 |
|
АБВГДЕЖЗИКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЫЭЮЯ
А АБВГДЕЖЗИКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЫЭЮЯ
Б ЯАБВГДЕЖЗИКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЫЭЮ
В ЮЯАБВГДЕЖЗИКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЫЭ
Г ЭЮЯАБВГДЕЖЗИКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЫ
* * *
Я БВГДЕЖЗИКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЫЭЮЯА
Для шифрування виписують повідомлення в рядок, а під ним виписують ключ. Якщо ключ виявився коротшим за повідомлення, то його циклічно повторюють. Літеру шифровки отримують відшукуючи символ, що знаходиться на перехресті стовпчика, що відповідає літері повідомлення і рядка, що відповідає літері ключа. Це дуже поширений вид шифру, що зберігся до теперішнього часу. Наприклад, якщо використати ключ “АГАВА”, то для повідомлення “ПРИЕЗЖАЮ ШЕСТОГО” отримаємо таку шифровку:
повідомлення: ПРИЕЗЖАЮШЕСТОГО
ключ: АГАВААГАВААГАВА
шифровка: ПУИЗЗЖГЮЫЕСХОЕО
В ЕОМ така операція відповідає складанню кодів літер по деякому модулю.
Таким чином Альберті ввів до практичного застосування в криптографії шифри багатоалфавітної заміни. Його книга, що написана у 1466 році, “Трактат про шифр” була першою у християнському світі науковою працею з криптології.
Вважалося, що шифр, винайдений Альберті, але отримавший назву Віжинера, неможливо зламати аж до середини XIX сторіччя. Метод зламування цього шифру отримав назву метода Каізки на ім’я німецького криптоаналітика, що винайшов цей метод. Зараз можна стверджувати, що цей шифр піддається криптоаналітичній атаці, якщо на кожну літеру ключа приходиться 20..30 літер повідомлення, а якщо на кожну літеру ключа приходиться більше 100 літер повідомлення, то криптоаналіз методом Каізки є досить простою задачею.
Існує ще один шифр багатоалфавітної заміни, який має назву “шифр Бофора” (або “шифр Б’юфорта”). Він відрізняється від шифру Віжинера лише тим, що кожен наступний рядок шифрувальної таблиці зміщено відносно попереднього рядка на одну літеру не ліворуч, а праворуч. За винятком цього, всі інші правила шифрування у шифрів Віжинера і Бофора збігаються.
Рисунок 4‑1 Форма для виконання лабораторної роботи
Домашнє завдання
Записати до протоколу шифрувальні таблиці шифру Віжинера і Бофора.
Вибрати в якості ключа свої ім’я та прізвище й зашифрувати шифрами Віжинера і Бофора фразу: “Несанкционированный доступ - это доступ к информации с нарушением правил разграничения доступа”.
Записати повідомлення і криптограми до протоколу.
Зміст протоколу
1. Назва роботи.
2. Мета роботи.
3. Виконане домашнє завдання згідно номеру варіанту.
4. Результати виконання лабораторного завдання
5. Висновки (записати до відповідного протоколу).
4.5 Ключові питання
1. Шифр Віжинера. Навести правила побудови, шифрування та розшифровки.
2. Шифр Бофора. Навести правила побудови, шифрування та розшифровки.
3. Скільки існує варіантів заміни будь-якої літери повідомлення при використанні шифру Віжинера або Бофора, якщо об’єм алфавіту 30 літер.
4. Описати стійкість шифру Віжинера до криптоаналітичних атак в залежності від довжини ключа.