Здавалка
Главная | Обратная связь

Кримінально-правовий захист прав інтелектуальної власності



 

Правова охорона інтелектуальної власності в Україні відповідно до Закону “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 року № 1629-1V належить до пріоритетних сфер, які наразі підлягають першочерговій адаптації до вимог законодавства Європейського Союзу.

Розгляду підлягають злочини, спрямовані проти інтелектуальної власності, тобто проти прав громадян на володіння, користування, розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, гарантованих ст. 41 Конституції України.

Кримінальним кодексом України встановлено кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності у вигляді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, виправних робіт, конфіскації майна, обмеження або позбавлення волі на певний строк.

У лютому 2006 р. були внесені зміни до Кримінального кодексу і значно посилена відповідальність за злочини проти прав інтелектуальної власності, що дозволить забезпечити надійний правовий механізм захисту цих прав відповідно до вимог Угоди ТРІПС, згідно з якими країни - члени Світової організації торгівлі повинні забезпечити кримінальну відповідальність, яка б слугувала засобом стримування від порушень прав інтелектуальної власності.

В українському законодавстві до об’єктів права інтелектуальної власності належать: літературні та художні твори, комп’ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми, наукові відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, комерційні таємниці, фірмові найменування та торгівельні марки.

В сучасних умовах дедалі частіше порушуються права інтелектуальної власності, оскільки діяльність від продажу та розповсюдження контрафактної і піратської продукції приносить злочинцям надприбутки.

Аналіз криміногенної ситуації в державі у сфері незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування показує, що починаючи з 2002 року, кількість викритих злочинів і порушених кримінальних справ пов’язаних з таким обігом постійно зростає. Так за даними ДІТ МВС України протягом 2002-2009 років їх кількість збільшилась зі 190 до 467 злочинів.[11]

Чинне кримінальне законодавство України, що представлене основним нормативним актом – Кримінальним кодексом, не містить окремого розділу про злочини, пов'язані з використанням об’єктів інтелектуальної власності.

Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності настає, якщо власнику прав завдана матеріальна шкода у значному, великому або в особливо великому розмірі, визначених законом, або якщо злочин вчинено повторно або з використанням службового становища.

Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм організацій мовлення, їх незаконне тиражування і розповсюдження на аудіо - та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, визнаються злочином і караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років чи позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм організацій мовлення, а також знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення. Якщо ж такі дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років чи позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією усіх примірників творів, матеріальних носіїв тощо, а також знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

Якщо зазначені дії вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи або організованою групою або якщо вони завдали матеріальну шкоду в особливо великому розмірі, караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого і з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення. При цьому матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Враховуючи, що інтелектуальна власність в сучасних умовах набирає все більшої ваги, а також зростання масштабів правопорушень у цій сфері, такі покарання є виправданими і мають стримувати порушення прав інтелектуальної власності.

Законодавство передбачає кримінальну відповідальність за незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральних мікросхем, сорту рослин, а також привласнення авторства на них, за незаконне використання торговельної марки, фірмового найменування та географічного зазначення або інше умисне порушення права на ці об'єкти.

Кримінальна відповідальність передбачена за комерційне шпигунство, тобто незаконне отримання і розголошення або інше використання відомостей , що становлять комерційну таємницю, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності. Такі злочини караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Законодавство України встановлює кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізацію та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних розмірах, або у великих розмірах. Такі злочини караються штрафом, або виправними роботами, або позбавленням волі з конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва.

Об’єктами кримінально-правової охорони у ст. 176 КК є: твори науки, літератури і мистецтва, комп’ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми і програми мовлення, а також інші об’єкти авторського права і суміжних прав.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886 р.) термін “літературні і художні твори” охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, а саме: книги, брошури та інші письмові твори; лекції звернення, проповіді та інші подібного роду твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні твори і пантоміми; музичні твори з текстом або без тексту; кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії; рисунки, твори живопису, архітектури, скульптури, графіки і літографії; фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним фотографії; твори прикладного мистецтва; ілюстрації, географічні карти, плани, ескізи і пластичні твори, що відносяться до географії, топографії, архітектури або наук.

Ст. 176 КК України охороняє усі об’єкти авторського права і суміжних прав, перелік яких наведений у ЦК України та Законі України «Про авторське право і суміжні права». У ст. 176 КК України виділяється три види порушень: 1) відтворення; 2) розповсюдження; 3) тиражування; 4) інше умисне порушення права. Визначення даних видів використання творів наведене у Законі України «Про авторське право та суміжні права».

Під іншим умисним порушенням прав, слід розуміти, використання об’єктів авторського права та суміжних прав без дозволу осіб, які володіють зазначеними правами, зокрема: оприлюднення, опублікування, публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічний показ; будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи по проводах вже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією; переклади творів; переробки, аранжування та інші подібні зміни творів; здачу в найм після першого продажу, відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних творів, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку читає машина, якщо такі дії заподіяли матеріальну шкоду автору.

Злочин є закінченим з моменту настання матеріальної шкоди у великому розмірі. Це означає, зокрема, що ст. 176 охороняє лише майнові права автора. Звичайний плагіат, якщо ним не заподіяно зазначеної матеріальної шкоди автору, не є злочином і кваліфікується за ст. 51-2 КАП. Суб’єктом злочину є будь-яка особа, яка досягла 16 років, в тому числі службова особа чи один із співвласників патенту (свідоцтва) на об’єкт правової охорони. Об’єктами кримінально-правової охорони у ст. 177 КК є: 1) винахід; 2) корисна модель; 3) промисловий зразок; 4) топографія інтегральної мікросхеми; 5) сорт рослин; 6) раціоналізаторська пропозиція. Всі ці об’єкти відносяться до групи об’єктів промислової власності.

Згідно з п.2 ст. 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., що набула чинності для України 20 березня 1991 року, об’єктами охорони промислової власності визнаютьсяпатенти на: 1) винаходи, 2) корисні моделі, 3) промислові зразки, 4) товарні знаки, 5) знаки обслуговування, 6) фірмові найменування, 7) вказівки про походження чи найменування місця походження, а також 8) припинення недобросовісної конкуренції. Виходячи з положень ЦК України додатково до об’єктів промислової власності можна віднести компонування (топографії) інтегральної мікросхеми, сорти рослин, породи тварин, комерційні таємниці. Ст. 229 КК передбачає відповідальність за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару. Комерційна таємниця є об’єктом кримінально-правової охорони за ст.ст. 231, 232 КК України. Наукові відкриття та породи тварин не є об’єктами кримінально-правової охорони.Міри кримінально-правової відповідальності можуть бути застосовані лише за порушення прав на ті об’єкти, яким надана правова охорона відповідно до чинного законодавства. За загальним правилом правова охорона надається об’єкту промислової власності, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Правова охорона вищеназваних об’єктів має строковий характер. Для винаходу – 20 років, для корисної моделі, промислового зразку, топографії інтегральної мікросхеми – 10 років від дати подання заявки. Для сортів рослин Законом встановлені строки 30 та 35 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації прав. Для раціоналізаторської пропозиції строк чинності встановлюється юридичною особою, яка визнає та використовує таку пропозицію.У період від подання заявки до реєстрації відповідного права інтелектуальної власності та видачі патенту або свідоцтва діє тимчасова правова охорона об’єктів. Відповідні порушення прав, скоєні у цей час тягнуть за собою кримінальну відповідальність.У ст. 177 КК виділяється три види порушень: 1) незаконне використання; 2) привласнення авторства; 3) інше умисне порушення права. Під незаконним використанням винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральних мікросхем, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції слід розуміти вчинення дій, які законами та іншими нормативно-правовими актами, визначаються як використання таких об’єктів з порушенням підстав та порядку їх вчинення, і якими порушуються права власника патенту (свідоцтва). Час, протягом якого незаконно використовується об’єкт промислової власності, для кваліфікації дій винного за ст. 177 значення не має.

Поняття використання об’єктів промислової власності наведені у відповідних профільних законах:ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»; ст. 16 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем».

Використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральних мікросхем, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції без дозволу власника допускається у випадках, передбачених законом. Як правило, це використання об’єкту у експериментальних, наукових, некомерційних цілях, а також у надзвичайних обставинах. Вичерпний перелік дій, які не визнаються порушенням прав наданий: у ст. 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст. 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», у ст. 17, 19 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем».

Привласнення авторства – це незаконне, умисне, всупереч волі справжнього автора, одержання документів, що посвідчують авторство на зазначені об’єкти. Спосіб вчинення злочину у цій формі значення не має.

Іншим умисним порушення прав на об’єкти промислової власності є будь-яке, пов’язане чи не пов’язане з незаконним використанням або привласненням авторства, посягання на законні майнові та немайнові права авторів. Умисним порушенням права на об’єкти промислової власності є, зокрема, не включення особи, яка брала участь у створенні об’єкта, до числа співавторів, відмова у видачі документів, що посвідчують авторство чи документів, необхідних для подання для реєстрації авторства та права власності на створений об’єкт промислової власності, тощо. Суб’єктомзлочину є будь-яка особа, яка досягла 16 років, в тому числі службова особа чи один із співвласників патенту (свідоцтва) на об’єкт правової охорони.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.