Главная | Обратная связь

Основні функції професійної діяльності

ПРОЕКТУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО УСПІХУ

 

Види людської діяльності

Видів діяльності людини існує величезна кількість. Проте у всьому їхньому різноманітті є найголовніші, що забезпечують існування людини й формування її як особистості.

Розрізняють три види діяльності, що змінюють одна одну й співіснують протягом усього життєвого шляху: гра, навчання й праця. Вони розрізняються за кінцевими результатами, продуктом діяльності, організацією, особливостями мотивації.

Гра

Гра не створює суспільно значимого продукту. У грі починається формування людини як суб’єкта діяльності, і в цьому її величезне значення. Завдання гри: доставити учасникам переживань і емоцій, змоделювати процеси, в яких можна придбати новий досвід через безпосередню практичну участь. Відносини, що складаються між людьми в грі, як правило, мають штучний характер у тому розумінні цього слова, що оточуючими вони не сприймаються всерйоз і не є підставою для висновків про людину. Ігри мають велике значення в житті людей, для дітей — перш за все розвиваюче. У дорослих гра не є провідним видом діяльності, а служить засобом спілкування й розрядки. Людина зберігає ігрове поводження довго після закінчення дитячого етапу розвитку. Ігрове поводження й ігрові відносини мало впливають на реальні взаємини дорослих.

 

Навчання

Навчання є безпосередньою підготовкою до праці; воно розвиває людину розумово, фізично, естетично й лише на кінцевому етапі освоєння професії пов’язане зі створенням матеріальних і культурних цінностей. Воно виступає як вид діяльності, метою якого є набуття людиною знань, умінь і навичок. Знання — це інформація про значимі властивості світу, необхідна для успішної організації тих або інших видів теоретичної або практичної діяльності. Навички — це дії, сформовані в результаті відпрацьовування. Уміння — це способи виконання дій, засновані на придбаних знаннях і навичках.

Праця

Основним видом діяльності людини є праця — створення суспільно значимого продукту (матеріального або нематеріального). Це може бути врожай, вирощений колгоспником, сталь, виплавлена сталеваром, наукове відкриття вченого, урок, проведений учителем, картина, книга, написана письменником, зачіска, створена перукарем. Праця — це діяльність за обов’язковим завданням, результати якої — це безпосередньо цінність для самої людини, інших людей, суспільства. Праця створила людину. Саме в праці й для праці виникли й розвинулися в ході історії людські почуття, воля, людське пізнання світу. Праця — це основний вид людської діяльності, що має вирішальне значення й для суспільства в цілому, і для кожної окремої людини. Створення суспільно корисних речей — головна ознака праці, що відрізняє її від інших видів діяльності. Змінюючи в процесі праці природні умови свого життя, людина змінює й свою власну природу, розвиває свої здібності. Представники груп виступають із повідомленнями.

 

Основні функції професійної діяльності

Розвиток професійного становлення особистості:

· професіоналізація й адаптація особистості в навколишньому середовищі;

· реалізація професійного потенціалу особистості;

· професійна самоосвіта;

· самопізнання, самоаналіз, саморозвиток особистості.

 

Професіоналізація— це процес становлення професіонала. Цей процес включає:

· вибір людиною професії з урахуванням власних можливостей і здібностей;

· освоєння правил і норм професії;

· формування й усвідомлення себе як професіонала;

· розвиток своєї особистості засобами професії.

 

Дослідження й перетворення навколишньої дійсності:

· створення духовних і матеріальних благ і цінностей;

· сприяння загальному й професійному розвитку особистості й оточуючих;

· одержання засобів для життя людини й суспільства;

· розробка теоретичних положень у прикладних сферах економіки.

 

Реалізація принципів і пріоритетів державної політики:

· інформаційно-комунікативна функція;

· індустріально-економічне співробітництво;

· навчально-пізнавальна функція.

3. Професійна діяльність та типи професій

 

Відповідно до поділу суспільної праці економіка містить у собі дві великі сфери діяльності: виробничу (сферу матеріального виробництва) і невиробничу.

До сфери матеріального виробництва належать усі галузі, що виробляють або доводять до споживачів матеріальні блага. У промисловості, сільському господарстві, будівництві створюються необхідні для суспільства засоби виробництва (матеріали, машини, спорудження тощо) і предмети споживання (продукти, одяг, взуття тощо). Вантажний транспорт, зв’язок з обслуговування виробництва, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівля і збут також належать до сфери матеріального виробництва, тому що вони сприяють створенню продукції й забезпечують її реалізацію.