Здавалка
Главная | Обратная связь

МОЛИТВА САМОЗРЕЧЕННЯ



 

“Велике благо – віддатися на волю Божу (тобто, повністю, до кінця смиритися). В душі тоді лише Господь, і немає іншої думки, і вона чистим умом молиться Богу, і відчуває любов Божу, хоча й страждає тілом.

Коли душа повністю віддалася на волю Божу, тоді Сам Господь (безпосередньо) починає управляти нею (ось воно – провід, царювання, царство Боже!), і душа безпосередньо вчиться від Бога, а раніше наставлялася учителями та Писанням. Але (на жаль, утім) рідко трапляється, щоб Учителем душі був Сам Господь Своєю благодаттю Святого Духа, і мало хто знає про це – лише той, хто живе по волі Божій...

Як узнати, чи живеш ти по волі Божій?

Ось ознака: якщо ти досадуєш про яку-небудь річ (!), то, значить, не цілком віддався волі Божій, хоча тобі, можливо, й здається, що ти живеш по волі Божій.

Хто живе по волі Божій, той не піклується ні про що. І якщо йому потрібна якась річ, то він і себе, і її передає Богові. А якщо не отримує потрібної речі, то однаково залишається спокійним так, як нібито мав би її.

Душа, яка віддалася на волю Божу, нічого не боїться – ні грози, ні зарізяк, НІЧОГО. Але що б не трапилося – вона каже: «Так Богу завгодно». Якщо хворий – думає: «Значить, мені потрібна хвороба, інакше б Бог не дав мені її...»

І так зберігається мир в душі й тілі...”

(Старець Силуан /Антонов/)

 

В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої; здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою; достаток, добробут та безпеку мої.

Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь.

МОЛИТВА ПОДЯЧНА БОГОВІ ЗА ВИПРОБУВАННЯ

 

“Я за все життя жодного разу, ніколи не нарікав за скорботи, але все приймав з руки Божої, як ліки, і завжди дякував Богові, і тому дав мені Господь легко нести усі скорботи.

Всі люди на землі неминуче несуть скорботи; і хоча невеликі ці скорботи, які посилає нам Господь, але людям вони видаються непосильними і гнітять їх, і це тому, що не хочуть вони смирити свою душу і віддатися на волю Божу.

На землі неможливо уникнути скорбот, але хто віддався на волю Божу, той легко їх зносить. Він бачить скорботи, але уповає на Господа, і скорботи минають.

Господь дав на землю Духа Святого, і в кому Він живе, той відчуває рай у собі.

Можливо, ти скажеш: «Чому ж зі мною немає такої благодаті?» Тому, що ти не віддався на волю Божу, але живеш по своїй.

Подивіться на того, хто любить свою волю. Він ніколи не має миру в душі і завжди незадоволений: те не так, це не добре... А хто цілком віддався на волю Божу – той має чисту молитву, душа його любить Господа, і все йому приємне й миле.

Так віддалася Богу Пресвята Діва: «Я раба Господня, хай буде мені згідно зі словом Твоїм!» І якби ми так само казали: «Я раб Господній, хай буде мені згідно зі словом Твоїм!», то Євангельські глаголи Господні, Духом Святим написані, пробували би в душах наших, і тоді любов Божа була б у всьому світі, і яке чудове життя було б по всій землі!

І хоча Господні слова стільки сторіч уже звучать по всьому всесвіту, та люди їх не розуміють і не хочуть прийняти...”

(Старець Силуан /Антонов/)

 

 

Дякую Тобі, Боже Милосердний, за те, що Ти допустив мені це випробування для навернення, смирення та спасіння мого.

Подай же, Господи, і мирного Твого Духа, щоб міг я, немічний (щоб могла я, немічна), достойно понести його. Амінь.

5. МОЛИТВА НА ПЕРЕРИВАННЯ ПРОКЛЯТТЯ РОДУ

“Бо Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам тих, хто любить Мене і хто тримається Моїх заповідей...”

(Вихід, 20 розділ, 5–6 вірші)

“Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, то прийдуть на тебе всі оці прокляття і досягнуть тебе: Проклятий ти у місті і проклятий ти в полі! Проклятий кіш твій та діжа твоя! Проклятий плід твоєї утроби та плід твоєї землі…”

(див. Повторення Закону, 28-й розділ)

“…І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…

Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших”

(Євангеліє від Матвія, 6 розділ, 12, 14–15 вірші)

 

(Молитва повинна йти від серця. Тому перед тим, як вознести її, необхідно обов’язково увійти в молитовний стан – стан розчулення, коли “серце зігрілось, і тепло до Бога взиває…”)

 

Отець наш Небесний! В Ім’я Ісуса прошу Тебе: зніми усі прокляття з мене, чоловіка мого (дружини моєї), дітей і внуків моїх, і з роду мого до третього й четвертого покоління.

Від імені роду свого зі сльозами розкаяння прошу прощення у всіх, перед ким завинив мій рід. І від імені роду свого щиро прощаю всім, хто винен перед родом моїм, які б провини не вчинили вони.

Господи! Прости і Ти усім нам так, як я прощаю.

Хай буде мир і любов між усіма нами, і Твоє благословення над усіма нами. Амінь.

 

 

6. САМОВИЧИТКА

 

“А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть виганяти, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють, – не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, – і добре їм буде!..”

(Євангеліє від Марка, 16 розділ, 17–18 вірші)

“Тож спротивляйтесь дияволові – то й утече він від вас”

(Соборне послання святого апостола Якова, 4 розділ, 7 вірш)

“Хто не має іще дійства молитви, той іншим чином перемагає їх (ворогів духовних), наслідуючи Мойсея. Бо коли він встає і до неба піднімає руки й очі свої, то Бог проганяє їх. Потім знову сідає й починає молитву з терпели­вістю... Ось такий спосіб використовує той, хто іще не здобув дії молитви (молитви серця). Але й той, хто має дієву молитву, під час поруху тілесних пристрастей – пристрастей лютих й тяжких, – почасту встає, та простягає руки для помочі проти них…

– Ісусовим іменем, – каже Ліствичник, – бичуй супостатів”

(Святий Григорій Синайський)

“Боротьба із пристрастями загальна для всіх… Чому б не застосувати вичитку? Адже всі пристрасні – суть біснуваті. Усяка пристрасть має свого біса, який через людину живить свою пристрасть, тобто себе. Вигнати його – і спротив пристрасті спаде…”

“Адже в кожного є якась одна найголовніша пристрасть, навколо якої в’ються уже й усі інші. Ось цю-то перш за все і потурбуйтеся віднайти…”

(Святитель Феофан Затворник)

“Сповнений лукавства й погибелі, хай буде твоя злоба разом із тобою в погибель! Я людина грішна, але маю надію на благодать та допомогу Бога мого, і не боюсь тебе, рівно ж як і не злякають мене твої появи. Для мене непереможна стіна – Ім’я Спасителя мого, Ісуса Христа, Якого я возлюбив, і Іменем Якого забороняю тобі, пес нечистий, це робити... Амінь”.

(Схиігумен Савва.

“Молитви на всяку потребу в доповнення

до Загального Молитвослова”:







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.