 |
|
Мистецтво класицизму (творчість Жака Луї Давида “Клятва Гораціїв”, “Смерть Марата”)
Мистецтво класицизму – ідеальне мистецтво, наслідування часів античності, досконалої античності. Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI—го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст.
Жак Луї Давид – франц.художник. «Жак спухла щока»-називали так,через травму. В 1780-1786рр. їде із сім*єю в Італію для написання картини «Клятва Гораціїв».Ніяких маленьких фігур, ніякої метушні, ніяких солоденько-цукеркових фарб. Брати клянуться перед військовим походом і йдуть на смерть. Смерті ще нема (два брати з трьох загинуть), а смерть вже відчувається в суворих фарбах і урочисто-пригніченому настрої твору. Розміри картини 330х425 см. Написана на сюжет римського історика Тіта Лівія про поєдинок між 3-ома братами Горациїв та 3-ома братами Куріациїв, який відбувся в 8 ст. до н.е. В поєдинку загинули 3 брати Куріациїв та 2 брати Горациїв. Головна ідея картини – боротьба особистих почуттів і громадського обов*язку.
«Смерть Марата» - зображений Марат вбитий у ванній, оскільки в нього була хвороба і він завжди працював у ванній, тому його так і зобразили. Марат був представником якобінців, які мали на меті вбити 200 тис.осіб. Вбила його 25-річна дівчина Шарлота Корді – з руху жерардистів ,яка прийшла до нього в готель,попередньо домовившись про зустріч. Помер він із листком паперу в руках, читаючи пропозиції викладені Шарлотою на папері, в той момент вона його і вбила. Через 4 дні після того,як вона його вбила,її стратили на гільйотині. На картині Марат зображений гарним чоловіком,хоча насправді він мав потворне обличчя,через хворобу,гарно зібрана тканина, як за часів античності. Зображене ідеальне тіло. Ванна як образ саркофагу, тумбочка – як надгробна табличка
20. Мистецтво романтизму (Антуан Гро “Бонапарт на Аркольському мосту”, Жеріко “Пліт Медузи”, Ежен Делакруа “Свобода на барикадах”, Портрети Гейнсборо).
У другій пол. 18 ст. на противагу класицизму виникає романтизм. Назва походить від слова «Roma» - Рим і під словом романтизм мали на увазі не римське класичне м-во, а Середньовічне м-во романських народів, які жили на території Римської імперії. Перша відмінність від класицизму – звернення до м-ва Середньовіччя. Головна відмінність – класицизм пропагував культ розуму, громадськості, у романтизмі – культ почуття, таємничості, містики та індивідуалізму. У романтизмі втілилось розчарування у просвітництві. У період Наполеонівських війн худ.-романтисти часто звертались до зображ. самого Наполеона, який здається їм романтичним героєм і борцем за свободу Франції. Одним з найкращих є портрет «Наполеон на Аркольському мосту» Антуана Гро. Вона написана на реальний сюжет, коли війська Наполеона заоплювали місто Аркаль. Ежен Делакруа створив чимало портретів героїв його часу «Ф. Шопена», «Жорж Санж», «Паганіні». В 1830 р. він пише свою відому картину «Свобода, що веде народ» (Фр. революція 1830 р., по мотивам Гюго «Знедолені»). Одним з англ. романтистів був Томас Гейнсборо, який прославився як чудовий романтичний портретист, створ. при сотні портретів своїх сучасників у романтичному стилі – «Хлопчик в голубому», «Герцогиня де Бофон», «Елізабет Шерідан». Теодор Жеріко був французьким худ., який у Карла Верле навчився зображати коней, у майстерні П. Герена зробив безліч академічних малюнків і копії класичних майстрів. Після цього на Жеріко значно вплинула творчість Гро: він звертається до сучасності. Жеріко, так само як і його вчитель Гро, були захоплені французьким імператором, його перемогами. Однією з найвидатніших картин Жеріко є велетенське полотно (491 х 716 см), присвячене реальній корабельній аварії, що називається «Пліт Медузи». Незважаючи на реальне підґрунтя, картина є яскравим виявом мистецької свободи, багато елементів картини Жеріко розробив на власний розсуд, намагаючись якомога яскравіше й гостріше передати відчай і надію потерпілих на плоту. «Пліт Медузи» став останнім із завершених творів Жеріко. Картина була виставлена у паризькому салоні, проте публіка не зрозуміла ії, критикам здавалося, що таке величезне полотно не може бути присвячене темі страждання, а має звертатися до героїчних чи величних тем.