 |
|
В якій відповіді правильно названо договір, який встановлює режим використання пам’ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована?
1) Захисний;
2) Локальний;
3) Охоронний;
4) Обмежувальний;
5) Спостережний;
6) Купівлі-продажу.
#3
№ 1613, 17, 1, 1, 60
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:
1) історико-культурні заповідники;
2) об’єкти фізичної культури і спорту;
3) дитячі та спортивні табори;
4) споруди народного зодчества;
5) національні природні парки;
6) пам’ятки природи.
#14
№ 1614, 17, 1, 1, 60
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:
1) навчально-туристські стежки;
2) регіональні ландшафтні парки;
3) городища, кургани, давні поховання;
4) марковані траси;
5) залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок;
6) пам’ятки природи.
#35
№ 1615, 17, 1, 1, 60
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:
1) будинки рибалок і мисливців;
2) поля давніх битв, залишки фортець;
3) споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури;
4) парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;
5) дендрологічні парки;
6) будинки відпочинку.
#23
№ 1616, 17, 1, 1, 60
Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб:
1) корисні копалини місцевого значення;
2) корисні копалини загальнодержавного значення;
3) торф загальною глибиною розробки до двох метрів;
4) прісні підземні води до 40 метрів;
5) нафту;
6) уран.
#13
№ 1617, 17, 1, 1, 60
Земельні ділянки для користування надрами, за загальним правилом, надаються користувачам надр після одержання ними:
1) спеціальних дозволів на користування надрами;
2) Державного акту на право власності на земельну ділянку;
3) гірничого відводу;
4) Державного акту на постійне користування земельною ділянкою;
5) рішення місцевої ради про надання земельної ділянки;
6) договору оренди земельної ділянки.
#13
№ 1618, 17, 1, 1, 60
Землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках:
1) звільняються від плати за користування надрами;
2) здійснюють плату за користування надрами у визначеному законодавством порядку;
3) здійснюють плату лише за геологорозвідувальні роботи;
4) не користуються жодними пільгами щодо плати за користування надрами;
5) звільняються від плати за геологорозвідувальні роботи;
6) не сплачують земельного податку.
#1
№ 1619, 17, 1, 1, 60
Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб:
1) прісні підземні води до20метрів;
2) корисні копалини загальнодержавного значення;
3) торф загальною глибиною розробки до двох метрів;
4) прісні підземні води до 40 метрів;
5) нафту;
6) уран.
#13
№ 1620, 17, 1, 1, 60
Землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках:
1) сплачують тільки акцизний збір;
2) звільняються від плати за користування надрами;
3) здійснюють плату за користування надрами у визначеному законодавством порядку;
4) сплачують збір за видачу спеціальних дозволів;
5) не сплачують земельного податку;
6) оплачують геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
#2
№ 1621, 17, 1, 1, 60
Приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами у стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві зобов’язані:
1) органи місцевого самоврядування, на території яких знаходиться земельна ділянка;
2) місцеві державні адміністрації, на території яких знаходиться земельна ділянка;
3) відповідні землевпорядні органи;
4) користувачі надр;
5) власники земельних ділянок;
6) орендарі земельних ділянок.
#4
№ 1622, 17, 1, 1, 60
Навколо історико-культурних заповідників встановлюються:
1) смуги відведення;
2) охоронні зони, з забороною діяльності, яка шкідливо впливає на додержання режиму використання цих земель;
3) округи санітарної охорони;
4) зони гірничо-санітарної охорони;
5) заборони для будь-якої господарської діяльності;
6) охоронні загорожі.
#2
№ 1623, 17, 1, 1, 60
Землі історико-культурного призначення можуть перебувати:
1) виключно у державній власності;
2) у державній і комунальній власності;
3) у колективній власності;
4) у державній, комунальній та приватній власності;
5) у комунальній та приватній власності;
6) виключно у комунальній власності.
#4
№ 1624, 17, 1, 1, 60
Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускається у виняткових випадках лиш за погодженням з ...
1) Кабінетом Міністрів України;
2) Обласними державними адміністраціями;
3) Органами державного гірничого нагляду;
4) Відповідними місцевими радами;
5) Міністерством геології та корисних копалин України;