Система керування базами даних (СКБД) ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7
Роль зв’язку кінцевих користувачів і прикладних програм з БД відбувається через СКБД, яка виступає інтерфейсом між користувачем і БД. Користувачами БД можуть бути як конкретні фізичні особи так і прикладні програми.
СКБД є комплексом програмних і мовних засобів загального і спеціального призначення, необхідних для створення БД, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними та організації доступу до них користувачів в умовах прийнятої технології обробки даних. На СКБД покладені такі функції: керування даними у зовнішній (на дисках) та оперативній пам'яті; реєстрацію змін і відновлення БД після збоїв; підтримка мов БД (мова визначення даних, мова маніпулювання даними). Сучасна СКБД включає наступні блоки: - ядро, яке відповідає за управління даними у зовнішній і оперативної пам'яті і реєстрацію змін, - процесор мови бази даних, що забезпечує оптимізацію запитів на вилучення та зміну даних і створення, як правило, машинно-незалежного виконуваного внутрішнього коду, - підсистему підтримки часу виконання, яка інтерпретує програми маніпуляції даними, що створюють для користувача інтерфейс із СКБД; - сервісні програми (зовнішні утиліти), що забезпечують ряд додаткових можливостей по обслуговуванню інформаційної системи. Існують різні класифікації СКБД: 1) за моделлю даних: - ієрархічні, - мережеві, - реляційні, - об’єктно-орієнтовані. 2) за ступенем розподіленості: - локальні – всі компоненти розміщені на одному комп’ютері; - розподілені – компоненти можуть бути розміщені на декількох комп’ютерах. 3) за способом доступу: - файл-серверні – файли даних розташовуються централізовано на файл-сервері. СКБД розташовується на кожному клієнтському комп'ютері (робочій станції). Доступ СКБД до даних здійснюється через локальну мережу. Синхронізація зчитувань та оновлень здійснюється за допомогою файлових блокувань. Нині файл-серверні СКБД, до яких належать: Microsoft Access, Paradox, dBase, FoxPro, Visual FoxPro, вважаються застарілими; - клієнт-серверні – СКБД розташовується на сервері разом з БД і здійснює доступ до БД безпосередньо, в монопольному режимі. Усі клієнтські запити на обробку даних обробляються клієнт-серверної СКБД централізовано. Недолік клієнт-серверних СУБД полягає в підвищених вимогах до сервера. Переваги: потенційно більш низьке завантаження локальної мережі; зручність централізованого управління; зручність забезпечення таких важливих характеристик як висока надійність, висока доступність і висока безпека. Прикладами клієнт-серверних СКИД є: Oracle, Firebird, Informix, IBM DB2, MS SQL Server, Sybase, PostgreSQL, MySQL, Лінтер, MDBS. - вбудовані - БД, яка дозволяє уніфікованим чином зберігати великі обсяги даних на локальній машині. Доступ до даних може відбуватися через SQL або через особливі функції СКБД. Вбудовані СКБД швидше звичайних клієнт-серверних і не вимагають встановлення сервера, тому використовуються в локальному ПЗ, що має справу з великими обсягами даних (наприклад, геоінформаційні системи. Прикладами є: OpenEdge, SQLite, BerkeleyDB, одана із версій Firebird, MySQL, Sav Zigzag, Microsoft SQL Server Compact, Лінтер).
ПРАКТИЧНА РОБОТА
1. Відкрити програму для створення баз даних Openoffice Database (у деяких версіях – Staroffice Base),у відповідному вікні вибрати «Create a new database», натиснути Next, поставити галочку біля поля«Open the Database for Editing»,і забрати з поля «Yes, Register the Database for Me»,натиснути Finish, ввести ім’я вашої БД і вказати шлях для збереження файлу. Після цього натиснути Save, і редактор автоматично відкриє вашу базу даних.
2. Створити таблицю в режимі конструктора: Tables – Create table in design view 3. Створити наступні поля таблиці «Викладачі» з відповідними типами даних: · Ідентифікатор (порядковий номер - числовий) · Предмет (текстовий) · Викладач – П.І.Б. (текстовий) · Посада (текстовий) · Кількість годин в семестрі (числовий) · Кількість пар в семестрі (числовий). Зберегти введені зміни, закрити вікно вводу. 4. Відкрити таблицю в режимі наповнення (2 рази клацнути на назві таблиці) 5. Заповнити відповідні поля даними, 15 рядків записів. Записи вводити по стрічково, щоб уникнути помилок програми (тобто закінчили заповнювати один рядок – переходьте до наступного). Зберегти введені зміни, закрити вікно. При потребі редагування – клацнути правою кнопкою миші на назві таблиці, вибрати підпункт Edit 6. В головному вікні редактора – зліва вибрати вкладку Reports, натиснути на напис “Use wizard to create report” 7. У діалоговому вікні, що з’явиться – додати поля, які бажаєте показувати в звіті. Після вибору – натиснути Next 8. Дати назви вибраним полям – «Labels» - ці назви будуть виводитись як заголовки майбутнього звіту. Після вибору – натиснути Next 9. Grouping – об’єднання полів у підгрупи 10. Sort options – вибір способу сортування вибраних даних з полів. Виберіть сортування прізвища викладача у порядку зростання (за алфавітом). Після вибору – натиснути Next 11. Виберіть шаблон майбутнього звіту. Після вибору – натиснути Next 12. Create report – задайте назву вашого звіту та збережіть зміни. 13. Відредагуйте вигляд готового звіту (змініть кольори, розташування елементів). Результати змін покажіть викладачу.
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ: Знайдіть в інтернеті та виконайте:
Питання для самоконтролю
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|