Здавалка
Главная | Обратная связь

Класифікація штучних зубів. Вимоги. Порівняльна характеристика.



Усі штучні зуби , що застосовують в сучасному протезуванні, розрізняють за:

- матеріалом, з якого вони виготовлені: фарфорові, пластмасові, металеві (нержавіюча сталь, платина, сплави золота), комбіновані.

- за методом виготовлення: стандартні, індивідуальні: штамповані та плакеровані;

- кріпленням в базисі протеза: хімічне (монолітне); механічне: крампонне, діаторичне, трубчасте. Найкращими є ті зуби, які монолітно з’єднуються з базисом протеза;

- місцем розташування в зубному ряді: передні (фронтальні), бокові;

- за функцією: відкушувальніта жувальні

- за розміщенням на щелепі: верхні, нижні;

- кольором: штучні зуби імітують природний перехід більш світлого забарвлення напівпрозорого ріжучого краю до більш інтенсивного і темного забарвлення пришийкової зони.

- фасоном;

- величиною: фасони гарнітурів позначаються номерами; більшому номеру відповідає більший гарнітур. Гарнітури фронтальних зубів від 2 до 14 номера і гарнітури жувальних від 1 до 5 поступово збільшуються по висоті і ширині.

- формою: всі фасони фронтальних зубів мають три типи - прямокутні, овальні та трикутні.

 

Гарнітури вітчизняних пластмасових штучних зубів випускають в касетах, в окремих комірках яких знаходяться зуби одного кольору, розміру і форми. Така розфасовка штучних зубів зручна для їх економного використання при виготовленні невеликих знімних зубних протезів. Стирання пластмасових зубів не відповідає клінічним вимогам, через це строки користування знімними протезами з пластмасовими зубами не повинні перевищувати 3-4 роки, в іншому випадку можливе виникнення функціонального перевантаження природних зубів, що збереглися, оскільки останні стираються набагато швидше. Пластмасові зуби виготовляють із полімерів. Вони легко піддаються шліфовці, монолітно з’єднуються з пластмасою базису протезу, оскільки мають з нею спільну хімічну природу.

Фарфорові зуби не з’єднуються монолітно з пластмасою базиса, через це для їх кріплення розроблені спеціальні пристрої. За способом кріплення розрізняють крампонні, діаторичні та трубчасті зуби. Крампонами оснащені в основному передні зуби, але їх можуть мати і моляри. Крампони становлять собою металеві (золоті, платинові, стальні) циліндричні або гудзикоподібні штифти, з допомогою яких вони закріплюються у базисі протеза. Жувальні фарфорові зуби можуть бути діаторичними, оскільки мають на ясеневій поверхні вертикальний круглий отвір колбовидної форми, що переходить в вертикальний сліпий та в два поперечних наскрізних канали, що пронизують контактні поверхні зуба, в які потрапляє, будучи в пластичному стані, пластмаса і, затвердіваючи в них, надійно з’єднує з базисом. Трубчасті фарфорові зуби раніше застосовували в мостоподібних та бюгельних протезах (або з металевим базисом). В цих зубах створювали наскрізні отвори від приясеневої частини до оклюзійної і металеві штифти, що входили в них від базиса, розплющували спеціальними щипцями з боку жувальної поверхні, тим самим фіксуючи.

В функціональному відношенні знімні протези з фарфоровими зубами більш довговічні та ефективні, ніж з пластмасовими. Жувальна поверхня таких зубів практично не стирається. Недоліком таких зубів є їх крихкість. При глибокому прикусі, а також при інших аномаліях зубощелепової системи іноді неможливо встановити фарфоровий зуб через недостатність оклюзійного простору для надійного кріплення крампонів в базисі протеза. В таких випадках можлива комбінована постановка : в бокових відділах - фарфорові зуби, в передньому - пластмасові.

Штамповані і плакеровані зуби застосовують найчастіше в протезах для верхньої щелепи, коли можна передбачити злам фарфорових зубів, наприклад, якщо верхні фронтальні різці перекривають нижні при глибокому прикусі, або якщо нижні фронтальні зуби виступають вперед. Фарфорові зуби (неплакеровані) неможливо в цих випадках закріпити в базисі, так як немає необхідного для цієї мети проміжку між ріжучими краями нижніх фронтальних зубів і піднебінням або між зімкнутими антагоністами. Плакеровані зуби мають перевагу, оскільки по кольору і формі подібні до природніх зубів. Однак бувають випадки, коли неможливо встановити і плакеровані зуби та приходиться зупиняти свій вибір на штампованих, які найбільш міцні і для кріплення яких не потрібно потовщувати базис з язичного боку.

 

Штучні зуби повинні відповідати певним вимогам:

- виготовлені із матеріалу, що не має подразнюючої або шкідливої дії;

- мати правильну анатомічну форму;

- гарне та різноманітне забарвлення;

- різноманітний вибір за величиною;

- відновлювати недоліки функції жування;

- відновлювати естетичні недоліки;

- не повинні руйнуватися від жувального тиску;

- стійкі до стирання;

- матеріал, з якого виготовлені зуби, повинен бути доступним та дешевим.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.