 |
|
Релігійні вірування та суспільний лад східних слов’ян.
Трипільська культура.
Трипільська культура – це давнє культурне утворення на території сучасної України (більшість фахівців датують пам’ятки цієї культури IV-III тисячоліттям до н. е.). У тваринництві перевага надавалася великій рогатій худобі, яка, окрім м’ясо-молочного призначення, використовувалась як тяглова сила при обробці землі і транспортуванні вантажів. Трипільці тримали корів, овець, свиней. Звичайно, були прирученими й собаки. Водночас не було котів і курей. Значну роль відігравало також мисливство й збиральництво. Серед домашніх промислів були розвинені вичинка шкір, обробка хутра, прядіння, ткацтво, шиття одягу. Знаряддя праці виготовлялися переважно з різних порід каменю, з рогу, кістки, дерева. Основною сировиною був кремінь волинського походження. З нього виробляли: ножі, серпи, скребки, різці, свердла, сокири-тесла. З інших порід каменю — зернотерки, розтирачі, мотики, сокири, молоти. З кістки та рогу — проколки, мотики, тесла, рала, кінджали, бойові молоти, рибальські гачки та ін. Будівля трипільців розділена на дві частини. Перший поверх – господарчі приміщення, нагорі – житлові.
Релігійні вірування та суспільний лад східних слов’ян.
Ранні релігії стародавніх слов´ян були анімістичними (лат. anima, animus — душа, живе). Людина вірила, що все навколо неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за існування. Тому до природи стародавні слов´яни ставились як до живої істоти. Культ природи лежав в основі первісного релігійного світогляду. Основу анімістичного світогляду складають три елементи: аніматизм — оживлення, анімізм — одухотворення і антропоморфізм — уособлення (олюднення). Ранні релігійні вірування майже всіх народів Землі у своєму розвитку, крім анімізму, пройшли такі стадії: фетишизм, магія, тотемізм, землеробські культи, шаманство.
Фетишизм — віра в надприродні властивості різних предметів або об´єктів. Фетиші — це, як правило, матеріальні предмети, яким приписуються надприродні властивості. У східних слов´ян це — стріла, плуг, чаша, пізніше — меч.
Магія (буквально — чаклунство) — віра в існування надприродних засобів впливу на природу і людину. Існує багато різновидів магії: виробнича, лікувальна, землеробська, рибальська, військова тощо. У стародавніх слов´ян — це ворожбитство, замовляння, заклинання та ін.
Тотемізм — віра в те, що людина має родинні зв´язки з певним видом тварин. Тотем вважався покровителем роду, його шанували і забороняли вбивати. Пізніше родинних зв´язків стали шукати з рослинами, явищами природи (вітром, снігом, дощем, сонцем, зорями і т. д.).
Землеробські культи — це поклоніння богам-покровителям землеробства, тваринництва та інших господарських занять. Особливо шанувалися богині, що впливали на родючість полів, розвиток рослинного і тваринного світу.
Шаманство — це віра в методи екстатичного спілкування з надприродними силами спеціально визначених для цього осіб. Вірили, що дух (злий чи добрий) може вселитися в шамана і чинити певні дії. Шаманам приписувалась здатність передбачення, узнавання, супроводжувати померлого у підземному світі, впливу на довкілля, забезпечення успіху для роду, його захист від різних негод. Шамани — прообраз штатних служителів культу в розвинених релігіях.