Главная | Обратная связь

Пристрої захисного вимкнення

Захист людей від уражень електричним струмом в побуті, торгівельних, лікувальних, адміністративних та інших приміщеннях, на будівельних майданчиках, сільськогосподарських об’єктах, в басейнах тощо, де можливий безпосередній чи посередній контакт людини і з струмовідними частинами є найважливішою задачею, яку необхідно вирішувати під час проектування та експлуатації мереж низької напруги. Для цього використовують цілу низку заходів, пов’язаних з посиленням ізоляції, вирівнюванням потенціалів, покращенням якості пристроїв уземлення тощо. Дуже ефективним заходом є застосування пристроїв захисного вимкнення (ПЗВ), для побудови яких використовувались раніше різні принципи. Найбільш вдалими виявилися ПЗВ, в основу принципу дії яких покладено вимірювання суми струмів приєднання, значення якого в нормальному режимі дорівнює струму небалансу (витоку) й близьке до нуля. Під час пошкодження ізоляції чи пробою на корпус струм небалансу (диференційний струм) значно зростає, перевищує уставку і пристрій вимикається. Перші повідомлення про такі ПЗВ, керовані диференційним струмом, відносяться до 1928 р. Рівень розвитку технологій не дозволяв досягти тоді прийнятних значень струмів та часу спрацювання. Лише в сімдесяті роки ХХ століття вдалося розробити апарат із струмом спрацювання до 10мА та швидкодією порядку 10 мс, який може надійно захистити людину навіть у випадку прямого дотику. З цього часу почалось інтенсивне впровадження ПЗВ, чому сприяло розроблення та прийняття нормативних документів МЕК. Кількість встановлених ПЗВ в Європі на сьогодні оцінюється на рівні до одного мільярда, в результаті чого (разом з іншими заходами) досягнуто зменшення електротравматизму більше, ніж на порядок (з 30-40 смертельних випадків на 1 мільйон жителів на рік до 1 – 0,6).

Рис 6.22. Конструкція, характеристики, принципова схема двополюсного та чотириполюсного вимикача навантаження з ПЗВ

Принцип дії ПЗВ, керованих диференційним струмом, зрозуміло з викладеного вище, а склад ПЗВ, конструктивне виконання та способи їх приєднання до мережі показані на рис.6.22.

ПЗВ характеризують та вибирають за наступними параметрами:

- кількість полюсів;

- номінальна напруга U_ном;

- номінальний робочий струм І_ном;

- номінальний диференційний струм спрацювання І _ном

- допустимий наскрізний струм І_доп.кз.

- час вимкнення (визначається типом ПЗВ) t_вим.

ПЗВ випускають на струми І _ном = 10, 30, 100, 300, та 500 мА без витримки часу, а також з витримкою часу – селективні.

Відомо, що для виникнення полум’я в точці пошкодження ізоляції достатньо виділення потужності, рівної 60 Вт, значення струму при 220 В – 300мА. Таке пошкодження може виявити і вимкнути тільки ПЗВ й запобігти тим самим виникненню пожежі.

Використання ПЗВ в мережах НН регламентоване новими Правилами будови електроустановок [6.1] й детально розглянуто в [6.9].