) трагічна тема набула іншого змісту і не стільки узалежнювалась від його власних переживань, скільки розкривала програму романтизму – це свобода духу, свобода творчих можливостей, вільний розвиток людини, визволення від будь-якого сковування і поневолення. У неволі Т. Шевченко малював потрети, краєвиди, побутові сцени, просякнуті поетичністю і тонкою емоційністю.
Романтизм у малярстві представлений переважно портретами.
Популярним був штамп, а не глибоке вивчення життя. На західноукраїнських землях не зазнав диференціації лише портрет вищого духовенства, зберігши станові й стильові риси ідеалу минулого століття. Романтичний період у Галичині ознаменувався влаштуванням у Львові великих художніх виставок, які стали новим явищем у культурному житті. Ці виставки відбулись в 1837 р. і 1847 р.
ментальність українського народу, для якого романтизм є органічним елементом світобачення будь-якої доби.
Варіант
Які цінності та моральні принципи утверджуються в образотворчому мистецтві другої пол. XVII-XVIIIст .Покажіть на прикладах з творі укр. художників та скульпторів.-?
Визначальні риси реалізму
· раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
· правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
· принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
· характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
· конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;
· вільна побудова творів;
· превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
· розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
У другій половині XIX ст. українська література, незважаючи на репресії та перешкоди з боку влади, царського уряду, не лише вижила, а й розцвіла. До цього спричинилося успішне освоєння нових літературних стилів, зокрема реалізму. Все ще зберігаючелементи романтизму, український реалізм нарешті сягнув за межі етнографічності, розпочавши дослідження соціальних і психологічних проблем. У 1861 р. А. Свидницький (1834–1871) написав перший український соціальний роман «Люборацькі»**, а О. Стороженко.
Для скульптури другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
характерна світоглядна й стильова тенденція переходу з класицизму
в академізм та реалізм.
У Києві 1853 р. на мальовничому березі Дніпра за проектом скульптора В. Демут-Малиновського (1779–1846) й архітектора К. Тона спорудили пам’ятник князю В. Великому. Завершив спорудження пам’ятника П. Клодт. Це бронзова статуя висотою 4,5 м, яка встановлена на п’єдесталі висотою 16 метрів. У дні святкування 900-річчя хрещення Русі (липень, 1888) у Києві відбулося урочисте відкриття пам’ятника Б. Хмельницькому автором якого був російський скульптор М. Микешин (1835–1896).
Помітне місце в українській скульптурі займає Л. Позен (1849–1921). Особливо широкого громадського резонансу набуло відкриття пам’ятника І. Котляревському (1903).
Варіант