Главная | Обратная связь

Документування інформації, державні інформаційні ресурси

Документування інформації є обов’язковою умовою її включення в інформаційні ресурси, яке здійснюється в порядку, встановленому органами державної влади, відповідальними за організацію діловодства, стандартизацію документів та їх масивів. Документ, отриманий з інформаційної системи, набирає юридичної сили після того, як його підпише посадова особа в порядку, встановленому законом. Юридична сила документа, який зберігається, оброблюється і передається за допомогою автоматизованих інформаційних і телекомунікаційних систем, може підтверджуватися електронним цифровим підписом. Юридична сила електронного цифрового підпису визнається за наявності в інформаційній системі програмно-технічних засобів, які забезпечують його ідентифікацію, і за умови дотримання встановленого режиму їх використання. Право засвідчити ідентичність електронного цифрового підпису здійснюється на підставі ліцензії.

Інформаційні ресурси– окремі документи (масиви документів) в інформаційних системах – бібліотеках, архівах, фондах, банках даних та ін. Вони можуть бути державними і недержавними і, як елемент складу майна, перебувають у власності громадян, органів державної влади та місцевого самоуправління, організацій і громадських об’єднань. Права власності на інформаційні ресурси регулюються відповідним цивільним законодавством.

Інформаційні процеси – збирання, оброблення, накопичення, пошук і розподіл інформації.

Інформаційна система– організаційно впорядкована сукупність документів, масивів документів та інформаційних технологій, у тому числі із застосуванням засобів обчислювальної техніки і зв’язку, які реалізують інформаційні процеси.

Фізичні і юридичні особи є власниками тих документів і масивів документів, які створені на їхні кошти, здобуті ними на законних засадах, отримані в порядку дарування або успадкування. Держава має право викупу документованої інформації у фізичних і юридичних осіб у разі віднесення цієї інформації до державної таємниці. Власник інформаційних ресурсів, які містять відомості, віднесені до державної таємниці, мають право розпоряджатися цією власністю тільки з дозволу відповідних органів державної влади. Суб’єкти, які надають в обов’язковому порядку документовану інформацію в органи держаної влади і до організацій, не втрачають прав на ці документи і на використання інформації, яка в них міститься. Документована інформація, яка надається в обов’язковому порядку в органи державної влади і організації юридичними особами, незалежно від їх організаційно-правової форми і форм власності, а також громадянами на підставі закону, формує інформаційні ресурси, які перебувають у сумісному користуванні держави і суб’єктів, які подають цю інформацію.

Інформаційні ресурси можуть бути товаром, за винятком випадків, передбачених відповідним законодавством. Право власності і засоби обробки інформації не означає права власності на інформаційні ресурси, які належать іншим власникам. Документи, які оброблюються в порядку надання послуг чи за умови сумісного використання цих засобів обробки, належать їх власнику. Належність і режим похідної продукції, створюваної в цьому випадку, регулюються договором.

Формування державних інформаційних ресурсів здійснюється громадянами, органами державної влади, органами місцевого самоуправління, організаціями і громадськими об’єднаннями. Документи, які належать фізичним і юридичним особам, можна включити за бажанням власника до складу державних інформаційних ресурсів за правилами, встановленими для включення документів у відповідні інформаційні системи. Державні інформаційні ресурси є відкритими та загальнодоступними. Виняток становить документована інформація, віднесена до державної таємниці і конфіденційна. Захисту підлягає будь-яка документована інформація, неправомірне обходження з якою маже завдати збитків її власнику, користувачеві чи іншій особі. Контроль за дотриманням вимог щодо захисту інформації та за експлуатацією спеціальних програмно-технічних засобів захисту, а також забезпеченням організаційних заходів захисту інформаційних систем, які обробляють інформацію з обмеженим доступом в недержавних структурах, здійснюється органами державної влади. Організації, що оброблюють інформацію з обмеженим доступом, яка є власністю держави, створюють спеціальні служби, котрі забезпечують захист інформації. Власник інформаційних систем забезпечує рівень захисту інформації у відповідно до законодавства. Ризик, пов’язаний з використанням несертифікованих інформаційних систем і засобів їх забезпечення, лежить на власнику цих систем та засобів. Ризик, пов’язаний з використанням інформації, отриманої з не сертифікованої системи, лежить на споживачеві інформації. Захист прав суб’єктів у сфері формування інформаційних ресурсів, користування ними, розробки, виробництва та застосування інформаційних систем, технологій і засобів їх забезпечення здійснюється з метою попередження правопорушень, припинення неправомірних дій, поновлення порушених прав та відшкодування спричинених збитків. Відповідальність за порушення міжнародних норм і правил у галузі формування та використання інформаційних ресурсів, створення і використання інформаційних систем, технологій і засобів їх забезпечення покладається на органи державної влади, організації і громадян відповідно до договорів, укладених ними із зарубіжними фірмами та іншими партнерами з врахуванням міжнародних договорів.

Відмова в доступі до відкритої інформації або надання завідомо недостовірної інформації можуть бути оскаржені в судовому порядку. Керівники та інші службовці органів державної влади та організацій, винні в незаконному обмеженні доступу до інформації та порушенні режиму її захисту, несуть відповідальність згідно з кримінальним, громадянським законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення.