Главная | Обратная связь

Мистецтво Середнього царства (гробниці Ментухопета ІІ,)

Часті грабіжницькі війни, що вели фараони Древнього царства, так само як і вироблялися, що ними гігантські будівельні роботи, підірвали економічну міць Єгипту і привели до ослаблення царської влади. Правителі областей, номархи почали боротьбу проти фараона, і близько 2400 р. до н.е. Єгипет розпався на окремі області.. У 21 ст. до н.е. почалося нове об'єднання країни. Це об'єднання було потрібно основній масі рабовласників, тому що тільки при єдиному державному керуванні зрошувальною системою, що харчувалася однієї для всієї країни великою рікою, у Єгипті могло успішно розвиватися землеробство.

Дуже важливим моментом стало поновлення будівництва пірамід. Найбільш значним з подібних пам'ятників була усипальниця Ментухотепов II і III у Деир-ель-Бахрі. За традицією до неї з долини вела обгороджена кам'яними стінами дорога в 1200 м завдовжки і 33 м шириною. Головну частину усипальниці складав заупокійний храм, розташований на терасі, перед якою був улаштований портик, розділений посередине пандусом. Останній вів на другу терасу, де знаходився другий портик, що оточував із трьох сторін колонний зал, в центрі якого піднімалася складена з кам'яних брил піраміда, підставою якої служила природна скеля. Із західної сторони залу з пірамідою був вихід у відкритий двір з портиками, за яким знаходилися критий гипостиль, тобто колонний зал, і святилище. Частина гипостиля і святилище були вирубані в скелі, а гробниці фараонів - під гипостилем.
7. Мистецтво часів Ехнатона

Характерною рисою мистецтва нового царства був деякий занепад культу фараона, але посилення культу бога сонця Ра. Тому в період нового царства будувались 2 головні храми: Луксорський і Карнарський.особливий період в мистецтві нового царства був за правління Аменхотепа IV (1364-1347 рр до н. е.), який прославився як фараон-реформатор, оскільки він провів релігійну реформу. Поступово він відмінив культ всіх богів, залишивши поклоніння одному богу сонця Атону. На його честь було збудовано храм Ахет-Атон (столиця Атона), сам Аменхотеп назвав себе Ехнатон («дух Атона»).

Мистецтво доби Ехнатона відрізняється тим, що головною темою для митців стали сімейні інтимні стосунки між Ехнатоном і його дружиною Ніфертіті.

У 1347 р. до н. е. він помер, а після нього почав правити чоловік його старшої дочки Анхес – Тутанхамон.
8. Ансамбль Афінського акрополю.

Після виграної війни з персами Греція, а зокрема Афіни, отримали значні кошти. Афіняни отримали змогу збудувати біля Афін культовий комплекс Афінського акрополю присвячений богині мудрості Афіні. Він будувався 40 років з 447-407 рр до н.е. його будувала група архітекторів яку очолював Фідій якого греки називали «Колос деміургос» - прекрасний ремісний. В день великих Панахіней влаштовувалось велике святкування і ходили до акрополю, святкувалось тиждень.

Перш за все, проходили по сходах до колонади – пропілеї. Справа був храм Ніки астерос. З іншого боку був Пінакотека – картинна галерея. Вся процесія потрапляла на площу, де на постаменті стояла бронзова 8-метрова статуя Афіни Пройсиос з щитом і списом. Далі до головного храму Афіни – Парфенон, діва. Храм Ерехтейон – присвячений герою Ерехтею та Посейдону.

Кожен фасад оздоблювався по-різному. Найкрасивіший фасад з скульптур – каріатид замість колон.

Скульптура Афіни Парфенос зроблена в хризо-елерантній техніці. На дерев’яну основу наносились пластини зі слонової кістки, а на одяг золоті пластини. Скульптура Зевса (14 м.) в такій самій техніці
9. Давньоримське мистецтво (Колізей, Пантеон, форум Трояна).

В 27р.до н.е. в Римі (Р) почалась нова доба сутність якої перехід від республіканської до монархічної форми правління. Октавіан Авгус 1 –принципс.Його правління нвзивали золотим віком. Зявляються статуї ідеал. Правителя О.А- як оратора, і як полководця. 1-2 ст Після його смерті править у римі династія Юліїв клавдіїв(тіберій, калігула, клавдій)починається криза в кекономіці, вел. Пробл з Рим провінціями.В 67р. до н.е.за правління Неронапочалась громадянська війна , коли повстала Галія, британія,Іудея.

Веспасіан флавій.сама визначна споруд яку збуа Амфітеатр- колізей в 72-80.Являє собою велик еліпс в центрі якого арена еліптичної форми. Висота колізею 48 – 50м. Стоїть на битоному фундаменті товщина 13м.В колізеї було 80 входів, з яких 4 для імпер та його свити.навколо арени: нижній ярус для імператора , його сімї свити , 1 ярус- міськ високо посад, 2- громадяни,3-для бідноти. Над 3 ярусом була надбудова до якої у спек дні прикріпляли величезний тенд, який натягувався над всім колізеєм.Відбувались морські бої.

В цей час у Р. імперія вийшла із кризи Антоніни пішли на поступки провінціям.Найбільшого розквіту набула за правліня Траяна(Т) 98-117р.форум Т. був оточений храмом юпітера, адмін. споруд, і прим грец і лат бібліотак. Ценрті 20м колона Т.(збуд після його смерті) піднею був похований Т., а саму колону завершувала скульп Т.по колоні простягається стрічка у 200м, і робить 23 витки(зображ похід Т Даків у 101-102,105-106) аполодор бамоський побуд форум Т. Після Т у Р правив Адріан(ад)(був архітектором)за його той самий архітектор побуд храм давн.Р. Пантеон –храм всіх богів. Був зведений за ініціативи Ад, таким чином він намагався обєднати всі релігії.Він мав круглу форму , головний фасад був позначений 8-колоним портиком, висота 42,7м , діаметр купола 43,5м. щоб поставити купол зроб товсті стіни – 6,2м. купол склад з 6 рядів квадратних плит які назаваються –касетами. Нмжні яруси зроблен із битону, а останій з легкого вулканічного матеріалу-травесину. У центрі є отвір «око пантеону» через який попадає світло у середину П.підлога з нахилом до країв щоб стікало вода від дощу. Всередині прикраш нішами із скулп богів, касети прик бронз квітими. Увійшов в історію як храм перекрит куполом, став символом неба.
10. Ранньохристиянське мистецтво.

Перші християни молилися у будинках.Коли їх почали переслідувати, вони почали молитися в катакомбах. Катакомби були відкриті археологом Антоніо Бассіов 1578 році. Сам термін „катакомби” означає „Мала долина”. Це перші будови християн. Вони розташовані навколо Риму і являють собою систему коридорів та приміщень. Їх прокладали фоссори (могильщики) у м’якій породі – туффі. Це були цілі підземні міста з розгалуженою сіткою вулиць. Коридори мали 1м ширини та 3-4 м. Висоти. У стінах коридорів робили прямокутні заглиблення – локулі, куди вкладали завернутого у саван померлого без труни і закладали цей отвір прямокутною плитою, на якій писали якийсь християнський девіз, наприклад: „Христос – Бог”. Крім локулей померлих ховали і в спеціальних кімнатах, які називались криптами і кубікулами. Крипти - прямокутні приміщення із заокругленою східною стіною, біля якої ставили саркофаг з тілом померлого. Катакомби використовувались не тільки для поховань, але й для відправлення богослужінь, які проводились у спеціальних приміщеннях – капелах. Капелли Коли у 313 р. імператор Костянтин легалізував християнство, християнам вже не було потреби ховатися в катакомбах. Вони почали будувати перші скромні храми – базиліки. Базиліка символізувала собою корабель, який везе душі праведників по бурхливих хвилях житейського моря до Божого царства. Це прямокутні споруди, поділені поздовж двома рядами колон або стовпів на три частини – нефи. Середній неф був ширшим і вищим за бічні. У ньому знаходився вівтар, перебував єпископ, знаходилась кафедра з якої читали Біблію та говорили проповіді. Перед базилікою робили прямокутний двір – атріум, засаджений квітниками. Найвизначнішими базиліками були базиліки Святого Петра (на місці собору Святого Петра), Святого апостола Павла, Костянтина.

Розписи катакомб.Розписи робились у техніці фрески: водяними фарбами по сирому тиньку. Поширеними були символічні зображення. Пальма – символ мучеництва, голуб – символ невинності і чистоти. Символ Святого Духа, якір – символ надії і спасіння, якір, що завершувався хрестом – символ спасіння через християнство. Агнець – символ жертви Христа, корабель – символ церкви, море – символ життя, у якому людина без церкви не вміє плавати і загине. Найбільш поширеним символом була риба –ІСУС ХРИСТОС БОЖИЙ СИН СПАСИТЕЛЬ. Християни полюбляли зображувати сюжети мучеництва, оскільки самі були мучениками. „Пророк Даніїл в лев’ячому рові” так само страчували і перших християн, кидаючи на поталу звірам. Божу Матір завжди зображували з дитятком Христом, підкреслюючи , що вона є Богородиця. Іноді Божу матір зображували в позі оранти з піднятими в гору руками.

Мистецтво перших християн було дзеркалом нової віри, відображало вищий небесний горній світ, де панує Христос, за який віддавали своє життя перші християнські мученики. Проте для зображення Христа, біблійних героїв та мучеників перші християне користувалися художніми образами, художніми прийомами та символами античного мистецтва. Голуб для християн – символ хрещення. Риба – символ Христа. Орфей, який граючи на арфі, умиротворяє звірів, - також символ Христа. Пастир з ягнятком на плечах – також символ Спасителя. Ці символи часто зображували на похованнях християн, розміщених у катакомбах. Угробниці Присцілли, розміщеної в катакомбах Риму (ІІІ ст.) зображений Христос – добрий пастор. На перший погляд цей розпис реалістичний. Христос зображений в саду, де на деревах пташки. Біля Христа тварини.– це людські душі, які рятує Христос, як добрий пастир. Голуби – символи хрещення, тобто навернення душ до Христа. Лик Христа ще не був відомий першим християнам. Іконографія Христа склалась у `V столітті.

У 313 роціімператор Костянтин легалізував християнство. Але Риму залишалося жити вже дуже недовго У 476 році його захопили вандали. Ще більше тисячі років продовжувала існувати Східна частина Римської імперії Візантія.