 |
|
Змістовий модуль 2. Літературні напрями
Тема 1. Сентименталізм.
Сентименталізм як негативна реакція на просвітницький раціоналізм. Генеза, естетичні принципи, жанри, представники сентименталізму. Сентименталізм у сімейно-побутовій повісті “Бідна Ліза” Карамзіна. “Маруся” Гр. Квітки-Основ’яненка – перша україномовна сентиментально-реалістична повість нової української літератури. Фольклор як важливий елемент в зображенні побуту персонажів, їхня ідеалізація. Поетика повісті Гр. Квітки-Основ’яненка “Cердешна Оксана”.
Тема 2. Романтизм.
Генеза, естетичні принципи, жанри, представники романтизму. Романтичний індивідуалізм героя-бунтаря у “Східних поемах” Дж. Байрона (“Корсар”, “Гяур”, “Абідоська наречена”). Сюжетно-композиційні особливості роману В. Гюго “Собор Паризької богоматері”, образна система твору. Містика, зображення “нічного боку душі”, контамінація реального й ірреального в збірнику Е. Гофмана “Нічні етюди” (“Піщана людина”, “Порожній будинок”, “Майорат”, “Санктус”). Образ часу й простору як деструктивного начала в новелі Е. По “Падіння дому Ашерів”. Значення заголовку для розкриття смислу новели. Функція монтажу у творі. Поетика новел Е.По “Чорний кіт”, “Лігейя”. Історичні реалії, народні традиції, деталі побуту й романтичні образи-символи, поєднання мотивів кохання, смерті й долі в баладі В. Жуковського “Людмила”. Осередки (“Харківська школа романтиків”, “Кирило-Мефодіївське товариство”, “Руська трійця”) українського романтизму, його роль у дослідженні фольклору й національної історії. Особливості осмислення Л. Боровиковським народної демонології, вірувань, магії, обрядів у баладах “Маруся”, “Чарівниця”, “Рибалка.
Тема 3. Критичний реалізм як течія реалізму.
Генеза, естетичні принципи, жанри, представники критичного реалізму. Особливості розвитку критичного реалізму (європейський, російський, український контексти). Особливості розвитку конфлікту в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий будинок”. Б. Шоу – творець соціально-аналітичної драми-дискусії. Поетика драми “Дім, де розбиваються серця”. “Осучаснення” античного міфу в п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон”. Конфлікт між науковими інтересами Хіггінса та його моральною відповідальністю за долю Елізи – основа полеміки навколо “експерименту над людиною”. Поетика роману М. Достоєвського “Злочин і кара”: особливості композиції, художнього втілення авторської позиції, засоби характеротворення, функціональні особливості деталей. Особливості стилю А. Чехова (лаконізм, змістовність художньої деталі, авторська недосказаність тощо). Поетика творів “Зловмисник”, “Людина у футлярі”, “Дама із собачкою”. Історія створення, джерела твору, проблематика, сюжетно-композиційні особливості, образна система соціально-психологічного роману П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Поетика “серйозних комедій” І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Хазяїн”. Художні особливості соціально-побутової й психологічної драми І. Франка “Украдене щастя”, фольклорна основа твору.
Тема 4. Натуралізм.
Генеза, естетичні принципи, жанри, представники натуралізму. Вплив натуралізму на ранні новели Гі де Мопассана (збірки “Недільна прогулянка буржуа”, “Заклад Тельє”). Художнє втілення переваги біологічного начала в людині (“У лоні сім’ї”), обумовленість її вчинків інстинктами (“Подруга Поля”). Поетика реалізму та натуралізму в бориславському циклі С. Коваліва (“Добрий заробок”, “Ройтів шиб”, “Пригісник з Борислава”, “Дрогобицький Найда”, “Безконечний швіндель” тощо). Біологічні та сексопатологічні мотиви у творах В. Винниченка (драми “Пригвожденні”, “Базар”, “Гріх”). Різна функція натуралізму в національних літературах. Значення натуралізму для культури ХХ століття.
Тема 5. Узагальнення та систематизація вивченого.