ЧЕСТЬ. СОВІСТЬ. ГІДНІСТЬ ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Честь, гідність, совість при та манні лю дині не тільки як мо ральні по нят тя, а й як пев не чуттєво-емоційне пе ре жи ван ня, яке су про во д жує усвідо млен ня кон крет них їх про явів. Во ни є фор ма ми са мо усвідо млен ня - уяв лен ня про кон крет не став лен ня ото чу ю чих лю дей до осо би
Гідність - став лен ня лю ди ни до са мої се бе і суспільства до неї як до виз на ної цінності Честь - виз нан ня на леж ності осо би до пев ної вер ст ви, спільно ти, ри си якої при та манні ок ремій лю дині як пред став ни кові ок ре мо го ко ла лю дей Невідповідність дій лю ди ни пев ним зраз кам по ведінки усвідо млюється як втра та нею честі
Совість - здатність лю ди ни чи ни ти певні дії, усвідо млю ю чи став лен ня до них інших лю дей ПО РЯДНІСТЬТАІНТЕЛІГЕНТНІСТЬ По рядність - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною своєї при чет ності до долі інших лю дей та відповідаль ності за неї Інтелігентність - це та кий рівень інте лек ту аль ної діяль ності лю ди ни, за яко го во на ке рується знан ням іде аль них сут но с тей За до по мо гою уяв лень про нор ми, цінності, іде а ли лю ди на ре гу лює не тільки свою по ведінку , а й, да ю чи мо раль ну оцінку, ви яв ляє своє став лен ня до вчинків інших , чим ре аль но тво рить суспільні взаємозв’яз ки
ПРАВ ДА. ХИ БА. ІСТИ НА По нят тя “прав да”, “хи ба”, “істи на” ви яв ля ють та виз на ча ють різні взаємозв’яз ки та відно шен ня між людсь ки ми уяв лен ня ми та дійсністю
Істи на - це знан ня, що відповідає дійсності і містить у собі підтвер д жен ня цієї відповідності Прав да - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною будь-яко го знан ня (істи ни чи хи би) як істи ни Прав да - це істин не знан ня про стан ре чей, до яко го не бай ду жа лю ди на і з ог ля ду на який во на бу дує об раз ме ти діяль ності, ба жа но го бут тя, світу
Хи ба - це знан ня про дійсність, яке цією дійсністю за пе ре чується ПРИХІЛЬНІСТЬ Прихільність - це пе ре жи ван ня лю ди ною до б ро зич ли во го став лен ня до інших лю дей та фор ма усвідо млен ня по тре би зла го ди між людь ми Про яви ду хов ності лю ди ни у ви гляді при хиль ності завжди тісно пов’язані з та ки ми мо раль ни ми яко с тя ми, як щрість, мужність, пра це любність, ве ли ко душність то що
ВІРА. НАДІЯ.ЛЮ БОВ Віра - це по чут тя і усвідо млен ня пев но го іде а лу як ви щої сут ності, до якої у вічно му по тязі пе ре бу ває лю ди на. Віра - це без за с те реж не прий нят тя лю ди ною об ра но го нею іде а лу Наївна віра - впев неність в існу ванні на вко лиш нь о го світу, інших лю дей, сво го тіла і ду ху. Во на фор мується життєвим досвідом лю ди ни
Релігійна віра - впев неність у існу ванні вла с ти во с тей, подій, що відбу ва ють ся згідно з во ле ви яв лен ням над при род них і надісто рич них сил і у існу ванні цих сил як та ких. Ця віра є виз на чаль ною оз на кою релігійної свідо мості
Філо софсь ка віра - впев неність у існу ванні бут тя, з яким ми сти каємо ся що ден но, до яко го ми відно си мо ся, але яке за ли шається не та ким, яким ми собі йо го уяв ляємо
Віра - ос но ва твор чих по тенцій лю ди ни, во на за без пе чує спро можність осо би с тості до ла ти са мо об ме женість
Надія - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною не обхідності змін Лю бов - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною пред ме та чи яви ща як невід’ємної умо ви сво го існу ван ня ПРЕ КРАС НЕ І ПО ТВОР НЕ Пре кра сним на зи ва ють та ке поєднан ня пев них ча с тин у ціле, яке дає лю дині ес те тич ну на со ло ду і за до во лен ня від взаємодії з ним
Пре крас не - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною то го, що здат не при но си ти ій ес те тич ну на со ло ду і за до во лен ня По твор ним на зи ва ють те, що вик ли кає у лю ди ни по чут тя відра зи до чо гось
По твор не - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною то го, що здат не при не с ти лю дям чи при нес ло відра зу ДО Б РО І ЗЛО По нят тя до б ро виз на чає мо раль но-по зи тив не став лен ня до різних явищ з по зиції виз нан ня їх не обхідни ми для співісну ван ня лю дей. Яви ща, які спри чи ня ють руй ну ван ня суспільно го бут тя, на зи ва ють ся злом
Бла го - соціаль но-філо софсь ке по нят тя, яким виз на чається все, що за до воль няє по тре би лю ди ни і має для неї зна чен ня по зи тив ної цінності До б ро - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною своєї здат ності тво ри ти бла го Зло - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною своєї здат ності тво ри ти шко ду ПО ХО Д ЖЕН НЯСВІДО МОСТІ Свідомість є про дук том людсь кої діяль ності і її слід роз гля да ти че рез роз крит тя суті цієї іяль ності. Це ви ща фор ма відо б ра жен ня, сутність і спе цифіку яко го роз кри ва ють че рез ево люцію форм відо б ра жен ня у живій при роді. Та кож свідомість яв ляє со бою про дукт спілку ван ня, соціаль ної взаємодії, що пе ред ба чає пізнан ня суті свідо мості че рез діалек ти ку праці, спілку ван ня і мо ви
Пе ре ду мо ва ми ви ник нен ня свідо мості є: ви ник нен ня жит тя на Землі та ево люція форм відо б ра жен ня жи вих істот.
СУТНІСТЬСВІДО МОСТІ Про бле ма свідо мості має 4 ас пек ти: 1. про бле ма відно шен ня свідо мості до відо б ра жу ва ної дійсності. Свідомість роз гля дається тут як вто рин на що до ма терії; 2. про бле ма ви ник нен ня свідо мості. Тут во на роз гля дається як ре зуль тат про гре сив но го роз вит ку (ево люції) жи вих ор ганізмів; 3. відно шен ня свідо мості і діяль ності моз ку; 4. ак тивність - роль свідо мості у пе ре тво ренні світу. Свідомість роз гля дається тут як суб’єктив на ре альність, якій при та манні ак тивність і віднос на са мостійність
Свідомість вибірко ва, оскільки ство рює, помічає та зберігає ли ше те, що має зна чен ня і сенс.
Свідо мості при та ман на здатність до іншодії - здатність кож но го ра зу діяти по-іншо му що до то го, що усвідо млюється. Пев ною мірою свідомість має сво бо ду
Свідомість - ви ща, при та ман на ли ше лю дині і пов’яза на з мо вою функція моз ку, яка по ля гає: в уза галь не но му і ціле с пря мо ва но му відо б ра женні дійсності; у по пе редній мис леній по бу дові дій і пе ред ба ченні їх ре зуль татів; у ро зум но му ре гу лю ванні і са мо кон т ролі по ведінки лю ди ни ФУНКЦІЇ СВІДО МОСТІ Пізна валь на - відо б ра жен ня світу у свідо мості лю ди ни є суспільно-істо рич ним про це сом, у яко му кож ний акт пізнан ня на кла дається на інфор мацію ми ну ло го досвіду, на вже на явні уяв лен ня про да ну річ чи яви ще
Кон ст рук тив на - в ре зуль таті ціле с пря мо ва но го пе ре тво рен ня дійсності, лю ди на ство рює нові речі, яких не має у при род но му світі
Ре гу ля тив на - ви хо дить із взаємодіїї лю ди ни і світу, при ве ден ня дій лю ди ни у відповідність до її по треб
Са мосвідомість - знан ня лю ди ни про са му се бе. Са мосвідо мості при та ман ний так зва ний суб’єктив ний час: тільки лю ди на за вдя ки на ко пи чен ню досвіду шля хом свідо мості мо же розділя ти час сво го існу ван ня на ми ну ле, те першнє та май бутнє
МИС ЛЕН НЯ, ПАМ’ЯТЬ, ВО ЛЯ. БУ ДЕН НАІТЕ О РЕ ТИЧ НАСВІДОМІСТЬ Роз гля да ю чи свідомість з точ ки зо ру ви я ву людсь кої сут ності сто сов но відо б ра жен ня дійсності, ми го во ри мо про свідомість як про єдність емоцій, мис лен ня, пам’яті та волі.
Емоції впли ва ють на свідомість лю ди ни оскільки ос тан ня жи ве емоційним жит тям
Мис лен ня має аб ст ракт ний ха рак тер, у чо му до корінна відмінність людсь ко го мис лен ня від кон крет но об раз но го мис лен ня ви щих тва рин. Фор ма ми аб ст ракт но го мис лен ня є по нят тя, су д жен ня та умо ви во ди. Мис лен ня - ви щий ща бель людсь ко го пізнан ня і фор ма ак тив но го, ціле с пря мо ва но го, за галь но го відо б ра жен ня дійсності. Пам’ять - це вмісти ли ще на ко пи че ної лю ди ною не ст рук ту ро ва ної інфор мації за для по даль шо го ії аналізу та ви ко ри с то ву ван ня у про цесі пізнан ня та діяль ності Во ля є свідо мим і сво бод ним праг нен ням лю ди ни до здійснен ня пев ної ме ти, яка є для неї цінністю При роз гляді свідо мості з точ ки зо ру гли би ни і суттєвості відо б ра жен ня світу ми виділяємо бу ден ну і те о ре тич ну свідомість
СВІДО МЕ І НЕСВІДО МЕ По нят тя свідо мо го і несвідо мо го відо б ра жа ють те, що у лю дині є людсь ке і що в лю дині і в світі цьо му людсь ко му про ти с тоїть, чи у по зи тив но му, чи у не га тив но му сенсі
Несвідо ме - це су купність психічних станів, актів і про цесів, які не пред став лені у свідо мості суб’єкта, не усвідо млю ють ся ним. ПРА ЦЯ Пра ця - чуттєво-пред мет на ціле с пря мо ва на діяльність лю ди ни по ство рен ню благ, не обхідних для за до во лен ня своїх тілес них і ду хов них по треб Подібним до праці є виз на чен ня по нят тя “прак ти ка”. Са ме пра ця, з по гля ду те орії Ч. Дарвіна, є однією з най важ ливіших пе ре ду мов ви ник нен ня свідо мості у лю ди ни. В про цесі фізич ної праціпе ре важ но за сто со ву ють ся енергія м’язів, в про цесі ро зу мо вої праці - нер во ва енергія
СПІЛКУ ВАН НЯІМО ВА Спілку ван ня - це про цес взаємозв’яз ку, взаємовідно шен ня, взаємодії між людь ми, у яко му відбу вається обмін інфор мацією, досвідом, вміння ми та на вич ка ми
Спілку ван ня - од на з не обхідних і за галь них умов фор му ван ня і роз вит ку осо би с тості та суспільства Мо ва є од но час но і універ саль ним за со бом спілку ван ня, і най до с ко налішою її фор мою
Мо ва - це си с те ма знаків, які ство рю ють ся і ви ко ри с то ву ють ся людь ми для умов но го оз на чен ня ре чей і явищ, відо б ра же них в людській свідо мості Ге гель: “мо ва - ди во виж но силь ний засіб, але тре ба ма ти ба га то ро зу му, щоб ко ри с ту ва ти ся нею”. Се не ка: “За го во ри, щоб я те бе по ба чив”. Хай дег гер: “мо ва - це домівка бут тя”
СУСПІЛЬНЕБУТ ТЯ ТАСВІДОМІСТЬ Суспільне бут тя ро зуміється як ре аль ний про цес жит тя лю ди ни, суспільства. Це не що інше, як при род но об ла ш то ва ний стан співісну ван ня, взаємозв’яз ку лю дей че рез ор ганізацію ви роб ництва і відтво рен ня лю ди ни
Суспільне бут тя - це та кож ор ганізація лю ди ною су куп ності си с те ми відно син сто сов но ви роб ництва не тільки са мої лю ди ни, а й умов її існу ван ня, особ ли во благ, не обхідних для за до во лен ня тілес них і ду хов них по треб та інте ресів
Суспільна свідомість є відо б ра жен ням суспільно го бут тя, си с те мою суспільних ідей, те орій, соціаль них по чуттів, на ст роїв, ілюзій то що
Суспільна свідомість - це су купність, си с те ма по чуттів, зви чаїв, зви чок, тра дицій, ду мок, іде алів, ідей, те орій, які відо б ра жа ють суспільне бут тя і функціону ють у суспільстві, ске ро ву ю чи, спря мо ву ю чи жит тя суспільства у відповідно му на прямі РІВНІТАФОР МИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДО МОСТІ Рівня ми суспільної свідо мості є суспільна пси хо логія та іде о логія, а фор ма ми: еко номічна, політич на, пра во ва, етич на, ес те тич на, на уко ва, релігійна, філо софсь ка, істо рич на, еко логічна свідомість
Суспільна пси хо логія є су купністю соціаль них по чуттів, на ст роїв, тра дицій, зви чаїв, об рядів, без по се редніх пе ре жи вань, які існу ють у ре аль но му суспільно му бутті, тоб то пе ре дусім чуттєвий ас пект життєдіяль ності суспільства, що визна чає без по се редні дії лю ди ни, її здатність са мо ре алізу ва ти ся в світі Іде о логія - це си с те ма по глядів та ідей, у яких усвідо млюється й оцінюється став лен ня лю дей до дійсності та од не до од но го, соціальні про бле ми та конфлікти, а та кож містять ся цілі соціаль ної діяль ності, спря мо ва ної на закріплен ня чи зміну цих суспільних відно син Еко номічна свідомість -відо б ра жен ня та ких про цесів життєдіяль ності суспільства як ви роб ництво, обмін, спо жи ван ня про дуктів людсь кої праці, ха рак те ри зує відно си ни сфе ри ви роб ни чою діяль ності лю ди ни
Політич на свідомість -це відо б ра жен ня та іде аль не функціону ван ня що до вла ди, спо собів, ме тодів її за во ю ван ня, ут ри ман ня і ви ко ри с тан ня
Пра во ва свідомість є відо б ра жен ням і функціону ван ням норм, пра вил, прин ципів по ведінки в суспільстві, які виз на ча ють ся дер жа вою
Ес те тич на свідомість - це відо б ра жен ня і функціону ван ня дійсності на за са дах ро зуміння пре крас но го
Мо раль - особ ли ва фор ма суспільної свідо мості та вид суспільних відно син, який ви яв ляється в су куп ності особ ли вих цінно с тей і спо собів нор ма тив но го ре гу лю ван ня життєдіяль ності лю дей у суспільстві Еко логічна свідомість - це відо б ра жен ня та функціону ван ня за го ст рен ня еко логічних про блем
ПО НЯТ ТЯПІЗНАН НЯ Пізнан ня - це про цес особ ли вої взаємодії між суб’єктом (лю ди ною) і об’єктом (пев ною ча с ти ною світу), ос нов ним ре зуль та том яко го є знан ня. Пізнан ня - це відо б ра жен ня об’єктив ної дійсності як суб’єктив но го об ра зу Пізнан ня як фор ма ду хов но го ос воєння дійсності зорієнто ва не на опа ну ван ня світом і людсь ким бут тям у ньо му че рез от ри ман ня суб’єктив но істин но го знан ня, че рез відо б ра жен ня струк ту ри і за ко номірно с тей ре аль ності у свідо мості лю ди ни
ЧУТТЄВЕПІЗНАН НЯ Чуттєве пізнан ня - пер ший етап склад но го і су пе реч ли во го про це су пізнан ня. Во но скла дається з відчут тя, сприй нят тя та уяв лен ня
Відчут тя - це відтво рен ня ок ре мих вла с ти воч тей ре чей об’єктив но го світу, які без по се ред ньо впли ва ють на ор га ни чут тя Сприй нят тя - цілісний об раз речі як син тез відчуттів, пов’яза них од не з од ним відповідно до то го, як пов’язані між со бою вла с ти вості тієї чи іншої речі Уяв лен ня ви ни ка ють на ос нові ми ну лих впливів ре чей на лю ди ну, які збе рег ли ся в її пам’яті, або ж на ос нові роз повіді про речі інших лю дей, опи су ре чей чи явищ, фо то графії, на оч них зо б ра жень то що
Різно ви да ми уяв лен ня є уя ва - про цес поєднан ня і пе ре тво рен ня уяв лен ня в цілісну кар ти ну но вих об разів та фан тазія - уя ва, що ха рак те ри зується особ ли вою си лою і не звичністю уяв лень та об разів, що ство рю ють ся РАЦІОНАЛЬ НЕ (ЛОГІЧНЕ) ПІЗНАН НЯ До логічно го пізнан ня або, інши ми сло ва ми, аб ст ракт но го мис лен ня, на ле жать такі фор ми як:
По нят тя - дум ка, яка відо б ра жає речі та яви ща в їх за галь них і суттєвих оз на ках і існує в гра ма тичній формі сло ва Су д жен ня - дум ка, що має ви ра жен ня у ви гляді роз повідно го ре чен ня, взаємозв’язок по нять Умо вивід є про це сом мис лен ня, внаслідок яко го з двох або кількох су д жень ви во дить ся но ве су д жен ня Прин ци па ми пізнан ня є об’єктивність (існу ван ня то го, що пізнається, по за і не за леж но від лю ди ни), пізна ванність (пізна ти мож на все), відо б ра жен ня (пізнан ня - про цес ство рен ня суб’єктив них об разів), виз на чаль ної ролі прак ти ки (прак ти ка - кінце ва ме та пізнан ня і кри терій йо го істин ності), твор чої ак тив ності суб’єкта пізнан ня
Емпіричні знан ня - це на ко пи чен ня досвіду, те о ре тичні знан ня - це аналіз на ко пи чен но го досвіду, тоб то емпірич них знань
СУБ’ЄКТ ТА ОБ’ЄКТ ПІЗНАН НЯ Особ ли вим є пи тан ня про те, хто і що пізнає, а та кож те , які взаємовідно си ни між тим, хто пізнає, і тим, що пізнається. Під суб’єктом пізнан ня слід ро зуміти лю ди ну або спільно ту, ко ли во ни не про сто відо б ра жа ють дійсність, а ут во рю ють знан ня. Знан ня - це си с тем но-уза галь не ний, порівня но за вер ше ний об раз тієї чи іншої сфе ри існу ван ня ре чей, явищ світу Об’єктом пізнан ня мо же ви с ту па ти весь світ як все су ще, що є в лю дині і по за нею
Суб’єкт - філо софсь ка ка те горія для по яс нен ня прак тич ної і пізна валь ної діяль ності лю ди ни, по зна чен ня дже ре ла ак тив ності Об’єкт - те, на що спря мо ва на діяльність суб’єкта РО ЗУМІННЯІСТИ НИТАЇЇКРІТЕРІЇ Істи на - це адек ват не відо б ра жен ня об’єкта пізнан ня суб’єктом, який йо го пізнає. Та ким, яким він існує сам по собі, по за і не за леж но від лю ди ни та її свідо мості; об’єктив ний зміст чуттєво го, емпірич но го досвіду, по нять, ідей, су д жень, те орій, учень і цілісної кар ти ни світу в діалек тиці її роз вит ку Об’єктивність істи ни по ля гає в то му, що во на існує не за леж но від свідо мості лю ди ни
Аб со лют на істи на - найбільш по вне знан ня про дійсність, яке їй відповідає і має підтвер д жен ня цієї відповідності Віднос на істи на - це не по вне знан ня про дійсність, яке їй відповідає і має підтвер д жен ня цієї відповідності Аб со лют на істи на є су мою віднос них істин. Аб со лют на істи на на пев но му етапі мо же пе ре тво ри ти ся на віднос ну
Дог ма тизм - си с те ма по глядів, згідно з яки ми істи на, от ри ма на в про цесі пізнан ня, є незмінною. Ре ля тивізм - вчен ня про відносність, умовність та суб’єк-тивність людсь ко го пізнан ня
Те о ре тич на діяльність, про цес пізнан ня дійсності не роз рив но пов’язані з прак ти кою. Рівнем роз вит ку прак ти ки обу мов люється об сяг і ха рак тер на бу тих знань. Всі знан ня здо бу ва ють ся і пе ревіря ють ся прак ти кою, не всі на укові істи ни пе ревіря ють ся прак ти кою, за леж но від умов і мож ли во с тей
МЕ ТОДПІЗНАН НЯ Ме тод - спосіб до сяг нен ня ме ти, пев ним чи ном упо ряд ко ва на діяльність Філо софія про тя гом сво го роз вит ку ви ро би ла за галь ний ме тод пізнан ня - діалек ти ку. Діалек ти ка - те орія і ме тод пізнан ня явищ дійсності у їхньо му роз вит ку і са мо ру ху, вчен ня про найбільш за гальні за ко номірні зв’яз ки, за ко ни ста нов лен ня і роз ви ток при ро ди, суспільства, мис лен ня. Це підхід “і те, і інше” Ме тафізи ка ви хо дить із ізо ль о ва ності ре чей, явищ, із відсут ності роз вит ку. Це підхід “або те, або інше” Та кож до філо софсь ких ме тодів пізнан ня на ле жать софісти ка, ек лек ти ка, гер ме нев ти ка то що
Інша гру па ме тодів пізнан ня - на укові ме то ди. Їх роз поділя ють на емпіричні та те о ре тичні. До емпірич них відно сять: спо с те ре жен ня (пря ма і без по се ред ня реєстрація подій), вимірю ван ня (спо с те ре жен ня, що фіксує та кож і кількісні по каз ни ки ре чей і явищ) та ек с пе ри мент (пла номірне спо с те ре жен ня, ство рен ня штуч но го се ре до ви ща з ме тою от ри ман ня но вої інфор мації)
До те о ре тич них ме тодів відно сять: аналіз, сінтез, індукція, де дукція, аб ст рак ти зація (аб ст ракція - це мис ле не відволікан ня від без по се ред нь о го чуттєво го сприй нят тя і виділен ня ли ше де я ких йо го суттєвих мо ментів), кон кретізація, ана логія, мо де лю ван ня, іде алізація то що. Ме то ди пізнан ня вив чає ме то до логія
ЗА КОНІЗА КО НОМІРНІСТЬ За кон - це по нят тя, яке відо б ра жає не обхідне, суттєве, стійке, по вто рю ва не у тих чи інших яви щах дійсності
Спе цифічні за ко ни відо б ра жа ють зв’язок між кон крет ни ми фізич ни ми, хімічни ми або біологічни ми вла с ти во с тя ми ре чей
За гальні за ко ни відо б ра жа ють зв’язок між за галь ни ми вла с ти во с тя ми, про яв ля ють ся на всіх рівнях бут тя
ВИЗ НА ЧЕН НЯПРИ РО ДИ При ро да - об’єктив на ма теріаль на дійсність у всій ба га то манітності та єдності ії форм. Во на первісно да на, не с тво ре на лю ди ною, пе ре дує сус-пільству та людській життєдіяль ності, ут во рю ю чи їхню все за галь ну і не обхідну пе ре ду мо ву В су часній на уці при ро да трак тується як: 1.су купність при род них умов існу ван ня цивілізації; 2. пред мет людсь кої праці, її ре чо вин ний ма теріал, на яко му і за до по мо гою яко го здійснюється прак ти ка; 3. об’єктив не ма теріаль не на ча ло в самій лю дині; 4. ма теріаль на дійсність, за до по мо гою якої в прак тиці об’єктивізу ють ся й уре чев лю ють ся відно си ни лю дей; 5. мож ли вий і дійсний пред мет праці та об’єкт пізнан ня; 6. за галь ний і го ло вний об’єкт на уко во го знан ня та пізнан ня; 7. пред мет ний людсь кий світ, в при родній ре чо вині яко го про яв ляється ма теріалізо ва на людсь ка життєдіяльність
На вко лишнє се ре до ви ще за зви чай поділя ють на дві ча с ти ни: при род не і штуч не се ре до ви ще. До при род но го се ре до ви ща на ле жать ті ма теріальні си с те ми, які ви ник ли по за і не за леж но від лю ди ни, але ста ли або мо жуть ста ти об’єктом її діяль ності. Штуч не се ре до ви ще охоп лює ма теріальні та соціальні умо ви життєдіяль ності лю ди ни, об’єкти ес те тич но го і мо раль но го став лен ня лю ди ни до при ро ди. Це став лен ня охоп лює та кож і ро зуміння гли бин людсь кої душі
БІОС ФЕ РАТАНО О СФЕ РА По нят тя “біос фе ра” впер ше вжи то австрійським ге о ло гом Е. Зюс сом ще в 1875 році.
Біос фе ра - це цілісна зем на обо лон ка, охоп ле на жит тям і якісно пе ре тво ре на ним.Біос фе ра охоп лює: тро по сфе ру (ни жню ча с ти ну ат мо сфе ри), ко ру вивітрю ван ня (2-3 км вглиб від по верхні землі), всю гідро сфе ру. 95% ма си біос фе ри ста но вить ма са рос лин. Ма са люд ст ва -0.0002%
В ХХ-му ст. по нят тя біос фе ра ево люціонує до ро зуміння но о сфе ри. Це по нят тя за про по но ва не фран цу за ми Е. Ле руа та Тей я ром де Шар де ном у 20-х ро ках. Во ни під “сфе рою ро зу му” ро зуміли ви ра жен ня бо же ст вен но го ду ха. От же но о сфе ра - це та ча с ти на Землі та ко с мо су, що опи ни ли ся під впли вом ро зум ної діяль ності лю ди ни РОЛЬПРИ РОД НИХУМОВУЖИТТІСУСПІЛЬСТВА Лю ди на є при род ною істо тою, яка жи ве за за ко на ми при род но го світу. Ад же лю ди на у всіх ви дах життєдіяль ності, скрізь і завжди, що б во на не ро би ла і що б не пе ре тво рю ва ла, чи нить як істо та при род на. При родні пе ре ду мо ви за без пе чу ють мож ливість дов го т ри ва ло го існу ван ня і роз вит ку суспільства потрібни ми йо му ре зер ва ми
Оскільки лю ди на є істо тою при род ною, то і весь світ соціаль них спільнот як світ зв’язків, відно син, кон тактів то що теж має відби ток при род нь о го. Од ним з пер вин них осе редків людсь ко го суспільства є сім’я. Сім’я - гру па лю дей, пов’яза на ро дин ни ми уза ми, спільністю по бу ту, взаємною мо раль ною відповідальністю і взаємо до по мо гою, що ви ко нує певні соціальні функції, зу мов лені істо рич но кон крет ним спо со бом ви роб ництва РИ СИВПЛИ ВУСУСПІЛЬСТВА НАПРИ РО ДУ Мож на виділи ти такі ри си впли ву суспільства на при ро ду: - роз ши рен ня про сто ро вих меж ос воєння лю ди ною при ро ди - по даль ше вив чен ня й ос воєння при ро ди, тоб то відкрит тя і про мис ло ве ви ко ри с тан ня но вих хімічних еле ментів, мікро про цесів, раніше невідо мих вла с ти во с тей і за конів при ро ди - по си лен ня інтен сив ності ви ко ри с тан ня при род них ре сурсів - зро с тан ня за бруд нен ня довкілля
За історію люд ст ва спо с те ре же но три ре во люційні пе ре во ро ти в про дук тив них си лах суспільства: 1. не олітич на ре во люція (ви ник нен ня зем ле роб ст ва, пе рехід від при сво ю ю чої еко номіки до ви роб ни чої); 2. про мис ло ва ре во люція(пе рехід від ремісни чих зна рядь праці до ма шин); 3. на уко во-технічна ре во люція КРИ ЗАУВІДНО ШЕННІЛЮ ДИ НИІПРИ РО ДИ. ЕКО ЛОГІЯ. ВИ ЖИ ВАН НЯ По нят тя еко логія (від гр. на ука про бу ди нок) впер ше бу ло вве де но у вжи ток німець ким біоло гом Е.Гек ке лем у йо го праці “За галь на мор фо логія ор ганізмів” (1866). Еко логія оз на ча ла спеціаль ну біологічну на уку про ор ганізми “у се бе вдо ма”, тоб то про взаємо за лежність ор ганізмів і се ре до ви ща їх існу ван ня На сьо годні ос нов ни ми еко логічни ми про бле ма ми є: на ро до на се лен ня, пар ни ко вий ефект, утилізація про мис ло вих відходів, еко логічно чи с та енер ге ти ка та транс порт, демілітарізація, дехімізація сільсько го гос по дар ст ва, ре сур соза без пе чен ня та ре куль ти вація літо сфе ри
Історію взаємовідно син лю ди ни і при ро ди мож на поділи ти на 4 ета пи: 1. від ви ник нен ня homo sapiens до по яви зем ле роб ст ва і ско тар ст ва (при сво ю ю че гос по дар ст во, єдність лю ди ни і при ро ди); 2. ви ник нен ня зем ле роб ст ва і ско тар ст ва (відтво рю ю че гос по дар ст во, ак тив не пе ре тво рен ня при ро ди); 3. про мис ло ва ре во люція (ви ник нен ня ідеї па ну ван ня лю ди ни над при ро дою, вплив лю ди ни на при ро ду стає згуб ним); 4. на уко во-технічна ре во люція (за бруд нен ня довкілля, підпо ряд ку ван ня на уко во го по шу ку хиб ним іде ям, мілітарізація)
Під ви жи ван ням ро зуміють і усвідо млю ють яви ще тво рен ня лю ди ною (суспільством пев но го ти пу) найбільш оп ти маль них умов для сво го існу ван ня СУСПІЛЬНЕ. СОЦІАЛЬ НЕ Суспільне жит тя - це ре аль ний про цес життєдіяль ності лю дей (осо би с то с тей, соціаль них груп, суспільства в ціло му), що відбу вається за пев них кон крет но-істо рич них умов і ха рак те ри зується істо рич но виз на че ною си с те мою видів і форм діяль ності як спо со бу ціле с пря мо ва но го пе ре тво рен ня дійсності Го ло вний вис но вок К. Марк са по ля гає в то му, що суспільне бут тя лю дей виз на чає суспільну свідомість, що є ідей ни ми за са да ми ма теріалістич но го ро зуміння істо рич но го роз вит ку суспільства. Суспільне бут тя за Марк сом - це про цес реаль ної життєдіяль ності лю дей, що ви яв ляється в пе ре тво ренні дійсності та си с темі суспільних відно син, що скла да ють ся між людь ми у про цесі їх соціаль ної діяль ності. Суспільна свідомість - це ду хов на сфе ра істо рич но го про це су, яка ут во рює цілісну си с те му з пев ною внутрішньою струк ту рою, що має різні рівні (те о ре тич ну і бу ден ну свідомість, іде о логію та суспільну пси хо логію) і фор ми (політич ну і прак тич ну свідомість, мо раль, релігію, філо софію, на уку, ес те тич ну свідомість)
СУСПІЛЬСТВО ЯКСА МО ОР ГАНІЗО ВА НА СИ С ТЕ МА Впер ше по гляд на суспільство як на са мо ор ганізо ва ну си с те му зустрічається у Г.-В.-Ф. Ге ге ля. Ос но вою істо рич но го роз вит ку у ньо го є Світо вий Дух,який ре алізується че рез дух епо хи, що в свою чер гу пе ред ба чає ак тив ну діяльність лю ди ни. Ме та історії за Ге ге лем - роз ви ток і ре алізація сво бо ди гро ма дя ни на в гро мадсь ко му суспільстві. От же Ге гель ро зумів суспільство як цілісну си с те му, що са мо роз ви вається за вдя ки діяль ності лю дей, про те за цим стоїть са модіяльність Світо во го Ду ха
К. Маркс ство рює діалек ти ко-ма теріалістич не вчен ня про суспільство. Опорні ка те горії йо го ба чен ня: суспільно-еко номічна фор мація, спосіб ви роб ництва, про дук тивні си ли та ви роб ничі відно си ни, ба зис і над бу до ва, соціаль на ре во люція
М. Ве бер у своїй кон цепції іде аль них типів за пе ре чу вав те орію фор маційно го аналізу соціуму. В історії, на йо го дум ку, домінує оди нич ний факт, унікаль на подія, схе ма ж уза галь нює, іде алізує, по дає у ви гляді за ко номірності, якої в ре альній історії не існує. Всі фак то ри роз вит ку суспільства - рівно правні: куль ту ру мож на тлу ма чи ти як про дукт еко номіки і на впа ки - еко номічні відно си ни як про дукт куль ту ри. Ве бер ствер д жу вав, що ос но вою капіталістич ної еко номіки є не що інше як релігія про те с тан тиз му та про те с тантсь ка ети ка
Т. Пар сонс ство рює те орію струк тур но-функціональ но го аналізу суспільства. Він тлу ма чить суспільство як са мо ор ганізо ва ну си с те му че рез взаємодію “я” та “іншо го”. Са ме на за са дах взаємодії відбу вається поєднан ня си с тем осо би с тості та соціаль ної си с те ми з при во ду взаємо до пов нен ня ек с пек тацій
Та кож за слу го ву ють на ува гу те орія соціаль них ха рак терів Е. Фром ма та си нер ге тич на те орія М.Мой сеєва СОЦІАЛЬ НАСТРУК ТУ РА Соціальні відно си ни скла да ють ся з при во ду ре алізації са мо го соціаль но го взаємозв’яз ку, за до по мо гою яко го ви яв ляється соціаль не ста но ви ще лю дей та їх спільно с тей у соціальній струк турі суспільства, ха рак тер їх соціаль них взаємовідно син, по глиб лен ня або на впа ки - по до лан ня відмінно с тей між соціаль ни ми спільно с тя ми, роз ви ток чи де гра дація соціаль них спільно с тей, соціаль ної струк ту ри в ціло му. Соціаль на струк ту ра є фор мою ор ганізації, крит салізацією соціаль них відно син.
Соціаль на струк ту ра - це су купність віднос но стійких, стабільних соціаль них спільно с тей, груп і пев ний по ря док їх взаємозв’яз ку та взаємодії. Це цілісна су купність усіх функціону ю чих у ньо му спільно с тей і груп у їх вза е мозв’яз ку СОЦІАЛЬ НАГРУ ПА. КЛА СИ. КА С ТИ. СОЦІАЛЬНІВЕР СТ ВИ. СТРА ТИ Соціаль на гру па - це порівня но ста ла спільність лю дей, яка є скла до вим еле мен том соціаль ної струк ту ри пев но го суспільства і ха рак те ри зується спільністю інте ресів, норм по ведінки, соціаль но-пси хо логічних оз нак, цінно с тей то що Кла си (за Леніним) - це ве ликі гру пи лю дей, що різнять ся між со бою за їх місцем в істо рич но виз на ченій си с темі суспільно го ви роб ництва, за їх відно шен ням (здебільшо го закріпле ним і оформ ле ним у за ко нах) до за собів ви роб ництва, за їх рол лю в суспільній ор ганізації праці, а от же за спо со бом одер жан ня і розміром тієї ча с ти ни спільно го ба гат ст ва, яка є в їх роз по ря д женні Ка с ти - це гру пи лю дей, що зай ма ють пев не ус пад ко ву ва не місце в соціальній ієрархії, пов’язані з тра диційни ми за нят тя ми і об ме жені у спілку ванні од на з од ною Соціаль на вер ст ва - це проміжна або пе рехідна соціаль на гру па, що фор мується порівня но са мостійно (на при клад, інте ле генція, уп равлінці, служ бовці) або є еле мен том суспільно го кла су (на при клад, се ред ня та дрібна бур жу азія), що ха рак те ри зується пев ни ми соціаль ни ми оз на ка ми Стра ти - це соціальні гру пи, відмінність між яки ми обу мов ле на розміра ми при бутків, сти лем та спо со бом жит тя, рівнем куль ту ри, освіти, по бу то ви ми умо ва ми, пси хо логічни ми ри са ми та релігійни ми пе ре ко нан ня ми СІМ’Я Сім’я - це за сно ва на на шлюбі чи кров но-ро дин них зв’яз ках ма ла соціаль на гру па, чле ни якої зв’язані спільністю по бу ту, взаємною мо раль ною відповідальністю та взаємо до по мо гою Як стійке соціаль не об’єднан ня сім’я ви ни кає в епо ху пізньо го не оліту, у про цесі роз кла ду ро до во го ла ду і пов’яза на з по явою при ват ної влас ності, класів та дер жа ви. Сім’я за сно вується на пев них фор мах шлюб них со юзів, най по ши реніши ми се ред яких є полігамія та мо но гамія
Са ме в сім’ї відбу вається відтво рен ня фізич них і ду хов них сил лю ди ни, котрі спри я ють кра що му ви ко нан ню нею своїх робітни чих, соціаль них і куль тур них функцій у соціумі
ЕТ НОС. РІД. ПЛЕМ’Я Ет но си - це біофізичні ре аль ності, завжди опо виті соціаль ною обо лон кою, втілені в ту чи іншу соціаль ну фор му
Ет нос (за Л. Гу ми ль о вим) - це пе ре дусім струк ту ро ва ний кон гло ме рат лю дей зі спільним сте рео ти пом по ведінки, здат ний до ціле с пря мо ва них дій Ет нос, що з’яв ляється на істо ричній арені спо чат ку бе реть ся за ство рен ня штуч ної еко си с те ми. Про тя гом на ступ ної - ак ма тич ної - фа зи ет нос є ак тив ним, здат ним до на пру жен ня, спря мо ва но го на пе ре тво рен ня довкілля. Про тягом куль тур ної фа зи відбу вається на ко пи чен ня технічних до сяг нень та іде о логічних цінно с тей. Потім по чи нається об ску рант на фа за - фа за істо рич ної інерції. Про тя гом ос тан ньої - го мео стаз ної - фа зи ет нос по сту пається на історичній арені місцем но вим ет но сам
Рід - це об’єднан ня гру пи кров них ро дичів, що ве дуть своє по хо д жен ня по одній лінії (ма те ринській чи батьківській), усвідо млю ють се бе на щад ка ми од но го ре аль но го чи міфічно го пред ка, ма ють спільне ро до ве ім’я Виз на чаль ни ми ри са ми ро до вих відно син є: рівність всіх членів ро ду, відсутність май но вих відно син між ро ди ча ми, до три ман ня ек зо гамії
Плем’я - це фор ма етнічної спільності й суспільної ор ганізації до кла со во го суспільства, що ви ни кає на ос нові фор му ван ня ро до во го суспільства, бо ек зо гамність ро ду по тре бує постійних зв’язків при наймні між дво ма ро да ми НА РОДНІСТЬ. НАЦІЯ На родність - це ет но соціаль на спільність лю дей, що про жи ва ють на спільній те ри торії, роз мов ля ють однією мо вою, ма ють спільні ри си ха рак те ру, пси хо логічний склад, особ ли вості куль тур но го роз вит ку Виз на ча ю чи по нят тя “нація” слід поєдну ва ти та вра хо ву ва ти і соціаль но-еко номічні, і етнічні, і соціокуль турні, і ду ховні фак то ри. Націю мож на трак ту ва ти як спільність лю дей, що фор мується за вдя ки єдності та ких за сад: 1. те ри торіаль них (кож на нація має свою те ри торію, “життєвий простір”); 2. етнічних (нація фор мується з лю дей од но го етнічно го скла ду); 3. еко номічних (спільність гос по дарсь ких зв’язків кон солідує лю дей); 4. за галь но куль тур них (мо ва, тра диції, зви чаї, об ря ди); 5. пси хо логічних (спільні ри си психічно го скла ду)
Аб со лю ти зація будь-якої з цих рис при зво дить до ви к рив ле но го ро зуміння нації
МЕН ТАЛІТЕТТАМЕН ТАЛЬНІСТЬ По нят тя мен тальність по хо дить від ла тинсь ко го mentalis - спосіб мис лен ня, при на лежність до ро зу му, ду шев ний склад
Мен тальність - це су купність ус та но вок та схиль но с тей діяти, мис ли ти, по чу ва ти і сприй ма ти світ пев ним чи ном, що вклю ча ють цінності, нор ми, віру ван ня та сталі не усвідо млю вані фор ми світо с прий нят тя, при та манні якійсь групі лю дей, котрі виз на ча ють спільні ри си їх по ведінки та став лен ня до фе но менів їхньо го бут тя - жит тя і смерті, ди тин ст ва і ста рості, здо ров’я фізич но го і мо раль но го, сім’ї і дер жа ви, праці і спо жи ван ня, ми ну ло го і май бут нь о го то що Розрізня ють мен тальність: ста те ву, віко ву, про фесійну, національ ну
Мен талітет - це мен тальність як її соціаль но-прак тич не втілен ня, так са мо як мен тальність є ніщо інше як мен талітет з по гля ду соціаль но-істо рич ної та куль тур ної укоріне ності в бутті Ха рак тер ни ми для ук раїнської мен таль ності є ар хе ти пи ан т ро по цен т риз му та софійності світу. За га лом в ук раїнсько му мен талітеті та в ук раїнській куль турі спо с терігається па ра лелізм у зо б ра женні жит тя при ро ди та лю ди ни, органічний зв’язок при род но го та соціаль но го. Інши ми ха рак тер ни ми ар хе ти па ми мен таль ності є “сер це”, “по ле”, “сло во”
СУСПІЛЬНИЙПРО ГРЕСІПЕРІОДІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО ГОРОЗ ВИТ КУ Суспільний про грес - це та кий по сту паль ний роз ви ток суспільства, що сприяє збільшен ню міри сво бо ди лю ди ни, роз ши рен ню мож ли во с тей для вільно го роз вит ку її індивіду аль ності, ут вер д жен ню у взаєми нах між людь ми і соціаль ни ми гру па ми гу манізму, соціаль ної спра вед ли вості, зла го ди і де мо кратії В ге гелівській кон ценпції суспільно го роз вит ку мас шта бом вимірю ван ня всесвітньої історії та сту пенів її про гре су бу ло усвідо млен ня сво бо ди. На ро ди поділя ли ся на всесвітньо-істо ричні та на ті, що не ма ли за галь но людсь ко го на ча ла. Три стадії людсь ко го про гре су - східні де с потії, гре ко-римсь кий світ та гер мансь кий світ
О.Конт вимірю вав про грес за рівнем роз вит ку людсь кої свідо мості і типів мис лен ня. 3 стадії суспільно го роз вит ку за О. Кон том: те о логічне мис лен ня, міфо логічне мис лен ня та на уко ве мис лен ня
В тех но кра тич них те оріях ХХ ст. (Д.Белл, З.Бже зинсь кий, А.То ф лер та ін.) кри терієм роз вит ку суспільства виз нається па ну ю чий тип тех но логії
Марк систсь ка кон цепція суспільства, йо го роз вит ку спи рається на ро зуміння цьо го роз вит ку як зміни суспільно-еко номічних фор мацій, кож на з яких є істо рич ним ти пом суспільства, за сно ва но го на пев но му спо собі ви роб ництва. П’ять тра диційних суспільно-еко номічних фор мацій: первісно об щин на, ра бо влас ниць ка, фе о даль на, капіталістич на та ко муністич на. Три не тра диційні стадії: пер вин на фор мація, вто рин на фор мація, ко муністич на фор мація
Існу ють та кож те орії циклічності роз вит ку (Дж. Віко). П. Со рокін вва жав, що в історії кож но го суспільства не існує стійкої за ко номірності ні про гре сив но го, ні ре г ре сив но го ха рак те ру
По ши рені та кож три лінії за пе ре чен ня про гре су: 1. кож ний на род має свою історію і тво рить свою не по втор ну куль ту ру, які не підля га ють порівнян ню з інши ми (В. Дільтей, К. Леві-Стросс); 2. роз ви ток історії су пе реч ли вий, в ньо му ре г рес здебільшо го домінує над про гре сом (Б. Рас сел, А. Дж. Тойнбі); 3. за пе ре чен ня про гре су в ок ре мих сфе рах суспільно го бут тя (К.Яс перс)
ОС НОВНІВИЗ НА ЧЕН НЯЗРОЗДІЛУ “ЕК НОМІЧНЕЖИТ ТЯСУСПІЛЬСТВА” Пра ця - це про цес ак тив но го пе ре тво рен ня лю ди ною при ро ди з ме тою ство рен ня не обхідних для се бе умов існу ван ня Про дук тивні си ли - це ор ганічна єдність на гро ма д же ної та жи вої праці, тоб то су купність ре чо вих та осо би с тих еле ментів ви роб ництва, не обхідних для ви роб ництва то го , що здат не за до воль ня ти по тре би лю дей Ви роб ничі відно си ни - це су купність ма теріаль них еко номічних відно син між людь ми у про цесі суспільно го ви роб ництва та ру ху суспільно го про дук ту від ви роб ництва до спо жи ван ня
Спосіб ви роб ництва - це істо рич но-кон крен та єдність про дук тив них сил і ви роб ни чих відно син Власність - це істо рич но виз на че ний суспільний спосіб при своєння людь ми пред метів ви роб ни чо го та не ви роб ни чо го спо жи ван ня То вар - це про дукт праці, при зна че ний для обміну Вартість - це втіле на у то варі пра ця Капітал - це са мо зро с та ю ча вартість, або вартість, що дає до дат ко ву вартість До дат ко ва вартість - це над ли шок вар тості, ство ре ний пра цею най ма но го працівни ка по над вартість йо го ро бо чої си ли і який при своюється влас ни ком підприємства бе зо плат но Ціна - це ви ра же на в гро шах вартість то ва ру Кон ку ренція - бо роть ба при ват них то ва ро ви роб ників за кращі умо ви ви роб ництва і збу ту то варів з ме тою от ри ман ня мак си маль них при бутків Ри нок - це си с те ма еко номічно го при му су, тоб то впли ву на еко номічні інте ре си при повній сво боді еко номічної діяль ності суб’єктів то вар но го ви роб ництва Мар ке тинг - це си с те ма ор ганізації гос по дарсь кої діяль ності, за сно ва на на по пе ред нь о му вив ченні ста ну і пер спек тив рин ко во го по пи ту та націлен ності на вирішен ня про бле ми ре алізації ви роб ле ної про дукції з мак си маль ним при бут ком Ме недж мент - це уп равління про це сом ви роб ництва при де ле гації влас ни ком прав уп равління та роз по ря д жен ня про фесійним уп равлінцям
ВЛА ДАІПОЛІТИ КА. ЇХСПІВВІДНО ШЕН НЯ Тлу ма чень по нят тя політи ка на сьо годні існує декілька: 1. політи ка як відно си ни (зго да, підпо ряд ку ван ня, па ну ван ня, конфлікт між гру па ми, ок ре ми ми людь ми та дер жа ва ми); 2. політи ка як курс (на прям, на ос нові яко го прий ма ються рішен ня); 3. політи ка як кон крет на сфе ра (сфе ра ве ден ня бо роть би за за во ю ван ня дер жав ної вла ди); 4. політи ка як ми с тецтво уп равління людь ми
Виз на чаль ним для політи ка є три якості: при ст расть (відданість справі); відповідальність та окомір (здатність відчу ва ти ре алії)
Політи ка - це особ ли вий вид людсь кої діяль ності, пов’яза ний з одер жан ням і здійснен ням вла ди. Це відно си ни, які ви ни ка ють і існу ють між гру па ми лю дей, ок ре ми ми людь ми сто сов но вла ди Кон цепція вла ди є го ло вною в аналізі політи ки як ви ду діяль ності
Вла да - це здатність і мож ливість ок ре мих осіб або соціаль них груп здійсню ва ти виз на чаль ний вплив на діяльність інших лю дей, спільнот, суспільства еко номічни ми, політич ни ми, ідей ни ми та мо раль ни ми за со ба ми, про во ди ти свою во лю в суспільно-політич но му житті, підпо ряд ко ву ва ти їй дії і во лю інших соціаль них суб’єктів Розрізня ють вла ду дер жав ну, політич ну, еко номічну, ду хов ну, сімей ну та ін.
Із по нять політи ка та вла да політи ка є пер вин ним, а вла да є за со бом здійснен ня політи ки.Інши ми сло ва ми політи ка є при чи ною вла ди, а вла да - при чи ною політи ки
Вплив - це будь-яка по ведінка од но го індивіда чи гру пи, які вно сять зміну в по ведінку, відно си ни, сто сун ки, відчут тя то що іншо го індивіда чи гру пи, не вда ю чись до при му су, на силь ст ва Ос новні дже ре ла вла ди: патріар халь не (спад ко ве), ха риз ма тич не (по тре ба в лідері), раціональ не (де мо кратія, ви бо ри), не за кон не
Ме то ди ре алізації вла ди: ав то ри тет, на силь ст во, за охо чен ня
Вла с ти вості вла ди: 1. су ве ренітет (вер хо вен ст во вла ди), ав то ри тарність, амбіва лентність; 2. відповідальність вла ди пе ред на ро дом; 3. во льо ва спря мо ваність вла ди (вла да ре алізується че рез пра во, за ко ни і нор ма тивні ак ти); 4. при му совість; 5. ле ги тимність (здатність си с те ми по ро ди ти і підтри му ва ти віру на ро ду в те, що її політичні інсти ту ти і ліде ри відповіда ють інте ре сам на ро ду і йо го мо ралі)
ПОЛІТИЧ НАСИ С ТЕ МА. ПОЛІТИЧ НИЙРЕ ЖИМ. ТО ТАЛІТА РИЗМТААВ ТО РИ ТА РИЗМ Су купність політич них інсти тутів та ус та нов, що взаємодіють з ме тою ре алізації пев них політич них ідей та норм, на зи вається політич ною си с те мою суспільства Скла до ви ми еле мен та ми б.-якої політич ної си с те ми є: політичні відно си ни, політич на діяльність, політич на ор ганізація суспільства, політич на свідомість і політич на куль ту ра, політичні і пра вові нор ми, ЗМІ
Функції політич ної си с те ми: 1. виз на чен ня цілей і за вдань політич но го роз вит ку; 2. мобілізація ре сурсів з ме тою їх роз поділу та ре алізації; 3. інте г рація всіх еле ментів суспільства; 4. легіти мація
До сить по ши ре ним є поділ си с тем на то талітарні, ав то ри тарні та де мо кра тичні. Кри терієм їх роз ме жу ван ня є політич ний ре жим як су купність за собів, спо собів і ме тодів ор ганізації і здійснен ня політич ної вла ди на ос нові ха рак те ру і спо собів взаємовідно син вла ди, суспільства (на ро ду) і осо би (гро ма дян), межі ре алізації де мо кра тич них прав і сво бод То таліта ризм оз на чає праг нен ня вла ди кон тро лю ва ти всі сфе ри суспільно го жит тя і осо би с те жит тя гро ма дян Ос новні ри си то таліта риз му: 1. за бо ро на де мо кра тич них ор ганізацій; 2. ліквідація кон сти туційних прав і сво бод; 3. ма со ве по ру шен ня за конів струк ту ра ми дер жав ної вла ди; 4. ре пресії; 5. мілітарізація
Ав то ри тар ний ре жим за своїм ха рак те ром посідає проміжне ста но ви ще між то таліта риз мом і де мо кратією Ос новні ри си ав то ри та риз му: 1. в ру ках найбільш впли во во го кла ну зо се ре д же на ви ко нав ча вла да, чиї по вно ва жен ня знач но пе ре ва жа ють за ко но дав чу; 2. за ко ни діють в інте ре саї дер жа ви, а не осо би; 3. постійно зву жу ються мож ли вості для діяль ності опо зиції, яка про те все ж та ки існує; 4. найбільшу роль відіграє прав ля ча партія, всі інші - або не значні, або не існу ють; 5. цен зу ра ЗМІ; 6. існу ван ня офіційної іде о логії; 7. си лові струк ту ри ви ко ну ють функцію ка раль них ор ганів; 8. суспільство підтри мує вла ду; 9. знач ний сек тор еко номіки кон тро люється дер жа вою; 10. нор ми мо ралі ма ють кон сер ва тив ний ха рак тер; 11. фор ма ус т рою - унітар на; 12. пра ва нац. мен шин про го ло шені, але об ме жені
ДЕ МО КРАТІЯ Де мо кратія пе ре кла дається з дав нь о г рець кої як на ро до влад дя. Ідея де мо кратії за ро ди ла ся в ан тич но му полісі. Ав то ром цьо го по нят тя вва жається Ге ро дот
Де мо кратія - це фор ма ус т рою б.-якої ор ганізації, що грун тується на рівно правній участі її членів в уп равлінні та прий нятті рішень за більшістю
В іншо му трак ту ванні, де мо кратія - це пев ний іде ал суспільно го ус т рою і відповідний йо му світо гляд, що грун тується на певній си с темі цінно с тей Ос новні ри си де мо кратії як фор ми правління: 1. юри дич не виз нан ня та інсти туціаль ний ви раз су ве реніте ту, вер хов ної вла ди на ро ду; 2. періодич на ви борність ос нов них ор ганів дер жа ви; 3. рівність прав гро ма дян що до участі в уп равлінні дер жа вою; 4. прий нят тя рішень більшістю і підпо ряд ку ван ня мен шості більшості при ре алізації цих рішень
Лібе ралізм впер ше в історії суспільної дум ки по нятійно відділив індивіда від суспільства і дер жа ви, роз ме жу вав дві ав то номні сфе ри - дер жа ву та гро ма дянсь ке суспільство. Лібе ральній де мо кратії вла с тиві такі ри си: 1. ото тож нен ня на ро ду як дже ре ла вла ди з індивідом, осо бистістю; 2. виз нан ня осо би с тості пер вин ним і го ло вним дже ре лом вла ди; 3. фор маль ний ха рак тер ро зуміння де мо кратії як сво бо ди; 4. пар ла мен та ризм; 5. об ме жен ня ком пе тенції і сфе ри діяль ності дер жа ви; 6. роз поділ вла ди; 7. об ме жен ня вла ди більшості над меншістю
Відомі та кож кон цепції ко лек тивістської(іден ти тар ної) де мо кратії: ко лек тивізм у трак ту ванні на ро ду і сво бо ди, єдність все ре дині на ро ду, аб со лют ний, аож дистсь кий ха рак тер вла ди, по вна без за хисність мен шості і т.д. Не ос таннє місце зай має те орія плю ралістич ної де мо кратії: го ло вний еле мент політич ної си с те ми - зацікав ле на гру па; спільна во ля - ком проміс різних груп; су пер ництво - соціаль на за са да; стри ман ня і про ти ва ги по ши рю ють ся на соціаль ну сфе ру; дер жа ва - арбітр, який га рантує до три ман ня за конів; роз по ро шен ня вла ди між різни ми цен т ра ми політич но го впли ву; де мо кра тичність ор ганізації кож ної ба зис ної гру пи та ціннісний кон сен сус в суспільстві
ДЕР ЖА ВА Пла тон уяв ляв іде аль ну дер жа ву як ієрархію пра ви телів-му д реців, воїнів і чи нов ників і се лян та ремісників. Т.Мор вва жав, що дер жа ва - це змо ва ба га тих про ти бідних. На дум ку Ге ге ля дер жа ва - об раз і дійсність ро зу му, хід Бо га в світі
Існу ють три підхо ди до виз на чен ня дер жа ви: ор ганізація ве ли кої соціаль ної гру пи, відно си ни політич ної вла ди, адміністра тивні ор га ни та си с те ма пра во вих норм
Су час на політо логія виз на чає дер жа ву як політич ну спільно ту, скла до ви ми еле мен та ми якої є те ри торія, на се лен ня та вла да
Дер жа ва - це ба га то а с пект ний інсти тут, який ви с ту пає, з од но го бо ку, як особ ли вий апа рат уп равління суспільством, а з дру го го - як асоціація всіх членів суспільства, роз та шо ва но го на певній те ри торії. Дер жа ва - це фор ма політич ної ор ганізації суспільства, ос нов не зна ряд дя здійснен ня політич ної вла ди За галь ни ми оз на ка ми дер жа ви є: 1. відо крем лен ня публічної вла ди від суспільства; 2. те ри торія, що ок рес лює кор до ни дер жа ви; 3. су ве ренітет, вер хо вен ст во на певній те ри торії; 4. на явність за ко ну; 5. мо но полія на ле галь не за сто су ван ня си ли, при му су; 6. пра во стя гу ва ти по дат ки і збо ри; 7. обов’яз ковість член ст ва в дер жаві; 8. пре тензія на пред став ництво суспільства в ціло му
Дер жа ви розрізня ють ся за фор мою дер жав но го правління - си с те мою ор ганізації вер хов ної вла ди, по ряд ком ут во рен ня її ор ганів і їх взаємовідно син з на се лен ням.Виділя ють мо нархію (кон сти туційну та аб со лют ну) і ре с публіку(пре зи дентсь ку, пар ла ментсь ку, зміша ну)
Та кож виділя ють різні фор ми дер жав но го ус т рою - теріторіаль но-політич ну ор ганізацію дер жа ви, що вклю чає політи ко-пра во вий ста тус її скла до вих ча с тин та прин ци пи взаємовідно син цен т раль них і регіональ них дер жав них ор ганів. Розрізня ють унітарні дер жа ви, фе де рації та кон фе де рації Гро ма дянсь ке суспільство - це та ча с ти на суспільства, яку не охоп лює дер жа ва чи її струк ту ри Гро ма дянсь ке суспільство у вузь ко му ро зумінні не роз рив но пов’яза не з пра во вою дер жа вою, во ни не існу ють од не без од но го. Еко номічни ми за са да ми гро ма дянсь ко го суспільства є при ват на власність
Філо софсь ка ос но ва пра во вої дер жа ви, як об’єднан ня лю дей, підпо ряд ко ва них пра во вим за ко нам, бу ла роз роб ле на І.Кан том. Оз на ки (за Кан том): 1. вер хо вен ст во пра ва; 2. відповідність за ко ну пра вові; 3. фор маль на рівність
В уза галь не но му ви гляді мож на виділи ти такі ри си пра во вої дер жа ви: 1. на явність роз ви ну то го гро ма дянсь ко го суспільства; 2. об ме жен ня сфе ри діяль ності дер жа ви охо ро ною прав і сво бод гро ма дян; 3. світо гляд ний індивіду алізм; 4. пріорітет прав лю ди ни над за ко на ми дер жа ви: 5. за гальність пра ва; 6. су ве ренітет на ро ду; 7. роз поділ вла ди; 8. пріори тет ме то ду доз во лу; 9. об ме женість сво бо ди індивіда ли ше сво бо да ми і пра ва ми інших лю дей; 10. виз на чаль на роль су ду в розв’язанні спорів; 11. відповідність за конів нор мам міжна род но го пра ва
Соціаль но-спра вед ли ва дер жа ва - це дер жа ва, яка бе ре на се бе відповідальність за кож но го гро ма дя ни на і праг не за без пе чи ти кожній лю дині гідні умо ви існу ван ня, соціаль ний за хист, співу часть в уп равлінні ви роб ництвом
ГРО МАДСЬКІОР ГАНІЗАЦІЇ Гро мадські ру хи - це до б ровільні фор му ван ня лю дей, що ви ни ка ють на ос нові їх свідо мо го во ле ви яв лен ня відповідно до спільних інте ресів, прав і сво бод Гро мадські ор ганізації - це до б ровільне об’єднан ня лю дей на ос нові пев ної про гра ми дій і відповідно го ха рак те ру їх ре алізації Існу ють гро мадські ор ганізації для за до во лен ня осо би с тих по треб та ті, які ство рю ють ся відповідно до форм участі гро ма дян у ви роб ничій діяль ності або у гро мадсь ко му і соціаль но му житті
Політич на партія - ор ганізо ва на гру па од но думців, яка ви ра жає і пред став ляє інте ре си ча с ти ни на ро ду або пев ної соціаль ної гру пи чи кількох груп і має за ме ту ре алізацію та до сяг нен ня цих інте ресів шля хом за во ю ван ня дер жав ної вла ди або участі в її здійсненні Виділя ють партії, що пред став ля ють інте ре си ок ре мих соціаль них груп або їх су куп но с тей. За світо гляд ни ми по зиціями пев ною мірою розрізня ють: ідей но-політичні та праг ма тичні партії. Се ред ідей но-політич них партій виділя ють: 1. консер ва тивні (партії, які праг нуть збе рег ти існу ю чий суспільно-політич ний лад); 2. ре формістські (орієнту ють ся на значні зміни та пе ре тво рен ня то го чи іншо го ла ду); 3. ре во люційні (став лять за ме ту по ва лен ня існу ю чо го ла ду); 4. ре акційні (праг нуть по вер нен ня до по пе ред нь о го ла ду)
Ча с то політичні партії поділя ють на 4 гру пи: 1. марк систсь ко-ленінські, аван гардні партії; 2. пар ла ментські партії; 3. партії, го ло вна ме та яких - участь у ви бо рах; 4. партії-клу би
ПОЛІТИ КАІІДЕ О ЛОГІЯ Іде о логія - це ілю зор не ба чен ня лю ди ною дійсності, яке з не обхідністю ви ма гає сво го те о ре тич но го об грун ту ван ня і прак тич ної ре алізації Те, що ро бить будь-яку ідею логічно виз на че ною, - по стає як іде о логія. Іде о логія - це оз доб ле на мрія
Політич на іде о логія - це те о ре тич не ок рес лен ня прак тич но го шля ху ре алізації вла ди пев ної соціаль нолї си ли у суспільстві Іде о логізація - це та ке яви ще, ко ли іде о логія пев ної соціаль ної си ли, в ру ках якої зо се ре д же на вла да, по чи нає про ни ка ти як вла да рю ю ча си ла, у всі сфе ри жит тя суспільства, зни щу ю чи на своєму шля ху інші іде о логії ПОЛІТИЧ НАЕЛІТАІНА РОД Політич на еліта - це ви б рані ча сом, вла сним інте лек том та на ро дом лю ди, які ре аль но виз на ча ють владні відно си ни у країні Тільки гар монійне відно шен ня політич ної еліти і на ро ду мо же ве с ти суспільство у про гре сив но му на прямі роз вит ку. Сутність цієї гар монії по ля гає в та ко му: 1. на род дійсно су ве рен ний; 2. політич на еліта ве де за со бою на род за ідеєю, яку во на по ро ди ла і яка є на ро дові близь кою і рідною
ПО НЯТ ТЯКУЛЬ ТУ РИ Впер ше по нят тя куль ту ри ввів Марк Туллій Ци це рон для виз на чен ня філо софії як “куль ту ри ро зу му”.
Куль ту ра - яви ще ши ро ке і ба га то г ран не. В по нятті куль ту ри фіксу ють ся: 1. за галь на відмінність людсь кої життєдіяль ності від су то біологічних форм життєдіяль ності тва рин; 2. су купність над бань суспільства; 3. виз на чальні прин ци пи пев но го став лен ня до світу; 4. пев на си с те ма норм і цінно с тей та ме ханізмів їх ре алізації; 5. різні спо со би смис ло тво рен ня; 6. до сяг нен ня в усіх сфе рах діяль ності у їх єдності, ви яв ля ю чи якісну спе цифіку до сяг нень кож ної з істо рич них епох ок ре мо; 7. особ ли вості життєдіяль ності етнічних та національ них куль тур; 8. спе цифіку діяль ності, по ведінки, мис лен ня, по чу ван ня лю дей у різних сфе рах суспільно го жит тя; 9. особ ливість куль ту ри за леж но від її носія
Куль ту ра - це спе цифічний спосіб ор ганізації і роз вит ку людсь кої життєдіяль ності, пред став ле ний у про дук тах ма теріаль ної та ду хов ної праці, у си с темі норм та за кладів, у ду хов них цінно с тях, у су куп но с тях став лень лю дей до приро ди, між со бою і до са мих се бе Ос новні функції куль ту ри: пізна валь на (про ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|