 |
|
Змістовий модуль 1. Літературний стиль. Літературні напрями
Тема 1. Літературний стиль.
Література як вид мистецтва. Поліваріантність дефініції “літературний стиль” у діахронічному й синхронічному аспектах. Суб'єктивні й об'єктивні стилетворчі чинники. Стиль як закономірна узгоджена єдність всіх елементів змістовної форми (М. Гиршман). Художній метод, літературний напрям, індивідуальний стиль: особливості співвідношення. Теорія стилів Д. Чижевського.
Тема 2. .Герменевтика. Структура художнього твору.
Проблема інтерпретації. Інтерпретація літературного твору з позиції герменевтики. Інтертекстуальність. Структура художнього твору (форма+зміст). Тема, проблема, художня ідея, конфлікт, пафос як елементи змістової організації художнього твору. Форма художнього твору як цілісна система засобів змістового вираження, яка утворює єдність рівнів (образний, сюжетно-композиційний, мовний).
Тема 3. Характеристика стилю.
Проблема простого і ускладненого стилю (від найдавніших часів до сьогодення). Ігровий стиль. Поняття мовної гри. Характерні мовні засоби, що забезпечують мовну гру. Орнаментальний стиль: поняття орнаментального поля, лейтмотивів, характерні тропи й синтаксичні фігури. “Слово о полку Ігоревім” – найвизначніша пам’ятка орнаменталізму. Риси монументалізму в “Повісті временних літ”, “Поученіє дітям” В. Мономаха, “Слово про закон і благодать” Іларіона.
Тема 4. Розвиток стилю від античності до епохи Відродження. Загальний огляд літературних напрямів.
Особливості міфологічного реалізму античності. Готика. Особливості готичного роману. Специфіка європейського середньовічного символізму, реалізму епохи Відродження. Стилі Давньої Русі. Загальний огляд літературних напрямів.
Тема 5. Бароко.
Генеза, естетичні принципи, стильові особливості (контрастність, метафорика, емблематичність, “кончетто”, символізм, синтез язичницьких і християнських елементів тощо), жанри, представники. Специфіка розвитку бароко (європейський, російський, український контексти). Барочна інтерпретація середньовічної теми “життя-сон” у філософсько-релігійній п’єсі Кальдерона “Життя є сон”. Ф.Прокопович (“Про поетичне мистецтво”) і М. Довгалевський (“Сад поетичний”) – теоретики українського бароко. Жанрове багатство лірики. Збірки курйозної поезії “Зегар з полузегарком” (1690), “Млеко од овци пастиру належноє” (1691) Івана Величковського. Джерела й стильові особливості козацьких літописів Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка. Трагікомедія Ф. Прокоповича “Володимир”: сюжетно-композиційні особливості, образна система, публіцистична загостреність твору. Інтермедії до драм М.Довгалевського (“Коміческое действие”, “Властотворний образ”) і Г.Кониського (“Воскресеніє мертвих”): образна система, зв’язок із народною творчістю, засоби гумору та сатири, роль у розвитку української комедії. Пародії й травестії “мандрівних дяків”, поетика бурлескних віршів.
Тема 6. Рококо.
Дискусія в сучасному літературознавстві щодо літературного рококо як одного з провідних літературних напрямів XVIII століття. Проблема зв’язку рококо зі стильовими традиціями попередньої епохи. Естетичні принципи, стильові особливості рококо, жанри, представники. Любовно-психологічна комедія рококо “Гра кохання й випадку” Маріво. Поетика рококо в ієрокомічній поемі Вольтера “Орлеанська діва”. Естетичні принципи рококо в поемі П. Білецького-Носенка “Горпинида, чи Вхоплена Прозерпина”.
Тема 7. Класицизм.
Генеза, естетичні принципи, жанри, представники класицизму. Художні особливості втілення суспільних конфліктів сучасності в трагедіях П. Корнеля “Сід” і “Горацій”. Трагедія Ж. Расіна й новий етап французького класицизму. Майстерність зображення внутрішнього світу людини й ідейно-філософська концепція трагедії "Андромаха".Поетика комедій Мольєра “Тартюф”, “Дон Жуан”.
Тема 8. Просвітницький реалізм.
Генеза, естетичні принципи, жанри, представники просвітницького реалізму. Засоби комічного, інтрига й саморозвиток характерів у політичних комедіях П. Бомарше “Севільський цирульник”, “Шалений день, або Одруження Фігаро”. Жанрово-стильові особливості трагедії Й. Гете “Фауст”. Поетика повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”.