Створення БД. Етапи проектування
Створення БД починається з проектування, а саме: · Дослідження предметної області; · Аналіз даних; · Визначення відношень і задання первинних і вторинних (зовнішніх) ключів. У процесі проектування визначається структура реляційної БД (склад таблиць, їх структура і логічні зв'язки). Структура таблиці визначається складом стовпців, типом даних і розмірами стовпців, ключами таблиці. Наповнення бази знань та бази даних відбувається у декілька етапів. На першому етапі виконується упорядкування наявної, одержаної з різних джерел, інформації щодо території, у часі, за конкретним змістом, тематикою тощо. Другий етап - узгодження упорядкованої інформації та її оптимізація. На третьому етапі інформація інтегрується — вирішуються завдання більш високих рівнів складності та комплексності, тобто завдання з вибору і прийняття рішень. Користувачами бази даних можуть бути різні прикладні програми, програмні комплекси, а також фахівці предметної області, що виступають у ролі споживачів або джерел даних, що називаються кінцевими користувачами. Етапи проектування бази даних 1. Опрацювання мети створення бази даних, основних її функцій і інформації, яку вона повинна містити. База даних повинна відповідати вимогам тих, хто буде безпосередньо з нею працювати. Для цього потрібно визначити теми, які повинна охоплювати база даних, звіти, які вона повинна видавати, проаналізувати форми, які в даний момент використовуються для запису даних, порівняти створювану базу даних з добре спроектованою, подібною їй базою. 2. Розробка структури таблиць, які повинна містити база даних. При проектуванні таблиць рекомендується керуватися наступними основними принципами: Інформація в таблиці не повинна дублюватися. Не повинно бути повторень і між таблицями. Коли певна інформація зберігається тільки в одній таблиці, то й змінювати її потрібно тільки в одному місці. Це робить роботу більш ефективною, а також виключає можливість розбіжності інформації в різних таблицях. Кожна таблиця повинна містити інформацію тільки на одну тему. Відомості на кожну тему обробляються набагато легше, якщо утримуються вони в незалежних один від одної таблицях. 3. Визначення необхідних в таблиці полів. Кожна таблиця містить інформацію на окрему тему, а кожне поле в таблиці містить окремі відомості за темою таблиці. При розробці полів для кожної таблиці необхідно пам'ятати: - кожне поле повинне бути пов'язане з темою таблиці; - не рекомендується включати в таблицю дані, які є результатом виразу; - у таблиці повинна міститися вся необхідна інформація. 4. Задання ключових полів. Для того, щоб можна було зв'язати дані з різних таблиць, кожна таблиця повинна містити поле або набір полів, які будуть однозначно ідентифікувати кожен запис в таблиці. 5. Визначення зв'язків між таблицями. Після розподілу даних по таблицях і визначення ключових полів необхідно вибрати схему зв'язків даних у різних таблицях. Для цього потрібно задати зв'язки між таблицями. 6. Перегляд структури бази даних і виявлення можливих недоліків. Бажано це зробити на етапі, поки таблиці не заповнені даними. 7. Додавання даних і створення інших об'єктів бази даних. Якщо структури таблиць відповідають поставленим вимогам, то можна вводити всі дані. Потім можна створювати будь-які запити, форми, звіти, макроси й модулі. 8. Використання засобів аналізу, в яких існують інструменти для вдосконалення структури баз даних. Майстер аналізу таблиць досліджує таблицю, якщо буде потреба пропонує нову її структуру й зв'язки, а також переробляє її. Аналізатор швидкодії досліджує всю базу даних, дає рекомендації з її поліпшення, а також здійснює їх. Якщо для деякої частини передбачуваної області вивчення є більш детальні дані, чим для іншої частини, вони не повинні диктувати розмір області вивчення. Цю обставину можна використовувати таким чином, що невелика частина з більш детальними даними може відігравати роль прототипу для деталізованого аналізу всієї області вивчення, у розрахунку на те, що надалі і на всю область можна буде одержати дані. Коли планується використовувати який-небудь вид інтерполяції, границя області вивчення повинна бути розширена в достатньому ступені, щоб забезпечити коректні результати інтерполяції на її краях. І, нарешті, чим більше область вивчення, тим більше грошей і часу буде потрібно на створення бази даних. Часто саме питання вартості є головним обмежником у встановленні границь області вивчення.
З метою усунення недоліків структури БД, які призводять до шкідливої надмірності в даних, яка в свою чергу потенційно призводить до різних аномалій і порушень цілісності даних проводиться нормалізація. Теорія нормалізації ґрунтується на тому, що певний набір таблиць має кращі властивості при включенні, модифікації і знищенні даних, ніж всі інші набори таблиць, за допомогою яких можуть бути представлені ті ж дані. Введення нормалізації відношень при розробці бази даних забезпечує мінімальний об’єм фізичної інформації і її максимальну швидкодію. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|