 |
|
Основні культурологічні концепції.
Мета та завдання дисципліни “Істор. Укр. Культури”. ЇЇ звязок з іншими культурами.
Питання збереження та розвитку укр. нац. культ. особливо важливі в умовах реалізації завдань будівництва культ. незалежної Укр. Кожний народ набуває в іст. певного досвіду і втілює його внеповторну систему культурних надбань. Культура виступає водночас і як мірило цивілізованості, і як форма та зміст внутрішнього звязку поколінь. Процес створ. І пердавання всього найкращого, формування культурної традиції є своєрідною потребою кожної нації.
Практично кожна культура найбільш наочнорозвивається у логічному та змістовному діалозі з іншими. Укр. Культуру не можливо зрозуміти, ігноруючи її звязки з античною, візантійською, рос., білорус., польською, лиов., нім., єврейською, вірменською тощо. ЇЇ становлення та розвитокможливо висвілити лише з урахуванням контексту розвитку світової культури та цивілізації.
Основні культурологічні концепції.
Цілком зрозуміло, що протягом століть уявлення про культуру були різними. Складалися різні концепції культури.
Так, наприклад, у Середньовіччі людина, що не знала приписів пануючої релігії та не виконувала її засад, вважалася безкультурною, дикою. Це богословська концепція культури.
По мірі втрати авторитету церкви світогляд людей дедалі частіше визначає вільна філософія та наука; в мистецтві цінується оригінальність, новизна; безкультурними вважаються вже ті, хто не слідкує за літературними новинками, не відвідує театру т.п. Це просвітницька концепція культури.
З розвитком вільної думки у ХVІІІ-ХХ ст., особливо у зв'язку зі становленням такої науки, як естетика, почали висловлюватися все більш своєрідні та суб'єктивні погляди на культуру.
Так, виникла концепція культури як гри. Але саме поняття гри бувало й різним. Наприклад, Г. Спенсер вважав, що культурна діяльність виникає в ситої істоти як гра надлишкових фізичних сил. На думку Ф. Шіллера, в грі людина шляхом фантазії пізнає навколишній світ, моделює ситуації, які не в змозі пережити в дійсності.
Німецький вчений К. Бюхер висунув трудову теорію культури: вона народжується зі спільної праці людей (як приклад він наводив ритмічну пісню, об'єднуючи людей, що виконують важку роботу, в єдиному зусиллі).
Марксистська думка вбачає в культурі ідеологічну надбудову над економічним життям суспільства. На думку марксистів, у культурі в прихованому вигляді постійно кипить боротьба інтересів різних класових угрупувань.
Австрійській психіатр З. Фройд обґрунтував ідею культури як сублімації, тобто заміни витиснутих сексуально-біологічних інстинктів створенням різних предметів і творів мистецтва, які символізують бажаний, але недосяжний об'єкт потягу. Але, за Фройдом, культура – створення житла, одягу, мистецтва – врятувала людство від розчинення у тваринному стані.
3. Складові культури.
Водночас виникає питання проскладові культури.Не відкидаючи важливості вивчення проблем розвитку матеріальної культури, виробничо-економічних відносин тощо, ми все ж таки зосереджуємося в даному посібнику виключно на явищах духовної культури.
Найважливішою складовою частиною культури є релігійна культура. Пам'ятаючи афоризм Дж. Фрезера про те, що вся культура походить з храму, ми вважаємо за потрібне підкреслити тут як найважливіший момент релігійну свідомість та її культове вираження, притаманні тому чи іншому суспільству.
Досвід людства накопичує чимало різних моделей політичного життя, юридичних законів, мета яких – забезпечити гармонію та мир у людській спільноті. Політико-правова культура – норми, які регулюють законодавчо поведінку людей – теж має бути об'єктом нашої уваги.
Безумовно, покажчиком культурного рівня суспільства є також його наука й освіта. Є, наприклад, виразна різниця між суспільством, у якому дітей вчать ворожити або знімати скальп з ворога, і суспільством, де умовою освіти є комп'ютерна грамотність дітей.
Духовне життя суспільства, його релігійно-філософська свідомість, мораль та поняття про добро й справедливість максимально яскраво проявляються в літературно-митецькій творчості, яка естетично інтерпретує світ і проблеми людини. Мистецтво слова, музика та театр, архітектура, скульптура й живопис – найважливіші моменти культурного життя будь-якого суспільства.
4.Кризові явища в українській культурі. Пон яття про антикультуру.
Характерний термін антикультура, яким позначають явища, принципово спрямовані на руйнацію і заперечення будь-якої культури, культури як такої. Цей термін нерідко застосовують до певних явищ тієї ж, скажімо, молодіжної культури. Наприклад, до неї зараховують графітí – написи та малюнки, які роблять молоді люди на стінах будівель або транспорту. Виникло це явище наприкінці 60-х рр. ХХ ст., і спочатку було пов'язане з соціальними та національними визвольними рухами. Так, у 1967 р. афроамериканці (чорношкірі Америки) створили т. зв. “Стіну поваги” в Чикаго, що пропагувала расове рівноправ'я. Але в нашому суспільстві графіті найчастіше є проявом звичайнісінького хуліганства: достатньо подивитися на будинки в наших містах, розмальовані незграбними та страхітливими зображеннями й написами. На Заході сьогодні прийнято відводити для подібного самовиразу молоді спеціально побудовані стіни.