 |
|
ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО СТУПЕНЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД
Ступінь очищення або розбавляння стічних вод перед їх скиданням у водойму визначають після встановлення величини а за рівнянням Фролова-Родзіллера:
α = (1-β)/(1 + Q/qβ), (9)
де β = е-α 
; L – відстань за фарватером від місця скидання стічних вод до найближчого створу водокористування, м; α – коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішування; визначається за формулою
(10)
де φ – відношення відстаней між місцями скидання і водокористування за фарватером по прямій лінії; є приймають таким, що дорівнює 1 за берегового і 1,5 – за стрижневого скидання стічних вод; Е – коефіцієнт турбулентної дифузії, що для рівнинних рік становить
E = VсерНсер/200, (11)
де Vсер – середня швидкість течії ріки, м/год; Нсер – середня глибина русла, м. Остаточна кратність необхідного розбавляння стічних вод дорівнює
n = (a + Q + q)/q (12)
У разі скидання стічних вод у непроточні водойми (озера, водосховища тощо) використовують метод М. А. Руффеля, за яким повне розбавляння стічних вод (nпов) є результатом сумісного впливу початкового розбавляння (nпоч), ЩО відбувається в місці випускання у водоймі за рахунок швидкості вихідного струменя, і основного (nосн), що здійснюється під час подальшого протікання струменя:
nпов = nпоч nосн. (13)
Величину nпоч визначають за додатковими формулами, різними для поверхневого й глибинного випускання, а nосн – за графіками-номограмами, наведеними в довідниках.
З екологічного погляду розбавляння стічних вод перед скиданням у водойми є недосконалим технологічним прийомом, який не зменшує скидання забруднювальних речовин. Тому ним варто користуватися в окремих випадках, коли кількість забруднювальних речовин незначна і на підприємстві невеликий об'єм стічних вод.
Таблиця 4. Показники якості питної води
| № пор. | Показник | Одиниця | Норматив, не більше | Клас небезпеки |
| Неорганічні компоненти – токсикологічні показники | ||||
| Алюміній | мг/дм3 | 0,2(0,5) | ||
| Барій | мг/дм3 | 0,1 | ||
| Арсен | мг/дм3 | 0,01 | ||
| Селен | мг/дм3 | 0,01 | ||
| Свинець | мг/дм3 | 0,01 | ||
| Нікель | мг/дм3 | 0,1 | ||
| Нітрати | мг/дм3 | 45,0 | ||
| Фтор | мг/дм3 | 1,5 | ||
| Органічні компоненти | ||||
| Тригалометани (ТГМ, сума) | мг/дм3 | 0,1 | ||
| Хлороформ | мг/дм3 | 0,06 | ||
| Дибромхлорметан | мг/дм3 | 0,01 | ||
| Тетрахлоркарбон | мг/дм3 | 0,002 | ||
| Пестициди (сума) | мг/дм3 | 0,001 | - | |
| Інтегральні показники | ||||
| Окиснюваність (К2МnО4) | мг/дм3 | 4,0 | - | |
| Загальний органічний вуглець | мг/дм3 | 4,0 | - | |
| Органолептичні показники | ||||
| Запах | ПР | - | ||
| Каламутність | НОМ | 0,5(1,5) | - | |
| Кольоровість | град | 20(35) | - | |
| Присмак | ПР | - | ||
| Водневий показник, рН, у діапазоні | Одиниці рН | 6,5-8,5 | - | |
| Мінералізація загальна (сухий залишок) | мг/дм3 | 1000(1500) | - | |
| Твердість загальна | мг ∙ екв/дм3 | 7(10) | - | |
| Сульфати | мг/дм3 | 250(500) | ||
| Хлориди | мг/дм3 | 250(350) | ||
| Мідь | мг/дм3 | 1,0 | ||
| Манган | мг/дм3 | 0,1 | ||
| Залізо | мг/дм3 | 0,3 | ||
| Хлорфеноли | мг/дм3 | 0,0003 | ||
| Показники радіаційної безпеки | ||||
| Загальна об'ємна активність альфа-випромінювачів | Бк/дм3 | 0,1 | - | |
| Загальна об'ємна активність бета-випромінювачів | Бк/дм3 | 1,0 | - | |
| Мікробіологічні показники безпеки | ||||
| Число бактерій в 1 см3 води, що досліджується (ЗМЧ) | Колонієутворювальних одиниць (мікроорганізмів)/см3, КУО/см3 | - | ||
| Число бактерій групи кишкових паличок (коліформних мікроорганізмів) в 1 см3 води, що досліджується (індекс БГКП) | Колонієутворювальних одиниць (мікроорганізмів)/дм3, КУО/дм3 | - | ||
| Число термостабільних кишкових паличок (фекальних коліформ - індекс Фк) в 100 см3 води, що досліджується | Колонієутворювальних одиниць (мікроорганізмів)/ 100см3, КУО/100см3 | - | - | |
| Число патогенних мікроорганізмів в 1дм3 води, що досліджується | Колонієутворюваль- них одиниць (мікро- організмів)/дм3, КУО/дм3 | - | - | |
| Число коліфагів в 1дм3 води, що досліджується | Бляшкоутворювальних одиниць /дм3, БУО/дм3 | - | - | |
| Паразитологічні показники безпеки | ||||
| Число патогенних кишкових найпростіших у 25 дм3 води, що досліджується | Штук (клітин, цист)/25дм3 | - | - | |
| Число кишкових гельмінтів у 25 дм3 води, що досліджується | Штук (клітин, яєць, личинок)/25дм3 | - | - |