Главная | Обратная связь

Аналіз платоспроможності підприємства і ліквідності його активів

Платоспроможність визначається здатністю підприємства до швидко­го погашення своїх короткотермінових зобов’язань за платежами. Для здійснення цих операцій необхідні грошові кошти, які підприємство мо­же отримати у результаті переведення у грошову масу найбільш ліквід­ної частини своїх мобільних засобів, або достатній запас грошей у банку і касі. Оцінка платоспроможності проводиться за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу.

Враховуючи правило зростаючої ліквідності, фахівці розрізняють три рівні платоспроможності підприємства:

— грошову (абсолютну);

— розрахункову (термінову);

— ліквідну (загальну).

У практиці аналізу фінансового стану виділяють три рівні ліквідності, які визначаються відповідними коефіцієнтами. Найбільш мо­більною частиною оборотних засобів є грошові кошти і короткотерміно­ві цінні папери. Підвищення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній вартості оборотних засобів сприяє зростанню пла­тоспроможності. Ця частина коштів приймається для визначення першого ступеня ліквідності. Такий ступінь платоспроможності визначається коефіцієнтом грошової (абсолютної) ліквідності.

Кгп = ( Кошти та їх еквіваленти + Поточні фінансові інвестиції ) : Поточні зобов’язання

Кгп _{на поч. п.} = 4,7 : 589,2 = 0,08

Кгп _{на кін. п.} =43,1 : 747,3 = 0,06

Визначивши і порівнявши показники цього коефіцієнта на початок і на кінець періоду, можна зробити висновок, що ДП «Фабрика корпусних меблів» є неплатоспроможним, оскільки значення коефіцієнта є менше за 0,2. Протягом періоду цей коефіцієнт ще більше зменшився. Це говорить про те, що на дату складання балансу підприємство здатне погасити лише 6% боргів.

Певну аналітичну цінність являє собою зіставлення з платіжними зобов’язаннями суми грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості, разом узятих. Цим визначається друга ступінь ліквід­ності, яка характеризується коефіцієнтом розрахункової платоспроможності (Крп).

Крп = Оборотні активи : Поточні зобов’язання

Крп _{на поч. п.} = 169,4 : 589,2 = 0,29

Крп _{на кін. п.} = 210,3 : 747,3 = 0,28

Порівнюючи значення цього коефіцієнта на початок і на кінець періоду, можна сказати, що платоспроможність підприємства погіршилася, оскільки коефіцієнт розрахункової платоспроможності зменшився.

Для аналізу третього рівня платоспроможності підприємства використовують коефіцієнт ліквідної платоспроможності (Клп), який визначається за формулою:

Клп = ( Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів) : ( довгострокові зобов’язання + поточні зобов’язання + доходи майбутніх періодів)

Клп _{на поч. п.} = (169,4 + 0,5) : (50,0 + 589,2) = 0,27

Клп _{на кін. п.} = (210,3 + 0,5) : 747,3 = 0,28

На кінець звітного періоду коефіцієнт ліквідної платоспроможності зріс з 0,27 до 0,28, проте цього не достатньо, оскільки для нормального функціонування підприємства цей коефіцієнт має бути більшим за 1. Він показує, що на кінець звітного періоду ДП «Фабрика корпусних меблів» зможе за допомогою всіх оборотних засобів ліквідувати усі свої боргові зобов’язання лише в розмірі 28% від загальної їх суми.

Найчастіше користуються середнім коефіцієнтом ліквідності (Ксл), без урахування різних рівнів платоспроможності. Він визначається відношенням суми оборотних (поточних) активів до суми поточних зобов'язань.

Ксл = Оборотні активи : Поточні зобов’язання

Ксл _{на поч. п.} = 169,4 : 589,2 = 0,29

Ксл _{на кін. п.} = 210,3 : 747,3 = 0,28

Як видно з обчислень, середній коефіцієнт ліквідності на кінець періоду зменшився і склав 0,28, це означає, що дане підприємство є не платоспроможним. Середній коефіцієнт ліквідності не завжди може бути правдивим, тому реальнішим вважається так званий коефіцієнт критичної ліквідності (Ккл).

Ккл = (Оборотні активи – Виробничі запаси і НЗВ) : Поточні зобов’язання

Ккл _{на поч. п.} = (169,4 – (46,8 + 23,9)) : 589,2 = 0,17

Ккл _{на кін. п.} = (210,3 – (12,1 + 0,7)) : 747,3 = 0,26

Значення коефіцієнтів є значно менші від тих, які могли б задовільнити підприємство (0,8 – 0,9), тому у даного підприємства існує загроза потрапити в скрутне фінансове становище.