 |
|
ЩАСТЯ – ЦЕ МИР ДУШІ.
Це ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ, мир духа людського.
Це НАПОВНЕНІСТЬ БЛАГОДАТТЮ – позитивною внутрішньою (духовною) силою (енергією), яка допомагає долати усі труднощі земного буття.
Це ВНУТРІШНЯ СВОБОДА.
Це РАЙ ДУХОВНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ.
Це РАДІСТЬ БОГОЄДНАННЯ З ОТЦЕМ (Бог є Любов) ЧЕРЕЗ СИНА (через смирення Христове) ДУХОМ СВЯТИМ (вселенською духовною енергією Любові).
ХОЧЕШ БУТИ ЩАСЛИВИМ – БУДЬ НИМ!
“МИР СВІЙ вам даю!..” – указує Господь.
“Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені (усі нещасливі), і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе (ярмо покаяння, самозречення та смирення) і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, І ЗНАЙДЕТЕ СПОКІЙ душам вашим (і знайдете щастя!)...” (Євангеліє від Матвія).
Розділ 11. ЯКЩО ВАМ ПОРОБЛЕНО
Якщо вам пороблено, або ви гадаєте, що пороблено (знайшли на городі порожнє яйце, а в ньому – чиєсь волосся; під порогом помітили вузликом зав’язаний кучер або ж якісь ґудзики, копійки, нитки; в двері /вікно/ встромлена голка /булавка/; в хаті після весілля /гостини/ натрапили на чужі речі – хустину, торбу /сумку/, рушник, простирадло в шафі, обрізки хтозна-якої тканини, ложки, виделки, і ніхто з гостей не зізнався, чиє то воно тощо), найважливіше тут – не брати негатив у своє серце!
1. Прийняти трапунок смиренно, себто із миром, як і належить правовірному християнину. Таким чином зодягнути на себе броню праведності, якій не страшні жодні вогняні стріли лукавого. (Якщо це дійсно пороблено, то саме несмиренності – гніву й роздратування, страху й тривоги, суєти, образи та підозрілості від вас і очікують!).
2. У жодному випадку не йти до бабки-віщунки та не шукати зловмисника.
3. Спокійно, без будь-яких ознак страху, викинути знайдену річ на смітник (не хочете брати руками – віднесіть на лопаті) або спалити її.
4. Прочитавши “Царю Небесний...” (див. МОЛИТВУ ДО СВЯТОГО ДУХА МОЛИТОВНОГО КАНОНУ, Додаток 1), окропити опоганене місце святою водою та сердечно помолитись до Господа:
“Господи, якщо це дійсно пороблено, то нехай не зашкодить воно ні мені, ані тому, хто поробив. Прости мене, грішного, і тих, хто робив, як і я прощаю...” І тут же прочитати МОЛИТВУ САМОЗРЕЧЕННЯ:
“В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої; здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою; достаток, добробут та безпеку мої. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь”.
5. Неодмінним є хоча би внутрішньо, а краще безпосередньо, на ділі, примиритися з усіма, кого вважаєте ворогами своїми. Простити всіх, хто завинив перед вами, і щиро попросити прощення (добре, якби й особисто, наскільки це можливо) у всіх тих, кому досадили. Отоді – за словом святого апостола Петра – “І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?”
6. Обов’язково також очистити серце своє, пішовши в неділю до сповіді та причастя.
В Писанні сказано: “Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться”. Сказано й інше: “Бо жахливе, чого я жахався, те й осягло мене; і чого я боявся, те і прийшло до мене...”
Нам обирати – чи жахатися й бути зловленим, чи зректися себе, відкинути страх, повністю покластися на волю Божу – і бути спасенним.
“Чого нечестивий боїться – те прийде на нього, а прагнення праведних здійсниться...” (Притчі Соломонові).
ДОДАТКИ
1. МОЛИТОВНИЙ КАНОН
“Вважайте молитву найпершою у своєму житті справою і такою в серці своїм її й майте. А відтак і приступайте до неї, як до найважливішої справи, а не другорядної.
Працюйте. Хай допоможе вам Бог. Але дивіться, виконуйте те… Якщо будете виконувати, то досить швидко побачите плід. Домагайтеся відчути солодкість справжньої молитви. Коли відчуєте, тоді це буде манити вас на молитву та надихати… Благослови вас, Господи!
…Так, необхідно мати молитовне правило задля немочі нашої… Найбільші молитвеники мали правило молитовне й дотримувалися його. Кожного разу вони починали молитву з усталених молитов і потім уже, якщо під час моління находила молитва самостійна, залишали їх і молилися цією молитвою.