 |
|
Зустрічі з Лідією Андріївною завжди теплі. Вона любить розказувати про своє життя , але цікавиться і нашим .
Про себе вона розповіла нам багато цікавого.
У сім’ї було троє дітей. Я, брат, сестра. Брат з 1937 року, прожив усього 68 років. Закінчив Київський інститут інженерних технологій, за спеціальністю інженер-будівельник. Працюв у Житомирі.
Сестра народилася 1931 року. Закінчила інститут, а потім поїхала до Білорусії і там залишилась ткати полотно.
Ми жили біля нафтобази по вул. Гоголя. Мати працювала там, за плату брала пальне. Я ж навчалась в середній школі №1. Мені навчання давалось добре, математику знала, задачки розв’язувала не тільки собі, а іншим допомагала. Закінчила 7 класів, мати хотіла, щоб я залишилась удома, допомагала їй, але я наполегливо сказала, що буду вчитися далі. Так закінчила 10 класів.
Потім вступила до Глухівського педагогічного інституту на математичний відділ. Закінчивши інститут, поїхала на Волинь, уже одружена була, жила в с. Мала Глуша. Прожила там 6 років.
Чоловік був членом комуністичної партії, закінчив Ростовське артилерійське училище, командував батальйоном, здобував звання лейтенанта.
У нас було троє діток: Наталя, Світлана і Людмила…
Руднікова Галина Миколаївна
Проживає за адресою: вул Курлука 1/7
Д.т. 2-23-57
Народилась 1940 році м. Глухові . Закінчила Глухівський педагогічний інститут. Працювала вожатою у школі №5. З 1971 стала працювати учителем початкових класів у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2. Вийшла на пенсію у 1997 році.
Улюблене заняття - співати пісні. Нам вона радо проспівала пісні «Про двох братів» «Вместе весело шагать». Галина Миколаївна щира патріотка України. Допомагає бідним, знедоленим людям. На подвір’ї Галини Миколаївни багато гуляє бездомних собак і котів. Вона підгодовує їх , лікує. Але пенсіонерка самотня, тому що рідна дочка Галина проживає в Америці. Тому спілкування з нашим волонтерським загоном їй приносить справжнє задоволення.
23 березня Сумщина святкувала ювілей – 95років Герою Радянського Союзу В. О. Батьосі. Відійшли у вічність його бойові побратими, а йому судилася довга щаслива життєва дорога. Про свою полум’яну молодість, воїнів – побратимів він розповідав молодому поколінню багато років, бо був переконаний, « Якщо ми війну забудемо, знову повернеться війна». На жаль, сьогодні даються в знаки бойові рани, контузія, роки… Але волонтерську місію виховання патріотизму в молодого покоління продовжує його друг-земляк ,відомий глухівський поет Микола Єроха . Урочистий захід з нагоди дня народження Василя Опанасовича підготували працівники краєзнавчого музею сумісно з учнями нашого класу: К. Дудченко, А. Носковим, Д. Малорошвилом І., Новиковим та вчителем історії Ю.В. Цибатою. Інтриги заходу додала зустріч учнів з двоюрідною онукою Героя Радянського Слюзу , класним керівником 6-Б класу А. М. Матосовою.
Виступ перед учнями М. Єрохи та класного керівника
Восени ми взяли участь у ярмароку солідарності . Виручені кошти передали на будівництво недільної школи при храмі Трьох Анастасій.
«Підходьте, налітайте! На дієту не сідайте!
Найсмачніша печиво тільки в нас!»