Главная | Обратная связь

Соціально-правова культура первісного суспільства.

У свідомості людей палеоліту відбулася диференціація свого та чужого. Навіть жінка тут вважалася власністю і часто здобувалася силою; власністю були й діти, яких можна було, наприклад, принести в жертву ідолові.

Вчені характеризують ранній період людського суспільства як проміскуїтетну орду(проміскуїтет–безладні статеві відносини), що з плином часу витісняється забороною кровозмішувальних союзів; регулювання шлюбних відносин кладе початок вирізненню того чи іншого роду. Роди групуються в племената союзи племен.Якщо раніше всередині кожного племені існувала певна система самоуправління, яка сполучалася з владою вождя, то тепер група племен під проводом головного вождя утворювала зачаток народу, який відстоював своє право на життя та володіння тими чи іншими територіями у численних кривавих війнах.

Чоловіки в цей період переважно займалися мисливством, жінки – зберігали-годували в напівземлянці вогонь (здобутий з ураженого блискавкою дерева), збирали їстівні корінці та ягоди, приглядалися до диких рослин (насіння яких починали культивувати), плекали приручених тварин; на їхніх плечах лежало виховання дітей, ознайомлення їх з небезпеками навколишнього світу, розповідь про героїв племені, перекази священних передань тощо. Саме тому з роллю жінки пов'язаний перехід до осілого землеробства.

Майно, речі, стада свійських тварин і т. ін. – у тому числі жінки й діти – розумілося як загальне багатство племені, його “фонд”. Тому нерідко й шлюби, так само, як і матеріальні цінності, являли собою предмет колективного інтересу. На думку вчених, у палеоліті виникають, слід гадати, такі установи, як інститут старійшин, що чинять суд і визначають покарання, регулюють шлюбний обмін, ініціюють колективні роботи й компенсацію за них (сліди цього можна спостерегти в українській толоці).

З переходом від мисливства та збирання готових дарів природи до скотарства та землеробства відбувається й переорієнтація людського суспільства з матріархальноголаду на патріархальний. Чоловіки вже не відлучаються надовго від сім'ї, не полюють тижнями в лісах та степах, а пасуть худобу й працюють у полі, на них лягає основне навантаження в праці та війні. Жінка, яка в епоху палеоліту започаткувала інтерес до осілого життя, до вивчення якостей природи, окультурення й одомашнення рослин і тварин, тепер підкоряється владі чоловіка як глави роду.

З винайденням нового металу – бронзи – розширюються товарний обмін і політичні контакти між окремими районами. Починаються постійні воєнні зіткнення за володіння худобою, землями, металом. У суспільстві з'являються воєнні керівники.

З часом виникає культ вождя, який диктує особливе ставлення до нього – як при житті, так і після смерті. Саме вождям присвячено перші заупокійні споруди – кургани (насипи над похованнями).

Цей процес спричинився до виникнення родоплемінної аристократії, яка утворила клас, що вже не родичався з простолюдом – підставою були воєнні подвиги предків або якісь інші заслуги перед спільнотою. Саме з цього класу формувалися жерці та старійшини.