 |
|
Відхилення експерта
Процесуальні норми передбачають ряд умов, за яких експерт повинен робити відхилення від участі в справі. Це: 1)особиста пряма або непряма зацікавленість у справі (ст. 11 закону "Про судову експертизу");
2) коли лікар знаходився або знаходиться в службовій або будь-якій іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого, громадського позивача або громадського відповідача;
3) коли лікар впроваджував з даної справи ревізії, матеріали якої були підставою для порушення карної справи;
4)коли експерт виявив свою некомпетентність.
Експерта слід призначати з фахівців інших відомств або господарств.
У випадках, коли суд визначає висновок експерта недостатньо зрозумілим, він може призначити нову експертизу. Суд може також не погодитися з думкою експерта, не призначати нової експертизи і винести вирок по суті справи. Однак, відхиляючи висновки експертизи, суд повинен докладно мотивувати в самому рішенні, якими міркуваннями він при цьому керувався.
Призначаючи експертизу, суд і слідчі органи повинні точно вказати, за якими обставинами справи треба дати висновок, тобто поставити перед експертом ряд конкретних питань.
Наприклад, питання при загибелі або захворюванні тварини від механічних пошкоджень:
- коли настала смерть?
- чи є на трупі пошкодження?
- зажиттєве або позажиттєве походження їх?
- яким предметом або засобом заподіяне пошкодження?
- як швидко після отримання пошкодження настала смерть?
- чи була вчасно надана допомога і чи достатньою вона була?
і т. ін.
Питання, які можуть бути задані при загибелі або захворюванні від надмірної хижацької експлуатації тварин:
- які порушення були при експлуатації і режимі відпочинку тварини, що загинула або захворіла?
- чи було відповідним навантаження?
- які порушення позначилися на стані здоров'я тварини?
- чи повинна була особа, яка доглядає за твариною, помітити погіршення стану здоров'я останньої, і яких заходів потрібно вжити для запобігання загибелі або захворювання тварини?
Експерт повинен спиратися тільки на точні, суворо перевірені наукові дані. Він не повинен висловлювати
припущення, а зобов'язаний чітко відокремлювати достовірне від вірогідного. У незрозумілих умовах краще відмовитися від дачі висновку, ніж заплутувати справу недостатньо обгрунтованою думкою.
.
ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА
Висновок експерта (експертів) є одним з видів доказів'у справі, що грунтується на наукових свідченнях, які мають безпосереднє значення для справи. Він повинен' містити не тільки висновки експерта, але й докладні їх обґрунтування що базуються або на результатах безпосередньо самостійного дослідження, проведеного експертом, або на сукупності фактів, що виявлені поза експертизою.
Судовому експерту слід пам'ятати, що він ні в якому разі не пов'язаний з даним ним висновком і може під впливом нових обставин змінити свою попередню точку зору.
У висновку експерта повинно бути вказано ким, коли він складений; повинно бути викладено сам процес дослідження-дані чіткі відповіді на поставлені органами юриспруденції питання; проведений аналіз всього матеріалу. Бажано висновок ілюструвати фотознімками, а у випадках розтину - і патологоанатомічними препаратами. Зміст висновку повинен відповідати вимогам ст. 75 і 200 КПК України.
Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, що проводить дізнання, не мають завчасно заготовленої ситій Висновок експерта органами судочинства оцінюється критично. В випадках визнання експертизи недостатньо зрозумілою або неповною, а також суперечки між експертами, протиріччя між висновками кількох експертів суд з власної ініціативи або за клопотанням сторін може призначити провадження нової експертизи, залучивши нових експертів.
Нез'ясованим в судовій практиці є, питання, про термін щодо подання висновку експертів. В судовій практиці слідчий або суд при винесенні постанови і призначенні експертизи, одночасно вказують, у який термін повинно бути проведене експертне дослідження. Зазвичай слідчий (суд) з'ясовує у експертів, скільки часу для цього потрібно, і відповідно визначає термін.