 |
|
Стилетворчі чинники. Суспільно-політичні умови і пануючі політичні ідеї. Вибір теми і проблематика.
Художній метод. Літературний напрям.
Художній метод - сукупність принципів художнього пізнання та образного відтворення світу, спосіб осягнення дійсності засобами мистецтва. Є такі художні методи: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм. Кожний художній метод має свій літературний напрям.
Літературний напрям - втілення художнього методу, що письменники проявляють у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом художнього методу та індивідуального стилю письменника.
Стиль як художньо-естетична категорія. Стильовий напрям. Стиль епохи.
Стиль як художньо-естетична категорія відображає внутрішню єдність образної системи, впливає художнім словом на розум, почуття і волю читачів, формує ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки. Стильовий напрям - домінуючий тип художнього мислення, який водночас і створюється індивідуальним стилем письменників і разом з тим цим же стилем і підкорюється. Стиль епохи - єдність художніх принципів, прийомів, які використовують при створення витворів мистецтва. В основі кожного стилю лежить спільна ідея, характерна для домінуючої соціальної групи у певних історичний умовах.
Авторський, індивідуальний стиль письменника.
Стиль авторський чи індивідуальний - художня своєрідність творчості письменника, риси його творчої індивідуальності, зумовлені життєвим досвідом, світоглядом, загальною культурою, характером, уподобаннями, орієнтацією на певні літературні напрями тощо. Кожен письменник має свій стиль, тобто улюблені теми і проблем, найбільш відповідні жанри, найчастіше вживані засоби побудови творів, ліплення образів і розкриття характерів персонажів, свою творчу манеру, свій "почерк" і неповторні інтонації, по-своєму підходить до використання досвіду попередників і сучасників, своєрідно користується досвіду загальнонародної мови.
10. "Історія української літератури" Д. Чижевського: періодизація за стильовою домінантою.
За стильовою домінантою Дмитро Чижевський поділяє українську літературу на такі періоди:
1. Доба монументального стилю - ХІ ст.
2. Доба орнаментальності стилю - ХІІ-ХІІІ ст.
3. Переходова доба - ХІV - XV ст.
4. Ренесанс та реформація - кінець XVI
5. Бароко - XVII-XVIII ст.
6. Класицизм - кінець XVIII - 40-ві роки XIXст
7. Романтика - кінець 20-х - початок 60-х років ХІХ ст
8. Реалізм - від 60-х років ХІХ ст
9. Символізм - початок ХХ ст.
Стилетворчі чинники. Суспільно-політичні умови і пануючі політичні ідеї. Вибір теми і проблематика.
Стилетворчі чинники - це ті чинники, які впливають на стиль письменника. До них належать соціально-історичні умови, співвіднесеність традиції і новаторства в окремому творчі письменника або в усій його творчості, характерні родові та жанрові ознаки твору, тональність розповіді, "світогляд, талант митця, свобода творчості, художня правда і творчий домисел".
Суспільно-політичні умови та політичні ідеї є одним із стилетворчих чинників і дуже впливають на індивідуальний стиль автора. Політичні події впливають на звичайних людей, а надто на письменників, які потім "виливають" свої переживання та погляди у творах. Наприклад, суспільно-політичні події сучасної України(особливо 2013-2014 років) вплинули на багатьох українських письменників. Під їхнім впливом були написані книги: Соня Кошкіна "Майдан. Нерозказана історія", Сергій Лещенко "Діагноз владі Януковича. Межигірський синдром", Андрій Курков "Щоденник Майдану", Крістіна Бердинських "Є люди. Теплі історії з Майдану", Тарас Березовець "Анексія: острів Крим" та "Волонтери. Мобілізація добра", укладачем якої є Ірена Карпа.
Політичні ідеї також впливають на стиль письменника. Адже приналежність(схильність) до певної політичної ідеї чи партії впливають на свідомість автора, а відтак і на його твори.
Вибір теми та проблематика.
Коли автору доводиться вибирати тему та проблематику, він має підходити до цього завдання відповідально, оцінюючи сучасні вимоги суспільства, їхні інтереси та вподобання.