Главная | Обратная связь

Порядок використання

Класифікація

З кожним роком у гри з'являється все більше варіацій. Особливо щедрими на зміни геймплею та нововведення є Інтернет-версії Мафії. Шляхів розвитку гри небагато, і їх можна класифікувати.

1. Головний статусний чесний мешканець. Найбільше гравці люблять змінювати функції комісара. В салонних іграх особливо популярним є «Комісар, що стріляє» — перевіряючи нечесного жителя, він одразу ж його вбиває. Також зустрічаються:

· "Комісар, що реанімує" — гравця, якого він перевіряє, цієї ночі не можуть вбити;

· Детектив — комісар, котрий кожного ходу вирішує — перевірити йому кого-небудь чи просто застрелити;

· Тюремник — перевіряючи нечесного жителя, одразу ж відправляє його до в'язниці. Але якщо тюремника вб'ють, всі в'язні звільняться.

· Священик — після сповіді (перевірки) дізнається про статус городянина, а городянин - хто священик.

· Журналіст — не перевіряє, а порівнює двох жителів на «одинаковість» статусів.

· Донор (інші назви — рекрутер, вербувальник) — перевіряючи чесного жителя, надає тому можливість наступної ночі теж кого-небуть перевірити.

· Комісар замінюється парою статусів «Суддя» та «Прокурор» — «вранці» прокурор задає тон обговорення дня, звинувачуючи одного з мешканців у приналежності до мафії, а ввечері суддя ухвалює рішення щодо громадянина, якого жителі відправляють за ґрати — тобто, може й виправдати.

2. Помічники комісара.

· Лікар (популярні також назви «реаніматор», «цілитель», «доброзичливець», «медсестра»). Здатен захистити жителя від кулі. А варіант цього статусу - «тілоохоронець» навіть вбиває одного із вбивць.

· Стерва (також: «дівчинка», «путана», «шльондра», «герла», «казанова»). Блокує спецособливості. Може, наприклад, вказавши на члена мафії, не дати йому вистрілити.

· Хохол ^[57]. «Кумує» — якщо його заарештовують або вбивають, він «тягне» за собою і кума.

· Шериф. Самостійний стрілець команди чесних жителів.

· Свідок (інша назва «бомж» (рос.)). Слідкує за одним из жителів і в разі його смерті (або замаху) бачить його вбивцю.

· Старійшина. Чесний мешканець, якого не можна заарештувати.

· Самурай (також: тілоохоронець). Якщо стріляють в жителя, якого він прикриває, вмирає замість нього.

· Сержант. Знає, хто комісар і статуси перевірених ним гравців. Сам перевіряти не може, але в разі, якщо комісар загине, сержант стане комісаром.

· Шанувальниця комісара. Вночі перевіряє статус жителя, чи є він комісаром. З'ясувавши, заспокоюється.

3. Спеціалізовані мафіозі.

· Злодій. Мафіозний аналог «стерви». Теж здатний блокувати спецособливості жителів.

· Кілер. Додатковий самостійний стрілець мафії. В такому разі команда мафії має фактично два постріли — колективний та кілера.

· Адвокат. Мафіозний комісар (можлива й інша його роль: вночі вказує на мешканця, й удень його не можна заарештувати).

· Ревнивець. Націлений на пошуки стерви чи того жителя, якого вона блокує. Якщо віднайде, вб'є обох.

· Баламут. Обмовляє, зводить наклеп. При перевірці обмовленого баламутом мешканця комісар бачить мафіозний статус.

4. Ввід у гру другої маф-групи — «якудзи». Спеціалізовані воїни якудзи:

· Громило. Б'є жертву так, що в неї блокуються не лише спецособливості, але й можливість голосувати.

· Ніндзя. Його неможливо перевірити.

· Камікадзе. Націлений на пошуки комісара. Як знаходить — гине разом із ним.

5. Ватажки мафій.

· У тристоронній грі (дві мафії та чесні жителі) можуть брати участь статуси «авторитет» (в мафії) та «сенсей» (в якудзи). Мафія не може вбити сенсея, а якудза — авторитета.

· Бос (також: «хрещений батько»). На хід може позбавити гравця права голосувати.

6. Одиночки. Бажання «розвести» командну гру позакомандними персонажами, що грають кожний сам за себе, було настільки великим, що одноособових статусів у світі придумали найрізноманітніших.

· Маніяк. Одинокий позакомандний стрілець. Може виграти (як, втім, і інші одинаки) тільки, якщо залишиться єдиною живою особою в місті.

· Психопат. Маніяк, що активізується лише після того, як його висувають на голосування.

· Відморозок (Також:«Робін Гуд»). Зіпсований стрілець. Не чіпає лише звичайних (без спецособливостей) чесних жителів, інших знищує залюбки.

· Отруйник. Маніяк-хімік. Його жертва помирає лише через день.

· Фанатик. Одинак, який для виживання навчився блокувати.

· Хакер. Зламує комп'ютер та дізнається про статус жертви. Наявність у грі хакера зобов'язує ведучого оголошувати результат злому всім.

· Крадій. Краде і застосовує вкрадену спецможливість одночасно.

· Бунтівник. Здатний перетягнути невикористаний голос на посадку у жителя, що не голосує, собі на користь.

7. Нові ігрові особливості.

· «Мафія, що не знайомиться». Нема «першої ночі», мафія знайомиться вже після першого арешту.

· «Голос на собі». Вважається, що всі, хто протягом дня не визначився, за кого голосувати, голосує за посадку самого себе.

· «Відстрочка ходу» (діє на форумних іграх, у PBEM та блогосфері). Суть — ігровий день збігається з часовою добою (чи навіть перевищує декілька діб). Відстрочка ходу робиться для продовження ключового ігрового процесу — спілкування жителів — щоб дати можливість висловитися та обговорити кон'юнктуру кожному учаснику гри, незважаючи на час його появи онлайн. Часто учасники форумних та PBEM-ігор проживають в різних часових поясах і не можуть збиратися в один і той самий час для одночасного спілкування та гри.

· Гра без основного статусного чесного жителя. Прийняте позначення гри без комісара — «безкозирка».

· Таємне голосування. Гравці пишуть на папері, кого збираються відправити до в'язницю, та передають їх ведучому.

· Гра з депутатом. Вдень мешканці обирають депутата, який особисто вирішує, хто відправиться до тюрми.

· Гра навмання. Після вбивств та арештів карти мешканців не розкриваються.

· Дипломатія. Гра без стріляння і перевірок.

· Демократія. Жителі можуть голосувати одразу за декількох підозрілих громадян.

· Тристороння гра з відступником. Якщо одну з мафій знищено, відступник «підбирає зброю» та перетворюється на останнього члена мафії / якудзи.

· Підкидьок (також зустрічається назва «позашлюбна дитина боса»). Мафія не може вбити підкидька, хоч той і належить до чесних жителів. Підкидьок і не знає про свій статус. Після смерті боса мафії підкидьок стає членом мафії.

· Гра без ведучого. Ведучим стає перший вбитий чи заарештований чесний мешканець.

· Так званий «румунський варіант гри». Кожний живий гравець щодня голосує двома кульками. Чорний віддається найбільш підозрілому гравцю, а білий — тому, хто виглядає найбільш чесним. Гравець, який має чорних кульок більше, ніж білих, сідає у в'язницю.

· «Мафія наосліп» Після того, як ведучий познайомив мафію першої ночі, мафія спільно більше не «прокидається». Далі ведучий будить кожного мафіозі по черзі (наприклад, спочатку «туз пік», потім «король пік») та фіксує постріли. Мешканець гине від мафії тільки в разі, якщо на нього вказало більше половини її членів.

· Тематична гра. «Мафія» з рольовим нахилом, що обіграє певну тематичну сцену (наприклад, за мотивами Володаря перснів або фільму Чапаєв). Під сюжет перейменовуються статуси та головні ігрові дії. Учасники тематичної гри не тільки шукають перейменовану мафію, але й турбуються про відігрування власних «масок».

· «Апельовка». При посадці чесного жителя голосувати можна лише за тих гравців, хто голосував за його арешт. Першого «дня» та після посадки мафіозі можна голосувати за будь-кого.

· Спеціальна умова дня. Щодня навмання дістається картка, на якій написана спеціальна умова, наприклад: «Сьогодні день ввічливості. Якщо під час обговорення хтось переб'є іншого, він позбавляється права голосу», «Всіх чоловіків призвали на військові збори. В обговоренні беруть участь тільки жінки, але й обрати жертву вони можуть лише серед жінок».

· Спіритичні сеанси. Дістається картка, на якій перераховані три питання, з яких можна обрати один та поставити мертвому гравцю. Запитання складені таким чином, що прямі вказівки на те, хто грає яку роль, вони не дають.

· «Зайва карта». Ведучий роздає карти не тільки гравцям, але й собі. Ця карта не розкривається до кінця гри, створюючи додаткову інтригу.

· В одній із салонних версій гри мафія вночі не обговорює постріл. Ведучий перераховує всіх гравців. На чийому імені мафія одночасно вистрілить — зроблять порух вказівним пальцем, що нагадує натискання курка зброї — того вбито.

· Рольова гра «Остракізм», що була придумана в Німеччині. Мафія відсутня. Зголоднілі пасажири корабля, що зазнав корабельної аварії, поїдають щодня одну людину. Виживуть (переможуть) тільки останні два. Остракізм був утілений у PBEM-версії Олексієм Тарасовим у 1999 році, відтворений у вигляді гри «Людожери»(рос.) у 2009 році.

· Мер міста. На початку гри, після отримання ролей, гравці обирають мера міста. В голосуваннях він має не один, а півтора голоси, тому його голос стає вирішальним у спірних випадках. Коли мера вбивають чи відправляють у в'язницю, він обирає іншого гравця та передає йому свої повноваження.

· Мінімізація обговорень (це явище характерне для всіх сучасних онлайнових та SMS-мафій). Всі комерційні версії гри в Інтернеті поєднує бажання прискорити ігровий процес. Психологізм виявлення мафії шляхом обговорення впав жертвою на користь звичайного вгадування.

· Втеча за межі психологічної словесної гри. Широке поширення гри призвело до того, що в неї грають і люди, що не розуміють психологічні словесні ігри. Вони не готові вираховувати мафію, використовуючи головний ігровий метод — обговорення та суперечки, бо часто вони уявляють його собі нудним та нецікавим. Гра зазнає кардинальної трансформації в бік або настільної рольової гри, або в бік рольової гри живої дії. В першому випадку ігровий світ переповнений різноманітним озброєнням — як елементами захисту (бронежилет, амулет тощо), так і елементами нападу (отруєні стріли, нунчаки, ножі…), розміщенням котрих одне на одного гравці повністю заміняють будь-які ігрові розмови, а також численними правилами та інструкціями як щодо сили та можливостей кожного окремого елемента озброєння по відношенню до іншого елементу та його носія, так і щодо регламенту дії ролей (наприклад, певний статус прокидається через ніч, дві…). В другому випадку тематичний відіграш персонажа та демонстрація гравцями одне одному акторської майстерності шляхом декламування вигаданих історій про себе в якості ролі, що відіграється, не вважаються більш значущими, ніж мета гри Мафія (пошук, розкриття та виведення з гри членів іншої команди шляхом обговорень). Зустрічається й суміш обох варіантів, що особливо часто зустрічається в форумних рольових іграх.

8. Вирішення спірних ситуацій. Наприклад, залишилися один мафіозі та один чесний. Існують такі методи вирішення:

· Зарахувати перемогу мафії.

· Оголосити нічию.

· Кинути жереб. (Звичайно прийнято використовувати цей варіант, тобто обидва жителя голосують за посадку одне одного.)

· Дати право голосування останньому вбитому чесному.

· В деяких версіях гри «одинаків» вважають не незалежними, а «нейтральними» персонажами. Якщо в такій грі залишається живим, скажімо, лише маніяк, перемогу можуть зарахувати не йому, а чесним жителям.

9. В Інтернет-версіях Мафії поширене післяігрове преміювання гравців, що найбільше відзначилися (часто це команда, яка перемогла). Використовуються ігрова валюта, наочні знаки відмінності (наприклад, медалі), додаткові очки до внутрішнього рейтингу кожного конкретного гравця.

Порядок використання

Очевидно, що більшість вказаних вище нових ігрових особливостей та статусів не можуть використовуватися в грі одночасно, інакше статусне наповнення партії перевищить деяку межу психологічної чутливості, після якої втрачається нитка гри, її психологізм. А мафії як командній психологічній грі губити одну з своїх основ, ізюминок, не можна. Психологізм гри «Мафія» втрачається, коли сукупність статусів затьмарює (або до краю зменшує) унікальність кожного статусу, створюючи ілюзію статусної взаємозамінності, незначності ключової ігрової дії (голосування за арешт), непотрібності як думки при обговоренні, так і власне будь-якого ігрового спілкування. Тому застосовуються певні правила початкової розстановки сил в некласичній грі.

1. Учасників гри має бути не менше, ніж (див. пункт Кількість гравців)

2. Тристоронні командні ігри (з двома мафіями) проводяться при наявності не менше учасників.

3. Звичайний чесних жителів (без статусів) на початку гри обов'язково має бути не менше значення ,

4. У грі має бути лише один основний статусний чесний мешканець (комісар або його варіант).

5. У грі з комісаром може бути не більше одного помічника комісара. В безкозирці може бути не більше двох чесних статусників.

6. У мафії (мафій) може бути не більше одного додаткового спеціалізованого мафіозі.

7. У грі може брати участь лише один позакомандний одинак, що грає сам за себе.

8. Кількість чесних жителів, включаючи комісара з помічником, плюс кількість одинаків повинна бути більшою від кількості всіх членів мафії та якудзи разом.

9. Не більше трьох нових ігрових особливостей на гру.

10. На обговорення кожного ходу відводиться часу не менше, ніж по хвилині на кожного живого учасника.

«Збірки» ігор із новими ігровими статусами та особливостями називають на маф-сленгу «містами». Деякі найвдаліші маф-міста (наприклад, Чикаго, Палермо, Даллас, Москва, Київ) отримали широку відомість та використовуються в PBEM та форумних мафіях.^[58]