Главная | Обратная связь

Львів – визначний центр української ренесансної культури

У 1527 році велика пожежа знищила майже весь Львів і відбудовувався вже він в новому, ренесансному стилі. Замість стрімких, загострених, спрямова­них до неба готичних форм утверджуються зрівноважені, впорядковані композиції з спокійними, логічно продуманими і чистими формами, сприйнятими від античної архітектури. За проектами Павла Римлянина збудовано такі перлини ренесансного Львова, як монастир і костел бенедиктинок, каплиця Кампіанів, костел і монастирбернардинів. Костел бенедиктинок невеликий, з вузькимистінами-бойницями, могутніми контрфорсами. До нього примикаєквадратна вежа, лаконічна і монументальна, типоворенесансних форм. Споруди монастиря бенедиктином утворюють куточок ренесансного Львова, ніби перенесений з Північної Італії. Костел бернардинів ближче за стилем до споруд Північного Ренесансу - плавні, хвиля стілінії головного фасаду, динамічні статуї святих В одній з найсвоєрідніших споруд лівівського ренесансу, Успенській церкві, яку будував той же Павло Римлянин, виразно простежується синтез ренесансних і давньоруських архітектурних стилів, які створюють цілісну і естетично досконалу єдність. Але ансамбль Успенської церкви заслуговує на особливу увагу. В ансамбль входять сама церква, вежа Корнякта і каплиця Трьох святителів. Поруч церкви стоїть вежа, побудована на кошти багатого грецького купця Костянтина Корнякта, члена Ставропігійського братства, в 1572-1578 рр. архітектором Петром Барбоном і ще молодим тоді Павлом Римлянином. "Вежа стоїть окремо побіч церкви, на квадратній основі. Її висота з шоломом 60,15 м., з хрестом - 65,85 м. Побудованацілком з тесаного каменю. Знавців важають цю вежу- найгарнішою церковною вежею у Львові і далеко поза Львовом. Каплиця Трьох святителів побудована в 1584-1591 р архітектором Андрієм Підлісним як усипальниця роду Корняктів. В цілому ансамбль Успенської церкви вважається по праву шедевром не тільки українського, але й в цілому ренесансногоє європейського будівництва XVI - поч. XVII ст. Для ренесансної архітектури України в цілому та Львова зокрема є характерним багатий скульптурний декор будівель. Достатньо подивитись на будинки площі Ринок, яка являє собою справжній музей ренесансної цивільної архітектури. Майже кожен з них прикрашений або гірляндами і масками по порталу, скульптурами на аттику, як славетний палац Корнятка або атлан­тами, які підтримують балкон будинку №3, або, як "Чорнакам'яниця", - скульптурами по фасаду. Особливою пишністю скульптурного декору вражає каплиця Боїмівбіля кафедрального собору. Скульптурний декор фасаду створює суцільний, динамічний килим постатей, голів, орнаментів, фігурних рельєфів. Чисто ренесансною ясністю та стриманістю відрізняються барель­єфи на зовнішній стіні каплиці Кампіанів (арх. П. Римлянин) вбудо­ваної в стіну Кафедрального собору. Львівська ренесансна культова скульптура, продовжує традиції скульптури Італійського та ПівнічногоРенесансу.ЩебільшвиразногуманістичніідеїРенесансупроявляються в багато чисельній надгробній скульптурі. Магнатські, шляхетські, патриціанські роди вшановували пам'ять померлих багатими надгробками в храмах. В костелі домініканців у Львові зберігся надгробок Яна Свошовського роботи Яна Пфісіера. Героїзуючі моменти домінують в надгробку Жолкевських в Жовкві . Треба відмітити, що більшість львівських скульпторів доби ренесансу походила з Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі. Вони принесли в Україну не тільки мистецтво скульптури, яке набуло в цей час особливої досконалості, але й гуманістичні ідеї, світські сюжети скульптури. Поряд з надгробною поступово розвивалась і світська скульптура: магнатські парки прикрашали статуями, що зображували античних богів, богинь, героїв, з'явився також скульптурний портрет.