 |
|
У якому випадку проводиться реінжиніринг бізнес-процесів підприємста?
РБП — це сукупність методів і засобів, призначених для кардинального поліпшення основних показників діяльності підприємства шляхом моделювання, аналізу і перепроектування існуючих бізнес-процесів.
Даний підхід використовується в тих випадках, коли процес на теперішній момент настільки застарілий, що не варто навіть намагатись його зберегти або поліпшувати. Підхід використовує можливості , які надаються доступними інструментами процесу, включаючи самі останні досягнення в сфері механізації, автоматизації та інформаційних технологій і одночасно покращують ці інструменти. Часто цей процес стимулює команду по покращенню процесу до розробки принципово нового проекту процесу, який стає справжнім проривом.
Який рівень змін у бізнес-процесі передбачає реінжиніринг.(решту дописати можна з попередніх питань 48)
Реінжиніринг бізнес-процесів застосовується за необхідності радикальних змін, що передбачає створення цілком нових, ефективніших бізнес-процесів на підприємстві без урахування їх старої організації.
Різкий (стрибкоподібний). Реінжиніринг не застосовується в тих випадках, коли необхідно поліпшення або збільшення показників діяльності компанії на 10-100%, а використовуються більш традиційні методи (від проголошення запальних промов перед працівниками до проведення програм підвищення якості), застосування яких не пов'язане зі значним ризиком.Радикальний. Радикальне перепроектування - це зміна всієї існуючої системи, а не тільки поверхневі перетворення, тобто вході радикального перепроектування пропонуються зовсім нові способи виконання роботи.
51. Який напрямок змін у бізнес процесі передбачає реінжиніринг.(друге речення переробіть під питання + див 48)
Реінжиніринг бізнес-процесів застосовується в разі необхідності здійснення радикальних змін і передбачає створення цілком нових, більш ефективних, бізнес-процесів в організації. Термін РБП містить у собі три ключові складові: суттєве поліпшення розвитку організації, радикальне перепроектування останньої та наявність бізнеспроцесів. Розкриття змісту ключових складових надасть можливість остаточно визначитися щодо сутності реінжинірингу.
52. яку частоту змін передбачає реінженіриг!
Див Пит. 48 46 49
53.
Аутсо́рсинг (англ. outsourcing) — передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду.
Угода, за якою робота виконується людьми з зовнішньої компанії, яка зазвичай є також експертом в цьому виді робіт. Аутсорсинг часто використовується для скорочення витрат.
Переваги аутсорсингу:
· зростання рентабельності бізнесу. Аутсорсинг дозволяє скоротити витрати на обслуговування бізнес-процесів;
· залучення чужого досвіду. Аутсорсингова компанія спеціалізується на визначеному виді діяльності та обслуговує велику кількість фірм, що дозволяє їй досконало розбиратися у всіх поточних питаннях і використовувати напрацьований досвід;
· надійність і стабільність. Аутсорсингова компанія несе відповідальність за роботу, яку виконує згідно з договором на обслуговування та поточним законодавством;
· гнучкість масштабів бізнесу. При збільшенні (скороченні) масштабів бізнесу підприємству необхідно буде наймати (скорочувати) працівників, нести витрати на їхнє навчання, обладнання робочого місця, платити додаткові податки, компенсації тощо, що потребує часу та додаткових витрат і може призвести до зниження мобільності бізнесу і зростанню витрат. Для аутсорсингової компанії збільшення або скорочення масштабів вашого бізнесу буде супроводжуватися лише переглядом вартості послуг, які передані на аутсорсинг.
Недоліки аутсорсингу:
· загроза невиконання конфіденційності. Аутсорсингова фірма гарантує, що витік інформації про замовника неможливий, але виконання цього пункту не може гарантуватися стовідсотково. В аутсорсинговій фірмі діє положення про комерційну таємницю клієнта, порушення якої несе збитки перш за все безпосередньо самій аутсорсинговій компанії. Передача інформації про діяльність клієнта виконується тільки згідно з поточним законодавством;
· вартість аутсорсингу досить часто може бути вища за вартість ведення обліку внутрішніми працівниками;
· загроза банкрутства аутсорсингової компанії. Як будь-яка фірма, аутсорсингова фірма потенційно може збанкротувати, що породжує додаткові проблеми з пошуку іншої аутсорсингової фірми і передачі їй всіх справ.
Найбільш часто аутсорсингові компанії залучаються для ведення IТ -процесів , бухгалтерського обліку , аудиту , адміністративних і юридичних питань , послуг реклами , експрес доставки , та інше.
На сьогоднішній день існує велика кількість видів аутсорсингу бізнес -процесів , основними з них є:
У сфері IT ;
В області фінансів ;
У сфері управління персоналом;
У сфері маркетингових зв'язків;
В області юриспруденції ;
В області реклами , видавництва та ін
54. Бізнес-моделювання як складова процесу розвитку компанії сьогодні актуальна для всіх підприємств незалежно від напрямів, масштабів діяльності й національної приналежності. Це пояснюється декількома причинами. По-перше, бізнес-модель дає уяву про логіку бізнесу, розкриває ланцюг причино-наслідкових зв’язків, уможливлює переосмислення методів та механізмів організації бізнесу. У процесі формування бізнес-моделі фактично відбувається злам функціональної ідеології: на перший план виходять ідеї продукування цінностей, а не продуктів, пропонування цінності, а не продаж. Такий принцип побудови бізнесу дає можливість кардинально по-новому відповідати на питання щодо ефективності та результативності компанії.
По-друге, переосмислення керівництвом, власниками та співробітниками логіки ведення бізнесу створює потенціал розвитку, відкриває нові можливості для якісних перетворень в компанії, стає могутнім поштовхом для інноваційної діяльності у всіх сферах діяльності. Досвід успішних компаній свідчить, що на етапі проектування бізнес-моделі виникають передумови посилення ключової компетенції, яка внаслідок унікального сполучення бізнес-процесів створює невідтворні конкурентні переваги.
По-третє, завдяки формалізації бізнес-модель дає можливість усунути протиріччя, що притаманні для функціональних і матричних моделей організації бізнесу, оскільки у процесі моделювання є нагода виявити пріоритети, усунути неузгодженості, оптимізувати зусилля компанії на магістральних напрямах що генерують цінність, доходність та прибутковість.
По-четверте, у стислій формі бізнес-модель розкриває всю багатогранність функціонування компанії, через прості, зрозумілі речі дає всім стейкхолдерам інформацію щодо принципів, механізмів функціонування та пріоритетах розвитку компанії. Тому бізнес-модель підприємства можна вважати не тільки стратегічним активом компанії, але й надзвичайно ефективним засобом комунікації.
55.
Сучасні інформаційні технології, які базуються на професійному використанні інформаційного ресурсу, дають змогу менеджерам ефективно діяти, мінімізуючи ризик.
Залежно від поставлених управлінських завдань можуть застосовуватися такі види інформаційно-управлінських технологій:
• зберігаючі (економлять витрати, матеріали й фінансові ресурси, але не впливають суттєво на зміну стану й рівня функціонування підприємства) — передають інформацію від відправника до адресата, не відповідаючи за суть інформації, що передається, та її використання адресатом;
• раціоналізуючі — відповідають за використання інформації;
• творчі — "виробляють" нові знання, їх передають, використовують для вдосконалення ланки управління. Вимога до спеціалістів, що готують інформацію для керівників: фундаментальна підготовка з теорії і практики управління, розуміння суті функціонального навантаження відповідних керівників, знання механізму прийняття управлінських рішень;
• професійні — мають навички з підготовки інформації. Керівники повинні дотримуватись таких принципів систематизації інформаційних потоків:
• забезпечення повноти й достовірності обліку всіх сторін господарської діяльності;
• мінімізація інформаційного шуму та обмеження інформаційного надлишку тільки вимогами надійності;
• забезпечення безперервного зв'язку між зовнішньою і внутрішньою інформацією та прийняття рішень на всіх рівнях ієрархії управління.
56.
Принципова відмінність між функціональним і об'єктним підходом полягає в способі декомпозиції системи. Об'єктно-орієнтований підхід використовує об'єктну декомпозицію, при цьому статична структура описується в термінах об'єктів і зв'язків між ними, а поведінка системи описується в термінах обміну повідомленнями між об'єктами. Метою методики є побудова бізнес-моделі організації, що дозволяє перейти від моделі сценаріїв використання до моделі, що визначає окремі об'єкти, що беруть участь у реалізації бізнес-функцій.
Концептуальною основою об'єктно-орієнтованого підходу є об'єктна модель, яка будується з урахуванням наступних принципів:
- абстрагування;
- інкапсуляція;
- модульність;
- ієрархія;
- типізація;
- паралелізм;
- стійкість.
Основними поняттями об'єктно-орієнтованого підходу є об'єкт і клас.
Об'єкт - предмет або явище, що має чітко певну поведінку і володіють станом, поведінкою і індивідуальністю. Структура та поведінка схожих об'єктів визначають загальний для них клас. Клас - це безліч об'єктів, пов'язаних спільністю структури і поведінки. Наступну групу важливих понять об'єктного підходу складають спадкування і поліморфізм. Поняття поліморфізм може бути інтерпретоване як здатність класу належати більш ніж одному типу.Спадкування означає побудову нових класів на основі існуючих з можливістю додавання або перевизначення даних і методів.
Важливим якістю об'єктного підходу є узгодженість моделей діяльності організації і моделей проектованої інформаційної системи від стадії формування вимог до стадії реалізації. За об'єктним моделям може бути простежено відображення реальних сутностей моделюється предметної області (організації) в об'єкти і класи інформаційної системи.
Більшість існуючих методів об'єктно-орієнтованого підходу включають мова моделювання і опис процесу моделювання. Процес - це опис кроків, які необхідно виконати при розробці проекту. В якості мови моделювання об'єктного підходу використовується уніфікована мова моделювання UML, який містить стандартний набір діаграм для моделювання.
Діаграма (Diagram) - це графічне представлення безлічі елементів. Найчастіше вона зображується у вигляді зв'язного графа з вершинами (сутностями) і ребрами (відносинами) і являє собою деяку проекцію системи.
Об'єктно-орієнтований підхід володіє наступними пріоритетами:
- Об'єктна декомпозиція дає можливість створювати моделі меншого розміру шляхом використання загальних механізмів, що забезпечують необхідну економію виразних засобів. Використання об'єктного підходу істотно підвищує рівень уніфікації розробки і придатність для повторного використання, що веде до створення середовища розробки і переходу до складальному створенню моделей.
- Об'єктна декомпозиція дозволяє уникнути створення складних моделей, оскільки вона припускає еволюційний шлях розвитку моделі на базі відносно невеликих підсистем.
- Об'єктна модель природна, оскільки орієнтована на людське сприйняття світу.
До недоліків об'єктно-орієнтованого підходу відносяться високі початкові витрати. Цей підхід не дає негайної віддачі. Ефект від його застосування позначається після розробки двох-трьох проектів та накопичення повторно використовуваних компонентів. Діаграми, що відбивають специфіку об'єктного підходу, менш наочні.