ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ
Гідротехнічна характеристика Територія міста має рельєф, який розчленований балками та ярами, з урочищами пологих схилів долини річки Серет та балок. Абсолютні відмітки поверхні 297- 373 м. Ріка Серет протікає через місто з півночі на південь. Ширина заплави змінюється в межі міста 500 - 1180 м. На півночі заплава шириною 1000 - 1180 м; вище ставу поширене заболочення, вниз по течії (нижче греблі), на півдні міста ширина заплави зменшується до 500 - 600 м, особливо на лівому березі річки. Русло р. Серет на окремих ділянках замулене, заросле водною рослинністю і потребує розчистки. В межі території міста виділяються декілька найбільш значних балок. Це ліва притока – р. Рудка, яка частково протікає у закритому колекторі, а верхів’я балки частково засипано в результаті вертикального планування території. Середня ширина балки р. Рудки – 60 - 70м. Русло річки замулене і заросле, потребує розчищення. Найбільша права безіменна притока р. Серет, яка впадає в Тернопільський став на території парку Загребелля, має ширину заплави 50÷60 м, у пригирловій частині 100 - 140 м, місцями заболочена. Струмок регульований у верхів’ї балки ставками та меліоративними каналами; у пригирловій частині струмок зникає під землю. На р. Серет на початку XVI сторіччя побудований русловий Тернопільський став з початковими розмірами: довжина його була 4 км, а ширина – 1 км. Потім став за період свого існування мав ряд змін як по своїх розмірах, так і по глибині та якості води в ньому. Став за час існування, періодично підлягав замуленню, заростанню очеретом; періодичній розчистці і відновленню його розмірів, технічного та екологічного стану. На даний час він частково замулений, подекуди заріс вологолюбною рослинністю. Тернопільський міський став розміщений на руслі р. Серет. Має нинішній об’єм з 1956 р. Площа дзеркала при НПР = 303,78 м БС – 289 га, разом з гребним каналом – складає 306,61 га. Середня глибина – 3,75 м, максимальна – 12,0 м. Об’єм повний – 12,2 млн.м3, об’єм корисний – 6,6 млн. м3; його довжина - 3,0 км, середня ширина - 0,887 км, середня глибина 3,75 м, максимальна - 12,1 м. Живлення водосховища змішане, переважає снігове. Льодовий режим не стійкий. Крім Тернопільського ставу (водосховища) в межах міста є ряд невеликих водойм. На обліку міської СЕС у місті зареєстровані 17 водних об’єктів з анофелогенними ділянками, загальною площею ставків 49,5 га, в тому числі анофелогенна загальна площа становить 5,31 га. Перелік водойм
Рівні річки характеризуються значними підйомами води у весняний період і низькою літньою меженню. В період паводків затоплюється заплава і частково долини річок. Рівень 1% паводкового затоплення складає 303,5 м БС, при якому відбувається затоплення заплавних територій як з існуючою так і з наміченою садибною забудовою. Абсолютні відмітки поверхні 297 - 373 м БС; у заплаві р. Серет 297 - 303 м БС. В геологічній будові території міста приймають такі четвертинні відклади: піщані, суглинисті, глинисті, лесовидні суглинки (можливий прояв зсувів, карсту та просідання І типу по ґрунтових умовах). Потужність четвертинних відкладів 4-20 м. В заплаві р. Серет та її приток вони представлені різнозернистими пісками, часто замуленими, і гумусованими торфоподібними суглинками. На схилах р. Серет спостерігаються прояви зсувів (мікрорайон Дружба і вул. Драгоманова - 0,1 га; вулиць Пирогова і Миру - 0,3 га та на правому березі в вершині Тернопільського ставу – 5,0 га; в районі розташування будівлі Тернопільського обласного драматичного театру, вул. Замкової), де необхідно проведення додаткових ретельних інженерно-геологічних вишукувань та інженерно-будівельного обстеження таких ділянок. Характерною особливістю території міста є високе залягання ґрунтових вод на окремих ділянках (від 0,5 до 3,0 м). Загальна площа підтоплених територій в межах міста складає 257,4 га. На окремих невеликих ділянках рівень ґрунтових вод досягає глибини від 4 до 9 м. Внаслідок неглибокого залягання ґрунтових вод погіршуються санітарно-гігієнічні умови території міста, пониження заповнюються водою і перетворюються в заболоченості. В заплаві р. Серет локально виділяються заболочені ділянки. Також на заплавах виділяються ділянки затоплення паводковими та високими дощовими водами, що виникають в результаті неналежної експлуатації дренажних систем дощової каналізації або її відсутності, особливо, в місцях щільної забудови. Максимальні рівні весняного паводку р. Серет у місті, визначені в абсолютних відмітках: 306,0 мБС для верхнього б’єфу водосховища та 304,0 для нижнього б’єфу. В межах міста є території, що затоплюються максимальними паводковими водами. Ерозійні і зсувні процеси мають розвиток невеликими локальними ділянками на пересічених ярками крутосхилих берегах водосховища, у великих ярах. Це дуже круті, в деяких місцях зсувонебезпечні схили плато і балок з ухилами понад 15%. Згідно з ДБН В.1.2-14 для забудови необхідно враховувати 7-бальну сейсмічність території міста. Території намивних та насипних ґрунтів розташовані локальними ділянками, переважно виконувались при вертикальному плануванні територій під будівництво промислово-виробничих об’єктів, будівництво ставу та парку біля нього, або при рекультивації відпрацьованих кар’єрів. Згідно інженерно-будівельної оцінки території, місто розташоване в межах зон несприятливих інженерно-геологічних процесів і явищ: тут має розвиток карст у вигляді воронок, провалів, пустот; І тип просідання по ґрунтових умовах ; водна площинна струмкова та яружна ерозія; можливий розвиток зсувонебезпечних процесів; порушені ділянки та зриті місця. Дощова каналізація За топографічних умов територія м. Тернопіль розчленована численними балками та поділяється рікою Серет, на якій розміщено Тернопільський став, на право та лівобережну територію. Лівобережна частина міста має водорозділ між р. Серет та її лівою притокою р. Гніздечка. Формування поверхневого стоку відбувається у напрямку існуючих балок, річок та Тернопільського ставу по 9-ти водозбірних басейнах. На сьогодні місто має загально сплавну та повну роздільну системи каналізації. У центральній частині міста основна частина дощових стоків відводяться загально сплавною каналізацію на міські очисні споруди (дощоприймальні колодязі та ділянки дощових колекторів підключено до колекторів господарчо-побутової каналізації). Стоки з території багатоповерхової забудови та промислових зон відводяться по повній роздільній системі колекторами дощової каналізації. Випуски дощових вод відбувається у водні об’єкти та окремі пониження рельєфу. З північної промислової частини міста та території комбайнового заводу дощові стоки відводяться на існуючі очисні споруди комбайнового заводу, побудовані у районі с. Біла з випуском стоку у канал і далі у р. Серет. Очисні споруди побудовані з дотриманням усіх технологій, але на даний час не працюють. На решті випусків дощових стоків очисні споруди відчутні. З лівобережної центральної частини міста стоки відводяться без очищення у Тернопільський став та у пониження рельєфу в районі бавовняно-прядильного комбінату. З південного сходу стоки відводяться у р. Серет нижче Тернопільського ставу. Зі східної частини міста стоки відводяться у р. Гніздечну. Стоки правобережної західної частини міста відводяться у Тернопільський став та р. Серет. Окремі дощоприймальні колодязі збирають стоки у понижених місцях та місцях з зустрічними ухилами по вулицям Хмельницького, Грушевського, Руській, Шептицького, Острозького та Чехова. На сьогодні, згідно даних УЖКГ, в місті побудовано близько 42,0 км дощової каналізації. Стан дощових мереж в основному незадовільний. До 80% колекторів потребують прочищення, а до 50% - реконструкції та перекладки. Багато дощоприймальних колодязів та дощових колекторів замулено. Окремі мережі не забезпечують належне відведення дощових та талих стоків з проїзної частини вулиць та прилеглих території. Одна із основних проблем щодо відведення дощових вод полягає в тому, що головний колектор дощової каналізації, який прокладено по вулицям Галицькій, Крушельницької, має недостатній переріз. Випуск стоку із колектора здійснюється нижче рівня води Тернопільського ставу. За умов великої водозбірної площі цього колектора, в період інтенсивних опадів, колектор не забезпечує повне відведення дощових вод, відбувається зворотній підпір води із ставу. В наслідок чого вся центральна частина міста, театральна площа та прилеглі вулиці затоплюються. Проблеми з відведення дощових вод постійно виникають по наступних вулицях: Глибока – Татарська; Злуки - Спортивна; Збаражська – Галицька – Весела; Липова – Князя Островського; Живова; Шептицького; Оболоня; Гайова (район шляхопроводу); Монастирського; Текстильна; Коновальця; Генерала М.Тарнавського; Володимира Великого – Симоненка; Полковника Морозенка; Львівська - Тернопільська (замулено водопропускну трубу). З метою нормативної організації поверхневого стоку та покращення екологічного стану річок Серет, Гніздечна і Тернопільського ставу необхідно відведення дощового стоку за межі міста з влаштування перед його випуском очисних споруд.
АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ РІШЕНЬ ПОПЕРЕДНЬОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ Генеральний план м. Тернопіль був розроблений ДП УДНДІПМ «Діпромісто» (м. Київ) у 2008 році. Розрахункові показники генерального плану та параметри розвитку міста виконані на етап до 1.01.2031 р. Вихідні дані — станом на 1.01.2008 року. За час його дії (7 років) відбувалося житлово-громадське будівництво, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури. НАСЕЛЕННЯ На час розроблення генерального плану чисельність населення міста становила 217,4 тис. Згідно оптимістичного варіанту прогнозу чисельність населення Тернополя прогнозувалася у 2015 році в 217,3 тис. осіб. осіб. На 1.01.2015 р. чисельність населення становить 217,8 тис. осіб, тобто вона є відносно стабільною. ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО За даними Головного управління статистики у Тернопільській області динаміка введення нового житлового будівництва по місту Тернопіль за ретроспективний період (з 2008 року):
З наведеної таблиці видно, що в структурі введення житла (за кількістю введеної в експлуатацію загальною площею) переважає багатоквартирне будівництво (його частка становить 85,1%). Кількість збудованих квартир у середньому у 20 разів перевищує кількість збудованих садибних будинків. Середній розмір нових садибних будинків складає біля 260 м2. ТРАНСПОРТ, ВУЛИЧНА МЕРЕЖА. Із заходів, що були намічені генеральним планом по розвитку транспортно-дорожнього комплексу міста реалізація є наступною:
ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ Водопостачання, каналізація, санітарне очищення
Теплопостачання. Рішеннями генерального плану м. Тернопіль всього по місту було намічено: для житлово-комунального сектору збільшення теплового потоку до 539,85 МВт; будівництво 6 котелень, прокладання 14,0 км теплових мереж. На теперішній час зазначені проектні рішення реалізовано у обсязі необхідних потокових потреб міста: тепловий потік для житлово-комунального сектора забезпечують 45 опалювальних котелень сумарною встановленою потужністю 756,3 МВт, підключеною – 273,25 МВт. Теплопостачання промислових підприємств забезпечують власні джерела теплоти. Газопостачання. Рішеннями генерального плану м. Тернопіль було намічено: розмір загального обсягу газоспоживання по місту – 391,51 млн. м3/рік, будівництво 16 ГРП (ШРП), прокладання близько 15,0 км розподільчих газопроводів високого та середнього тисків. На теперішній час річні витрати природного газу складають близько 153,0 млн. м3/рік. Зазначенні проектні рішення реалізовані у обсязі необхідних потреб міста. Збудовано 46 ГРП (ШРП). ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|