 |
|
Первинні засоби пожежогасіння, вогнегасник
До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники, внутрішніпожежні крани з рукавами, а також пожежний інвентар: бочки з водою та ящики з піском, пожежні відра. совкові лопати, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, пожежний інструмент: гаки, ломи, сокири тощо. Пожежний інвентар має бути пофарбований в червоний та білий кольори, а пожежний інструмент — в чорний.
Детальніше розглянемо вогнегасник як один із засобів пожежегасіння. Вогнегасник г первинним засобом гасіння вогнища пожежі, яка щойно виникла,тобто він максимально ефективний на початковому її етапі. Вони бувають різних видів.
Залежно від способу транспортування до місця пожежі, вогнегасникиподіляють на:
- переносні, конструктивне виконання та маса яких забезпечуютьзручність їхнього перенесення людиною (можуть бути ручними—чи ранцевими);
6. пересувні, змонтовані на колесах чи візку.
За видом вогнегасної речовини, вогнегасники поділяють на:
7. водні (із зарядом води чи води з добавками);
8. пінні (із зарядом піноутворювачів різноманітних видів);
9. повітряно-пінні (із зарядом водного розчину піноутворювальнихдобавок):
10. хімічно-пінні (із зарядом хімічних речовин, які на момент приведеннявогнегасника в літо вступають у реакцію з утворенням піни та надмірноготиску);
11. порошкові (із зарядом вогнегасного порошку);
12. вуглекислотні (із зарядом діоксиду вуглецю);
13. хладонові (із зарядом вогнегасної речовини на основі галогенізованихвуглеводнів);
14. комбіновані (із зарядом двох і більше вогнегасних речовин).
Подання вогнегасної речовини в різних типах вогнегасників здійснюється:
1. піл тиском газу-витискувача. який міститься в окремому малолітражномубалоні;
2. пі я тиском газу-витискувача. який постійно знаходиться в корпусі(такі вогнегасники називають закачними);
3. під тиском газів, шо утворюються у результаті хімічної реакції.
У назві вогнегасника великими літерами зазначається тип вогнегасника, ачерез дефіс цифрами - об’єм заряду (для водних, пінних та повітряно-пінних) абомаса заряду (для порошкових, газових та комбінованих) із зазначенням номеравідповідних технічних умов, наприклад: ..Вогнегасник порошковий ВП-5 ТУ У538885-003-95”. інструкції щодо застосування вогнегасників містять пояснювальнийтекст і піктограми. При маркуванні позначаються також класи пожеж, які можнагасити ним вогнегасником.
Пінні вогнегасники бувають хімічні і повітряно-хімічні і застосовуються длягасіння твердих матеріалів і горючих речовин невеликої площі. Найбільшпоширеними є пінні вогнегасники ОХП-ІО. ОП-М. ОП-9ММ.
Вогнегасник хімічно-пінний ОХП-ІО:
1 - корпус; 2 - сприск; 3 - важіль запуску; 4 - кільце ущільнювальне; 5 - кришка; 6 - шток; 7 - пружина; 8 - шайба упорна; 9 - клапан; 10 - стакан; 11 - ручка.
Вогнегасник ОХП-ІО являє собою сталевий балон об'ємом 10 л. Балон закінчується горловиною з різьбою і отвором (сприском). На горловину нагвинчено кришку із штоком і ручкою. Отвір закрито мембраною, яка запобігає витіканню рідини і розривається під дією тиску. Щоб привести вогнегасник у дію, необхідно повернути ручку запірного пристрою на 180°, і перевернути вогнегасник догори дном і направити
сприск у вогнище. При повороті ручки відкривається кислотний стакан, і кислотна частина заряду виливається у балон, змішуючись з лужною частиною заряду. В результаті їх взаємодії утворюється діоксид вуглецю, який інтенсивно перемішує рідину і піну. Тиск у балоні підвищується, і піна викидається через сприск назовні. Довжина струменя 6-8 м, час дії - 60 с.
Якщо при використанні вогнегасника ОХП-ІО на поверхню шкіри потрапилахімічна піна, то для запобігання подразненням та хімічним опікам необхіднопромити це місце великою кількістю води.
Випускаються також густопінні хімічні (ОП-М) і хімічно-повітрянівогнегасники ЮХВП-10).
Повітряно-пінні вогнегасники бувають переносні ОВГІ-5, ОВП-9, ОВП-10.01 і стаціонарні ОВП-ЮО.ОІ, ОВПУ-250. Заправляються вони 6%-ним водним розчином піноутворювача (ПО-1, ПО-6, ПО-11). Тиск в корпусі 1 утворюється стисненим діоксидом вуглецю, який знаходиться в спеціальних балонах 2 усередині вогнегасника. Вогнегасник приводиться в дію натиском пускового важеля 3, при цьому проколюється мембрана балону і діоксид вуглецю надходить у корпус. Повітряно-механічна піна утворюється в розтрубі 4, який виходить з корпусу.
Вогнегасники ОВП-5 і ОВП-10.01 мають відповідно такі основні технічні дані: продуктивність - 170 і 540 л; довжина струменя - 4-5 м; час дії - 20 і 45 с; повна маса - 7,5 і 14,0 кг.
До газових вогнегасників відносять вуглекислотні аерозольні і вуглекислотно-брометилові. Вуглекислотні аерозольні вогнегасники випускаються переносні - ОУ-
4. ОУ-3. ОУ-5. ОУ-8 і пересувні - ОУ-25. РУ-80, РУ-400.
Вуглекислотні вогнегасники застосовуються для гасіння пожежі класу В(ГОРІННЯ рігткюс речовин, крім тих, шо можуть горіти без доступу повітря) , та
електроустаткування під напругою до 1 кВ.
Вогнегасники вуглекислотні ОУ-2 та ОУ-5:
1 - корпус; 2 - головка; 3 - розтруб; 4 - гайка; 5 - запобіжна мембрана; 6 - шайка; 7 - кільце ущільнювальне; 8 - запобіжна чека; 9 - важіль керування клапаном; 10-ручка; 11 - кулачок; 12-пггок; 13-клапан; 14-пружина; 15 - трубка сифонна.
Для приведення в дію таких вогнегасників потрібно:
3.розтруб вогнегасника 3 спрямувати на осередок пожежі (розтруб
легко фіксується в зручній позиції для викидання вогнегаеної речовини);
4.видалити запобіжну чеку 8;
5.натиснути на важіль керування клапаном 9, одночасно тримаючись за ручку 10.
Далі розпочати викидання вогнегасної речовини на осередок пожежі.
Під час гасіння пожежі класу В розтруб вогнегасника має бути срямований в основуосередку пожежі, щознаходиться найближче до оператора. Не можна братися руками за розтруб, тому що температура снігоподібної вуглекислоти, що викидається, становить мінус 78 °С.
У балонах знаходиться рідкий діоксид вуглецю під тиском 6,0 МПа для переносних вогнегасників і 15,0 МПа - для пересувних. Для приведення в дію переносний вогнегасник перевертають догори дном, розтруб направляють на вогнище і натискають на важіль затвору. Стиснений діоксид вуглецю виходить з балону, в результаті зниження тиску і розширення в розтрубі перетворюється в сніжну масу з температурою -ЗО °С. Дія такого вогнегасника комбінована - охолоджує вогнище пожежі та ізолює його від кисню повітря.
Вогнегасник брометило-хладоновий ОБХ-3, хладоновий ОХ-3, вуглекислото- брометилові вогнегасники ОУБ-ЗАд і ОУБ-7А застосовують для гасіння невеликих вогнищ, пожеж горючих речовин і матеріалів, електроустановок під напругою 380 В, у складських приміщеннях, на автомобілях, які перевозять пально-мастильні матеріали (ПММ), на бензоколонках. Вогнегасники ефективно працюють при температурі -60 - +55 °С.
Вуглекислотно-брометилові вогнегасники за конструкцією подібні до вуглекислотних. Вогнегасним зарядом є суміш ЧНД — 97 % брометилу і 3 % діоксиду вуглецю. Час дії вогнегасників — 20...30 с, довжина струменя — 3-4 м. Для викиду заряду у вогнегасник накачують повітря під тиском 0,86-0,9 МПа.
Порошкові вогнегасники застосовують для гасіння невеликих за площеюпожеж горючих рідин, газів, електроустановок під напругою до 1000 В. Вонивипускаються таких типів: ОП-1 ..Момент”. ОП-1Б ..Момент”, ОП-1 В „Момент',ОП-2А. ОП-2М. РП-5.01: РП-5.02. ОП-5А. ОП-5В: ОП-9, ОП-ІО(з), РП-50, ОПС-10А. ОПС-Ю. ОП-100. ОППС-Ю. СП-120, РП-250. вогнегасники порошковіуніфіковані ОПУ-2 і ОПУ-5.
Для приведення в дію вогнегасника ОП-9 потрібно: видалити запобіжну чеку 19; натиснути та відпустити кпопку 17, у результаті чого голка руйнує мембрану балона 4 та газ-витискувач надходить через отвори в голівці 2 та сифонну трубку 5 в корпус 1 вогнегасника, створюючи в ньому надлишковий тиск та виконуючи спущення вогнегасного порошку; натиснути на важіль керування 7, при цьому відкривається клапан 10 та вогнегасна речовина крізь сифонну трубку 5, рукав 3 та
насадку-розпилювач 6 подається на вогнище пожежі.
Вогнегасник порошковий уніфікований ОІЇУ-5:
1 - корпус; 2 - ручка; 3 - головка; 4 - гайка накладна; 5 - рукав; 6 - пістолет-розпилювач; 7 - голка; 8 - шайба; 9 - перехідник; 10 - підхват голки; 11 - запобіжна чека; 12 - вісь; 13 - штифт;
14 - кільце ущільнювальне; 15 - кільце гумове; 16 -балон з робочим газом; 17 - трубка сифонна; 18 - трубка газопідвідна; 19 - кільце ущільнювальне; 20 - пружина; 21 - шайба упорна; 22 - кільце ущільнювальне.
Вогнегасник порошковий ОП-9:
1- корпус; 2 - головка; 3 - рукав; 4 - балон з робочим газом; 5 трубка сифонна; 6— насадка-розпилювач; 7 - важіль керування клапаном; 8 - ручка; 9 - кільце ущільнювальне; 10 - клапан; 11 - перехідник; 12 - гайка накидна; 13 - кільще
ущільнювальне; 14-штифт; 15-пружина; 16-вісь; 17 - кнопка з голкою; 18-пружина; 19 - запобіжна чека; 20- кільце ущільнювальне; 21 - запобіжний клапан.
Вогнегасник порошковий уніфікований ОП- 10 (з):
1 - корпус; 2 - сифонна трубка; 3 - гайка; 4 - кільце ущільнювальне; 5 - клапан; 6 - головка; 7 - рукоятка; 8 - важіль; 9 - пружина; 10 - рукав; 11 - запобіжна чека; 12 - вісь; 13 - заклепка; 14 - манометр; 15 - насадка. Для припинення викидання вогнегасної речовини необхідно
відпустити важіль 7.
Крім вищеописаних вогнегасників промисловість випускає багато інших типів: аерозольний хладоновий (ОАХ-0,5), хладонові (ОХ-3, ОХ-7), рідинні (ОЖ-5, ОЖ-Ю), автоматичні вогнегасники (УАП-
А5, УАП-А8, УАП-А16). ^
Принцип дії ВХПП ґрунтується на хімічній реакції змішування лугу та кислоти, які розміщуються ізольовано один від одного всередині корпусу вогнегасника. В основу дії ВПП покладено реакцію зміщування води з піноутворювачем. Особливі переваги в експлуатації ВХПП та ВПП виділити досить складно, але є ряд негативних моментів: гранична температура їх використання (5-40 °С); вони призначені для первинного гасіння тільки пожеж класу А (горіння твердих речовин) та В (горіння рідких речовин).
В основу порошкового вогнегасника покладено дію порошка, викинутого з допомогою стисненого повітря. Ці вогнегасники бувають двох типів: балонні ( до абревіатури додається літера Б: ВП-5Б) та закачувальні—(ВП-3, ВП-5). Для користування ними необхідно: пробити балон із стисненим повітрям (за допомогою чеки чи продавлюванням клапана), почекати кілька секунд (якщо вогнегасник балонного типу) і спрямувати струмінь на вогнище. Порошок, потрапляючи на вогонь, утворює повітронепроникну плівку, під якою й припиняється горіння через відсутність кисню.
Вогнегасники тткого виду рекомендується використовувати на об’єктах народного господарства, на транспортних засобах і в побуті при первинному гасінніпожеж класу А. Б та С (газоподібні речовини). При техобслуговуванні вогнегасників першу перезарядку треба робити через 2 роки з моменту їх виготовлення, а потім щорічно.
Дія вуглекислотного вогнегасника ґрунтується на викиданні під високим тиском вуглекислоти, яка витісняє кисень з вогнища пожежі, створюючи так званий вакуумний ефект і охолоджуючи місце горіння. Ці вогнегасники дуже надійні в експлуатації, мають миттєву готовність і не потребують техобслуговування (розраховані на 10 років з моменту виготовлення), їх рекомендується використовувати в офісних приміщеннях, на транспорті чи в електроустановках напругою до 1 кВ.
Пінні вогнегасники (рис.1) використовують для гасіння загорянь майже всіхтвердих речовин і деяких рідин (бензин, нафта та ін.). Одним вогнегасником можна загасити рідину на площі 0,75-1 м2. Для запуску вогнегасника в роботу необхідно шпилькою прочистити сприск, повернути важіль до відказу (на 180° у вертикальній площині), взяти вогнегасник лівою рукою за бокову ручку, а правою — за дно і швидко перевернути його кришкою вниз (вогнегасник не вимагає яких-небудь ударів для приведення його в дію). Енергійно струснути вогнегасник і спрямувати струмінь піни в сторону полум'я. Довжина струменя піни - близько 8 м, тривалість роботи - 60-65 с. Пінним вогнегасником забороняється гасити електроустановки, які знаходяться під напругою, тому шо піна є провідником електричного струму.
Для гасіння вогню на електричних установках, які знаходяться під напругою,застосовують газові вогнегасники. Довжина викидаючого струменя досягає 2-2,5 м, тривалість гасіння вогню - 30-40 с.
Газовий вогнегасник ОУ-2 (рис. 1, б):
а) взяти вогнегасник за рукоятку і піднести його як можна ближче до вогнища пожежі;
б) повернути розтруб в сторону вогнища (рис. 1,6-1);
в) за допомогою маховичка відкрити вентиль (рис. 1,6- II);
г) енергійно струснути вогнегасник і спрямувати струмінь білого порошку („снігу”) в сторону вогнища.
Порошковий вогнегасник ОПС-6 (ОПС-Ю) (рис. 1, в):
а) піднести вогнегасник як можна ближче до вогнища пожежі;
б) різко повернути пусковий важіль на 180° (рис. 1, в -1)
в) спрямувати сопло в основу полум’я;
г) натиснути на пусковий гачок (рис. 1, в - II).
|
Рис. 1. Прийоми гасіння пожежі вогнегасниками: а) пінним, б) газовим, в) порошковим.
Вогнегасники слід встановлювати у коридорах, біля входів або виходів з приміщень., а також у пожежонебезпечних місцях, безпосередньо на технологічному обладнанні, транспортних засобах так, щоб виключалась можливість прямого попадання ня них сонячних променів і безпосередній вплив опалювальних та нагрівальних приладів.
Введенні в експлуатацію вогнегасники повинні мати:
1. інвентарні номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
2. пломби на пристроях ручного пуску;
3. бірки та маркірування на корпусі;
4. червоне сигнальне фарбування згідно з державними стандартами.
Після використання, а також у випадку, коли у вогнегасників зірвані пломби, їх необхідно негайно направити на перезарядження або перевірку.