 |
|
Біологічне значення вітамінів
o A — покращує зір, стимулює імунітет, сприяє загоєнню і оновленню шкіри, захищає печінку.
o B1 — регулює вуглеводний обмін і водний баланс, знижує потребу в інсуліні і посилює його дію, перешкоджає розвитку атеросклерозу.
o B2 — впливає на обмін речовин, стимулює ріст організму і загоєння тканин, підтримує нормальний зір.
o B6 — регулює діяльність нервової системи, бере участь в обміні амінокислот, вуглеводів і жирів, посилює скорочення сердечного м'яза.
o B12 — добре впливає на печінку і нервову систему, активізує згортаючу систему крові.
o C — бере участь в обміні вуглеводів, підвищує опірність інфекціям, підвищує здатність згущуватися крові.
o D — регулює фосфорно-кальцієвий обмін, сприяє мінералізації і зміцненню кісток.
o E — впливає на білковий і жировий обміни, захищає організм при браку кисню.
o F — покращує загоєння шкіри і слизових оболонок, перешкоджає розвитку атеросклерозу.
• PP — бере участь у вуглеводному і білковому обмінах, сприятливо позначається на сердечному м'язі, розширює судини, покращує функції печінки.
Алкалоїди
Алкало́їди — органічні азотовмісні сполуки переважно рослинного походження, також є продуктом життєдіяльності грибів та деяких нижчих тварин (молюски, жаби). Назву — перекладається як «подібні до лугів» — отримали через лужну реакцію водних розчинів перших ізольованих передставників. Майже всі алкалоїди мають високу біологічну активність, що обумовлено їх захисною функцією в рослинах.
При реакції з кислотами утворюють солі. Загальні відомості про діючі речовини лікарських рослин.
Алкалоїди — це складні гетероциклічні сполуки, за допомогою яких відбувається перетворення і збереження азоту в рослинах (їх називають також азотовмісними сполуками). Алкалоїди є органічними основами; у рослинах містяться у вигляді солей винної, лимонної, яблучної, мурашиної, щавлевої, оцтової, молочної, янтарної та інших кислот. Солі алкалоїдів добре розчиняються у воді (у вільному стані алкалоїди, як правило, не розчинні у воді).
Більшість алкалоїдів у чистому вигляді — кристали, а деякі — рідини. За хімічною будовою алкалоїди поділяють на похідні: піридину, піролідину, хіноліну, індолу й пурину.
Кількість алкалоїдів та їхній склад неоднакові не тільки в різних видах рослин, а й у різних частинах тих самих рослин. Найбільше їх у плодах, листі та корінні рослин — від слідів до 2—3, а в корі хінного дерева навіть до 16%. В одній і тій самій рослині, як правило, міститься кілька різних алкалоїдів. Крім того, вміст алкалоїдів залежить від пори року та природних умов місцевості (складу ґрунту, вологості, клімату і т. ін.). Найбагатші на алкалоїди рослини родини макових, метеликових, жовтецевих, пасльонових.
Алкалоїди — надзвичайно фізіологічно активні речовини, дія їх на організм людини дуже складна й багатогранна. Наприклад, алкалоїд хелідонін, який міститься в чистотілі звичайному, розслаблює гладенькі м'язи кровоносних судин, знижуючи артеріальний тиск. Інші алкалоїди чистотілу — гемохелідонін і метоксихелідонін — впливають на обмін речовин та поділ клітин, завдяки чому перешкоджають росту й розвитку пухлин, тобто є антимітозними засобами. Алкалоїд тирамін, виділений з омели білої і грициків, навпаки, викликає звуження судин і підвищення артеріального тиску.
Атропін, екстрагований з дурману звичайного, блекоти чи беладонни, вибірково блокує М-холінорецептори. Після вживання атропіновміспих рослин зменшується секреція залоз травного апарату, розширюються зіниці очей, пульс прискорюється, знижується тонус гладеньких м'язів. Перебільшення допустимої дози атропіну може спричинити гостре отруєння: різке рухове збудження («лізе на стіни, мов блекоти об'ївся»), надмірне розширення зіниць, тахікардія, сухість шкіри і слизових оболонок.