Главная | Обратная связь

Основні інтелектуальні особливості творчої особистості

Інтелектуальна активність - це не стимульоване ззовні продовження мислення. Подібно до того, як метод проблемних ситуацій відділяє мислення від інших психічних процесів, не стимульована ззовні діяльність однозначно виявляє інтелектуальну активність. Інтелектуальна активність є особистісною властивістю, властивістю цілісної особистості, яка не зводиться ні до загальних розумових здібностей, ні до мотиваційних факторів розумової діяльності. Такий підхід дає можливість досить переконливо розрізнити творчість та інтелект і визначити творчість. Як дериват інтелекту інтелекту, заломлений через мотиваційну структуру, яка або гальмує, або стимулює їхній вияв.

Методом “креативно поля” Д.В. Богоявленська визначила три рівні інтелектуальної активності – стимульно-продуктивний, евристичний, креативний.

Стимульно-продуктивний, або пасивний, рівень маж місце тоді, коли людина, досить странно працюючи, залишається в межах заданого або знайдено способу дії.

Євристичний, тут люди вже виявляють певною мірою інтелектуальну активність, не стимульовану зовнішніми факторами, шукають нові засоби. Однак еврист схильний виявити тільки емпіричні закономірносоті, які дають змогу вирішувати поставлені ззовні задачі на відміну від креатинів, для яких імперична закономірність стає не формальним засобом, а самостійною проблемою. Якісна особливість креатинів – самостійна, не стимульована ззовні постановка проблеми.

Стимульно-продуктивний рівень відповідає прийняттю і продуктивному вирішенню задач, однак у межах уже поставлених проблем. Евристичний рівень відповідає відкриттю нових закономірностей емпіричним шляхом.

Креактивний рівень відповідає теоретичним відкриттям, коли вчений будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему (Д.Б. Богоявленська).

Мисленнєва діяльність зумовлена не тільки особистісно, а й індивідуально, суб’єктивно. В процесі мислення, у постановці та розв’язуванні задач, ставленні до них, продуктивності, мислення не можуть не виявлятися характер людини, її темперамент, типу акцентуації, психофізіологічні особливості. Так, кожна класифікація індивідуальних типів у психології супроводжується яскравим описом особливостей мислення. К.Г. Юнг, зокрема, характеризує особливості мислення екстравертів та інтровертів. За екстравертованої установки мислення спрямоване на категорії об’єктивних даних (факти, іде). Екстраверт намагається “ставити всі прояви життя в залежність від інтелектуальних висновків, які завжди орієнтуються на об’єктивно задане, або на об’єктивні факти, або на загальноприйняті ідеї? Мислення ж за інтровертаваної установки орієнтується передусім на суб’єктивний чинник. Інтроверт прагне поглиблення, а не розширення. Його судження менше стосуються об’єкта, ніж суб’єкта.

25…ЗВ'ЯЗОК МИСЛЕННЯ З ЕМОЦІЯМИ І ПОЧУТТЯМИ

Емоції і почуття виражають наше ставлення до того, що ми пізнаємо, до наших вчинків

Роль емоційних спонукань важко переоцінити. Духовний світ людини не визначається рамками його професії або освіти. Його емоційні запити і відносини можуть бути багатосторонніми або вузькими, широкими, багатими чи бідними, обмеженими.
Знання закону земного тяжіння Ньютона, періодичної системи елементів Менделєєваі інших закономірностей розширює сферу загальних знань, але вони не охоплюють чуттєву природу людини.
Свідомістьлюдини, на думку відомого академіка В.І. Вернадського, є особлива сила природи серед всіх інших. Соціально-детерміноване свідомість людини є знання, яке може стати надбанням інших членів суспільства. [1] Свідомість-це мисленняразом з кимось. Усвідомити-значить придбати потенційну можливість передати свою свідомістьіншого, більш того-співчувати йому, співпрацювати з ним.
Прагнення до підтримки у себе і в оточуючих позитивного емоційного настрою забезпечує здоров'я, бадьорість і щастя. Для сприятливого, позитивного «емоційного клімату» необхідні доброзичливість, культура.

В індивідуальному розвитку людини почуття грають важливу соціалізуючого роль. Вони виступають як значимий чинник у формуванні особистості, особливо її мотиваційної сфери. На базі позитивних емоційних переживань типу почуттів з'являються і закріплюються потреби й інтереси людини.
Почуття виконують у житті і діяльності людини, в його спілкуванні з оточуючими людьми мотивуючу роль. У відношенні навколишнього його світу людина прагне діяти так, щоб підкріпити і підсилити свої позитивні почуття. Вони в нього пов'язані з роботою свідомості, можуть довільно регулюватися.
Емоції впливають на вираженість переживань людини. При цьому настрій визначається емоційною реакцією не на посередні наслідки тих чи інших подій, а на їхнє значення для людини у справі його загальних життєвих планів. Настрій більшості людей коливається між помірним смутком і помірною радістю. Людидуже різняться швидкістю переходу від радісного настрою до невиразному і навпаки.
Емоції впливають і на сферу сприйняття: пам'ять, мислення, уява. Негативні емоції породжують почуття суму, скорботи, зневіри, заздрості, злоби, більше того, часто повторюючись, вони можуть викликати психогенні шкірні захворювання: екзему, нейродерміти, секреторні і трофічні зміни шкіри-випадання або посивіння волосся.

Уміння людини стримувати свої почуття, відкладаючи їх прояв до більш відповідного моменту, залежить від ефективності роботи мозку. Одні людираціональні, інші-імпульсні. Розумно розвивати в собі терплячість, вчитися стримувати свою мову, щоб не загострювати взаємин з близькими і друзями. Добре влаштований мозок коштує більше, ніж мозок, добре наповнений.
Від доброго людини завжди виходить душевна теплота, він більш емоційний, ніж розумовий, душевно холодний чоловік. Душевно холодні люди не можуть ні співчувати чужому горю, ні радіти успіху, удачі близької людини.