просвіта(1868),засн. У львові літ товар ім. шевченка(нтш1873),

У національно-культурному відродженні Галичини можна хронологічно виділити три періоди: перший — присвячений збиранню народної спадщини (1816—1847 pp.); другий — організаційний (1848-1860 pp.); третій — політичний (1861-1918 pp.).В умовах відсутності національної інтелігенції роль ініціатора національного відродження в Галичині взяло на себе греко-като-лицькедуховенство. Навчання у школах велося польською мовою. Це викликало протест греко-католицького духовенства, яке вимагало запровадити навчання українською мрвою.Активну культурно-просвітницьку діяльність розгорнули відомі діячі Греко-католицької церкви І.Могильницький, М.Герасевич, В.Компаневич, І.Лаврівський Наприкінці 20-х років XIX ст. центр національного відродження галицьких українців перемістився з Перемишля до Львова. В цей час у середовищі прогресивно налаштованих українських студентів духовної семінарії та Львівського університету склалося літературне угруповання "Руська трійця". До нього увійшли Мар-кіян Шашкевич , Іван Вагилевич та Яків Головацький Знаменною подією у національно-культурному відродженні Галичини був вихід у світ 1837 р. у Будимі (Будапешт) літературного альманаху "Русалка Дністровая", підготовленого діячами "Руської трійці". Голова Руської Ради організувала культурно-освітнє товариство — "Галицько-руську матицю", відкрила народний просвітній інститут — "Народний дім"; провела з'їзд діячів української культури (Собор руських учених); видавала першу в Галичині українську газету — "Зоря Галицька", яка виходила у Львові

Варіант 4

І. 1)А;2)В;3)Б;4)В;5)Б;

ІІ.1)соб.св.юра,костел єзуїтів, Домініканський костел, костьоли Казимира, Софії,антонія,марії-магдалини

2)самовидець,с.величко,г.грабянка

3)софіївка,качанівкаЗразками прекрасного класицизму в Україні стали садиби в Батурині, Сокиринцях, Качанівці на Чернігівщині, Вороновиці і Серебринцях на Вінничині, Микулинцях на Тернопільщині.

4)причинна,реве та стогне дніпр широкий,швачка,гайдамак

5)Микола Вороний, Ольга Кобилянська, Василя Стефаника,імпресіонізм, політична драма, Драматична поема,

ІІІ. 1) Бароко виникло і набуло великого розвитку в Італії, замінивши прості форми мистецтва Раннього Відродження. Пов'язане з дворянською культурою часів розквіту абсолютизму, бароко було покликане прославляти знать і церкву. Але в ньому відбилися і прогресивні ідеї, зумовлені тогочасною боротьбою за національну єдність в різних країнах Європи. Поряд з цим бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилися в синтезі мистецтв, в створенні грандіозних міських і паркових ансамблів задовольняючи смаки знатівін підкреслював велич, розкіш та декоративність.Цей стиль мав збуджувати почуття людини і в такий спосіб оволодівати її думками.Він віддавав перевагу форми перед змістом, химерності перед простотою, синтезові перед самобутністю. Саме здатність до синтезу зробила його особливо принадним для українців – нації котра перебувала поміж православним сходом та латинізованим заходом.

2)одним із основних мистетських напрямів що панував у 19 ст є класицизм,йому характерні раціоналізм,нормативність творчості,тяжіння до завершених форм,до монументальності,ясності в благородній простоті стилю. далі був романтизм – представники цього напряму старались уникати зустрічі з реальним життям,і його суворими законами,вони відривились від дійсності,фантазували за допомогою народних легенд казок епосів. На зміну романтизму прийшов реалізм – він виник ще в епоху відродження але аж до друг пол. 19 століття не усвідомлював себе як самостійний напрям у мистетстві. йому характерні зображення тривоги страждань радості відчаю.

Варіант 5

І. 1)а;2)а;3)б;4)б;5)в;

ІІ.1)києвомогилюнська академія,1701

2)барокко,класицизм

3)харків,львів,київ

4)духовна пісня,філософська лірика,епіграма

5)1917,ф.крипевський

ІІІ. 1)У Києві чудовим зразком класицизму є Червоний корпус Київського університету, збудований у 1837-1843 рр. за проектом В.Беретті. Найбільше поширення мав класицизм в сільських районах, де за проектами архітекторів класицизму будували панські садиби — від уславлений підмосковних до садиб в провінціях. Зразками чудових садиб в стилі класицизму під Петербургом були Сиворіци, Тайці і Пела, Мар'їно і Ропша, Павловськ і садиба Жерновка.Зразками прекрасного класицизму в Україні стали садиби в Батурині, Сокиринцях, Качанівці на Чернігівщині, Вороновиці і Серебринцях на Вінничині, Микулинцях на Тернопільщині.

2Шістдеся́тники названової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років . Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.Основу руху шістдесятників склали письменники Іван Драч, Микола Вінграновський, В.Дрозд, Гр.Тютюнник, Б.Олійник, В.Дончик, Василь Симоненко, Микола Холодний, Ліна Костенко, В. Шевчук,Шістдесятники розвинули активну культурницьку діяльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси, складали петиції на захист української культури. Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці.

Варіант 6

І. 1)б;2)а;3)в;4);5)в;

ІІ.1)А.Квасов, Григорович-Барський, ЙоганШтедель

2) Інтермедія – коротенька одноактна п’єса, що виконувалася в антрактах.

3) український козацько-старшинський літописець, автор першого систем ати опису історії української козацької держави.

4)Чорна рада

5) Розстріляне відродження — літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним більшовицьким режимом.

…Входили: Зеров (неокласики), Лесь Курбас, Валерян Підмогильний (письменник-урбаніст), М.Куліш (драматург). Представники вели розвиток культури у напрямку розвитку Європейської культури.

ІІІ.1) задовольняючи смаки знатівін підкреслював велич, розкіш та декоративність.Цей стиль мав збуджувати почуття людини і в такий спосіб оволодівати її думками.Він віддавав перевагу форми перед змістом, химерності перед простотою, синтезові перед самобутністю. Саме здатність до синтезу зробила його особливо принадним для українців – нації котра перебувала поміж православним сходом та латинізованим заходом.

2)Своїми ідеями і настановами, зокрема наголошуванням народності і ролі та значення національного у літературі і мистецькій творчості, романтизм відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов'янських народів, зокрема українського. Першими виявами українського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматикамалороссийскогонаречия» О. Павловського і збірка М. Цертелева «Опытсобраниястаринных, малороссийскихпесней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови й української народної поезії. До виявів українського передромантизму зараховують також виданий у Москві 1827 збірник «Малороссийскиепесни» М. Максимовича і балади П. Гулака-Артемовського («Твардовський» і «Рибалка», 1827). Український романтизм виник не так як реакція проти не надто значного в українській літературі класицизму, а проти наявних у ній тоді бурлескних і травестійних традицій і розвинувся у великій мірі під впливом поглибленого вивчення народної творчості, з одного боку, та писань російських і польських романтиків — з другого. Зокрема чималий вплив на утвердження романтизму в українській літературі мали українські школи в російській і польській літературах. В російській літературі провідними представниками української школи були не тільки захоплені українською екзотикою (природою, історією, народним побутом і творчістю) росіяни (К. Рилєєв, О. Пушкін, Ф. Булґарін), але й численні українці, що писали російською мовою (О. Сомов, М. Маркевич, Є. Гребінка й особливо М. Гоголь). Визначальними були українські теми й українські екзотичні сюжети також для творчості польської української школи — романтиків А. Мальчевського, Б. Залєського й С. Ґощинського.

ВАРІАНТ 8

І. 1.А 2.Б 3.Б 4.г 5.б

ІІ. 1. Класицизм-це літературний напрям що виник у 17 ст у Франції і поширився в літературах європи до початку 19 ст. Гуманісти епохи відродження відмовились від принципів середньовічної драми та поставили собі за мету відродити традиції античного мистецтва.

3.Довженко заснував жанр кіноповісті

4.1917 перший ректор Кричевський,Нарбут(19) Бойчук(20)

5.гр.тютюник, і.драч, в.симоненко, л.костенко,і.дзюба

ІІІ.1.Від 1884 було ліквідовано університетську автономію.До 1917 не було жодної школи чи вищого навчального закладу з укр. Мовою викладання. Були створені умови, в рамках яких придушувалась активність укр. Творчої еліти.Передусім слід згадати про розгром царським урядомКирило Мефо братства. 18 липня 1863 циркуляр Валуєва призупинив офіційне викор та друк на укр. Мові книг, Емський указ імператора Олександра 2 (18 травня 1876), в доповнення до циркуляру заборонив ввозити на територію Рос імперії з-за кордону укр. Книги, видавати укр. Мовою оригінальні твори і робити перекладиз іноземних мов,ставити театральні вистави і проводити публічні читання.

2. Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство Галицько-Руську матицю, відкрила Народний Дім у Львові. 19 жовтня 1848 скликала Собор руських учених перший з'їзд діячів української науки і культури, у якому взяло участь 118 чол., видавала першу в Галичині українську газету «Зоря Галицька». 1851 року ГРР була розпущена. Головна руська рада, виступаючи за проведення демократичних реформ, прагнула забезпечити вільний національний розвиток українського населення

Варіант 9

І. 1)в;2)в;3)а;4)в;5)Г;

ІІ. 1)Й. Кононович-Горбацький, І. Гізель, С. Яворський, Ф. Прокопович, М. Козачинський, Г. Кониський

2) український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець.,входив до кирило меф товариства, написав чорну раду – перший україн роман

3)композитор,піаніст, диригент, педагог,збирач фольклору,громадськи діяч

4)гол.зал.вокзал,магнус по вул. шпитальна,оперний театр

5)олесь гончар;

ІІІ. 1)задовольняючи смаки знаті він підкреслював велич, розкіш та декоративність.Цей стиль мав збуджувати почуття людини і в такий спосіб оволодівати її думками.Він віддавав перевагу форми перед змістом, химерності перед простотою, синтезові перед самобутністю. Саме здатність до синтезу зробила його особливо принадним для українців – нації котра перебувала поміж православним сходом та латинізованим заходом.

2) тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобзар, *9 березня 1814 — †10 березня 1861) — український поет, письменник, художник, графік, громадський діяч.

Член Кирило-Мефодіївського братства. У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення.Він розширив гнучкість і ресурси укр. Мови,синтезувавши кілька укр. Діалектів, сільську і міську говірку, а також елементи церковнослов’янської мови.Надав укр. Мові статусу літературної.У своїх творах порушував найгостріші питання суспільного життя,пропагував радикальні методи усунення несправедливості в суспільстві,формував нац. Свідомість українців.

Варінат 10

І.1)г;2)Б;3);4)Г;5)А;

ІІ.1)мандрівний філософ,зак. Києв мог акад.,виклад у європ вуз, найосвіченіша людина європи 18 століття

2)с.с.гулак-артемович

3)березіль, у 1922 році у києві

4)іван дзюба

5)масова культура це культура мас або культура яка призначена для народного споживача, вона зверт до широ авдитор,закликає до спрощених смаків

ІІІ.) Під впливом реформ в Україні почався бурхливий розвиток та модернізація капіталістичної економіки. В результаті цих процесів в кінці XIX ст. Україна перетворилася на один з найбільш розвинутих районів Російської імперії.

Галузева структура промислового виробництва тепер визначалася не тільки необхідністю переробки сільськогосподарської продукції й потребами казни, але й більшими можливостями освоєння природних копалин, а також потребами забезпечення ринкових відносин, зростаючим товаропотоком. Без надійних шляхів сполучення вирішити ці завдання було неможливо. Тому у другій половині XIX ст. в Україні, як і в Росії в цілому, розгорталося будівництво залізниць, довжина яких 1890 р. становила 6800 км.

Розвиток залізничного транспорту вимагав великої кількості паровозів, вагонів, залізничних рейок, станційного обладнання. І це дало сильний поштовх розвиткові в Україні металургійної, вугільної і машинобудівної промисловості. В період між 1870 і 1900 р. Донецький і Криворізький басейни стали найбільш розвинутими регіонами Російської імперії. Вони давали 70 % вугілля і більше половини металу, який вироблявся в Росії.

Водночас з піднесенням важкої індустрії швидкими темпами розвивалися харчова та інші галузі промисловості.

2)У незалежній Україні культура попри історичні, економічні, політичні труднощі, розвивається у всіх сферах та напрямах.Чинне законодавство гарантує молоді здобуття повної загальної середньої освіти.у перші роки незалежності України помітним стало відкриття університетів(києво-могилянський,Острозька академія).Очевидною проблемою є те що укр. Система освіти готує кадри для репродуктивної та алгоритмічної праці, тоді як усі тенденції світового розвитку й посилення конкуренції потребують творчого підходу й ініціативи.У Коломиї відкрили музей писанки..в києві музейний комплекс європейського рівня «мистецький арсенал».Центрами збереження та розв культури є бібліотеки(19.5 тис).Найглибші іст корені в укр має християнство яке поділяється на три напрями-православні, католики, протестанти.Література (Діброва, Жолдак,Іздрик,Забужко,Жадан,Костенко)

Варінат 11

І.1)В;2)Б;3)А;4)В;5)Б;

ІІ.1) самовидець,с.величко,г.грабянка

2)гол кор. Київського унів (червоний) ім. т шевченка,

3)17 липня 1918 – Кам»янець-подільський універ.

4)Микола Хвильовий

5)а)Торонто;б)Прага;в)Кубань.

ІІІ.1) Класицизму характерні тяжіння до завершених форм, до монументальності, ясності в благородній простоті стилю. на Україні раціоналізм цього стилю об'єднувався з самобутніми традиціями українських будівничих. Це особливо було помітно в маєтках українських поміщиків, де в класичній формі забудови з'являлися українські ґанки, галереї тощо. Відомими архітекторами того часу були В. Ярославський, що працював у Харкові, та А. Метлинський у Києві. На 30-40-ті роки XIX ст. припадає будівництво Київського університету (арх. В. Беретті), театрів у Києві, Одесі, Полтаві. одним із основних мистетських напрямів що панував у 19 ст є класицизм,йому характерні раціоналізм,нормативність творчості,тяжіння до завершених форм,до монументальності,ясності в благородній простоті стилю. далі був романтизм – представники цього напряму старались уникати зустрічі з реальним життям,і його суворими законами,вони відривились від дійсності,фантазували за допомогою народних легенд казок епосів. На зміну романтизму прийшов реалізм – він виник ще в епоху відродження але аж до друг пол. 19 століття не усвідомлював себе як самостійний напрям у мистетстві. йому характерні зображення тривоги страждань радості відчаю.

2) Свідомість цього покоління зазнало меншого впливу радянської ідеології з усіма її викривленнями. Воно стало свідком падіння культу особи Сталіна. У системі цінностей цього покоління з'явилися несподівані для радянського морального кодексу індивідуалізм, культ свободи самовираження, скептицизм, гуманізм без сурогатних домішок класового підходу, космополітичність культурних смаків. Воно уособлювало собою суспільно-культурне явище, течію, духовний феномен — шістдесятників. Цей термін активно вживався вже на початку 60-х рр.Найважливішим моментом у формуванні світогляду шістдесятників був вплив гуманістичної західної культури. Різними стежками, здебільшого через переклади, до України потрапляли твори Е.Хемінгуея, А.Камю, А.Сент-Екзюпері, Ф.Кафки та ін. Одкровенням стало італійське кіно епохи неореалізму. Художники заново відкривали імпресіоністів, Ван-Гога, Модільяні, мексиканський монументальний живопис і скульптуру. Надбання західної культури сприяли підвищенню статусу загальнолюдських цінностей, модернізації свідомості молодшого покоління інтелігенції, посіяли відразу до „соціалістичного реалізму”. Закономірним наслідком цих зрушень було відродження інтересу до власної культури, її багатств. Врешті-решт з’явилася потреба визначити свою культуру не в тіні “старшого брата” а в контексті загальносвітової культури. Нове покоління інтелігенції, крім більшої свободи та інформованості, мало в активі вищий культурний рівень, талант і смак. Відбулася певна переоцінка цінностей: це покоління вважало природним своє право на розкутість, щирість почуттів, звернення передусім до внутрішнього світу людини, прагнуло до відновлення чистої естетики, культивувало красу, палко бажало новизни й подолання занедбаності своєї культури. В результаті творчість і громадська діяльність шістдесятників стали справжнім проривом у сформованій монолітній системі заідеологізованої культури. Поетичні вечори І.Драча, Ліни Костенко, М.Вінграновського та ін. збирали тисячні аудиторії. Плеяда блискучих літературних критиків повернули цьому жанрові звання літератури. Нову хвилю в кінематографі представляли С.Параджанов, Ю.Іллєнко, Л.Осика. Нові імена, ідеї з'явилися в гуманітарних науках: історії, археології, літературознавстві, мистецтвознавстві. Звичайно, коло шістдесятників було значно ширшим. До них горнулися молоді вчені, вчителі, студентство.

Варінат 12

І.1)Б;2)А;3)Б;4)Б;5)В;

ІІ.1) соб.св.юра,костел єзуїтів, Домініканський костел, костьоли Казимира, Софії,антонія,марії-магдалини

2) український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист Республіки (1925) ,1920-го Лесь Курбас зібрав своїх кращих акторів, хто добровільно приєднався з Київського театру ім Шевченка, і під назвою «Кийдрамте» група почала своє турне по містах Київщини. Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922—1926), а потім і філософського (1926—1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях. П'єси М.Куліша «Народний Малахій», «Мина Мазайло», на жаль, не знайшли розуміння у критики. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності

3)вернадський, 27 лист 1918

4) Пробуджені діяльністю Кирило-Мефодіївського братства та творчістю класиків української культури, першими на стежку пробудження національної самосвідомості народу стали студенти Київського університету. Наприкінці 50-х років XIX ст. вони утворили таємний гурток. Його учасники (В. Антонович, Б. Познанський, Т. Рильський, А. Свидницький) прагнули зблизитися з народом, щоб відстоювати його інтереси і виховувати патріотичні почуття самоповаги. Власне за цю близькість із народними масами і назвали членів гуртка хлопоманами самі ж гуртківці називали себе українофілами.

Ідеологом хлопоманства був професор Київського університету Володимир Антонович. Професійний історик В. Антонович став на шлях пропаганди відновлення суверенної української держави. Щоб досягти своєї мети, хлопомани виступили за ліквідацію царизму, кріпацтва, встановлення демократичної республіки та мирного співіснування зі всіма націями. Першим кроком до досягнення цієї мети студенти вважали поширення освіти серед народу, піднесення його самосвідомості. Однак робота з народними масами виявилась не такою простою, як здавалося хлопоманам. Недостатньо було змінити свій одяг на селянський і піти в село, щоб селяни зрозуміли ідеї, які несли їм хлопомани. Населення ще не було готове до розуміння тих великих цілей, про які вели мову молоді різночинці.

ІІІ.1) Він був найщедрішим меценатом церковного будівництва, витративши на нього астрономічну суму, що перевищувала 10 річних бюджетів тодішньої української держави. Його коштом зведено Богоявленську церкву Києво-Могилянської академії, розпочаті роботи по реставрації Софійської церкви. З 1690 р. поряд з Лаврою будується Миколаївський собор. Одним з блискучих досягнень української архітектури доби "мазепинського бароко" дослідники називають церкву Всіх святих Києво-Печерської лаври. Велику роль відіграв у справі відродження Академії гетьман І. Мазепа, Був щирим меценатом і опікуном Академії.

Варіант 15

І. 1)в;2)б;3)г;4)б;5)б

ІІ.1)Довженко, Ільєнко, Параджанов

2)гол.зал.вокзал,магнус по вул. шпитальна,оперний театр

3)Стус, Костенко(раніше), Симоненко, Драч, Дзюба, М. Вінграеовський, Сом, Рябий.

4)С.Гулака–Артемовського, М. Грінченко, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький, К. Стеценко, Я. Степовий, Б. Підгорецький

5)філософський ібогословський(теологічний)

ІІІ.1)«Тетра корифеїв» (Карпенко Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський). В Києві Українська культура стояла на Косачів, Старицькі, Лисенки. Старицький – драматург. Перша поставлена драма – «Наталка полтавка». Переважають побутові драми. В кінці ХІХ ст.. з’являється соціально-психологічна драма «Не судилося» Старицького, «Украдене щастя» Франка. Поч ХХ утворюється політична-психологічнап драма («Касандра» Лесі Українки). … Театр виник з вертепів, в більшості ярмарівських. В основному пішло від бурсаків Києво-Мог. Академії, що розігрували інтермедії. Та був спротив розвиткові театру черех цензуру з боку Росії. Тому для поставлення укр.. п’єси спочатку в афіші писали рос. П’єсу, а потім ішла укр.. оскільки вона вважалася примітивнішою, була змога дужче обходити цензуру. Професійний рівень театрального мистецтва визначали нові театри, що сформувалися у 1917- 1918 рр. 23 серпня 1918 р. гетьман Павло Скоропадський затвердив постанову про заснування у м. Києві Державного драматичного театру. У 20 - 30-ті pp. розквітає творчість блискучого театрального режисера Л. Курбаса У роки українізації режисер спрямовував український театр в експериментальне русло. Експериментальний тип театру - це насамперед пошуки унікального мистецького об'єднання "Березіль", створеного у 1922 р. Л. Курбасом на базі "Молодого театру". У роки українізації виникають перші студії для підготовки молодих режисерських кадрів. У 1923 p.

2)Народна освіта: в умовах окупації тисячі шкільних приміщень було спалено, пограбовано.Давався дозвіл на організацію професійних шкіл. Навчальний процес в них починався в 1942 році і провадився за складеними німецькими чиновниками програмами. З визволенням території України від німецько-фашиських загарбників почалась евакуація вищих навчальних закладів. На жовтень 1944 року коли нацистські війська були витіснені за межі України, відновили роботу 113 вузів. Наука: Діяльність науково-дослідницьких установ України в евакуації була спрямована перш за все на надання науково-медичної і практичної допомоги обороні.

1. Автоматичне зварювання корпусу танків Т-34 (очолював Є. Патон) 2. Розроблено новий метод виплавки броньованих сталей(лабораторія М. Доброхотова) 3. Створення нового терміну для мін і снарядів, удосконалення торпед, створення радіолокаторів, автоматичної системи пеленгації, пристрою для знешкодження морських мін. Медицина: Інститут клінічної фізіології АН УРСР під курівництвом О. Богомольця розробили ефективні методи лікування інфекційних, травматичних та інших захворювань; домоглися зменшення смертності серед поранених воїнів. Література, мистецтво: Створено твори художньої літератури М. Рильський, П. Тичина, В. Сосюра, А. Малишко, А. Корнійчука «фронт». Створено музичні твори композиторів Штогаренко, Лятошинський, Козицбкий та інші. У 1943 році почав роботу український народний хор. У роки війни були зняті фільми О. Довженка і Ю. Солнцевої, які отримали популярність : «битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні», художні картини: «два бійці», «Партизани України», «нескорені».

Варіант 16

І. 1)в;2)а;3)в;4)в;5)а.

ІІ. 1)2 пол XVII століття. Спочатку характеризує всі причи, що спонукали до визвольної війни. А завершується подіями 1702 року. У цьому літописі дуже великий список реальних осіб описаних у всіх описаних подіях. Віднайшов П.Куліш.

2)Бібліотека ім..Стефаника, перебудована львівська ратуша, губернський будинок, театр заньковецької

3)Шевченко, Костомаров, Білозерський, П.Куліш, Навротсь-кий, М.Гулак.

4)Контрреформація – Церковно-політичний рух в Зах. Єворпі XVI-XVII ст. на чолі з папством проти Реформації за збереження і зміцнення феодальних відносин і панівного становища католицької церкви.

5)ВАПЛІТЕ

ІІІ. 1) Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочало славетну літературну дискусію 1925–1928 рр. і перемогло в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію. Головними складниками новітньої еліти її світогляду був бунт, самостійність мислення та щира віра у власні ідеали. В більшості своїй це були інтелектуали, які робили ставку на особистість, а не на масу. За їх зовнішньою «радянськістю» ховалися глибокі пошуки й запити.Входили: Зеров (неокласики), Лесь Курбас, Валерян Підмогильний (письменник-урбаніст), М.Куліш (драматург). Представники вели розвиток культури у напрямку розвитку Європейської культури. У поезії найцікавішими є шукання символістів Олександра Олеся і Павла Тичини. У своїй збірці «Сонячні кларнети» Тичина відбив всю широту освіченого і тонкого розуму, який споглядає багатство української природи, бажаючи докопатися до її першопричин.Трагічна доля покоління 20-30-х років демонструє всю силу українського духу, його творчий потенціал, необхідність свого шляху й незалежності від впливу інших культур.

2)У скульптурі незначі, а головною відміннтісю: на заході з каменю, а на Сході з дерева. Лівобережні: Андріївські і Покровські церкви у києві. Правобережні: сб. Юри, Успенський собор Почаївської лаври. У Правобережній Україні розвивалося на основі принципів Європейських традицій, а Лівобережна під впливом місцевим.

Варінат 17

І. 1)г;2)а;3)в;4)в;5)а;

ІІ. 1)Георгій Нарбут

2) костомаров,а метлинський,м петренко,о шпиготський

3) соб.св.юра,костел єзуїтів, Домініканський костел, костьо-ли Казимира, Софії,антонія,марії-магдалини

4)Спі́лкави́зволенняУкраї́ни — вигадана антирадянська організація, вигадана ОДПУ СРСР для судового процесу з дискредитації української наукової інтелігенції. З СВУ часів Першої світової війни ця організація ніяких зв'язків не мала — чекісти просто використовували стару назву.Під час судового процесу в 1930 році над «членами» СВУ було репресовано 474 особи. До найвищої міри покарання були засуджені 15, засуджені до різних термінів ув'язнення — 192, вислані за межі України — 87, умовно засуджені — 3, звільнені від покарання — 124 особи[1].Серед репресованих — Сергій Єфремов, Михайло Слабченко, Йосип Гермайзе.Входив С.Єфремов, Слапченко. Дореволюційне поколін-ня укр.. інтелігенції

5)Шкільна драма –присвяченівеликм святам і великим подіям, гралася бурсаками. В Україні Ш.д. поширилась (через Польщу) у XVII-XVIII ст., створювалась викладачами та учнями духовних (братських) шкіл, спрямовувалась проти експансії католицизму. Основна її віршова форма — силабічна, писана українською книжною мовою. Із збережених Ш.д. найдавніша — "Олексій, Божий чоловік" (1674). З останніх найвизначніших творів цього жанру були трагікомедія "Володимир" (1705) Феофана Прокоповича, присвячена гетьманові І.Мазепі, та п'єса невідомого автора "Милість Божа, од неудобносимихобидлядскихчрез Богдана Зиновія Хмельницкого, преславного войскЗапорозких, свободившая...", поставлена 1728. До Ш.д. на біблійні сюжети додавалися інтермедії.

ІІІ. 1) задовольняючи смаки знаті він підкреслював велич, розкіш та декоративність.Цей стиль мав збуджувати почуття людини і в такий спосіб оволодівати її думками.Він віддавав перевагу форми перед змістом, химерності перед простотою, синтезові перед самобутністю. Саме здатність до синтезу зробила його особливо принадним для українців – нації котра перебувала поміж православним сходом та латинізованим заходом.

2) Модернізм в українській літературі зовні постає в полеміці з народництвом у його тривіальному значенні ( „ просвітянство ” , утилітарне призначення мистецтва ) , але він же й виступає одним із спадкоємців народницької ( в широ-кому розумінні цього слова ) літератури 19 ст. Переважає бачення людини в розкутості її внутрішнього світу до інших , у зв’язках з народом як духовною соборністю . Водночас на кінець 19 ст. склалися передумови для суб’єктивного поглиб-лення такого бачення та для корелятивного з ним , близького до модернізму , трактування особистості , що виходить позасвідомої людини , непереборної відчуженості внутріш-нього – інтимного світу індивіда , його нерозв’язного конфлікту з дійсністю , а у царині форми – з неможливості передати у загальних . масово зрозумілих висловах внутрішнього осяяння особистості

Варіант 18

І. 1)г;2)в;3)а;4)а (представник барокко);5)б

ІІ. 1)Вертеп – ляльковий театр. На ярмарках грали вистави. Відбувалося у переносному будиночку (одножвоповерховому).

2)катерина,автопортрет,видубицький монастир,циганка-ворожка

3)Шашкевич, Вагілевич, Головацький. «Русалка дністрова», переклади: сербських народних пісень, веснянки, колядки, укр..нар. пісні,

4)Луначарський.

5)Іван Труш, Кейван, О. Кульчицька,

ІІІ. 1)Створив Акад.Наук. Намагався українізувати держ.апараті загальноосвітню школу. Створив держ.універ., укр.. унтер у Камянці-Подільському, державний Укр. Архів, Національну галерею мистецтв, Укр, історичний музей, Укра нац.. бібліоте-ка, академія наук.

2) Архитектуру модерна отличаетотказ от прямыхлиний и углов в пользуболееестественных, «природных» линий, использованиеновыхтехнологий (металл, стекло).

Как и ряд других стилей, архитектуру модерна отличаеттакжестремление к созданиюодновременно и эстетическикраси-вых, и функциональных зданий. Большоевниманиеуделялось не тольковнешнему виду зданий, но и интерьеру, которыйтщательнопрорабатывался. Все конструктивныеэлементы: лестницы, двери, столбы, балконы — художественнообрабатывались.

Варіант 19

І. 1); 2)в;3);4)б?;5)а (насправді 1973-74)

ІІ. 1)Андріївські і Покровські церкви у києві. Чернігівські і полта-вські церкви.

2)Вернадський. Київ, 1918 р. За підписом Скоропадського.

3)Студенти: Ломоносов, Сковорода, Ів.Самойлович. Профе-сори: Й. Кононович-Горбацький, І. Гізель, С. Яворський, Ф. Прокопович, М. Козачинський, Г. Кониський

4)художник, школа бойсукістів, працював над монумента-льними розписами.

5)30-ті роки ХХ ст..

ІІІ. 1) Архитектуру модерна отличаетотказ от прямыхлиний и углов в пользуболееестественных, «природных» линий, использованиеновыхтехнологий (металл, стекло).

2) «Руська трійця» 1833—1837 – альманах «Русалка дністрова». Вперше в Зах. Укр. Видали першу книжку україн-ської мовою. галицьке літературне угрупування, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження. Члени «Р. т.» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови.

Варіант 20

І. 1)б;2)б;3)а;4)Б;5)а

ІІ. 1)Поетичне кіно Довженко (засновник), Ільєнко.

2) Кам'яниця Бернатовичівська, Коле́гіятеати́нів, Кам'яниця Лукашевичів

3)«Лісова пісня», «Касандра», «На полі крові», «Оргія», «Бояриня», «У катакамбах», «Одержима», «блакитна троянда».

4)Інтермедія – коротенька одноактна п’єса, що виконувалася в антрактах.

5)Дисидентство – виступ проти існуючого державного ладу чи загальноприйнятих норм певної країни. Протистояння офіційній ідеології і політиці. В украхні започатковано в 1950-х роках. Дисиденти: П.Григоренко, Л.Лук’яненко, Ю.Бадзьо, брати Горині, М.Руденко., Валентин Мороз, В.Чорновіл.

ІІІ. 1) В українському живописі стиль бароко позначився насиченістю композицій, колористичною вишуканістю й декоративністю. Персонажі на іконах і портретах зобража-ються в дорогій одежі, типаж і аксесуари українізуються («Св. Параскева П'ятниця», 1701, майстра Пилипенка з с. Високого, розписи Рутковича в церкві Скваряви та Кондзелевича в Богородчанах). В портреті помітне прагнення до імпозантності пози, небуденного оточення (портрет военачальника Григорія Гамалії в Київському музеї українського мистецтва). Риси піднесеності і декоративності яскраво виявилися у скульптурі ратуші в Бучачі, рельєфах дзвіниці Софійського собору в Києві. Риси бароко виступають також у розписах Троїцького собору Густинського монастиря (кінець 17 ст.) та пізніше Троїцької церкви Києво-Печерської лаври, виконаних під керівництвом А. Галика. Тут композиції сповнені динаміки й руху, а персонажі подані в природних позах, в золототканій і багато орнаментованій одежі.

2) Нині реалізується проблема входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору в рамках Болонського процесу (з 2005 р.). Активно розвивається літературний процес, у якому беруть участь письменники старшого покоління і молода генерація. В останні десятиліття в українську культуру проникає постмодернізм. Для сучасного українського мистецтва властивий зв'язок з традиційною культурою. Плідно працюють знані митці та представники молодшої генерації: А.Чебикін, В.Чепелик, О.Чепелик, В.Токарєв, В.Полтавець, В.Зноба, І.Марчук, В.Перевальський, Є .Прокопов. За роки незалежності в Україні було відновлено чимало істори-ко-культурних пам'яток, створено нові музеї, заповідники. Так, були відбудовані пам'ятки архітектури - культові споруди, знищені за радянських часів: церква Богородиці Пирогощі (1996), Михайлівський Золотоверхий монастир (1998), Успенський собор Києво-Печерської лаври (2000). У 1994 р. було створено Вишгородський історико-культурний заповідник. В Україні проводяться міжнародні мистецькі пленери - "Дивос-віт" на Запоріжжі та "Хортиця - крізь віки", у Дніпропетровську, що сприяють обміну досвідом українських та зарубіжних художників.

⇐ Предыдущая 12