 |
|
Головні понижувальні підстанції
Одним з важливих принципів побудови мережі, який полегшує забезпечення максимальної економічної ефективності та вимог за надійністю, є уніфікація конструктивних вирішень підстанцій. У зв’язку з цим більшість схем існуючих підстанцій вибрані з використанням типових схем розподільних злагод (РЗ) 3–750 кВ [5.1;5.3]. Нетипові схеми застосовуються тільки за умов спеціального обґрунтування та у випадках реконструкції існуючих підстанцій. Щодо конструктивного виконання широко застосовують комплектні трансформаторні підстанції (з трансформаторами до 16 МВА включно з вищою напругою 35 кВ та до 40 МВА з вищою напругою 110 кВ) або підстанції, які виконані за типовими проектами.
Схеми головних з’єднань підстанцій повинні задовольняти наступні вимоги:
- схема повинна бути економічною, простою, наочною та забезпечуватись засобами автоматичного відновлення живлення споживачів без втручання персоналу;
- схема повинна забезпечувати надійне живлення споживачів у нормальному, ремонтному та післяаварійному режимах відповідно до категорії споживачів;
- схема повинна забезпечувати надійність транзиту потужності через підстанцію, якщо він передбачений, в нормальному, ремонтному та післяаварійному режимах у відповідності із заданим його значенням для ділянки мережі, що розглядається;
- схема повинна допускати поетапний розвиток підстанції [5.2].
В залежності від місця підстанції в мережі живлення та способу її приєднання до мережі розрізняють підстанції (рис.5.1):
- тупикові - такі, що живляться однією (рис.5.1,а) або двома (рис.5.1,б) радіальними лініями від центру живлення (ЦЖ);
- відгалужувальні - такі, що приєднуються до однієї (рис.5.1,в) або до двох (рис.5.1,г) ліній "у відпайку";
- прохідні - такі, що приєднані до мережі шляхом заходу та виходу лінії з двостороннім живленням або лінії з подальшим приєднанням інших підстанцій (рис.5.1,д);
- вузлові - такі, що приєднані до мережі трьома та більше лініями (рис.5.1,е,ж).
| а) |
| б) |
| в) |
| г) |
| д) |
| е) |
| ж) |
Рис.5.1. Основні типи приєднань підстанцій до мережі
Відгалужувальні та прохідні підстанції об’єднують терміном проміжні, а прохідні та вузлові, через шини яких проходять потоки потужності, називають транзитними.
Схеми приєднання підстанцій до мережі, кількість приєднань до однієї лінії вибирають в залежності від значення навантаження та відповідальності споживачів, довжини ділянки мережі, доцільності її секціонування та необхідності транзиту потужності. Для деяких груп споживачів (тягові підстанції залізниць, насосні та компресорні станції магістральних трубопроводів тощо) ці питання регламентовані галузевими нормативними документами.
На рис.5.2 наведені схеми розподільних злагод вищої напруги, за допомогою яких підстанції з’єднували з мережею живлення за старими нормами технологічного проектування [5.1].
У деяких з цих схем замість вимикачів були застосовані відокремлювачі та короткозамикачі. Багато таких підстанцій знаходиться зараз в експлуатації, але на нових підстанціях від їх використання відмовились, оскільки наявність цих апаратів значно ускладнює схеми захисту та автоматики, вимагає утворення штучного КЗ для забезпечення умов вимкнення вимикача на початку лінії, що суперечить боротьбі за зменшення кількості пошкоджень. Тому ці апарати не пройшли сертифікацію і їх більше не застосовують.
Рис. 5.2. Схеми розподільних злагод вищої напруги головних понижувальних підстанцій а) з роз’єднувачем, б) із запобіжником,
в-е) з відокремлювачами та короткозамикачами
Схеми з відокремлювачами (ОД) та короткозамикачами (КЗ) широко застосовувались починаючи з 60-х років, як на напрузі 110кВ, так і 35кВ. Відомі також спроби їх застосування і на 220кВ. В мережі 35 кВ з ізольованою нейтраллю встановлювали короткозамикачі у двох фазах. Промисловість СРСР випускала комплектні трансформаторні підстанції з ОД та КЗ на стороні вищої напруги 110 та 35кВ, які тепер часто зустрічаються в експлуатації.
В таблиці 5.1 наведено перелік схем приєднання підстанцій електропостачальних систем та умови їх застосування у відповідності з новими нормами технологічного проектування [5.3].
Схему з роз’єднувачем у колі ВН трансформатора (схема 1) застосовують в умовах забрудненої атмосфери, коли доцільне використання мінімуму обладнання, з живленням короткою повітряною лінією без відгалужень. Оперативна комутація у цьому випадку виконується вимикачем, встановленим на початку лінії. Трансформатори підстанції мають бути охопленими лінійним захистом з боку живлення або повинна бути забезпечена передача сигналу від захисту трансформатора на вимкнення вимикача на ПС живлення.
Таблиця 5.1
Перелік і сфера застосування схем РЗ 35кВ і більше на ГПП
| Шифр схеми | Найменування схеми | Умовне зображення схеми | Сфера застосування схеми | Додаткові умови застосування схеми | ||
| Напруга кВ | Сторона | Кількість ліній | ||||
| 110-1 150-1 220-1 330-1 | Два блока лінія-трансформатор з роз’єднувачами | 
| 110-330 | ВН | 1. Тупикові ПС, розташовані в районах із забрудненою атмосферою, що живляться лініями без відгалужень. 2. Охоплення трансформатора лінійним захистом зі сторони живлення або передача телеімпульсу вимкнення | |
| 35-2 110-2 150-2 220-2 | Два блока лінія-трансформатор з вимикачами і неавтоматичною перемичкою з боку ліній | 
| 35-220 | ВН | Тупикові та відгалужуванні ПС | |
| 110-3 150-3 220-3 | Місток з вимикачами в колах ліній і ремонтною перемичкою з боку ліній | 
| 110-220 | ВН | 1. Прохідна ПС, за необхідності секціовання ліній. 2. При потужності трансформаторів до 63 МВА включно. | |
| 35-4 110-4 150-4 220-4 | Місток з вимикачами в колах транс-форматорів і ремонтною перемичкою | 
| 35-220 | ВН | 1. Прохідна ПС за необхідності секціонування ліній і збереження транзиту при пошкоджені трансформатора. 2. При потужності трансформаторів до 63 МВ.А включно. | |
| 35-5 | Одна секціонована вимикачем система шин | 
| ВН СН НН |  3
| 1.Для ВН вузлових ПС мережі 35 кВ і СН і НН на ПС 110-220 кВ. 2. Допускається на першому етапі розвитку схеми приєднання двох ліній, по одній на кожну секцію. | |
| 110-6 150-6 220-6 | Одна робоча, секціонована вимикачем і обхідна система шин | 
| 110-220 | ВН | 3-6 | 1. Для вузлових ПС 110-220 кВ 2. За кількості ліній більше однієї на будь-якій секції. |
Блочні схеми з вимикачами у колах ВН трансформаторів застосовують в умовах, коли неможливо (наприклад, за відсутності обладнання необхідного виконання) або недоцільно (наприклад, за умовами надійності) застосовувати простіші схеми.
Доцільність використання блочних схем без перемичок з боку вищої напруги часто визначається їх простотою та надійністю, а також густиною й дефіцитом території довколишньої забудови, оскільки за наявності перемички на напрузі 110кВ довжина підстанцій практично на 10 м більше, ніж без неї.
Схеми з перемичками (2,3,4) знайшли досить широке застосування для підстанцій з вищою напругою 110-220кВ. Безумовною є доцільність їх використання за необхідності транзиту потужності (схеми 2 та 3), а також за умови великої ймовірності подальшого розвитку схеми ВН підстанції до, наприклад, секціонованої системи шин у випадку збільшення кількості ліній ВН, що підходять до підстанції. За відсутності транзиту застосування перемички з двома роз’єднувачами дозволяє використовувати дві лінії та один трансформатор або одну лінію та два трансформатора в умовах ремонту відповідно трансформатора та лінії.
Автоматизовану перемичку з вимикачем застосовують в умовах транзиту потужності та можливості його перерви на час ремонту вимикача. Додаткову перемичку з двома роз’єднувачами слід передбачати, якщо перерва транзиту на час ремонту вимикача неможлива чи недоцільна.
Складніші схеми на ГПП використовують на напрузі розподільної злагоди 110 та 220кВ дуже рідко, переважно їх застосовують на вузлових розподільних підстанціях за умов, вказаних у таблиці 1.
Для ГПП промислових підприємств, міст та інших об’єктів найчастіше застосовується вища напруга 110кВ, в сільських мережах досить часто застосовують ПС з вищою напругою 35кВ, лише в особливих випадках для дуже потужних об’єктів (хімічних, металургійних) приймають напругу живлення й відповідної РЗ ВН ГПП понад 110кВ. Це характерніше для вузлових розподільних підстанцій (ВРП).
Для значної кількості ГПП переважним є застосування двообмоткових силових трансформаторів з напругами 110/6(10)кВ потужністю від 4МВА до 40МВА, а також 35/6(10)кВ потужністю від 0,63МВА до 16МВА. Трансформатори потужністю 25, 32, 40, 63МВА випускаються промисловістю з розщепленою вторинною обмоткою на напруги 6, 10 та 35кВ. Розщеплення вторинної обмотки разом з нарізною роботою ліній та трансформаторів і застосуванням у необхідних випадках реакторів дозволяє досягти такого зниження рівня струмів короткого замикання (КЗ), який забезпечує можливість масового використання легшого, простішого й дешевшого обладнання на напрузі 6(10) кВ, для якого допустимий струм КЗ не перевищує 20кА. Якщо виникає потреба встановлення трансформаторів на ГПП потужністю більшою, ніж 63МВА, частіше застосовують дві або більше ГПП з трансформаторами меншої потужності – відбувається розукрупнення ГПП та наближення вищої напруги до споживачів. Лише в особливих випадках на ГПП використовують трансформатори потужністю 80МВА і більше із застосуванням відповідних досить громіздких засобів та заходів з обмеження струмів КЗ.
В сільський місцевості, а іноді і в промисловості, зустрічаються підстанції з триобмотковими трансформаторами з напругами 110/35 /6(10)кВ, а на залізничному транспорті – 110/27,5/6(10) кВ.
На вторинній напрузі ГПП раніше застосовувались схеми з подвійними системами шин, які поступово замінялися простішими, надійнішими й економічнішими схемами з одною секціонованою системою шин, що повністю себе виправдали та широко застосовуються тепер на всіх рівнях розподілу електроенергії в електропостачальних системах.
Схеми приєднання трансформаторів до розподільної злагоди нижчої напруги залежать від кількості обмоток НН трансформаторів, необхідності застосування струмообмежувальних реакторів та нарізної роботи обмоток трансформаторів за умови обмеження струмів КЗ, взаємного резервування за допомогою секційного вимикача тощо. Перелік та сфери застосування схем розподільних пристроїв НН для підстанції з вищою напругою 35кВ і вище наведено у таблиці 5.2.
Як видно з рисунків таблиці 5.2, кожна вторинна обмотка трансформатора приєднана до окремої секції шин через вимикач, а іноді ще й через звичайний або здвоєний реактор, причому в останньому випадку кількість секцій подвоюється. Для підстанцій з двома трансформаторами схеми вторинної напруги побудовані шляхом попарного сполучення секцій через комутаційні апарати, які в нормальних режимах роботи знаходяться в розімкненому стані й вмикаються лише при виході з ладу одного з трансформаторів системою автоматичного введення резерву (АВР) або вручну.
В сучасних схемах підстанцій секції набирають з комплектних комірок (вводу, лінійної, трансформатора напруги, приладів тощо). У деяких випадках, наприклад, для живлення потужних зосереджених споживачів, до вторинних обмоток трансформаторів приєднують струмопроводи. У випадку використання потужних трансформаторів з розщепленою вторинною обмоткою можливі варіанти використання цих обмоток з однаковими напругами чи різними. До однієї з вторинних обмоток кожного трансформатора можуть бути приєднані струмопроводи, а до другої – звичайні або здвоєні реактори, від яких живляться секції збірних шин, з’єднаних попарно секційними вимикачами. За відсутності реакторів секції збірних шин приєднують до виводів відповідних обмоток.
Таблиця 5.2
Перелік і сфера застосування схем РЗ 10(6) кВ для ПС 35-220 кВ
| Шифр схеми | Найменування схеми | Умовне зображення схеми | Додаткові умови застосування схеми |
| 10-1 | Одна, секціонована вимикачем, система шин | 
| При двох трансформаторах з нерозщепленою обмоткою 10(6) кВ без реакторів або з одинарними реакторами та лінійними регуляторами |
| 10-2 | Дві, секціоновані вимикачами, системи шин | 
| При двох трансформаторах з розщепленою обмоткою 10(6) кВ без реакторів або з одинарними реакторами, чи з нерозщепленою обмоткою і здвоєними реакторами та лінійними регуляторами. |
| 10-3 | Чотири, секціоновані вимикачами, системи шин | 
| При двох трансформаторах з розщепленою обмоткою 10(6) кВ і з здвоєними реакторами. |
За наявності на підстанції триобмоткових трансформаторів або автотрансформаторів з регулювальними пристроями (типу РПН) на обмотках середньої напруги, виникає проблема регулювання напруги на шинах, до яких приєднані обмотки нижчої напруги (6, 10 або 35кВ). У таких випадках, якщо необхідне регулювання напруги на шинах НН, застосовують лінійні регулювальні трансформатори, які вмикають між виводами обмотки НН силового трансформатора та шинами, або у колі окремої лінії чи групи ліній.
Конструкції ГПП, що застосовують в електропостачанні, досить різноманітні. В масовій експлуатації дуже широко використовують комплектні трансформаторні підстанції з вищою напругою 110 та 35кВ. Деякі схеми таких підстанцій наведено на рис.5.3.
На Рівненському підприємстві РЗВА та Кременчуцькому об’єднанні ”Ампер” освоєно випуск комплектних трансформаторних підстанцій з вищою напругою 35 та 110кВ. Технічні характеристики комплектних трансформаторних підстанцій блочних розподільних (КТПБР) з вищою напругою 35кВ РЗВА наведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3
Технічні характеристики КТПБР-35/10 кВ
| Показник | Значення показника |
| Номінальна напруга, кВ - на стороні ВН - на стороні НН | 10 або 6 |
| Кількість схем головних електричних з’єднань | |
| Кількість трансформаторів | 1 або 2 |
| Потужність силових трансформаторів, кВА | 1000, 1600, 2500, 4000, 6300 |
| Граничний струм короткого замикання, кА | |
| Трисекундний струм термічної стійкості, кА | |
| Габаритні розміри ВРП за схемами, м: 35-3Н 35-4Н 35-5АН 35-9 | 24×12 27×27 25,2×31,9 27×27 25,2×31,9 30×35 37,8×37,9 |
| 
|
| а) | б) |
| 
|
| в) | г) |
| 
|
| д) | ж) |
Рис 5.3. Схеми головних понижувальних підстанцій
Приклад конструктивного виконання підстанції типу КТПБР-35/10 показано на рис.5.4.
На стороні ВН в КТПБР застосовують транспортабельні металеві блоки заводського, виготовлення з обладнанням 35 та 110кВ. Блоки повністю укомплектовані всім необхідним обладнанням та апаратурою керування. На стороні нижчої напруги застосовані КРП зовнішньої установки серії КРЗ-10 з вакуумними, елегазовими або олійними вимикачами. Апаратура релейного захисту, керування, сигналізації та автоматики розміщена в приміщенні підстанційного пункту керування, або в релейних шафах зовнішньої установки.
а)
Рис. 5.4,а Схема з’єднань блоків комплектної ПС типу КТПБР-35
б)
Рис. 5.4,б Конструктивне виконання КТПБР-35
1 – блок вводу, 2 – блок вимикача з роз’єднувачем на 35 кВ, 3 – блок шинних апаратів, 4 – силовий трансформатор, 5 – РП 10(6) кВ, 6 – огорожа, 7 – пункт керування, 8 – грозозахист.
В таблиці 5.4. наведено перелік блоків розподільних споруд напругою 35 та 110 кВ.
Таблиця 5.4
Перелік основних блоків, їх умовне позначення до план-схеми підстанції 35 та 110 кВ
| Б35-1/к, (3/к,5/к) | Блок вимикача з роз’єднувачами на 35 кВ |
| Б35-22 | Блок прийому ПЛ -35 кВ |
| Б35-26 | Блок опорів ізоляторів 35 кВ |
| Б35-30 | Блок прийому 35 кВ |
| Б35-32/к | Блок шинних апаратів 35 кВ |
| Б35Б-34 | Блок розрядників 35 кВ |
| Б110-10 (12) | Блок прийому ПЛ. – 110 кВ |
| Б110Б-7 (9) | Блок роз’єднувачів 110 кВ |
| Б110-4/к | Блок трансформаторів напруги |
| Б110Б-2/к, (3/к) | Блок трансформаторів струму |
| Б110Б-1 | Блок вимикачів ВГТ – 110-40/2500УХЛ1, чи ВМТ –110Б-25/1250, чи LTB-145D1 (ABB), чи 3AP1FG-145 (Siemens), чи S-145F/3131(Alstom) |
| Б110-14 (16,18) | Блок опорних ізоляторів |
| Б110-20 | Блок розрядників 110 кВ |
| Б110-28 | Блок опорних ізоляторів |
| Б10-3 | Блок трансформаторів струму 10 кВ |
| Б10-1 | Шинний міст 10 кВ |
Комплектні трансформаторні підстанції з ВН 110 кВ цього ж заводу випускаються з двообмотковими та триобмотковими трансформаторами. На стороні нижчої напруги застосовані КРП зовнішньої установки з шафами типу КУ-10. Технічні характеристики КТПБР-110 наведено в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5
Технічні характеристики КТПБР-110
| Найменування параметра | Значення параметра на стороні | ||
| 110 кВ | 35 кВ | 10(6) кВ | |
| Кількість силових тр-рів | 1 або 2 | ||
| Потужність силових тр-рів, кВА | 2500-40000 | ||
| Номінальні напруги, кВ | 10(6) | ||
| Номінальний струм збірних шин, А | 1000-3150 | ||
| Кількість приєднань | 2-4 | 5-30 | |
| Ударний струм КЗ, кА | |||
| Напруга оперативного струму, В | =220, випрямлена |
В особливих умовах застосовують спеціальні конструкції підстанцій - в основному закритого типу. Вводи на такі підстанції теж, як правило, закритого типу, тобто виконані кабельними лініями ВН. Такі конструкції розглядаються у спеціальній літературі [5.4, 5.5]
Приклад виконання схеми КТПБР-110 наведений на рис.5.5.
Рис. 5.5. Схема з’єднання блоків для КТПБР-110
Наступним кроком у розвитку конструкцій можна вважати укрупнення блоків.
На рис.5.5 наведено моноблочну елегазову підстанцію фірми GE-HITAСHI HVB з вищою напругою 110кВ потужністю трансформатора 30 МВА (без примусової вентиляції) та 45МВА (з примусовою вентиляцією).
а)
| 1 – ізолятори вводів з трансформаторами струму; 2 – моноблок з комутаційною апаратурою та силовим трансформатором в елегазовому середовищі. |
б)
Рис. 5.6. Моноблочна елегазова підстанція (розміри наведено в дюймах): а) зовнішній вигляд підстанції; б) принципова однолінійна схема.
Розподільні пункти
Розподільні пункти (РП), як вузли ЕПС, можуть відігравати роль приймальних пунктів, якщо напруга ліній живлення та розподільної мережі збігаються, а також роль розподільних підстанцій – без функції трансформації напруги. Спорудження таких пунктів є доцільним у випадках необхідності приймання відносно значної потужності, що передається на об’єкт лініями 6 або 10кВ,– такі РП називають часто центральними (ЦРП), та розподілу її для потужних електроприймачів та споживачів. На промислових підприємствах РП використовують для живлення груп потужних електроприймачів – синхронних та асинхронних двигунів насосних, компресорних станцій, димотягів та інших зосереджених груп споживачів середньої напруги.
Принципові електричні схеми РП практично нічим не відрізняються від схем розподільних злагод вторинної напруги ГПП, тобто найширше застосування знайшла схема з однією секціонованою системою шин. На відміну від трансформаторних підстанцій, які доцільно розміщати в центрах навантажень, РП розташовують на межі ділянки, що обслуговується, з боку джерел живлення. Таким чином запобігають зустрічним потокам потужності, наявність яких значно погіршує техніко-економічні показники мережі.
Кількість РП на об’єкті визначається кількістю груп електроприймачів та споживачів, для живлення яких вони побудовані, а також можливістю об’єднання двох або більше РП в одну, якщо це дозволяє їх територіальне розташування та виробничі особливості. Однак, надмірне збільшення чисельності комірок ліній на кожній секції може призвести до погіршення умов експлуатації та надійності електропостачання, тому їх повинно бути не більше 20. З іншого боку, мінімальна кількість лінійних комірок не може бути меншою чотирьох, інакше втрачається практичний сенс застосування РП.
Конструктивно РП виконуються на основі широкого застосування комплектних елементів (комірок), які випускає промисловість серіями, що відповідають різним умовам їх використання. Застосування комплектних пристроїв підвищує загальну якість електроустановок, надійність її роботи, безпеку обслуговування, мобільність монтажу та реконструкції, а також значно спрощує будівельну частину. Відпадає потреба у складних будівельних конструкціях для комірок вимикачів та іншого обладнання. Приміщення РП виглядають дуже простими у будівельному відношенні, а повністю закриті комплектні РП можна розташовувати безпосередньо в промислових приміщеннях без будівельних оболонок.
Комплектні пристрої повністю з усіма апаратами, вимірювальними приладами та допоміжними пристроями виготовляють, комплектують та випробовують на заводі та у зібраному вигляді поставляють на місце монтажу. Це надає суттєвий економічний ефект, оскільки значно здешевлює та прискорює будівництво й дозволяє проводити монтаж індустріальними методами.
Комплектні розподільні пристрої, які випускала та випускає промисловість, мають два типи виконання: таке, в якому вимикачі, трансформатори власних потреб та напруги розміщені на візках і можуть викочуватись, тобто виcувні й таке, в якому всі апарати закріплені в комірках, тобто стаціонарні. Обидва виконання вирішують основні завдання індустріалізації електромонтажних робіт, підвищення надійності, безпеки, гнучкості та економічності розподільних споруд. Значне підвищення надійності та безпеки експлуатації досягається завдяки тому, що усі струмовідні частини закриті з ущільненням, що зменшує проникнення пилу і тим самим підвищує надійність роботи ізоляції, широко застосовані різного роду блокування, які не дозволяють, наприклад, відкрити комірку за наявності напруги. В комплектних розподільних пристроях типу КРУ додаткове підвищення надійності, безпеки та гнучкості експлуатації досягається завдяки можливості швидкої заміни основного елемента – вимикача шляхом його викочування на візку для ремонту й ревізії, можливості проведення відповідного комплексу робіт на спеціальних стендах, а також за рахунок застосування замість роз’єднувачів спеціальних штепсельних контактів.
Висувні комірки типу КРУ застосовують у найбільш складних, великих й відповідальних електроустановках з великою кількістю комірок, коли необхідно мати можливість швидкої заміни вимикачів. До таких устав відносяться машинні зали на металургійних та хімічних підприємствах, великі компресорні, насосні та інші подібні споживачі. Однак, ці комірки значно дорожчі від стаціонарних комірок типу КСО.
Крім комірок з вимикачами є комірки з трансформаторами напруги, розрядниками та інші, які необхідні для комплектування РП.
Найширше застосування знайшла серія КРУ2-10-20У3 з олійними вимикачами, яка за своїми технічними параметрами та габаритами підходить для більшості електроустановок. Широко застосовувалась в промисловості також серія К-ХII, а з 1980 р. замість неї серія К-26.
Серія КР-10/31,5У3 з малоолійними вимикачами застосовується в електричних мережах з підвищеним рівнем струмів КЗ, а також в електроустановках з різко змінним ударним навантаженням (прокатні стани, дугові електропечі).
В промислових мережах застосовувались і інші серії типу КРУ. Крім того, були розроблені й нові серії малогабаритних КРУ: з компактними колонковими вимикачами з невеликим об’ємом дугогасної рідини, а також з вакуумними вимикачами, які найбільше підходять для частих комутацій.
Як приклад компоновки на рис.5.7.,а представлено комірку зі стаціонарним вимикачем, а на рис 5.7.,б – з висувним вимикачем Рівненського заводу найбільш уживаної серії КУ-10. Вона складається з трьох відсіків: збірних шин; лінійного, в якому розташовані трансформатори струму та кінцеві кабельні муфти; відсіку візка, що викочується, на якому розташований вимикач. У верхній частині комірки розташована релейна шафа. Для огляду та ревізії збірних шин та ізоляторів у верхній частині шинного відсіку зроблено кришку, що знімається. У відсіку візка може бути встановлено вимикач, чи трансформатор напруги, чи розрядники тощо. Цей відсік відділено від відсіку трансформаторів струму та шинного відсіку шторками, які автоматично відкриваються при закочуванні візка й закриваються при його викочуванні. За відсутності візка шторки та внутрішні дверцята створюють суцільну металеву перепону, яка перешкоджає випадковому дотику до частин, розташованих у інших відсіках, що можуть бути під напругою.
Відсік трансформаторів струму відділений від відсіку збірних шин металевою перегородкою, а від відсіку вимикача – внутрішнім з’ємним листом та шторкою.
Візок представляє собою жорстку каркасну конструкцію на коліщатах. З тильного боку у верхній та нижній частинах каркаса розташовані штепсельні контакти, які зв’язані ошиновкою з верхніми та нижніми контактами вимикача. На фасаді візка змонтовано привод вимикача разом з допоміжною апаратурою.
| 
|
| а) | б) |
Рис. 5.7. Лінійні комірки розподільних пристроїв 10(6)кВ Рівненського заводу: а – зі стаціонарним вимикачем, б – з висувним вимикачем
В релейній шафі знаходяться прилади вимірювання та обліку, апарати керування, захисту та сигналізації. У комірках з вимикачами передбачено механічне блокування, яке не дозволяє вкочування візка в комірку з увімкненим вимикачем, а також увімкнення вимикача в проміжку між контрольним та робочим положенням візка.
В комірках КРУ, в яких встановлено роз’єднувачі заземлення, передбачено блокування, яке не дозволяє вкочування візку в робоче положення при увімкненому стані цього роз’єднувача та увімкнення роз’єднувача при робочому стані візка.
В комірках КРУ зовнішньої установки забезпечено місцевий підігрів, який забезпечує нормальну роботу привода, реле, лічильників та вимірювальних приладів.
Комплектно-розподільний пристрій зовнішнього призначення типу КРДЗ-10 наведений на рис. 5.8.
КРДЗ-10 призначені для розміщення в них КРУ серії КРД-10 й разом з шафами КРЗ-10 вони складають ізольоване від зовнішнього середовища приміщення з вхідними дверима і коридором обслуговування. КРДЗ-10 обладнанні системами освітлення та вентиляції.
КРДЗ-10, як правило, входять в склад КТПБР-35/10 (6), але можуть постачатись і за окремим замовленням. Технічні характеристики комплектно-розподільного пристрою зовнішнього призначення типу КРДЗ-10 наведено в табл. 5.6.
Рис. 5.8. Комплектно-розподільний пристрій типу КРДЗ-10
Таблиця 5.6
Технічна характеристика КРДЗ-10
| Номінальна напруга, кВ | 6, 10, 630, 1000, 1600 |
| Номінальний струм головних з’єднань шаф, А | 630, 1000, 1600 |
| Номінальний струм збірних шин, А | 50, 100, 150, 200, 300 |
| Рівень ізоляції | нормальна по ГОСТ 1516.1 |
| Види ізоляції | повітряна |
| Види лінійних високовольтних з’єднань | кабельне, повітряне |
| Ступень захисту шаф по ГОСТ 14254 | ІР44 (при зачинених дверях) |
| Наявність коридору обслуговування | з коридором |
| Наявність теплоізоляції шаф | без теплоізоляції |
| Габаритні розміри, мм: (ширина × глибина × висота) | 7440×5760×3198 |
Стаціонарні комплектні розподільні пристрої типу КСО на напругу 6(10)кВ застосовують нарівні з КРУ у випадках, коли їх технічні параметри відповідають вимогам даної електроустави. Останнім часом виготовлялися два основні типи комірок розподільних пристроїв цього типу на напругу 6(10)кВ: КСО-272 з олійними вимикачами типу ВМГ-10 та ВМПЭ на номінальні струми 400, 630, 1000 А та струм вимкнення КЗ 20 кА. Експлуатаційні організації часто віддають перевагу простішим та значно дешевшим РП з комірками типу КСО одностороннього обслуговування у порівнянні з більш складними та дорогими комірками типу КРУ, які у зв’язку з необхідністю двостороннього обслуговування вимагають до того ще й більших приміщень. Стаціонарні розподільні пристрої одностороннього обслуговування мають таким чином певні переваги й широко застосовуються на підстанціях невеликої та середньої потужності. Для комплектування розподільного пристрою комірками КСО використовують, крім основної комірки з вимикачем, виконання комірок з вимикачами навантаження, з роз’єднувачами та запобіжниками, трансформаторами напруги та власних потреб, розрядниками, комірок вводів тільки з роз’єднувачами або вимикачами навантаження тощо. Для вводів з трьома і більше кабелями, а також для шинних вводів, застосовують спеціальні комірки. Для живлення власних потреб передбачений блок з двох комірок, в якому розміщений трансформатор потужністю до 25кВА та розподільний пристрій напругою до 1000В. Якщо живлення власних потреб здійснюється ззовні, цей розподільний пристрій розміщують окремо.
Лінійна комірка типу КСО-272 з олійним вимикачем типу ВМГ-10 чи вимикачем навантаження, поділена на три частини. У верхній частині розташовані збірні шини та шинний роз’єднувач, у середній частині - вимикач, у нижній - лінійний роз’єднувач, кінцеві кабельні муфти та трансформатори струму. Вимикач відділений від шинного та лінійного роз’єднувачів плитами відповідно з прохідними ізоляторами та прохідними трансформаторами струму. Обслуговування комірок дозволяється тільки при вимкнених вимикачах та обох роз’єднувачах та увімкнених роз’єднувачах заземлення.
| 
|
| а) | б) |
Рис. 5.9. Схеми розподільних пунктів з комірками: а – типу КСО з вимикачами навантаження та запобіжниками, б – з висувними вимикачами.
Для запобігання помилкових операцій при обслуговуванні та ремонті в комірках передбачені наступні механічні блокування:
· блокування привода вимикача з приводами лінійного та шинного роз’єднувачів, яке виключає можливість оперування приводами роз’єднувачів при увімкненому вимикачі;
· блокування привода вимикача навантаження з приводом шинного роз’єднувача, яке не допускає можливості оперування роз’єднувачем при увімкненому стані вимикача навантаження;
· блокування, яке не допускає увімкнення заземлювальних ножів вимикача навантаження та роз’єднувачів при увімкнених робочих ножах;
блокування, яке не допускає увімкнення вимикачів навантаження та роз’єднувачів при увімкнених ножах заземлення.
Приводи роз’єднувачів та заземлювальних ножів мають пристрої їх закриття спеціальним замком.
Заземлення збірних шин здійснюється в комірці трансформатора напруги.
| 
|
| а) | б) |
в)
Рис 5.10. Елементи РП типу КРУ/TEL фірми Таврида Електрик Україна:
а – модуль вимикача, б – зовнішній вигляд шафи на чотири модулі,
в – конструкція та розміри шафи
Малогабаритні комірки КСО-366 застосовують у невеликих РП з вимикачами навантаження, роз’єднувачами й запобіжниками. Вони мають десять виконань, основними з яких є комірки з вимикачами навантаження, на які й розраховані габарити комірок. В комірці серії КСО може бути встановлений трансформатор власних потреб потужністю до 25кВА. Збірні шини прокладаються відкрито над камерами.
Приклади принципових схем РП з комірками типів КРУ та КСО наведені на рис.5.9.
"Таврида Електрик Україна" виробляє комплектні розподільні пристрої серії TEL, які призначені для застосування у складі комплектних трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та інших закритих РП загально промислового призначення.
КРУ/TEL формуються з необхідної кількості окремих компактних шаф шляхом їх сполучення під час монтажу. Шафи КРУ/TEL мають конструкція каркасно-панельного типу з металевою негерметизованою оболонкою.
У свою чергу шафи КРУ/TEL складаються з модулів, які відрізняються за функціональним призначенням. Базовий комутаційний модуль складається з вакуумного вимикача ВВ/TEL, роз’єднувача-заземлювача, трансформаторів струму та давача напруги ємнісного типу (рис. 5.10,а)
На рис 5.11. наведено принципову схему РП, виконаної на основі шаф типу КРУ/TEL.
| Секція 1 | Секція 2 | ||
| Шафа 1 | Шафа 2 | Шафа 3 | Шафа 4 |
Рис. 5.11. Принципова однолінійна схема РП на основі шаф КРУ/TEL