Здавалка
Главная | Обратная связь

Господарський облік, його сутність, характеристика та складові



Модуль 1. Сутність бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Тема 1. Господарський облік, його сутність і характеристика

 

1.1. Господарський облік, його сутність, характеристика та складові.

1.2. Мета, функції та принципи бухгалтерського обліку.

1.3. Державне регулювання бухгалтерського обліку та облікова політика.

 

Господарський облік, його сутність, характеристика та складові

Основою існування і розвитку любого суспільства є матеріальне виробництво. Природа забезпечує людину тільки тим мінімумом, що необхідний їй для існування. Виникає необхідність змінювати під себе оточуюче середовище. Звідси і виникає потреба організувати виробництво продукції і послуг. А виходячи з того, що суспільство не може припинити споживання, вона не може і припинити виробництво. При цьому розвитку суспільства вимагає все більшого виробництва як предметів безпосереднього споживання, так і предметів і засобів праці. Для управління виробничими процесами необхідно мати показники, які його характеризують. Першим кроком при організації будь-якого виробництва повинні бути заходи по створенню системи отримання і обробки інформації про господарську діяльність. тому процеси виробництва, розподілу, обліку і споживання потребують постійного системного спостереження, обліку, контролю.

Перші письмові дані про господарський облік відносяться до ХІV сторіччя. У 1391 році італійський історик Т. Зерби писав про наявність подвійного запису, при якому сума кожної господарської операції записувалась двічі. В 1458 році купець із Дубровніка Б. Котрумі в працю "Про торгівлю і досконального купця" включив главу про подвійну бухгалтерію. Але оскільки ця праця стала відомою тільки наприкінці наступного сторіччя, то автором подвійної бухгалтерії вважається монах-математик Лука Пачолі, який в книзі "Трактат про рахунки і записи" розглядав облік як універсальну методичну науку.

Першим офіційно призначеним бухгалтером бух Христофор Штекер (1498 р.), а контролером обліку – Джон де Пайкеслей (1324 р.). В 1732 році звання головного бухгалтера Санкт – Петербурзької митниці отримав голландський купець Тиммерман. Перші дані про облік як практичну діяльність на території Київської Русі відносяться до ХI сторіччя.

На ранніх стадіях розвитку суспільства потреби в організації виробництва і торгівлі задовольняв простий облік, заснований на веденні облікових книг. З ускладненням виробництва, збільшення торгівлі він вже не забезпечував потреби. Саме в цей час (ХІІІ – ХІV сторіччя) формується бухгалтерський облік, якому притаманні своя система методів і прийомів.

Оскільки бухгалтерський облік здійснювало окреме господарство, а виникає проблема оцінки загальної картини господарювання в державі, то у ХVІІІ сторіччі формується статистичний облік. З ускладненням промислового виробництва, розвитку банківської системи, потреби оперативного керівництва господарством зумовили на початку ХІХ сторіччя виділення оперативного (оперативно – технічного) обліку.

Розглянуті три види господарського обліку застосовуються і удосконалюються і в наш час.

Статистикавивчає загальні питання зміни і аналізу масових, кількісних явищ, відносин і взаємозв'язків. За допомогою статистичного обліку держава регулює відношення між окремими секторами економіки, встановлює динаміку і тенденції зміни національного багатства і т.ін.

Оперативно-технічний облікє системою спостереження за окремими господарськими операціями і процесами з метою управління ними безпосередньо в ході їх здійснення. Прикладами такого обліку може служити табельний облік, щоденний облік виробництва і відвантаження продукції, складський облік і т. ін.

Бухгалтерським облікомє процес суцільного, безперервного відображення господарської діяльності підприємства на основі документів, здійсненого в грошовому вимірюванні.

Бухгалтерський облік – головний вид господарського обліку, який зобов'язані вести всі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі – підприємства).

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік поділяється на дві підсистеми: фінансовий бухгалтерський обліку і управлінський (внутрішньогосподарчий) облік. У деяких країнах, (у тому числі і в Україні) податкове законодавство вимагає проводити визначення фінансового результату по особливих правилах, відмінних від загальноекономічних. У такому разі підприємства ведуть ще і податковий облік.

Бухгалтерським фінансовим облікомє процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Його основними відмінними рисами є: документальність, загальність і точність.

Внутрішньогосподарський (управлінський) облік є системою обробки і підготовки інформації для власних внутрішніх користувачів в процесі управління і є комерційною таємницею конкретного підприємства.

Податковий облік призначений для розрахунку прибутку як об’єкту оподаткування. Термін "податковий облік", розрахунок прибутку визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Кожна господарська операція повинна бути заздалегідь зареєстрована в документах, які є єдиним джерелом даних бухгалтерського фінансового обліку. Будь-яка операція, незафіксована у відповідному документі, є незаконною, як незаконним є і складання бухгалтерського документа без здійснення операції.

Бухгалтерський фінансовий облік є суцільним обліком який охоплює всю господарську діяльність і є безперервним в часі. У бухгалтерському фінансовому обліку діяльність суб'єкта господарювання узагальнено відображають як систему різнорідних, але взаємозв'язаних об'єктів – майна і грошових коштів підприємства, зобов'язань і капіталу, господарських процесів і фінансових результатів. Узагальнене відбувається в єдиному грошовому вимірюванні (з паралельним використанням інших вимірників: натуральних, трудових і т. п.) шляхом суцільного спостереження і вимірювання всіх змін даних об'єктів.

Натуральними вимірниками є одиниці вимірювання об’єктів, які визначаються їх природними властивостями (об’ємом, вагою, довжиною, площею і т. ін.). Таким одиницями можуть бути кілограми, метри, штуки. Вони використовуються головним чином для обліку кількості матеріальних цінностей, але користуватися ними можна лише для обліку однорідних предметів. Таким чином за допомогою натуральних вимірників не можуть бути отримані узагальнюючі показники, які характеризують різні засоби підприємств.

Трудові вимірники використовуються для підрахунку кількості витраченої праці і враховуються в одиницях витраченого часу: робочий день, нормо – година і т. ін. За допомогою трудових вимірників обчислюються показники продуктивності праці, контролюються норми виробітку, нараховується заробітна плата.

На відміну від натуральних трудовий вимірник часто дозволяє порівнювати між собою деякі різнорідні величини: наприклад, витрати на виробництво 1 тони сталі або 1 тони зерна можна розрахувати в нормо-годинах.

Грошові вимірникизастосовуються для обчислення всіх господарських явищ в єдиному вимірнику. Використання грошових вимірників обумовлене існуванням товарно-грошових відносин в ринковій економіці.

Використання грошового вимірника дає можливість узагальнювати в єдиному вимірюванні всі ресурси, зобов'язання, витрати і результати господарської діяльності підприємств. Оскільки бухгалтерський облік повинен відображати різноманітну інформацію і видавати узагальнені відомості про діяльність підприємства, то всі дії і події, що викликають зміни в структурі активів і зобов'язань, в бухгалтерському обліку обов'язково відображаються в грошовому вимірнику, хоча у багатьох випадках грошовий вимірник застосовується в обліку разом з натуральними і трудовими вимірниками.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.