 |
|
Механізм замикання тимчасових зв’язків
Обгрунтувати поняття про умовні рефлексии. Проаналізуйте правила утворення умовних рефлексів. Значення умовних рефлексів. Що спільного і чим відрізняються умовні рефлекси від безумовних. Приклади.
Умо́вний рефле́кс — складна пристосувальна реакція організму,що виникає на ґрунті утворення тимчасового нервового зв'язку(асоціації)між сигнальним(умовним) та підкріплюючим його безумовним подразником.
Умовні рефлекси формуються на основ вроджених безумовних рефлексів. Умовні рефлекси — індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Їх ознаки:
1. Набуваються протягом усього життя організму.
2. Неоднакові у представників одного виду.
3. Не мають готових рефлекторних дуг.
4. Вони формуються при певних умовах.
5. В їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку.
6. Мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.
Умови утворення умовних рефлексів:
1. Одночасна дія двох подразників : індиферентного для даного виду діяльності, який в подальшому стає умовним сигналом, і безумовного подразника, який викликає певний безумовний рефлекс.
2. Дія умовного подразника завжди випереджує дію безумовного (на 1-5с.).
3. Підкріплення умовного подразника безумовним повинно бути кількаразовим.
4. Безумовний подразник повинен бути біологічно сильним, а умовний володіти помірною оптимальною силою.
5. Умовні рефлекси швидше і легше формуються при відсутності сторонніх подразників.
Значення: Біологічне значення умовних рефлексів полягає в тому, що вони є пристосувальними реакціями організму, які формуються умовами життя людини і дають можливість заздалегідь пристосуватись до нових умов. Умовні рефлекси мають попереджувальне сигнальне значення, оскільки організм починає реагувати цілеспрямовано до того, як почне діяти життєво важливий подразник. Тому умовні рефлекси забезпечують живій істоті можливість заздалегідь оцінити небезпеку або корисний подразник, а також можливість здійснювати цілеспрямовані дії та свідомо уникати помилок.
Порівняння:
| Безумовні рефлекси | Умовні рефлекси |
| Природжені, передаються спадково | Набуваються організмом протягом життя |
| Видові, тобто притаманні усім представникам даного виду | Індивідуальні. У одних особин даного виду можуть бути присутні, а в інших — відсутні |
| Мають сталі рефлекторні дуги | Мають рефлекторні дуги, що формуються за певних умов |
| Відносно сталі, мало змінюються | Непостійні, можуть вироблятися і зникати |
| Здійснюються у відповідь на специфічне (адекватне) подразнення | Здійснюються на будь-яке подразнення, що сприймається організмом, формується на базі безумовних рефлексів |
| Здійснюються на рівні спинного мозку, стовбура та підкоркових ядер | Здійснюються тільки за рахунок діяльності головного мозку |
| Забезпечують існування в перші моменти після народження, а потім є основою для вироблення умовних рефлексів | Сприяють пристосуванню організму до умов зовнішнього середовища |
12. Описати механізми замикання тимчасового зв’язку при утворенні умовних рефлексів. Теорії утворення умовних рефлексів.
Механізм замикання тимчасових зв’язків
Спочатку існувало припущення, що тимчасові зв'язки встановлюються у корі в горизонтальному напрямі за участю асоціативних і комісуральних волокон.
Якщо в дорослої собаки видалити потиличні частки кори, то вона втрачає всі складні зорові рефлекси (така собака не впізнає свого господаря, байдужа до смачної їжі, байдуже дивиться на кішку, яку раніше переслідувала - ”психічна сліпота”). Собака бачить, обходить перешкоди , але не розуміє змісту побаченого. І все таки собака може утворювати дуже прості зорові рефлекси. Отже і в інших областях кори знаходяться клітини, що сприймають зорові сигнали. Ці факти привели до думки, що проекційні чутливі зони перекривають одна одну, тобто є асоціативні зони. Розсіяні елементи не в стані замінити спеціалізовані клітини ядра для утворення складних тимчасових зв`язків. Але якщо видалення потиличних часток виконати в ранньому віці, коли ще не відбулось закріплення проекційних зон, то така тварина набуває здатність виробляти складні зорові рефлекси.
Пізніше почали стверджувати, що у встановленні тимчасових зв’язків можуть відігравати роль і вертикальні шляхи кора – підкірка – кора. Аферентні імпульси, що виникають на дію умовного подразника, надходять через таламус у сенсорні зони кори. Там вони піддаються аналізу і обробці, після чого низхідними шляхами повертаються в специфічні і неспецифічні утвори підкірки, звідки знову повертаються у зону коркового представництва безумовного рефлексу.
Чи існують горизонтальні тимчасові зв’язки між корою різних півкуль? Відповідь на це питання була отримана в дослідах на тваринах, яким зробили операцію розщеплення мозку шляхом перерізки мозолистого тіла і передньої комісури і розділення перехресту зорових шляхів. Якщо в оперованої таким чином мавпи виробити УР на світло, спрямоване лише в одне око, а потім спрямувати світло в інше, то ніякої реакції (умовного рефлексу) не буде. Однак, при збереженні мозолистого тіла і друга півкуля виявляється навченою. Мозолисте тіло здійснює перенесення навички з однієї півкулі на іншу.
Є багато свідчень про те, що тимчасові зв'язки можуть утворюватись між підкірковими центрами. У плазунів і птахів утворення УР може здійснюватись на рівні смугастого тіла, у риб – на рівні мозочка і середнього мозку.
Немає єдиної точки зору щодо механізмів замикання тимчасових зв`язків. Прихильники морфологічної гіпотези вважають, що під час утворення УР відбувається ріст відростків нервових клітин або шипиків і таким чином на них утворюються міжнейронні зв'язки.
Прихильники функціональної гіпотези вважають, що утворення УР пов'язане із підвищенням збудливості коркових клітин, які беруть участь в утворенні умовно-рефлекторного зв'язку. Це підвищення збудливості можна реєструвати безпосередньо вимірюючи пороги подразнення клітин. Так встановлено, що вироблення рухового умовного УР супроводжується підвищенням збудливості клітин рухового аналізатора. Якщо УР загальмувати, то збудливість цих клітин знижується до попереднього рівня.
Вивчення електричної активності нервових клітин показало, що на стадії генералізації у формування умовного рефлексу втягуються нейрони великих областей нової кори, і підкіркових структур: гіпокампа, гіпоталамуса, ретикулярної формації середнього мозку (іррадіація). В міру закріплення рефлексу активність нейронів знижується, перш за все в неспецифічних структурах і підкірці, а потім і в корі. Стадія спеціалізації умовнорефлекторної реакції супроводжується зменшенням кількості нейронів, які “навчаються”, як в зоні проекції безумовного, так і умовного подразників (концентрація умовного збудження).
Теорія "мотиваційної гігієни" Ф. Герцберга
На його думку, праця, яка приносить задоволення, сприяє психічному здоров'ю людини. Теорія Герцберга відома як теорія двох чинників. До перших він відносить "гігієнічні": стиль керівництва, заробітну плату, умови праці та особистого життя, міжособові відносини, гарантії щодо збереження роботи. Однак Герцберг вважає, що ці чинники не є збудниками трудової активності людей. Такими є чинники другої групи (мотиватори): трудові успіхи, визнання заслуг, професійне та службове зростання, відповідальність за доручену справу.
"Гігієнічні" чинники пов'язані зі середовищем, яке оточує працівника, а мотиваційні - зі змістом самої роботи.