 |
|
Довідник з історії української культурології
Підсумковий модульний контроль №1
(перший та другий рівні)
автор – Бернстайн А.
Вінниця - 2012
писали у соцреалістичному стилі. В кінці ХХ ст.. організовано літературне об'єднання Бу-Ба-Бу (Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець). Твори сучасних поетів і прозаїків видавалися у численних антологіях: Мала українська енциклопедія актуальної літератури, Іменник, 100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки, Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років та ін. Відомі сучасні поети — Юрій Андрухович, Петро Мідянка, Олег Лишега, Кость Москалець, Василь Герасим’юк, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Бондар, Ігор Павлюк, Юрій Бедрик, Остап Сливинський, Дмитро Лазуткін. Провідні прозаїки, крім Андруховича, Забужко і Жадана, — Тарас Прохасько, Юрій Іздрик, Юрій Винничук, Олесь Ульяненко, Наталка Сняданко, Євгенія Кононенко, Ірена Карпа. Для нової літератури характерне зниження пафосу типового для соцреалізму. Багато творів відзначені іронією, переоцінкою цінностей та зверненням до тем, що були забороненими за радянських часів. Завдяки доступу до творів іноземних авторів, українських творів 1920-1930-х років, діаспорної літератури в українській літературі значно розширилося стильове різноманіття. Однією з особливостей творчості українських поетів 1990-х та 2000-х є застосування мультимедіа та перформансів. Так Юрій Андрухович виконував свої вірші разом з гуртом Карбідо, а Сергій Жадан — разом з гуртом Собаки в Космосі. Для цього періоду характерна також велика кількість фестивалів та слемів. Важливим літературним фестивалем сучасної України став щорічний Форум видавців у Львові. Популярними авторами є Марія Матіос та Люко Дашвар та інші. Численними преміями відзначені твори подружжя письменників-фантастів Марини та Сергія Дяченків. Твори російськомовного українського письменника Андрія Куркова перекладені багатьма мовами та відомі у Європі. Великої популярності набули драматичні твори Леся Подерв'янського, які відзначаються широким використанням нецензурної лексики, суржику та написані в гумористично-пародійний спосіб. На поприщі історичних та детективних романів багатьма преміями відмічалися твори Василя Шкляра. Його роман 1999 року «Ключ» витримав понад 12 видань та перекладено кількома мовами. Розголосу також набув історичний роман 2009 року «Залишенець. Чорний ворон» піднімає замовчувану тему боротьби українських повстанців проти більшовиків в 1920-х роках. В 2008 році російський переклад роману Сергія Жадана «Anarchy in the UKR» увійшов до короткого списку літературної премії «Національний бестселер» і одержав грамоту «Книга року» на Московській книжковій виставці-ярмарку. У 2011 році в американському видавництві CreateSpace. Два українські письменники (Андрій Курков та Ігор Павлюк) представлені у книзі «European writer Introduction».
100. Українська діаспора.Політична ідеологія свідомої частини української діаспори була орієнтована на національне визволення і державну самостійність України. Українська діаспора, її художня інтелігенція прагнуть поєднатися у спільній праці з відродження духовних скарбів нашого народу, що є важливим і прогресивним явищем в історії нашого народу. І період – з 1877 р. до І Світової війни із Західної України виїхало 700 тис. осіб. ІІ період – міжвоєнний період, еміграція 200 тис. чоловік до США і Канади. ІІІ період - Друга світова війна та "переміщені особи".У повоєнні роки помітного успіху зарубіжні українці досягли в розвитку актуальних спрямувань наукового українознавства і народознавства. Велику роботу в цьому напрямку провадять Наукове товариство ім. Шевченка (м. Торонто), Центр українознавчих студій при Гарвардському університеті, Український вільний університет (Мюнхен), Європейський відділ товариства ім. Шевченка,Головна редакція енциклопедії українознавства (м. Марсель). Український Вільний Університет (Відень-Прага) – засновники М. Грушевський, С. Дністрнський. Університет мав три факультети: філософський, природничо-математичний і правничий. УВУ користувався правами високих шкіл Чехословаччини і мав визнання та матеріальну підтримку чехословацького уряду. Абсольвенти і докторанти УВУ користувались славою добрих фахівців у своїх ділянках. Деякі з них вертались після закінчення студій на рідні землі, тобто здебільша до Галичини, де все таки можна було почувати себе вільно, і там старалися влаштувати себе на працю; інші залишались на еміграції, ще інші емігрували за океан до Америки чи Канади. Українська Господарська Академія в Подєбрадах. УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У БЕРЛІНІ. Поезія: празька міжвоєнна школа (найвищий рівень розвитку поезії діаспори), Ю. Дараган, Є. Маланюк, Л. Мосендз, О.Ольжич, Ю. Клен. Художники: художників зарубіжжя: Я. Гніздовський, В. Цимбал, Р. Логуш, В. Фаркавець, А. Лисак, С. Лада. Олександр Архипенко – всесвітньовідомий різьбар, що став творцем модерного мистецтва з власним напрямом і власним стилем. Скульптори: Леонід Молодожанин, Михайло Черешньовський, Роман Коваль, Григір Крук. Художники: Михайло Дмитренко, Василь Кричевський, Людмила Морозова. Дивись питання №31.
Перший (І) рівень
Старі тести
1.Укажіть до якого періоду відносять появу людини розумної?– палеоліт
2.Яку форму щодо структури мали трипільські поселення?– протоміста (центр – вільна площа, по колу – будинки.
3.Як трипільці виготовляли керамічні вироби?– виготовлявся з гончарської глини і кварцового піску і черепашок прісноводних молюсків.
4. У мистецтві яких племен був поширений «звіриний стиль»?– скіфи.
5.Новий рік у ранніх слов’ян святкувався– в березні.
6.Вкажіть, які міфологічні істоти відносилися слов’янами до найвищого рівню пантеону богів– Велес, Дажбог, Дана, Лада, Мокош, Перун, Рід, Рожаниці, Сварог, Святовит, Сімаргл, Стрибог, Триглав, Хорс, Ярило.
7.Головний бог у язичників– Перун.
8.Святилища слов’ян, у яких приносили жертву богам називали– капище.
9.Священним деревом у слов’ян був– дуб.
10.Назвати творців першого слов’янського алфавіту– Кирило, Мефодій.
11.Герой народного епосу, реальна історична особа– Ілля Муромець.
12.Київські храми, зруйновані у ХХст, відбудовані в кінці ХХст. – Михайлівський Золотоверхий, Успенський собор.
13.З’ясуйте назву книги, яку Анна Ярославівна привезла до Парижу, і на якій присягали французькі королі – Реймське Євангеліє.
14.Онука Ярослава Мудрого Янка, при Андріївському монастирі заснувала першу на Русі– дівочу школу художнього ремесла.
15. Яку назву отримало найдавніше Євангеліє, що було переписане за часів Русі –Остромирове Євангеліє.
16.Позначте, як називається техніка настінного живопису із застосуванням водяних фарб, котрі наносяться на вогку штукатурку?– фреска.
17.Позначте, вид мистецтва, що не набув значного поширення на території Київської Русі–
19. Графіті – це:одна з настінних технік видряпування на стіні.
20.Що у перекладі з грецької означає «Оранта»?– та, що молиться.
21. Як називаються твори літератури християнського змісту, які не визнаються Церквою у зв’язку з привнесенням до канонічного тексту фантастичного фольклорного змісту?– апокриф.
22.Одним із найвідоміших лікарів на Русі був монах Печерського монастиря– Агапіт.
23.Позначте імена відомих діячів, які представляли музичне мистецтво Київської Русі– Боян, Митуса.
24.В архітектурі Київської Русі найпоширенішим стилем був– романський стиль.
25.Найдавнішим кам’яним храмом Київської Русі був– Десятинна церква.
26.Позначте назву у історико-архітектурної пам’ятки, впізнавши її за описом: «Збудований упродовж 1073-1078рр., на кошти Святослава Ярославича»- Успенський собор.
27.Назвіть відому пам’ятку архітектури доби Київської Русі, яка внесена до списку пам’яток культури світового рівня– Софія Київська.
28.Назвіть автора першої друкованої книги, написаної українцем за походженням– Юрій Дрогобич.
29.Рукописна пам’ятка XVI ст., яка є атрибутом інавгурації президента Україні– Пересопницьке Євангеліє.
30. Вкажіть, яку з названих книг – першу друковану книгу в Україні – було видрукувано в 1574р.– «Апостол».
31.Полемічна література – жанр літератури, присвячений– Берестейській унії (1596р.).
32. Пересопницьке Євангеліє –визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та літератури.
33.Наприкінці XV ст. почалося друкування книг церковнослов’янською мовою. Першодрукарем ставШ. Фіоль,який в 1491р. надрукував«Часослов»,«Октоїх».
34.До Київського братства невдовзі після його створення вступив– П. Сагайдачний.
35.Позначтевизначення, розкриває зміст історико-культурного терміна «вертеп»- мандрівний театр маріонетки.
36.Укажіть ім’я діяча культури, який у XV ст.. обіймав посаду ректора Болонського університету– Юрій Дрогобич.
37.Позначте правильний перелік предметів квадривіуму– арифметика, геометрія, музика, астрономія.
38.Що таке парсуна?– специфічний за технікою виконання портрет; початково.
39.Народна картина, яка зображала улюбленого героя українців, у добу козацтва, називалася– Козак Мамай.
40.Позначте визначення, що розкриває значення терміна «дума»- ліро-епічний твір української усної словесності про події життя козаків.
41.Яку групу літописів слід віднести до козацько-старшинських літописів– Самовидця, Грабянки, Самійла Велички.
42.Хто автор «Історії Русів»?– невідомий,можливоГ.Кониський, Г. Полетика, О. Безбородько.
43.Які українські гетьмани не навчалися в Києво-Могилянській академії?– навчалися: І. Виговський, І. Мазепа, П. Орлик, П. Полуботок, І. Самойлович, І. Скоропадський, Ю. Хмельницький.
44.Укажіть імена українських композиторів другої половини 18 ст.:Березовський, Ведель, Бортнянський.
45.Хто з українських композиторів отримав звання академіка, чиє ім’я записано на «золотій дошці» Болонської академії– М. Березовський.
46.Яка перша архітектурна споруда була збудована в стилі бароко?– Стрітенський костел кармеліток.
47.Який мистецький стиль характеризується: «Задовольняючи смаки знаті, він підкреслював...»- бароко.
48.Першим спеціальним підручником з вітчизняної історії в Україні, білорусі та Росії був– «Синопсис».
49.Позначте назву першої щоденної української газети, яка почала виходити в Києві з 1905р.– «Громадська думка».
50.Автором низки поетичних творів на тему української минувшини був один із керівників Північного товариства– К.Ф. Рилєєв.
51.Позначте ім’я та прізвище літератора, якого стосується цей опис: «Народився на Полтавщині; є автором історичних повістей, роману «Чайковський», романсу «Очи черные, очи страстные»- Є. Гребінка.
52. Проти ідеалізації народу та «мужицького стилю» в національній літературі у 70-80-х роках ХІХ ст. виступав– Лесь Мартович.
53.Виділіть відомого представника руху «передвижників» в українському живописі - Микола Ге, О. Литовченко, Ілля Рєпін, М. Бондаревський.
54.Стиль, у якому Т. Шевченко працював як художник, називається– гравюра, офорт, портрет.
55.Товариство ім. Т. Шевченка у Львові – це– наукове, академічне; організація, утворена в 1873 р. у Львові.
56.Взірцем українського національного стилю в архітектурі вважають збудований за проектом В. Кричевського і розписаний С. Васильківським– Полтавський будинок земства.
57.Автором мелодії національного гімну «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» є композитор– музика – М. Лисенко, слова – О. Кониський.
58.Основні положення Ємського указу Олександра ІІ– заборонив друкувати будь-які книги укр. мовою; ставити укр. театральні вистави; влаштовувати концерти з укр. піснями; ввозити укр. літературу, надруковану за кордоном; перекладати чужоземну літературу укр. мовою; викладати укр. мовою в початковій школі.
59.Церковнослов’янська мова з домішками російських, польських та українських слів, якою у своїх публікаціях користувалися русофіли, отримала назву– язичіє.
60.Позначте назву першої україномовної газети, що почала виходити у Львові з ініціативи Головної руської ради– «Зоря Галицька».
61.Перший друкований переклад Біблії сучасною укр. літературною мовою здійснили– П. Куліш, І Пулюй, І. Нечуй-Левицький.
62.Виділіть відомого представника українського модерну в архітектурі– Городецький, Артинов, Левинський, Марковський.
63.Перший на східноукраїнських землях університет було відкрито у– Харків, 1805р.
несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу. Одним із найдавніших прийомів, що дійшов до нас, є розпис керамічних писанок у Київській Русі - вкриті жовтою поливою поверхню писанки наносять безкінечні горизонтальні лінії зеленою поливою. Червоне яйце означало радість, життя, любов, для молодих — надію на одруження; жовте — місяць і зорі, у господарстві — врожай; блакитне — небо, повітря, зелене – вдали урожай. У канадському Веґревілі створено дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році. Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия (6000 експонатів). Частиною музею є пам'ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів.
97. Національна символіка. Згідно з Конституцією, державними символами України є:Державний Прапор України; Державний Герб України; Державний Гімн України. Державний Прапор України 28 січня 1992 р. Постановою Верховної Ради Державним прапором незалежної України було затверджено стяг, що складається з двох горизонтальних смуг блакитного і жовтого кольорів. Державний Герб України. Відповідно до Конституції і акту "Про Державний Герб України" великий Державний Герб України розробляється з урахуванням малого Державного Герба України (тризуб) як його головного елемента і герба Війська Запорозького. Великий Державний Герб України ще не затверджено, розробка його концепції продовжується. Тризуб — українське національне знамено у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі; у минулому — герб князів Рюриковичів і Київської держави. З княжої доби збереглися тризуби на золотих і срібних монетах князя Володимира I Великого, який, мабуть, успадкував цей родинно-державний знак від своїх предків. Дехто вбачає в тризубі відтворення форм верхньої частини скіпетра візантійських монархів, скіпетра скіфських царів, зображення корони. Інші дослідники пов'язують зображення тризуба з орнаментом, побудованим на ритмічному чергуванні геометричних елементів або стилізованих зображень живих і неживих предметів. Є думка, що тризуб Володимира — це символ ідеї державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності.
98. Новітні течії сучасного мистецтва.Кінець XX ст. визначається як епоха постмодернізму. Терміном "постмодернізм" слід користуватися під час аналізу всіх значних явищ культури, що виникли після модернізму і внаслідок розвитку модернізму, однак суттєво відрізняються від останнього, водночас не входять повністю до контексту масової культури. Не вступаючи в конфлікт із класикою, включаючи її до своєї орбіти, постмодерн водночас дистанціюється від неї, розмиває класику, відміняючи ряд її канонів, тобто утворює досить гнучку систему. Характерні риси класицизму трансформуються майже на протилежні: величне замінюється дивним, трагічне - парадоксальним. На сучасному етапі розвитку цивілізації, мистецтво не може бути визначеним вичерпним формулюванням. Сучасне мистецтво тяжіє до відсутності естетичних та технічних обмежень у художньому вираженні. З'явились такі нові прийоми, як колаж, фотомонтаж, інсталяція, перформанс. Течії: Графіті – настінні неофіційні публічні тексти. Графіті в Україні існує близько 10 років. Школа в Україні є у м. Тернопіль, Львові. Українські графіті останніх десятиліть (посттоталітарних часів) особливо складні, оскільки різноманіття тематики і стилів виконання продиктовано як змінами зовнішнього характеру, так і внутрішнім конфліктом нового покоління. Символіка сучасних графіті відбиває реальний зв'язок сучасної молоді зі світом, відбиває вплив реальних і віртуальних кумирів і культів на свідомість підлітків, що є основними виконавцями графіті. Неоекспресіонізм -тенденція у творчості художників Європи. Художники знов удаються до виразних можливостей експресіонізму, створюючи промовистий індивідуальний стиль, сповнений агресії і нервової напруги. Стрит-арт — образотворче мистецтво, характерною особливістю якого є яскраво виражений урбаністичний стиль. Основна частина стрит-арта – графіті, але не можна ототожнювати графіті і стрит-арт. В Україну стріт-арт прийшов нещодавно і заполонив центральні вулиці міст. Нині в Україні проводяться конкурси в Одесі, Севастополі та Львові. Максималізм -впадання в крайність при вимозі чогось надмірного. Мінімалізм.
99. Сучасна українська література.Українська література останніх десятиліть, створена сучасними українськими письменниками. Термін «Сучасна українська література» багатозначний, проте коли точно не зазначено, від якого моменту літературу називають сучасною, часто мають на увазі сукупність творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році. Таке розмежування зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов'язкового для СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. Принципові зміни в українській літературі відбулися ще у роки Перебудови (1985) і особливо після Чорнобильської катастрофи (1986). В результаті більшої свободи, відкритості українського суспільства до чужоземних впливів та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література здебільшого відрізняється від радянської зверненням до досі заборонених тем (Голодомор, сексуальність, наркотики, девіантна поведінка), використанням нових стилістичних прийомів (прийоми постмодернізму, неоавангарду, нецензурна лексика, суржик), різноманітністю та змішанням жанрів, але й своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті. Тиск на літераторів в СРСР зменшився із політикою Перебудови. Деякі письменники ще за часів СРСР не
Сорочка — один із найдавніших елементів одягу. За часів Київської Русі сорочка слугувала як натільним, так і верхнім одягом і шилася з полотна чи сукна. Українська сорочка кінця XIX — початку XX ст. мала велику кількість варіантів крою і орнаментації та відповідала декільком призначенням. Це і колоритно оформлені святкові, і більш стримані пожнивні та повсякденні сорочки тощо, які виготовлялися з полотна різної якості. Юпка (куртка, кохта) — нагрудний одяг з рукавами, відомий у різних регіонах України. Найчастіше виконувався з фабричних тканин і повторював форму та крій місцевих безрукавок. Хустка — широко розповсюджене по всій Україні квадратне платове вбрання голови. Способи пов'язування хустки, які частково наслідували способи пов'язування наміток, були різними. Чоботи — зшите шкіряне взуття, яке було відоме на території України ще за давньокиївської доби. Проте у селянський побут вони ввійшли набагато пізніше — лише наприкінці XVIII ст., та й то здебільшого серед заможного населення. Жупан — давній тип слов'янського верхнього одягу. У XVII—XVIII ст. був частиною святкового чоловічого або жіночого костюма заможної козацької старшини, шляхти та міщан, а пізніше набув поширення у селянському побуті. Наявність жупану була ознакою заможності.
94. Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині,шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивки були відомі ще в ІІ ст. до н. е. Великий вплив на характер вишивки мали ткані візантійські матерії. Про вишивку на білій сорочці українців є звістки ХІ-ХІІ ст. візантійських письменників. Відомі малюнки на мініатюрах і фресках в Україні тієї ж доби. Ще в ХІ ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом. Про українські вишиванки згадують іноземні мандрівники XVI-XIX ст. Збереглися вишиванки з козацьких часів 17-18 ст. У 16-18 ст. центрами вишивання були Качанівка на Чернігівщині, Велика Бурімка на Черкащині та інші. Вишивали у кожному селі, монастирях, дворянському, купецькому середовищі. У 19-20 ст. відкривалися навчально-кустарні майстерні, художньо-промислові артілі, великі спеціалізовані підприємства з вишивки. Орнаменти наносилися на рушники і шляхом вишивання. Мотиви квітучої рослини з птахами, окантованою в'юнкою гілкою, заповнювали полотнище полтавських рушників; у нескінченний ланцюжок поєднувалися ромби, квадрати, розетки на подільських та гуцульських рушниках. Вишивками прикрашали й інші декоративні тканини, а особливо одяг. Сорочки, запаски, безрукавки та інші зразки традиційного українського костюма гаптували на тих місцях, які найкраще впадали в око, ними також підкреслювався крій одягу. В давнину орнаментальне оздоблення одягу мало в першу чергу магічне значення: так, розміщення візерунків на рукавах сорочки було пов'язане з шануванням руки як своєрідного знаряддя праці, з побажанням їй сили та вправності. Кількість вишитих виробів І характер їх оздоблення були ознакою соціальної належності людини, визначали її добробут, майновий стан.Вважається, що основне призначення вишивки — прикрашання одягу та інтер'єрно-обрядових тканин, та насправді вишивка несла і несе більш окультний характер, а саме вишивка має велике значення для поганського світу наших предків. Вишивки- це в першу чергу обереги від усього поганого, а саме: від блискавки, від бездітності, від неврожайності, від нещастя. Кожен колір несе своє значення, кожна фігура у вишивці усе несе своє значення, свою ауру, свою енергетику.
95. Український рушник — прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна. Рушник має на кінцях, а часто і на всьому полі різноманітні вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї наших предків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров'я. Рушники є символом матеріальної культури слов'ян, важливою складовою обрядів та ритуалів. Вишивати рушники — давній український народний звичай. Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. На рушнику новонароджену дитину на хрещення, на ньому проводжали людину в останню дорогу. На початку 1990-х років у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького професором вишу Світланою Китовою (надалі — директор) був заснований Черкаський музей українського рушника. Нині (2011) в експозиції цього унікального музейного закладу виставлено понад 500 вишитих рушників кінця XIX — початку XX століть, у першу чергу, з Подніпров'я; ще стільки ж зберігається в запасниках.
96. Писанкарство. Яйце - символ сонця, весняного відродження природи, воскресіння душ Пращурів. Писанки як ритуальні магічні знаряддя були відомі в індоєвропейських народів задовго до прийняття християнства. Писанкарством споконвіку займалися тільки жінки, але з розвитком промислів воно поширилося й серед чоловіків. Своєрідні місцеві відміни писанкарства існували і на початку XX ст. Розрізняють писанки Подніпров'я, Слобожанщини, Полісся, Поділля, Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини тощо. На Слобожанщині й Покутті поширені крапанки, на Бойківщині й Лемківщині — так звані шпилькові й крапанки. Найбільша філігранність орнаментальних мотивів притаманна гуцульським писанкам, виконаним писачком з конусоподібною трубочкою. На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки. Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він
64.Основоположником української класичної музики вважається– М. Лисенко.
65.Коли і де вперше світ побачив «Кобзар»? –Петербург, 1840р.
66.Автором першої української опери є– С.С. Гулак-Артемовський.
67.Першу професійну українську театральну трупу створив– М. Кропивницький.
68.Українська діаспора почала формуватися– з 1880р., Сан-Франциско, США.
69.Відомою західноукраїнською співачкою була – С. Крушельницька.
70.Кому з художників належить картина, яку вважають своєрідним «атласом сміху»?– «Запорожці», Ілля Рєпін.
71.Укажіть назву навчальних закладів, які створювались у другій пол. ХІХ ст. для надання початкової освіти дорослому населенню– недільні школи, вечірні.
72.Яку мету ставили перед собою діячі «Руської трійці», публікуючи «Русалку Дністрову»?– боротьба проти національного гноблення, виступали за поширення знань про укр. історію, традиції, перетворення укр. мови на літературну. Збірка вперше впровадила народну мову галицьких русинів у літературу.
73.Першим україномовним легальним виданням у під російській Україні був журнал– «Рідний край».
74.Громадська організація, створена у Львові– Наукове товариство ім. Шевченка.
75.До якої організації належали Шашкевич, Вагилевич, Головацький– «Руська трійця».
76.Кого називала «золотою трійцею» Товариства ім. Шевченка?– Грушевський, Франко, В. Гнатюк.
77.Яку співачку назвав корифей українського театру Саксаганський «українським соловейком»?– Садовська-Барілотті.
78.Укажіть назву першої газети, яка видавалася українською народною мовою– Неділя, Зоря Галицька.
79.«Будинок з химерами» - В. Городецький.
80.Позначте назви міст, де в період Скоропадського відкрито державні українські університети– Кам’янець-Подільський, Харків, Київ, Одеса.
81.Українська академія наук почала працюватиз - 27.11.1918 (Скоропадський).
82.Першим президентом Української Академії Наук був– Вернадський.
83.Проекти грошових знаків, поштових марок, державного герба на замовлення Центральної Ради були виконані українським графіком– Г. Нарбут
84.Народна художниця, лауреат Шевченківської премії– М. Приймаченко.
85.Ставлення більшовиків до розвитку культури УРСР у 20-х роках полягало у – політиці українізації (коренізації).
86.Позначте вислів Хвильового, що став гаслом дискусії про шляхи розвитку укр. культури– «Геть від Москви».
87.Кіноповість Довженка (1943р.)– «Україна в огні».
88.Лідер ВАПЛІТЕ- Микола Хвильовий.
89.Укажіть, який роман Олеся Гончара відзначений двома Сталінськими преміями- «Прапороносці».
90.Яка з названих ознак найбільш повно характеризує метод соціалістичного реалізму? – історично-конкретне, зображення дійсності.
91.Хто з письменників розгорнув літературну дискусію в 1925-28рр.– Микола Хвильовий.
92. ВАПЛІТЕ– Вільна Академія Пролетарської літератури.
93.Автор пам’ятників Шевченку в Києві, Харкові, Каневі- Матвій Манізер.
94.Позначте назву пам’ятки архітектури, знесеної в 1934 році– Михайлівський Золотоверхий собор.
95.Український космонавт, що здійснив два космічні польоти у 1962 і 1974 роках– Павло Попович.
96.Укажіть назву кінострічки, під час презентації якої у 1965р. відбулася акція українських дисиденті– «Тіні забутих предків».
97.Хто був кінорежисером фільму «Земля»- О. Довженко.
98.Позначте ім’я та прізвище першого космонавта незалежної України, який здійснив політ на американському човнику «Колумбія»- Леонід Каденюк.
99.В якому році прийнято Закон про державну мову– 1989р.
Нові тести
1.Алфавіт, покладений в основу кирилиці – грецький.
2. Вкажіть, в якому з перелічених століть було засновано Київ? – Х століття.
3. Книги у Київській Русі писали на - пергаменті.
4. Як називається образ Богоматері, що зображується у повний зріст з піднесеними руками на яких тримає омофор? – Оранта.
5. При якому храмі доби Київської Русі було зібрано першу бібліотеку? – Софійський собор.
6. В якому році відбувся перший розкол («Велика схизма») католицької і православної церков? – 1054р.
7. Позначте ім’я першого руського митрополита, обраного за сприяння Ярослава Мудрого - Іларіон Київський.
8. Книгодрукування в Україні з’явилося в – 1574 (1460)р.
9. Перша україномовна друкована кирилична книга побачила світ – 1491 (1574).
10. У якому місті організовано перше братство, яку вона мало назву? –1453, Львівське братство, при храмі Успіня Божої Матері.
11. Український ляльковий театр – вертеп пов’язаний зі святом Різдва.
12. Стиль українського бароко найбільш інтенсивно розвивався за часів гетьмана Івана Мазепи.
13. З виникненням у ХV ст. українського козацтва пов’язана поява нового жанру фольклору? – Козацькі пісні, балади.
14.Хто з відомих українських гетьманів здобував освіту в Острозькій Академії? – П. Конашевич-Сагайдачний.
15. Хто і коли надрукував «Острозьку Біблію»? -1581р, Іван Федоров.
16. Яка видрукувана у типографії Івана Федорова книга вважається першою в Україні? - 1574р., «Апостол».
17. У 1661р. відкритоЛьвівський університет.
18.У добу гетьманщини центром української освіти був –Києво-Могилянська Академія.
19.«Мазепинським» стали називати в Україні стиль– українського козацького бароко.
20.Як звали першого українського філософа, що залишив по собі епітафію: «Світ ловив мене, але так і не впіймав»? -Григорій Сковорода.
21.Хто ініціатор заснування Харківського університету? -В. Н. Каразін.
22.Позначте назву твору, який історик О. Оглобін назвав «Декларацією прав української нації..., вічною книгою України»? -«Історія Русів».
23.Вперше українську мову до літератури увів – І. Котляревський, «Енеїда» (1798р.).
24.Першою українською оперою була опера С. Гулака-Артемовського –«Запорожець за Дунаєм».
25.Назвіть перші українські театральні постановки –
26.Позначте назву міста, де на поч. ХІХ ст. створений декоративно-пейзажний парк «Софіївка»- Умань.
27.Виділіть відомого представника «передвижників» в українському живописі– Микола Ге, О. Литовченко, Ілля Рєпін, М. Бондаревський.
28.Позначте відомого вченого-дослідника високочастотного випромінювання, а також перекладача Псалтиря і Євангеліє -Іван Пулюй.
29.Провідною ідеєю укр. культури на рубежі ХІХ-ХХ ст. був– прагматизм.
30.Твором провідною ідеєю якого є право українців, як самобутнього народу на з державним минулим на державний політичний розвиток, на автономію в Російській імперії–
31. Кого вважають винахідником українського кіно ? – Тимченко Й.А., Федецький А., Сахненко Д.,
32.Яка назва першого українського фільму?– «Запорізька Січ».
33.Який кінофільм Довженка включений до списку кращих фільмів всіх часів і народів- «Земля».
домотканому полотні з синім або чорним геометричним чи рослинним орнаментом. Мотиви нар. В. широко використовуються для оформлення декоративних тканин. Див. питання № 95.
91. Українська кераміка і художнє скло.Україна багата на поклади найкращих звичайних і каолінових глин різноманітних барв - від білої і кремової до коричневої і темно-сірої, - що спричинило значною мірою розвиток великого керамічного промислу ще в найдавніші часи. Особливе ж значення для української кераміки має трипільська мальована кераміка кінця енеоліту (2500-2000 рр. до Різдва Христового). Її багаті орнаментальні мотиви, знаки, принципи композиції суттєво вплинули на весь подальший розвиток української кераміки. Із VII ст. починається слов'янська доба у розвитку укр. кераміки. У темно-сірій кераміці цієї доби спостерігаємо багато рис римської із тисненим орнаментом У княжу добу керамічне виробництво стає мистецьки довершеним і перетворюється на справжній промисел. Окрім посуду з витончено простою орнаментикою, виготовляють також ліплені фіґурки людей і тварин, предмети релігійного вжитку. Після короткого періоду занепаду керамічного виробництва в XIV - XV столітті з кінця XV століття починається його нове піднесення. Урізноманітнюється техніка виробництва, форми посуду, прикраси, полив'яний посуд, поширюються орнаментовані кахлі. У XVII - XVIII ст. на Гетьманщині і Поділлі керамічний промисел сягає чергових висот. Стиль українського бароко привносить елементи стриманої декоративності і насиченості кольорів. Формуються центри розвитку мистецтва у зв’язку з покладами глини. З ХІХ століття вироби кожного району гончарного промислу починають набувати певних особливостей, що залежать від природних якостей матеріалів, технічного рівня виробництва, місцевих традицій тощо. На Гуцульщині слави зажила кераміка Петра Бахметюка та його сина Олекси із Косова, кахлі Івана Баранюка. У косівських орнаментах впадають в око багатопелюсткові квіти, трикутне листя, ґрона винограду, пташки на гіллі, коні, кози, олені. У Пістині ж виготовляли здебільшого мальовані миски, тарелі, дзбани та ін. У 20-30-ті рр. шкоди гончарному промислові завдала колективізація, що спричинила знищила гончарів-кустарів. Пожвавлення гончарство зазнало у повоєнні роки, однак 1960-80-ті роки гончарське ремесло стало знову занепадати. Лише за незалежності спостерігається тенденція до певного відродження давніх традицій.
92. Декоративний розпис.Протягом віків в Україні формувалися регіональні особливості декоративного розпису з своєрідною образною стилістикою. Розписи широко використовували для орнаментації житла, керамічних і дерев'яних виробів, у текстильній та порцеляново-фаянсовій промисловості, поліграфії. В синтезі народних традицій і новаторських пошуків художників-професіоналів народжувалися нові форми народної декоративної графіки. Яскравим прикладом такої співдружності є творчість В. Довгошиї, Є. Пшеченка, Г. Собачко-Шостак (1920 — 30-і рр). Художньо виразні наповнені красою твори майстрів Київщини, Дніпропетровщини, Поділля. Київщину в колекції ДМУНДМ представляють корифеї народного декоративного розпису Г. Собачко-Шостак, П. Власенко, М. Примаченко. Невичерпну фантазію в створенні складних орнаментальних барокових композицій виявляє Г. Собачко-Шостак. Узагальненість малюнку надає певної монументальності розписом П. Власенко. Петриківський розпис — декоративно-орнаментальне малярство, яке сформувалося на зламі ХІХ—ХХ ст. на Дніпропетровщині. Назва походить від села Петриківка. Особлива сторінка фольклорного пластично-просторового мистецтва — селянський хатній Селянський хатній стінопис дав могутній поштовх розвитку мистецького явища, відомого за межами України Імена петриківських художниць Тетяни Пати, Оришки Пилипенко навіки увійшли до реєстру найвидатніших народних майстрів України. Їхню справу продовжили Марфа Тимченко, Федір Панко, Василь Соколенко, , нарешті, останнє покоління петриківчан - подружжя Пікушів та Зінчуків, Наталкв Рибак, Володимира Падун. 1958 року за ініціативою Федора Панка була створена фабрика петриківського розпису, що проіснувала до початку 2000-х років. Петриківські тарілки, скарбнички та інші сувеніри експортували до 80 країн світу.
93. Український національний одяг. Характерною рисою традиційного українського одягу є надзвичайна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров'я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні і декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця XIX ст. зберігали давні локальні особливості, а також способи носіння і об'єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс вбрання. Найхарактерніші етнографічні риси у вбранні Наддніпрянщини виявляються у способах ношення й оздоблення складових частин. Сорочку найчастіше вишивали білими нитками (Переяслав-Хмельницький район, південні райони Чернігівщини, Полтавщина). Орнамент зосереджували на рукаві, поликах, лиштві сорочки. Крім білих ниток, застосовували червоні й чорні, інколи вкраплювали сині або зелені кольори. Українське Причорномор'я та Приазов'я. Вбрання в Причорномор'ї має багато спільних рис з одягом як Наддніпрянщини, так і Слобожанщини. Чоловіки носили вишиті сорочки з розрізом посередині грудей, сорочку-чумачку, лоцманську. Штани — полотняні, а також з фабричної тканини. В степовій частіші регіону були поширені шкіряні штани («ірхи», «іршанки»).
буряків (у поліських і карпатських селах), з буряків, картоплі й капусти (Центральне Подніпров'я), навесні — зі щавлю, лободи та картоплі. У піст борщ варили із сушеною рибою або грибами. Важливу відігравали бобові — горох, квасоля, а в карпатських селах — біб. Зварені бобові досить часто їли з різними стравами замість хліба. З квасолею по всій Україні варили борщ та юшку. У скоромні дні споживали коров'яче молоко. У карпатському регіоні був поширений овечий сир — «будз» та овеча бринза. До складу святкових страв входила обрядова їжа, яка виконувала релігійно-магічну функцію. На весілля випікали коровай, калачі, «шишки», «лежень»; на похорон варили «коливо» з медовою ситою. Багато різних видів печива існувало у весільному обряді. На весілля випікали коровай, який дарували молодим від усього роду. На Петра і Павла — свято, яке в народі вважалося пастушим, селяни пекли із сиру, яєць і борошна «мандрики», «сирники». На Маковія готували страви з маку: пекли прісні коржі, які заливали солодкою водою, заправленою тертим маком. Багато страв традиційної української кухні побутують і в наш час (борщ, капусняк, юшки, деруни, каші, галушки, локшина, вареники, капуста, пиріжки, сирники, холодець тощо). їжу, яка колись була виключно святковою, тепер готують і на щодень. В Україні існували вироблені впродовж віків правила народного етикету, які виявлялися у святкових частуваннях. Вважалося поганою ознакою багато і жадібно їсти в гостях.
89. Українська іграшка.На території України найдавніші іграшки (фігурки тварин з мамонтового бивня 25 тис. років тому) виявлені в с. Мезин У IV—VІ тис. до н. є. трипільці виготовляли керамічні статуетки, різноманітні фігурки. Дитячі іграшки давніх слов'ян знайдено на Наддніпрянщині. Датовані вони приблизно X — початком XII ст. У дохристиянський період іграшки зображали священних тварин, птахів, фантастичних істот, що свідчить про їх зв'язок з язичницьким культом. Після прийняття християнства іграшки здебільшого використовували з ігровою та декоративною метою. Однак деякі з них зберегли ритуальний характер і дотепер (ялинкові прикраси до Нового року). У другій половині XVIII ст. внаслідок розвитку в Україні ярмаркової торгівлі розпочалося виробництво забавок на продаж. Розквіт кустарного іграшкового промислу припадає на середину XIX ст. Найбільше виготовляли забавок на Наддніпрянщині, Поділлі, Прикарпатті. Серед тогочасних іграшок Наддніпрянщини кінця XIX ст. — дерев'яні кухлики для зачерпування рідини, дерев'яні ляльки, маленькі моделі побутових речей, дзиґи, вітрячки. Селище Опішня відоме своїми керамічними іграшками, які відображали реальну природу, народний побут, героїв казок, пісень. На Поділлі відомими осередками виготовлення керамічної іграшки були Бар, Адамівка, Калагарівка. Найпопулярнішими були ляльки, коники і вершники. Ляльок завжди ліпили у святковому одязі, з намистом на шиї, модною зачіскою на голові;. Подільські ляльки тримали у руках дитину або під пахвою пташку. У XIX — на початку XX ст. на Волині діяли два найбільших осередки виготовлення керамічних іграшок (с. Вишнівець та Великий Кунинець). Образи іграшок були традиційними (ляльки з птахами, свійські тварини, вершники), однак порівняно з подільськими вишнівецькі забавки витонченіші та барвистіші. Наприкінці XIX ст. на Львівщині виникли рідкісні в українському народному мистецтві сюжети — “танок” і “колисочка”. Окрему групу забавок становлять керамічні тарахкальця, відомі ще з часів трипільської культури. В Україні іграшки виробляли також із лози, соломи, довгої трави. Для виготовлення саморобних іграшок використовували тканину, кольоровий папір, картон. Першим дослідником української іграшки був Марко Грушевський (1865—1938). Іграшка мусить мати пізнавальну цінність для дитини, відображати явища реального світу в доступних їй формах. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого
|
90. Витинанки і вибійки. Витинанки (від українського слова — «витинати» — «вирізувати») — вид давнього слов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла — ажурні, силуетні тощо. Виготовляється за допомогою ножиць, ножа, сокирки тощо Матеріалом для витинанок є папір, дерево, рослинні заготовки. Використовують витинанки для прикрашання приміщення (хати) — стін, вікон, полиць, коминів, печей. Витинанки застосовують як у побуті, так і перед релігійними чи світськими святами. Витинанки кінця XIX — початку XX століття вирізняються високою художньою майстерністю. У кожному регіоні та в багатьох осередках населення вони набули своєрідних локальних рис щодо трактування матеріалу, форми, технічної вправності, відчуття ритму, пропорцій, силуетів, багатства орнаментики. Орнамент традиційних витинанок здебільшого геометричний і рослинний, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображення предметів побуту, архітектури тощо. Папір при витинанні складали вдвоє, вчетверо, увосьмеро, що дозволяло створити сталі структури, композиції. Традиційні витинанки у вигляді сніжинок слугували прикрасами на вікнах на Новий рік. Витинанки були розповсюджені на Поділлі, Подніпров'ї, Прикарпатті, Подніпров'ї. Іван Франко відзначав «незвичайну оригінальність узорів і відпрацьовану техніку тих витинань». У 1980-х роках майстри укр. витинанок: Дмитро Мимрик, Софія Приймак, Любов Процик. Матеріалом для сучасних витинанок є глина, метал, дерево, тканина, камінь .Вибійка - вибиванка, мальованка, димка - тканина з візерунком, який друкується вручну за допомогою різьбленої або наборної дерев'яної дошки. В. буває олійна, кубова і запарна. У 2-й пол. 18 ст. механічне виробництво почало витісняти ручну В. Застосовується для одягу, оббивки меблів і стін, для завіс тощо. На Україні в сел. побуті найпоширенішою була олійна В. - на
34.Першим ректором Української Академії мистецтв (1917 р.) був– Федір Кричевський.
35.Опір процесові «українізації» чинили–
36.Укажіть яка назва зайва– «Березіль».
37.До якої течії авангардизму належить О. Богомазов– кубофутуризм, спектралізм.
38.Напрямами і творчими об’єднаннями в укр. культурі 20-х рр. були- "Гарт", "Плуг", ВАПЛІТЕ, об'єднання неокласиків, панфутуристів, конструктивістів, необароко.
39.Яку назву отримав стилістичний та ідейний напрямок розвитку радянського мистецтва?– соцреалізм.
40.Слова «Погано здали ми Гітлерові проклятому Україну і звільняємо людей погано» належать – О. Довженку.
41.Укажіть, у якому місті в 1946р. відбувся неканонічний собор, на якому було проголошено саморозпуск Української греко-католицької церкви– Львів.
42.Після смерті А. Шептицького в 1944р. Українську греко-католицьку церкву очолив– Йосип Сліпий.
43.Укажіть назву відомого дисидентського журналу 1970-74рр.– «Український вісник».
44.Партійне керівництво УРСР на чолі з Щербицьким підтримувало курсрусифікації.
45.Основним гаслом і період перебудови було –прискорення, гласність.
46.Як називається перший український вуз в еміграції?– Український вільний університет.
47.Назвіть сучасних українських письменників– Див. питання №99.
48.Приз «Золота пальмова гілка» Канського кінофестивалю (2005) отримав режисер- Ігор Стрембіцький.
49.Який українець має премію Оскар-2006 за технічні здобутки? –Анатолій Кокуш.
50.Який українській м/ф отримав «Срібного ведмедя» Берлінського кінофестивалю-2003? -«Йшов трамвай №9».
51.Автором музики українського гімну єМихайло Вербицький.
52.Найвища державна відзнака в Україні в галузі літератури та мистецтва -Премія ім. Шевченка.
53.До якого архітектурного стилю належить традиційний український храм –
54. У системі цінностей української культурної традиції домінує –
55. Єдиний у світі музей писанкового розпису знаходиться у – Коломиї.
56. В якому місті споруджено пам’ятник українській писанці – Вегревіль.
57.Іграшки із сиру виготовляють тільки в –Карпати.
58.Яскравою сторінкою увійшов в історію культури українського народу декоративний розпис. Одним з найвідоміших центрів, що здавна уславився своєрідним мистецтвом розпису на Україні, є село –Петриківка.
59.Французький письменник, який вінчався в українському місті Бердичеві– Оноре де Бальзак.
60.«Ніякий народ не виявив себе в піснях так яскраво й гарно, як народ український», так про українські народні пісні говорив – Лев Толстой.
Другий (ІІ) рівень
1. Особливості укр. ментальності Ментальність — це сукупність символів і образів, які відображають уявлення даного соціуму про навколишній світ, уявлення, що в свою чергу зумовлюють мотиви поведінки та вчинки людей, які закріплюються у свідомості людей у процесі спілкування. Ментальність народжується з природних даних та соціально зумовлених компонентів і розкриває картину світу, яка закріплює єдність культурної традиції певної культурної спільноти. Ментальність укр. народу формувалась під впливом складних історичних умов. Ментальність являє собою сукупність способів орієнтації у світі, яка при реалізації набуває автоматизму думок та дій. Образ світу, закарбований у ментальності, — стійке утворення і змінюється дуже повільно. Особливості ментальності українців мають яскравий вияв у традиційно-побутовій системі: прив’язаність до своєї родини, в якій всі намагається будувати міцні і близькі стосунки. Виключна перевага селянського класу в деякі періоди української історії мала також і позитивний вплив на українську
|
2. Типологія історико-географічного районування.Самобутність українського народу зумовлюється специфічністю його історичної долі, що включала, зокрема, драматичні сторінки міждержавного членування України на окремі частини. Формування в їхніх межах окремих земель та інших етнотериторіальних утворень заклало основу для історико-етнографічного районування. І цей процес сягає давнини: ще літописи вирізняли такі райони, як Рустія, Галицька земля, Холмщина, пізніше — Червона Русь, Покуття, Сівера, Волинь, Чернігівщина, Переяславщина. Перший етап (VI—X ст.) -формування переважно племінних утворень, зафіксованих у самоназвах населення: поляни, сіверяни, древляни, білі хорвати, дуліби, уличі. Другий етап (X—XIV ст.) характеризується дробленням давньоруської держави на окремі землі та князівства. Основною одиницею районування стала земля — територіально-політичне утворення, яке спочатку підлягало центральній владі, а в подальшому, зі здобуттям «княжого столу» поступово ставало незалежним. Основними з таких земель були Київщина, Переяславщина, Чернігівщина, Галичина, Холмщина, Поділля, Волинь, Прикарпаття, Брацлавщина. На третьому етапі (XV—XIX ст.) у зв'язку з колонізацією окремих частин України сусідніми державами: Великим князівством Литовським, Річчю Посполитою, Угорщиною, Австрією, Румунією, Туреччиною, Росією. Кожна держава, що захопила певну землю України, вирізнялася і політичним устроєм, і соціально-економічним розвитком, і конфесійною ситуацією. Вказати основні райони (Поділля, Таврія, Слобожанщина, Наддніпрянщина, Полісся, Галичина, Волинь, Карпатська Укр., Буковина). Вказати етногрупи.
3. Етнічний склад. Групи і межі українства.Населення України досить різноманітне за етнічним складом. Крім українців (75%), значна кількість східно-слов'янських народів (росіяни, білоруси), а також євреї, західні і південні слов'яни (поляки, чехи, словаки, болгари). Романомовні народи – молдавани, румуни. Греки. Угорці. Татари, гагаузи. Невелика кількість німців, вірменів, циган. У країні налічується: українців — 72,6%, росіян — 21,9, євреїв — 0,9, білорусів — 0,8, молдаван — 0,6, поляків — 0,4, представників інших національностей — 2,8% . Етногрупи: бойки (Карпати), гуцули, русини (Закарпаття), лемки (Карпати), литвини і поліщуки (Полісся). Етномежі - лінія граничного поширення поселень з чисельною перевагою етнічних українців над будь-якою іншою етнічною спільнотою. Українська етнічна територія межує з етнічними територіями росіян, білорусів, поляків, словаків, угорців, румунів, молдован та з етнічними островами болгар і гагаузів.
4. Особливості трипільського мистецтва (Кукутені).Відкрита В. Хвойкою на межі ХІХ і ХХ ст.Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії. Кераміка трипільців є однією з найкращих у світі, а керамічні вироби - просто витвір мистецтва для того часу. Посуд був розписним і не розписним. Дослідження свідчили, що три основних кольори, уживані трипільцями, пов'язані з використанням оксиду заліза - вохри, болотяної руди та каоліну. Крім фарби на посуд наносився ще й орнамент. На ранніх етапах трипільської культури це був поглиблений спіральний орнамент (схожий на орнамент техніки камарес мінойського Кріту) та канельований. Пізніше канельованої кераміки вже немає, зате зустрічається кераміка з менш
При болях голови на чоло клали листя буряка, свіжої капусти. Терту картоплю вживали у вигляді компресів при наривах та опіках. Різноманітним був арсенал лікувальних засобів тваринного походження. Масло, особливо овече, споживали з гарячим молоком або горілкою при застуді, використовували для натирання; свинячий, ведмежий, собачий, гусячий, лисячий і, передусім, борсучий жири допомагали при кашлі, захворюванні бронхів. У народному лікуванні застосовували кров, жовч, серце, шкіру тварин. З лікувальною метою використовували і продукти згоряння (попіл, сажу) як засоби, що сприяють зсіданню крові. У народній медицині раціональні засоби, визнані сучасною наукою як доцільні й ефективні, поєднувались з магічними діями. Найпоширенішим магічним впливом користувалася словесна магія. Замовляннями лікували епілепсію, ревматизм, шлункові захворювання. Словесна магія застосовувалась паралельно з іншими видами очисної магії, зокрема з уживанням води, вогню, різних механічних дій з метою «залякати хворобу». Досить різноманітними були знання в галузі народної ветеринарії. При лікуванні худоби поєднували раціональні способи з магічними. Поширеними були рослинні й тваринні ліки. Так, при розладах травлення у домашніх тварин рекомендували відвар дубової кори, кмин, чир вівсяний, горілку. Коли худобу здувало, її напували відваром льону, молоком, горілкою, а в особливо тяжких випадках пробивали бік. Хворих на «мотилицю» овець напували розсолом з капусти, протягом трьох днів давали конопляну полову, а також сіль і червоний перець.
86. Українське декоративно-ужиткове мистецтво.Вид художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашувальне». Ужиткове означає, що речі мають практичний вжиток. Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь. Кераміка.Вироби: теракотові, кахлі майоліки, фаянсові та порцелянові вироби. Виробники: Баранівський, Городницький фаянсові заводи. Дивись питання №91. Вироби з дерева (меблі, ектер’єр і окремі об’єкти ектер’єру). Меблі. Лозоплетіння. Текстиль. Мереживо. Килими, гобелени. Скляні вироби. Офрормлення побутової техніки. Дивись питання №92.
87. Народне житло українців.Переважна більшість найдавніших поселень розташовувалася по високих берегах заплавних річок на захищених від вітру місцях, найзручніших для проживання та ведення господарства. Наприкінці XIX — XX ст. на Україні виділялося чотири зони — північна, центральна, південна та карпатська. Північна зона в основному охоплювала масиви Українського Полісся. Тут переважав вуличний тип поселень, які виникли на місці давніх східнослов'янських дворищ. На території центральної лісостепової зони, де селяни майже до XVIII ст. могли вільно займати під забудову землі, значного поширення також набули безсистемні поселення, і тільки пізніше з'явилися вуличні. З послабленням народної колонізації у XIX ст. виникають рядові, радіальні, шнурові, а також квартальні поселення, створені на основі проектів. У південній степовій зоні, що охоплює землі колишньої Запорізької Січі та частково Слобожанщини, більшість поселень виникла в результаті державної та поміщицької колонізації. У гірських районах Карпат поселення були переважно безсистемними і розміщувалися на зручних земельних ділянках на значній відстані одне від одного. Основним типом традиційного житла всюди в Україні є хата. Затишна, найчастіше білена зовні і всередині, будівля під солом'яним дахом. Такі житлові споруди тягнуться широкою смугою середньої і південної частини України від Карпат на схід майже до Орловської області. Цей загальний тип української хати є найбільш визначальною етнографічною ознакою українського народу. Від нього відрізняються хати північної частини і Карпатських гір. Там вони дерев'яні, мають відкриті стіни. Вигляд української хати, з одного боку, підкреслював естетичні смаки селянина, його характер, індивідуальність, з іншого — унікальність, неповторність того місця на землі, де цей будинок розташований. Хата для селянина була всім: і храмом, і рідним краєм, і батьківщиною, і матір'ю. В хаті завжди було чисто, вибілено, розмальовано кольоровою глиною, оздоблено витинанками, прикрашено квітами, пахучими травами. За зовнішнім окресленням він має переважно форму витягнутого прямокутника, співвідношення сторін якого становить від 1:1,5 до 1:2,0.
88. Українська народна кухня. Кухня відігравала значну роль в житті й побуті українців. Провідними галузями господарства українців у XIX — на початку XX ст. були хліборобство і тваринництво. Селяни вирощували злаки: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку. Велику роль у харчуванні українців відігравали овочі (картопля, капуста, буряк, цибуля, часник, огірки) та бобові (горох, квасоля, а в карпатських селах — також біб). З насіння льону, конопель, ріпака, соняшника відтискали олію. Майже у кожному господарстві була рогата худоба або кінь. Важливим харчовим продуктом було молоко, в той час як м'ясо вживали лише у свята. Споживання птиці та яєць було також обмеженим: їх здебільшого продавали. Продукти, які швидко псувалися, селяни консервували. Посолене внутрішнє сало скручували, обв'язували шнурком та підвішували в коморі або зберігали у діжці із хребтовим салом. На зиму селяни солили огірки, квасили капусту та буряки. Їжа українців за часом уживання та престижністю поділяється на дві великі групи: щоденна і святкова. У щоденному харчуванні селян чільне місце посідав хліб. Було багато варених страв із борошна: затірка, лемішка, вареники, кваша, вівсяний кисіль. Найпоширенішою овочевою стравою був борщ. Відомо кілька різновидів борщу: з квашених
померлого та культу предків. Поминали покійника одразу ж після похорону, а також на дев'ятий та сороковий дні і через рік. Крім того, щороку через тиждень після Великодня влаштовували громадські колективні поминки – проводи (гробки) в пам'ять усіх померлих предків. І сьогодні люди сім'ями йдуть до кладовищ – прибирають могили, влаштовують ритуальне пригощання, залишають страви, квіти та стеблини "татарського зілля", яким здавна квітчали не тільки могили, а й власну оселю у клечану суботу.
84. Народна педагогіка.В Україні слов’ян склалася гуманна система виховання, яка відображала досвід народу у вихованні в підростаючого покоління і разом з тим ті соціальні суспільні взаємини, в яких вона виникла і розвивалась. Народною називають ту педагогіку, яку створив народ. Це галузь емпіричних знань і досвіду трудящих мас, що виробляється в домінуючих серед народу поглядах на мету і завдання виховання у сукупності народних засобів і навичок виховання та навчання. Народна педагогіка є сумою здобутих трудящими знань і вмінь у справі виховання і навчання. Рисами народної педагогіки, які виховували дітей у старослов’янському роді, а пізніше у сім’ї були такі: повага до людей, повага до старших, працьовитість, чуйність, совість, хоробрість, стійкість, витривалість, чуйне ставлення до слабих і хворих, слухняність. Молодь з ранніх дитячих років залучалась до праці дорослих і на очах їх і під керівництвом здобувала певні трудові навички і вчилась виконувати працю землероба, скотаря, мисливця, рибалки тощо. Засобами виховання було також незначне фізичне покарання дітей. Ідеалом людини у слов’ян були люди, які зображені у фольклорі. Це люди працьовиті, мудрі, чесні, совісні, гуманні. Напрямки виховання: напрямки:тілесне виховання – діяльність батьків, спрямована на зміцнення здоров’я, сили та досягнення правильного фізичного розвитку дітей; розумове виховання - цілеспрямований вплив батьків на розвиток розумових сил та мислення дітей, на вироблення культури розумової праці; духовно-моральне виховання передбачає формування в дитині високої духовності та чистої моралі і включає в себе формування внутрішнього психічного розвитку дитини – свідомості, почуттів, волі, поведінки; трудове виховання передбачає використання в родині трудових традицій українського народу через залучення дітей до посильної праці, визначення обов’язків дитини в сім’ї; естетичне виховання передбачає формування в дітей естетичних смаків та почуттів черев екскурсію в природу, саджання дерев, догляд зa квітами, спільний перегляд телепередач, відвідування родиною музеїв, розвиток дитячої фантазії та творчості, залучення до народно-обрядового мистецтва, художньої самодіяльності, організація і проведення з дітьми всіх традиційних родинних свят; моральна підготовка дітей та молоді до подружнього життя в поєднані із статевим виховання. Педагогічне спілкування, як і спілкування взагалі, — досить складний феномен, що вимагає творчого підходу. Виходячи з логіки навчально-виховного процесу, професійне педагогічне спілкування має складну структуру. Народні педагоги: Софія Русова(1856-1940). При розв'язанні проблем розумового виховання вчена була схильна до ідеї виховання розуму дитини в процесі природної, активної діяльності. Розум повинен керувати всією духовною діяльністю людини, а отже необхідне виховання розуму. Головними завданнями морального виховання вчена вважала розвиток у дітей високих моральних почуттів, вироблення в них шляхом безпосередньої участі в добрих і корисних справах. Василь Сухомлинський (1918-1970). «Учитель — перший і головний світоч в інтелектуальному житті школяра; він пробуджує в дитини жадобу знань, повагу до науки, культури, освіти.» Головна мета його педагогічної творчості — формування всебічно розвиненої особистості.
85. Народні знання: медицина і ветеринарія.Народна медицина виникла в доісторичні часи. Первісна людина, керуючись інстинктом самозбереження, змушена була надавати собі лікарську допомогу при різного роду травмах та захворюваннях. Деякі рослини увійшли до арсеналу лікарських на основі спостережень за тваринами, які при нездужанні споживали ту чи іншу рослину. Обробка сировини збагачувала знаннями про нові лікувальні властивості засобів рослинного й тваринного походження. Первісна емпірична народна медицина розвивалась під впливом практики, спостережень над природою, збагачувалась та передавалась із покоління в покоління. З накопиченням цього досвіду утворилася певна група людей, для яких лікування стало фахом, основним заняттям і засобом існування. Такий «професійний» прошарок виникає у період Київської Русі; він представлений давньоруськими «волхвами», «відунами», у практиці яких широко використовувались лікарські рослини, мінерали, тваринні організми. Паралельно з раціональними методами лікування, що накопичувались у процесі багатовікового досвіду, побутували магічні способи зцілення недуги. У давні часи хвороби персоніфікувалися, тобто сприйма